Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Після цього моавитяни й аммонитяни, а з ними деякі з країни Маонитської, пішли війною на Іосафата.
1
По си1хъ же пріид0ша сhнове мw†вли и3 сhнове ґммw6ни и3 съ ни1ми t ґмманjтwвъ ко їwсафaту на брaнь.
2
І прийшли, і донесли Іосафату, говорячи: йде на тебе безліч велика з-за моря, від Сирії, і ось вони в Хацацон-Фамарі, тобто в Енгедді.
2
Пріид0ша же и3 сказaша їwсафaту, глаг0люще: и4детъ проти1ву тебє2 вели1ко мн0жество t њб8 w4нъ п0лъ м0рz t сmрjи, и3 сE, стоsтъ во ґсасaнъ-fамaрэ, и4же є4сть є3нгаддJ.
3
І злякався Іосафат, і навернув лице своє шукати Господа, й оголосив піст по всій Юдеї.
3
И# ўбоsсz, и3 вдадE їwсафaтъ лицE своE взыскaти гDа, и3 проповёда п0стъ во всeй їудeи.
4
І зібралися юдеї просити допомоги у Господа; з усіх міст Іудиних прийшли вони благати Господа.
4
И# собрaсz вeсь їyда взыскaти гDа: и3 t всёхъ градHвъ їyдиныхъ пріид0ша ко ўмолeнію гDню.
5
І став Іосафат на зібранні юдеїв та єрусалимлян у домі Господньому, перед новим двором,
5
И# стA їwсафaтъ въ собрaніи їyды во їеrли1мэ, въ домY гDни пред8 лицeмъ дворA н0вагw,
6
і сказав: Господи Боже батьків наших! Чи не Ти Бог на небі? І Ти володарюєш над усіма царствами народів, і у Твоїй руці сила і міцність, і ніхто не встоїть проти Тебе!
6
и3 речE: гDи б9е nтє1цъ нaшихъ, не тh ли є3си2 бGъ на нб7си2 горЁ, и3 ты2 вLчствуеши всёми цaрствы kзы6къ, и3 въ рукY твоє1ю є4сть крёпость си1лы, и3 кто2 противостaнетъ тебЁ;
7
Чи не Ти, Боже наш, вигнав жителів землі цієї перед лицем народу Твого Ізраїля і віддав її сімені Авраама, друга Твого, повік?
7
не тh ли є3си2 бGъ нaшъ и3скорени1вый живyщыz на земли2 сeй t лицA людjй твои1хъ ї}лz, и3 дaлъ є3си2 ю5 сёмени ґвраaмлю возлю1бленному твоемY во вёки;
8
І вони оселилися на ній і побудували Тобі на ній святилище в ім’я Твоє, говорячи:
8
и3 всели1шасz на нeй, и3 ўстр0иша въ нeй с™hню и4мени твоемY, глаг0люще:
9
якщо прийде на нас біда: меч, що карає, або моровиця, або голод, то ми станемо перед домом цим і перед лицем Твоїм, бо ім’я Твоє в домі цьому, і закличемо Тебе в тісноті нашій, і Ти почуєш і спасеш.
9
ѓще нападyтъ на ны2 ѕл†z, мeчь, сyдъ, губи1телство, глaдъ, стaнемъ пред8 д0момъ си1мъ и3 пред8 тоб0ю, ћкw при1звано и4мz твоE въ домY сeмъ, и3 возопіeмъ къ тебЁ t скорбeй нaшихъ, и3 ўслhшиши и3 сп7сeши:
10
І нині ось аммонитяни і моавитяни і жителі гори Сеїра, через землі яких Ти не дозволив пройти ізраїльтянам, коли вони йшли із землі Єгипетської, а тому вони оминули їх і не знищили їх, —
10
и3 нн7э сE, сhнове ґммw6ни и3 мw†вли и3 горA сиjръ, сквозЁ ±же не и3зв0лилъ є3си2 ї}лю проити2, є3гдA и3схождaху t земли2 є3гЂпетскіz, но ўклони1шасz t ни1хъ и3 не и3зби1ша и4хъ:
11
ось вони платять нам тим, що прийшли вигнати нас зі спадкоємного володіння Твого, яке Ти віддав нам.
11
и3 сE, нн7э сjи напaдаютъ на ны2 и3сходsще и3згони1ти нaсъ t наслёдіz нaшегw, є4же прeдалъ є3си2 нaмъ.
12
Боже наш! Ти суди їх. Бо немає в нас сили проти безлічі цієї великої, що прийшла на нас, і ми не знаємо, що́ робити, але до Тебе очі наші!
12
гDи б9е нaшъ, не сyдиши ли и5мъ; въ нaсъ бо нёсть толи1ка крёпость, да м0жемъ семY мн0жеству сопроти1витисz, є4же нападE на ны2, и3 не вёмы что2 содёлати и4мамы и5мъ: но т0кмw џчи нaши къ тебЁ.
13
І всі юдеї стояли перед лицем Господнім, і малі діти їхні, дружини їхні і сини їхні.
13
И# вeсь їyда стоsше пред8 гDемъ, и3 ч†да и4хъ, и3 жєны2 и4хъ.
14
Тоді на Іозиїла, сина Захарієвого, сина Ванеї, сина Ієіела, сина Матфанії, левита із синів Асафових, зійшов Дух Господній серед зібрання
14
Бё же їwзіи1лъ сhнъ захaріинъ, сынHвъ ванeа, сынHвъ є3леи1ла, сынHвъ маfанjа леvjтина, t сынHвъ ґсaфовыхъ, и3 бhсть на нeмъ д¦ъ гDень посредЁ нар0да,
15
і сказав він: слухайте, всі юдеї і жителі Єрусалима і царю Іосафате! Так говорить Господь до вас: не бійтеся і не жахайтеся безлічі цієї великої, бо не ваша війна, а Божа.
15
и3 речE: слhшите, вeсь їyда и3 њбитaющіи во їеrли1мэ, и3 ты2, царю2 їwсафaте: сі‰ речE гDь вaмъ: не б0йтесz, нижE ўжасaйтесz t лицA нар0да сегw2 мн0гагw, нёсть бо вaше њполчeніе, но б9іе:
16
Завтра виступите проти них: ось вони піднімаються на височину Циц, і ви знайдете їх в кінці долини, перед пустелею Ієруїлом.
16
заyтра и3зыди1те проти1ву и4хъ: сE, восх0дzтъ по восх0ду ґссjсъ, и3 њбрsщете и5хъ на краи2 рэки2 проти1ву пустhни їеріи1лъ:
17
Не вам воювати цього разу; ви станьте, стійте і дивіться на спасіння Господнє, що посилається вам. Іуда та Єрусалим! не бійтеся і не жахайтеся. Завтра виступите назустріч їм, і Господь буде з вами.
17
не вaше є4сть воевaти: сі‰ разумёйте и3 ќзрите сіE спcніе гDне съ вaми, їyдо и3 їеrли1ме: не ўб0йтесz, ни ўжасaйтесz заyтра и3зhти проти1ву и4хъ, и3 гDь съ вaми.
18
І схилився Іосафат лицем до землі, і всі юдеї і жителі Єрусалима впали перед Господом, щоб поклонитися Господу.
18
И# прекл0ньсz їwсафaтъ на лицE своE, и3 вeсь їyда, и3 њбитaющіи во їеrли1мэ, пад0ша пред8 гDемъ поклони1тисz гDеви.
19
І встали левити із синів Каафових і з синів Кореєвих — хвалити Господа Бога Ізраїлева, голосом дуже гучним.
19
И# востaша леvjти t сынHвъ каafовыхъ и3 t сынHвъ корeовыхъ, хвали1ти гDа бGа ї}лева глaсомъ вели1кимъ въ высотY.
20
І встали вони рано-вранці, і виступили до пустелі Фекойської; і коли вони виступили, став Іосафат і сказав: послухайте мене, юдеї і жителі Єрусалима! Вірте Господу Богу вашому, і будьте твердими; вірте пророкам Його, і буде успіх вам.
20
И# заyтра востaша рaнw и3 и3зыд0ша въ пустhню fекwE. И# внегдA и3сходи1ти и5мъ, стA їwсафaтъ (посредЁ и4хъ), и3 возопи2 и3 речE: ўслhшите мS, мyжіе ї{дины и3 вси2 њбитaющіи во їеrли1мэ: вёруйте въ гDа бGа нaшего и3 ўвёритесz: вёруйте прbр0ку є3гw2, и3 благопоспэши1тсz вaмъ.
21
І радився він з народом, і поставив співців Господу, щоб вони у благоліпності святині, виступаючи попереду озброєних, славословили і говорили: славте Господа, бо повіки милість Його!
21
И# совётова съ людьми2, и3 постaви pалмопёвцы, и3 хвaлzщихъ и3сповёдатисz, и3 хвали1ти с™†z, внегдA и3зhти пред8 си1лою, и3 глаг0лаху: и3сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
22
І в той час, як вони стали викликувати і славословити, Господь збудив незгоду між аммонитянами, моавитянами і жителями гори Сеїра, які прийшли на Юдею, і були вони вражені:
22
Е#гдa же начaша хвалє1ніz и3 и3спwвёданіz, њбрати2 гDь воевaти сынHвъ ґммHнихъ на мwaва и3 г0ру сиjръ, и3зшeдшихъ на їyду, и3 поражeни бhша.
23
бо повстали аммонитяни і моавитяни на жителів гори Сеїра, вбиваючи і знищуючи їх, а коли покінчили з жителями Сеїра, тоді стали знищувати одне одного.
23
И# востaша сhнове ґммw6ни и3 мw†вли на њбитaющихъ въ горЁ сиjри, да побію1тъ и5хъ и3 сокрушaтъ: и3 є3гдA скончaша њбитaющихъ въ сиjрэ, востaша дрyгъ на дрyга, да потребsтсz.
24
І коли юдеї прийшли на височину до пустелі і глянули на ту багатолюдність, і ось — трупи лежать на землі, і нема уцілілого.
24
Їyда же пріи1де на созирaніе t пустhни, и3 воззрЁ, и3 ви1дэ мн0жество: и3 сE, вси2 мeртви пaдше на зeмлю, и3 не бЁ спасhйсz.
25
І прийшов Іосафат і народ його забирати здобич, і знайшли в них безліч і майна, і одягу, і коштовних речей, і набрали собі стільки, що не могли нести. І три дні вони забирали здобич; така велика була вона!
25
И# и3зhде їwсафaтъ и3 лю1діе є3гw2 взsти кwрhсти и4хъ, и3 њбрэт0ша скотA мн0гw, и3 nдє1жды, и3 кwрhсти, и3 сосyды дражaйшыz и3 плэни1ша и5хъ: и3 бhша собирaюще кwрhсти и4хъ три2 дни6, ћкw мнHги бsху.
26
А на четвертий день зібралися в долині благословення, бо там вони благословили Господа. Тому і називають те місце долиною благословення до цього дня.
26
Днe же четвeртагw собрaхусz во ўд0ль благословeніz, и4бо тaкw благослови1ша гDа: сегw2 рaди прозвaша мёсто то2 ўд0ль благословeніz дaже до сегw2 днE.
27
І пішли назад усі юдеї та єрусалимляни й Іосафат на чолі їх, щоб повернутися в Єрусалим з радістю, тому що дав їм Господь торжество над ворогами їхніми.
27
И# возврати1шасz вси2 мyжіе ї{дины во їеrли1мъ и3 їwсафaтъ в0ждь и4хъ съ весeліемъ вели1кимъ: ћкw возвесели2 и5хъ гDь њ вразёхъ и4хъ.
28
І прийшли в Єрусалим з псалтирями, і цитрами, і трубами, до дому Господнього.
28
И# внид0ша во їеrли1мъ со pалти1рми и3 гyсльми и3 трубaми въ д0мъ гDень.
29
І був страх Божий на всіх царствах земних, коли вони почули, що Сам Господь воював проти ворогів Ізраїля.
29
И# бhсть стрaхъ гDень на вс‰ ц†рства зємнaz, внегдA ўслhшати и5мъ, ћкw порази2 гDь враги2 ї}лєвы.
30
І спокійним стало царство Іосафатове, і дав йому Бог його спокій з усіх боків.
30
И# ўмири1сz цaрство їwсафaтово, и3 дадE є3мY гDь пок0й w4крестъ.
31
Так царював Іосафат над Юдеєю: тридцяти п’яти років він був, коли став царем, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Азува, дочка Салаїла.
31
И# цaрствова їwсафaтъ над8 їyдою, сhй лётъ три1десzти пzти2, є3гдA цaрство пріS и3 двaдесzть пsть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 ґзувA, дщи2 салjина.
32
І ходив він путями батька свого Аси і не ухилився від них, роблячи угодне в очах Господніх.
32
И# хождaше въ путeхъ nтцA своегw2 ѓсы, и3 не ўклони1сz t ни1хъ твори1ти прaвое пред8 гDемъ:
33
Тільки висоти не були скасовані, і народ ще не навернув твердо серця свого до Бога батьків своїх.
33
nбaче высHкаz є3щE бsху, и3 є3щE лю1діе не ўпрaвиша сeрдца своегw2 ко гDу бGу nтє1цъ свои1хъ.
34
Інші діяння Іосафата, перші й останні, описані в записах Іиуя, сина Ананієвого, які внесені в книгу царів Ізраїлевих.
34
ПрHчаz же дэ‰ніz їwсафaтwва пє1рваz и3 послBднzz, сE, пи6сана сyть во словесёхъ їиyа сhна ґнанjина, и4же написA кни1гу царeй ї}левыхъ.
35
Але після того вступив Іосафат, цар Юдейський, у спілкування з Охозією, царем Ізраїльським, який чинив беззаконня,
35
И# по си1хъ соwбщи1сz їwсафaтъ цaрь їyдинъ со nхозjею царeмъ ї}левымъ, и3 сeй беззак0ннова,
36
і з’єднався з ним, щоб побудувати кораблі для відправлення у Фарсис; і побудували вони кораблі в Еціон-Гавері.
36
занeже сотвори2, и3 tи1де къ немY, да сотворsтъ корабли6, є4же и3ти2 во fарсjсъ: и3 сотвори2 корабли6 въ гасіHнъ-гавeрэ.
37
І вирік тоді Єлиєзер, син Додави з Мареші, пророцтво на Іосафата, говорячи: оскільки ти вступив у спілкування з Охозією, то зруйнував Господь справу твою. — І розбилися кораблі, і не могли йти у Фарсис.
37
И# прbр0чествова є3ліезeръ сhнъ дwдjа t маріси1са на їwсафaта, глаг0лz: понeже воз8имёлъ є3си2 люб0вь со nхозjею, сокруши2 гDь дёло твоE, и3 сокруши1шасz корабли6 тво‰ и3 не возмог0ша поити2 во fарсjсъ.