¹

І взяв весь народ юдейський Озію, якому було шістнадцять років, і поставили його царем на місце батька його Амасії.

¹

И҆ взѧ́ша всѝ лю́дїе і҆ꙋ̑дины (сы́на є҆гѡ̀) ѻ҆зі́ю, ѻ҆́нъ же бѣ̀ лѣ́тъ шестина́десѧти, и҆ поста́внша є҆го̀ царе́мъ вмѣ́стѡ а҆масі́и ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀.

²

Він оббудував Елаф і повернув його Юдеї, після того як спочив цар з батьками своїми.

²

То́й созда̀ є҆ла́ѳъ, то́й возвратѝ є҆го̀ і҆ꙋ́дѣ по оу҆спе́нїи царѧ̀ со ѻ҆тцы̑ є҆гѡ̀.

³

Шістнадцяти років був Озія, коли став царем, і п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієхолія з Єрусалима.

³

Шестина́десѧти лѣ́тъ бы́сть ѻ҆зі́а, є҆гда̀ ца́рствовати нача̀, и҆ пѧтьдесѧ́тъ два̀ лѣ̑та ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тери є҆гѡ̀ і҆ехелі́а ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма.

⁴

І робив він угодне в очах Господніх точно так, як робив Амасія, батько його;

⁴

И҆ сотворѝ пра́вое пред̾ гдⷭ҇емъ по всѣ̑мъ, є҆ли̑ка сотворѝ а҆масі́а ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀,

⁵

і звертався він до Бога у дні Захарії, який навчав страху Божого; і в ті дні, коли він звертався до Господа, сприяв йому Бог.

⁵

и҆ бѣ̀ взыска́ѧ гдⷭ҇а во дни̑ заха́рїи разꙋмѣ́ющагѡ во стра́сѣ гдⷭ҇ни, и҆ во дни̑ є҆гѡ̀ взыска̀ гдⷭ҇а, и҆ бл҃гопоспѣшѝ є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь.

⁶

І він вийшов і воював з филистимлянами, і зруйнував стіни Гефа і стіни Іавнеї і стіни Азота; і побудував міста в області Азотській і у филистимлян.

⁶

И҆ и҆зы́де, и҆ ѡ҆полчи́сѧ проти́вꙋ и҆ноплеме́нникѡвъ, и҆ разорѝ стѣ́ны гє́ѳски и҆ стѣ́ны і҆авни́ра и҆ стѣ́ны а҆зѡ́та и҆ созда̀ гра́ды а҆зѡ̑тски и҆ во и҆ноплеме́нницѣхъ.

⁷

І допомагав йому Бог проти филистимлян і проти аравитян, що живуть у Гур-Ваалі, і проти меунитян;

⁷

И҆ оу҆крѣпѝ є҆го̀ гдⷭ҇ь проти́вꙋ и҆ноплеме́нникѡвъ и҆ проти́вꙋ а҆ра́вѡвъ, и҆̀же ѡ҆бита́хꙋ въ ка́менїихъ, и҆ проти́вꙋ мїне́ѡвъ.

⁸

і давали аммонитяни данину Озії, і дійшло ім’я його до меж Єгипту, тому що він був дуже сильний.

⁸

И҆ да́ша мїне́є да́ры ѻ҆зі́и, и҆ прослы̀ и҆́мѧ є҆гѡ̀ да́же до вхо́да є҆гѵ́петскагѡ, поне́же оу҆крѣпи́сѧ до высоты̀.

⁹

І побудував Озія вежі в Єрусалимі над воротами наріжними і над воротами долини і на розі, і зміцнив їх.

⁹

Созда́ же ѻ҆зі́а столпы̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ и҆ над̾ враты̀ оу҆́гла и҆ над̾ враты̀ ю҆до́льными и҆ над̾ оу҆гла́ми, и҆ оу҆крѣпѝ и҆̀хъ:

¹⁰

І побудував вежі в пустелі, і зробив багато водойм, тому що мав багато худоби, і на низині і на рівнині, і хліборобів і садівників у горах і на Кармилі, бо він любив землеробство.

¹⁰

и҆ оу҆стро́и столпы̀ въ пꙋсты́ни, и҆ и҆скопа̀ кла̑дѧзи мнѡ́ги, поне́же и҆мѧ́ше мнѡ́ги скоты̀ на по́ли и҆ въ пꙋсты́ни, и҆ дѣ́латєли вїногра́дѡвъ на гора́хъ и҆ на карми́лѣ, бѣ́ бо мꙋ́жъ любоземледѣ́ленъ.

¹¹

Було в Озії і військо, яке виходило на війну загонами, за рахунком у списку їх, складеним рукою Ієіела писаря і Маасеї наглядача, під проводом Хананії, одного з головних сановників царських.

¹¹

Бы́сть же ѻ҆зі́и си́ла творѧ́щаѧ бра́нь, и҆ и҆сходѧ́щаѧ къ ѡ҆полче́нїю на бра́нь, и҆ входѧ́щаѧ на ѡ҆полче́нїе въ число̀: и҆ бѣ̀ число̀ и҆́хъ под̾ рꙋко́ю і҆еи́лѧ пи́сарѧ и҆ маасі́и сꙋдїѝ и҆ под̾ рꙋко́ю а҆нані́и намѣ́стника ца́рска.

¹²

Уся кількість глав поколінь, з хоробрих воїнів, була дві тисячі шістсот,

¹²

Всѐ число̀ ѻ҆те́чествъ нача́лникѡвъ си́льныхъ на бра́нь двѣ̀ ты́сѧщы ше́сть сѡ́тъ,

¹³

і під їхньою рукою військової сили — триста сім тисяч п’ятсот, які вступали у битву з військовою мужністю, на допомогу царю проти ворога.

¹³

и҆ съ ни́ми си́лы вое́нныѧ три́ста се́дмь ты́сѧщъ и҆ пѧ́ть сѡ́тъ: сі́и творѧ́хꙋ бра́нь въ си́лѣ крѣ́пцѣ, помога́юще царю̀ проти́вꙋ сꙋпоста̑тъ.

¹⁴

І заготував для них Озія, для усього війська, щити і списи, і шоломи і лати, і луки і каміння для пращі.

¹⁴

Оу҆гото́ва же и҆̀мъ ѻ҆зі́а все́й си́лѣ щиты̀ и҆ копїѧ̀, и҆ шле́мы и҆ бронѧ̑, лꙋ́ки же и҆ пра́щы на мета́нїе ка́менїѧ.

¹⁵

І зробив він в Єрусалимі майстерно придумані машини, щоб вони знаходилися на вежах і на кутах для пускання стріл і великого каміння. І пронеслося ім’я його далеко, тому що він дивно огородив себе і зробився сильним.

¹⁵

И҆ сотворѝ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ хи́трѡсти оу҆хищрє́ныѧ вы́мысломъ, є҆́же бы́ти и҆̀мъ на столпѣ́хъ и҆ на оу҆глѣ́хъ, да ме́щꙋтъ стрѣ́лы и҆ ка́мєнїѧ вє́лїѧ: и҆ слы́шано бы́сть оу҆строе́нїе є҆гѡ̀ до дале́ча, поне́же оу҆дивле́нъ бы́сть и҆щѧ̀ по́мощи (ѿ гдⷭ҇а), до́ндеже оу҆крѣпи́сѧ.

¹⁶

Але коли він зробився сильним, загордилося серце його на загибель його, і він зробився злочинцем перед Господом Богом своїм, тому що ввійшов у храм Господній, щоб запалити фіміам на вівтарі кадильному.

¹⁶

И҆ є҆гда̀ оу҆крѣпи́сѧ, вознесе́сѧ се́рдце є҆гѡ̀ на па́гꙋбꙋ (свою̀): и҆ ѡ҆би́дѣ гдⷭ҇а бг҃а своего̀, и҆ вни́де въ це́рковь гдⷭ҇ню покади́ти над̾ ѻ҆лтаре́мъ ѳѷмїа́мѡвъ.

¹⁷

І пішов за ним Азарія священик, і з ним вісімдесят священиків Господніх, людей відмінних,

¹⁷

И҆ вни́де по не́мъ а҆за́рїа свѧще́нникъ и҆ съ ни́мъ свѧще́нницы гдⷭ҇ни ѻ҆́смьдесѧтъ, сы́нове си́льнїи.

¹⁸

і стали проти Озії царя і сказали йому: не тобі, Озіє, кадити Господеві; це справа священиків, синів Ааронових, посвячених для кадіння; вийди зі святилища, бо ти вчинив беззаконно, і не [буде] тобі це за честь у Господа Бога.

¹⁸

И҆ ста́ша проти́внѡ ѻ҆зі́и царю̀ и҆ реко́ша є҆мꙋ̀: нѣ́сть твоѐ, ѻ҆зі́е, да кади́ши ѳѷмїа́момъ гдⷭ҇еви, но то́кмѡ свѧще́нникѡмъ сынѡ́мъ а҆арѡ̑нимъ ѡ҆свѧщє́ннымъ кади́ти: и҆зы́ди и҆з̾ свѧти́лища, ꙗ҆́кѡ ѿстꙋпи́лъ є҆сѝ ѿ гдⷭ҇а: и҆ не вмѣни́тсѧ тебѣ̀ сїѐ во сла́вꙋ ѿ гдⷭ҇а бг҃а.

¹⁹

І розгнівався Озія, — а в руці в нього була кадильниця для кадіння; і коли він розгнівався на священиків, проказа з’явилася на чолі його, перед лицем священиків, у домі Господньому, біля вівтаря кадильного.

¹⁹

И҆ прогнѣ́васѧ ѻ҆зі́а, и҆ въ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀ кади́лница є҆́же кади́ти во хра́мѣ: и҆ внегда̀ раз̾ѧри́сѧ ѻ҆́нъ на жерцы̀ гдⷭ҇ни, и҆ прока́за взы́де на чело̀ є҆го́же пред̾ свѧщє́нники въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни, на ѻ҆лтарѝ ѳѷмїа́мнѣмъ.

²⁰

І глянув на нього Азарія первосвященик і всі священики; і ось у нього проказа на чолі його. І примушували його вийти звідти, та й сам він поспішав відійти, тому що вразив його Господь.

²⁰

И҆ ѡ҆брати́сѧ къ немꙋ̀ а҆за́рїа а҆рхїере́й и҆ свѧще́нницы, и҆ сѐ, то́й прокаже́нъ на челѣ̀ свое́мъ, и҆ и҆згна́ша є҆го̀ ѿтꙋ́дꙋ, и҆́бо и҆ са́мъ тща́шесѧ и҆зы́ти, ꙗ҆́кѡ ѡ҆бличѝ є҆го̀ гдⷭ҇ь.

²¹

І був цар Озія прокаженим до дня смерти своєї, і жив в окремому домі і відлучений був від дому Господнього. А Іоафам, син його, був начальником над домом царським і управляв народом землі.

²¹

Бы́сть же ѻ҆зі́а ца́рь прокаже́нъ да́же до днѐ сме́рти своеѧ̀ и҆ сѣдѧ́ше въ домꙋ̀ ѿлꙋче́нѣ прокаже́нъ, поне́же ѿто́рженъ бы́сть ѿ до́мꙋ гдⷭ҇ню: і҆ѡаѳа́мъ же сы́нъ є҆гѡ̀ бѣ̀ над̾ ца́рствомъ є҆гѡ̀ сꙋдѧ̀ лю́демъ землѝ.

²²

Інші діяння Озії, перші й останні, описав Ісая, син Амоса, пророк.

²²

Прѡ́чаѧ же словеса̀ ѻ҆зі́и пє́рваѧ и҆ послѣ̑днѧѧ напи̑сана оу҆ и҆са́їи сы́на а҆мѡ́сова прⷪ҇ро́ка.

²³

І спочив Озія з батьками своїми, і поховали його з батьками його на полі царських гробниць, тому що говорили: він прокажений. І став царем Іоафам, син його, замість нього.

²³

И҆ оу҆́спе ѻ҆зі́а со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ погребо́ша є҆го̀ со ѻ҆тцы̑ є҆гѡ̀ въ по́ли ца́рскихъ гробѡ́въ, занѐ рѣ́ша, ꙗ҆́кѡ прокаже́нъ бы́сть. И҆ воцари́сѧ і҆ѡаѳа́мъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.