Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 32
Українською (п. Філарета)
Острозька Біблія
1
Після таких діл і вірности, прийшов Сеннахирим, цар Ассирійський, і вступив у Юдею, і обложив укріплені міста, і думав відторгнути їх собі.
І зібралося багато народу, і засипали всі джерела і потік, що протікав по країні, говорячи: нехай не знайдуть царі ассирійські, прийшовши сюди, багато води [і нехай не укріпляться].
4
и^ собра` мно'го мно'жество людїи. и^ запроша вс^и и^сто'чницы воDныя и^ пото'къ и^же лїашеся по'средњ града гл~ющи. да не прїидеT цр~ь а^сљ=рїискїи ѓ^бря'щетъ воD мно'го и^ ё^крњпиTся”
5
І підбадьорився він, і відновив усю стіну, що обвалилася, і підняв її до вежі, і ззовні побудував іншу стіну, і укріпив Милло в місті Давидовому, і приготував багато зброї і щитів.
І поставив воєначальників над народом, і зібрав їх до себе на площу біля міських воріт, і говорив до серця їх, і сказав:
6
И$ постави же нача'лники бра'немъ наD лю'дми въ во'ю. и^ созва` всњхъ на пло'щадь до вра'тъ дебри`. и^ гл~алъ е^сть въ срDца иX гл~ющи
7
будьте твердими і мужніми, не бійтеся і не страшіться царя Ассирійського і всієї безлічі, яка з ним, тому що з нами більше, ніж з ним;
7
мђжественњ дњ'лаите и^ ё^крњпи'теся, не ё^страша'итеся ни ё^жаса'итеся эT лица` цр~я а^сљ=рїиска. и^ всего` мно'жества ли'цъ и^же сђть с ни'мъ” ЈА/ко мно'го множа'е с на'ми сђть не'же с тњмъ.
8
з ним м’язи плотські, а з нами Господь Бог наш, щоб допомагати нам і боротися у битвах наших. І укріпився народ словами Єзекії, царя Юдейського.
8
с тњмъ б^о е^сть мы'ш#ца пло'тьная. с на'ми же г~ь б~ъ на'шъ помо'щникъ на'шъ. и^ ѓ^полчи'тъ же ся за на'съ” Оу^крњплени' же сђть лю'ди словесы` і^е^зекїя цр~я і^ё'дина”
9
Після цього послав Сеннахирим, цар Ассирійський, рабів своїх в Єрусалим, — сам він стояв навпроти Лахиса, і вся сила його з ним, — до Єзекії, царя Юдейського, і до всіх юдеїв, які в Єрусалимі, сказати:
чи не цей Єзекія зруйнував висоти Його і жертовники Його, і сказав Юдеї та Єрусалиму: перед жертовником єдиним поклоняйтеся і на ньому звершуйте куріння?
12
Не се л^и се'й е^сть і^езекїя и^же разори` вы'шъняя ѓ^лта'ри е^го. и^ повелњ і^ё'дњ і^ и^ерsлимђ гл~ющи. преD ѓ^лта'ремъ сиM покланя'итеся. и^ в немъ сожига'ите џемїа'мъ”
13
Хіба ви не знаєте, що зробив я і батьки мої з усіма народами земель? Чи могли боги народів земних урятувати землю свою від руки моєї?
13
Ни ли` в^ы не вњ'сте чт^о а%зъ сътвори'хъ и^ эTц~ы мои` всњмъ зем#скымъ людемъ. и^ не премого'шA вс^и бо'ѕи ја^зы'ковъ и^зба'вити странђ` свою` эT рђкђ мое'ю.
14
Хто з усіх богів народів, знищених батьками моїми, міг врятувати народ свій від руки моєї? Як же зможе ваш Бог врятувати вас від руки моєї?
І нині нехай не зваблює вас Єзекія і не відхиляє вас у такий спосіб; не вірте йому: якщо не в силах був жоден бог жодного народу і царства врятувати народ свій від руки моєї і від руки батьків моїх, то і ваш Бог не врятує вас від руки моєї.
15
и^ нн~њ васъ да не прельсти'тъ і^е^зекїя да не ё^пова'ти ваs сътвориT посемђ`, и^ не вњ'рђите е^мђ” А/ще б^о ни е^ді'нъ мо'глъ б~ъ всњхъ стра'нъ и^зба'вити лю'ди своя` эT рђкђ мое'ю, и^ эT рђ'кђ эTц~ъ мои^хъ. н^и б^о б~ъ ва'шъ възъмо'жет# и^зба'вити ваs эT рђки` мое'я.
16
І ще багато чого говорили раби його проти Господа Бога і проти Єзекії, раба Його.
І листи писав він, у яких ганьбив Господа Бога Ізраїлевого і говорив проти Нього такі слова: як боги народів земних не врятували народів своїх від руки моєї, так Бог Єзекії не врятує народу Свого від руки моєї.
І помолився цар Єзекія й Ісая, син Амосів, пророк, і воззвали до неба.
20
И$ моли'ша же ся сего` ра'ди поношенїя, і^е^зекїя цр~ь і^ и^саїя сн~ъ а^м#мосовъ прoркъ. и^ възопи'ша да'же до нб~си”
21
І послав Господь ангела, і він знищив усіх хоробрих і головнокомандувача і начальників у війську царя Ассирійського. І повернувся він зі соромом у землю свою; і коли прийшов у дім бога свого, — ті, що вийшли зі стегон його, вразили його там мечем.
21
И$ посла` г~ь а^гг~ла свое^го. и^же порази` всњхъ мђже'и хра'брыхъ и^ бра'нниковъ. и^ нача'лники во'емъ, въ по'лцехъ цр~я а^сљ=рїиска. и^ възврати` лице е^го с поноше'нїемъ на' землю свою`” Є$гда же въшелъ е^сть в до'мъ б~а свое^го. сн~ове и^же и^зошли` бњша эT чре'ва е^го погђби'ша е^го мечеM.
22
Так врятував Господь Єзекію і жителів Єрусалима від руки Сеннахирима, царя Ассирійського, і від руки всіх і оберігав їх звідусюди.
У ті дні занедужав Єзекія смертельно. І помолився Господу, і Він почув його і дав йому знамення.
24
И$ потомъ по' дн~ех# тњх# и^знемо'же і^е^зекїа даже смр~ти и^ помоли'ся г~ђ. и^ ё^слы'ша же и^ дасть е^мђ зна'менїе,
25
Але не воздав Єзекія за зроблені йому благодіяння, тому що загордилося серце його. І був на нього гнів Божий і на Юдею, і на Єрусалим.
25
и^ не по добродњтели, и^же даде е^мђ” Възда'сть і^е^зекїи, и^ въздви'жено е^сть срDце е^го. и^ сотворе'нъ бысть проти'вђ е^го гнњ'въ и^ проти'вђ і^ё'ды і^ и^ерsлима.
26
Але оскільки смирився Єзекія в гордості серця свого, — сам і жителі Єрусалима, то не прийшов на них гнів Господній у дні Єзекії.
26
и^ смире'нъ бысть по си'хъ” Того ради е^же възвыше'но бысть срDце е^го. тако ѓ'нъ ја%ко и^ живђщеи` въ і^ерsлі'мњ. не прїиде на ниX ја%рость гн~я во дн~и і^е^зекїины”
27
І було в Єзекії багатства і слави дуже багато, і сховище він зробив у себе для срібла і золота, і каменів коштовних, і для пахощів і щитів, і для всяких коштовних сосудів;
Тільки при послах царів вавилонських, які надсилали до нього запитати про знамення, що було на землі, залишив його Бог, щоб випробувати його і відкрити все, що у нього на серці.
31
И$ се'й въ посла'нїи княѕе'и вављ=лон#скихъ, и^же посла'ни бя'хђ к не'мђ да вопросяT е^го ѓ^ чюдеси` и^же слђчи'ся на земли`” И$ ѓ^ста'ви е^го г~ь да и^скђси'тъ е^го ви'дњти и^же бњша въ срDци е^го”
32
Інші діяння Єзекії і чесноти його описані у видінні Ісаї, сина Амосового, пророка, і в книзі царів юдейських та ізраїльських.
І спочив Єзекія з батьками своїми, і поховали його над гробницями синів Давидових, і почесті віддали йому після смерти його всі юдеї і жителі Єрусалима. І став царем Манассія, син його, замість нього.
33
И$ ё^спе же і^е^зекїя съ эTц~ы свои^ми, и^ погребо'ша е^го наD гро'бы сн~овъ двд~выхъ. и^ сла'вђ и^ честь даша е^мђ въ смр~ти е^го ве'сь і^ё'да. и^ вс^и и^же ѓ^бита'хђ въ і^ерsлимњ. и^ црsтвова же манасїя сн~ъ е^го в него` мњсто”