Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І поклав Соломон побудувати дім імені Господньому і дім царський для себе.
1
Повелњ же соло'монъ соѕида'ти до'мъ и%мени гн~ю. и^ полатђ себњ`.
2
І відрахував Соломон сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменотесів у горах, і наглядачів над ними три тисячі шістсот.
2
и^ собра` цр~ь соло'монъ. Wо~, мђже'и нося'щиX бремена. и^ Wп~, и^же сњкTђ камень въ гораX. предъставле'ныX же до и^хъ, г~, и^ х~”
3
І послав Соломон до Хирама, царя Тирського, сказати: як робив ти з Давидом, батьком моїм, і надсилав йому кедри на побудову дому для нього, щоб жити в ньому, так роби і зі мною.
3
Посла же соло'моn къ хира'мђ цр~ю тљ=рьскђ гл~я” ЈА/ко сътвори'лъ е^си съ дв~домъ, эTц~емъ мои^мъ, и^ посла'лъ е^си е^мђ дре'ва ке'дрова да соѕи'ждетъ себњ` до'мъ. в не'мже б^ы е^мђ ѓ^бита'ти.
4
Ось я будую дім імені Господа Бога мого, для присвяти Йому, щоб запалювати перед Ним запашне куріння, приносити постійно хліби предкладення і возносити там всепалення ранком і ввечері в суботи, і в новомісяччя, й у свята Господа Бога нашого, що назавжди заповідано Ізраїлю.
4
и^ с^е а'зъ сн~ъ е^го. соѕида'ю до'мъ и'мени г~а б~а мое^го, да ѓ^сщ~аю е^го е^мђ, къ покаже'нїю џемїама преD нимъ, и^ кади'ти и^ а^рома'ты. и^ къ предъложе'нїю хлњ'ба вњчномђ. и^ къ все`сож#же'нїю ё%тро и^ къ ве'черђ, и^ въ сђбо'ты и^ но'выхъ лђнъ. и^ пра'зниковъ г~а б~а на'шего въ вњ'ки и^же повелњна сђть і^и^л~еви.
5
І дім, який я будую, великий, тому що великий Бог наш, вище за всіх богів.
5
и^ до'мъ и^же соѕида'ю вели'къ е^сть. вели'къ б^о е^сть б~ъ нашъ наD въсњми бо'ги”
6
І чи вистачить у кого сили побудувати Йому дім, коли небо і небеса небес не вміщають Його? І хто я, щоб міг побудувати Йому дім? Хіба тільки для куріння перед лицем Його.
6
И$ кт^о возмо'жетъ да соѕи'ждетъ е^мђ досто'инъ домъ. а'ще б^о нб~о и^ нб~о нб~си прїя'ти не мо'гђтъ сла'вы е^го. кт^о ли а'зъ е^смъ да могђ` созъда'ти е^мђ домъ. н^ото'лко да сож#жется џимїамъ предъ ни'мъ.
7
Отже, пришли мені чоловіка, який уміє робити вироби із золота, і зі срібла, і з міді, і з заліза, і з пряжі пурпурового, багряного і яхонтового кольору, і який знає як вирізувати і виконувати різьблену роботу, разом з художниками, які є в мене в Юдеї й в Єрусалимі, яких приготував Давид, батько мій.
7
нн~њ ё^бо пошли` мн^њ мђ'жа ё^чена, и^же вњсть дњ'ла твори'ти, въ зла'тњ, и^ сребрњ`, и^ мњ'ди, и^ желњзњ, и^ порфи'ре и^ въ чръвле'нїи, и^ си'нетою. і^ и^же зна'етъ рњ'зати рњзь. съ тњми ё'модњ'лники коиX со мно'ю имњю, и^ въ і^ё^де'и, и^ въ і^ерsли'мњ. и^хъже ё^гото'ва дв~дъ эTц~ъ мой”
8
І пришли мені кедрових дерев, і кипарису і певгового дерева з Ливану, бо я знаю, що раби твої вміють рубати дерева ливанські. І ось раби мої підуть з рабами твоїми,
8
Но и^ дре'ва ке'дрова пошли` м^и, и^ пе'вгова, и^ смере'кова, эT лива'на. вњмъ б^о и^же раби` твои`, ё^мњ'ютъ сњщ'и дре'ва эT лива'на”
9
щоб приготувати мені багато дерев, тому що дім, який я будую, великий і дивний.
9
И$ бђдђтъ раби` мои` со рабы` твои'ми да ё^гото'ваютъ мн^њ дре'ва мно'га” домъ б^о е^гоже жела'ю съѕидати вели'къ е^сть ѕњ'ло, и^ пресла'вленъ.
10
І ось дереворубам, що рубають дерева, рабам твоїм, я даю для їжі: пшениці двадцять тисяч ко́рів, і ячменю двадцять тисяч ко́рів, і вина двадцять тисяч батів, і оливкової олії двадцять тисяч батів.
10
и^ с^е дњ'лателемъ и^же сњкђтъ дре'ва даM в пи'щђ, п#шени'цы коры мњ'ры. Wк~. і^ е^ле'я са'ты мњ'ры, Wк~”
11
І відповів Хирам, цар Тирський, листом, який надіслав до Соломона: з любови до народу Свого Господь поставив тебе царем над ним.
11
Рече же хира'мъ цр~ь тљ=рьскїи, по гра'мотаM и%хже посла соло'монђ, гл~я. ја%ко възлюби` б~ъ лю'ди своя`. того ради тебњ црsтвова`ти сътвори` наD ни'ми
12
І ще сказав Хирам: благословенний Господь Бог Ізраїлів, що створив небо і землю, що дав царю Давиду сина мудрого, який має сенс і розум, що має намір будувати дім Господу і дім царський для себе.
12
и^ придалъ гл~ющи. блsвенъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ. и^же сътвори` нб~о и^ землю и^же дасть дв~дђ цр~ю сн~а премђдра. и^ ё^че'на, и^ ё'мна, и^ разђмна. да соѕи'ждетъ домъ г~ђ и^ пола'тђ себњ`”
13
Отже, я посилаю [тобі] чоловіка розумного, що має знання, Хирам-Авия,
13
И$ нн~њ послаX ё^ботебњ` мђжа мђдра и^ свњ'дђща ра'зђмъ хира'ма раба` мое^го.
14
сина однієї жінки з дочок Данових, — а батько його тирянин, — який уміє робити вироби з золота і зі срібла, з міді, із заліза, з каменів і з дерев, з пряжі пурпурового, яхонтового кольору, і з висону, і з багряниці, і вирізувати всяке різьблення, і виконувати все, що буде доручено йому разом з художниками твоїми і з художниками господаря мого Давида, батька твого.
14
сн~а жены` эT дще'рїи да'новыхъ, е^мђже эTц~ъ бы'сть тљ=ръ, и^же вњсть дњ'лати въ зла'тњ, и^ сребрњ`, мњ'ди и^ желњзњ. и^ мрамо'рњ, и^ дре'вњ, и^ вытыка'ти въ порфи'рњ, и^ вис#со'нњ, и^ въ чръвлени'ци. рњ'зати всякђю рњ'зь. и^ вы'разђмњти вся'ко разђмњнїе. е^ли'коже въдаси` е^мђ, съ рђкодњ'лники твои'ми, и^ съ ё'модњ'лники господи'на мое^го, дв~да эTц~а твое^го”
15
А пшеницю і ячмінь, оливкову олію і вино, про які ти говорив, господарю мій, пошли рабам твоїм.
15
И$ нн~њ ё^бо п#шеницђ и^ ја^чме'нь, і^ е^леи, и^ вино`. ја%же ѓ^беща'лъ е^си` господи'не мой, пошли` рабо'мъ твои^мъ.
16
Ми ж нарубаємо дерев з Ливану, скільки потрібно тобі, і приженемо їх плотами морем у Яфу, а ти відвезеш їх в Єрусалим.
16
мы' же сњчеM древа эT лива'на на вся'кђ потребђ твою. и^ по'слеM тїи плоты по мо'рю въ ѓ^пїю, твое же бђдетъ приводи' та въ і^ерsли'мъ”
17
І порахував Соломон усіх прибульців, які були тоді в землі Ізраїлевій, після переліку їх, зробленого Давидом, батьком його, — і знайшлося їх сто п’ятдесят три тисячі шістсот.
17
И$ собра` соло'монъ всњхъ мђже'и прише'льцовъ, и^же бњхђ въ земли` і^и^л~евњ. по сочте'нїю ја%же почита'лъ дв~дъ эTц~ъ е^го и^ ѓ^брњте'ни сђть, рн~г, ты'сящи, и^ х~.
18
І зробив він з них сімдесят тисяч носіїв і вісімдесят тисяч каменотесів у горах і три тисячі шістсот наглядачів, щоб вони спонукували народ до роботи.
18
сътвори' же эT и^хъ, Wо~. и^же рамены бре'мя но'сятъ. и^ Wп~, и^же ка'менїе эT го'ръ сњкђща. Wг~, и^ х~, преDста'тели дњ'ломъ люд#скимъ”