Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Вісім років було Іосії, коли він став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі,
1
Nсми2 лётъ бhсть їwсjа, є3гдA цaрствовати начA, и3 три1десzть є3ди1но лёто цaрствова во їеrли1мэ,
2
і робив він угодне в очах Господніх, і ходив путями Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч.
2
и3 сотвори2 прaвое пред8 гDемъ, и3 ходи2 въ путeхъ давjда nтцA своегw2, и3 не ўклони1сz ни на дeсно, ни на лёво.
3
У восьмий рік царювання свого, будучи ще отроком, він почав удаватися до Бога Давида, батька свого, а в дванадцятий рік почав очищати Юдею та Єрусалим від висот і посвячених дерев і від різьблених і відлитих ідолів.
3
И# во nсм0е лёто цaрства своегw2, и3 т0й є3щE сhй џтрокъ, начA взыскaти гDа бGа nтцA своегw2 давjда: и3 во второенaдесzть лёто цaрства своегw2 начA њчищaти їудeю и3 їеrли1мъ t выс0кихъ и3 лэсHвъ, и3 t кaпищъ и3 t и3стукaнныхъ.
4
І зруйнували перед лицем його жертовники Ваала і статуї, що піднімалися над ними; і посвячені дерева він зрубав, і різьблені і відлиті кумири зламав і розбив на порох, і розсипав на гробах тих, які приносили їм жертви,
4
И# разори1ша пред8 лицeмъ є3гw2 nлтари6 ваалjмли, и3 высHкаz, ±же на ни1хъ: и3 посэчE дубр†вы и3 и3стук†нныz, и3 слі‰ннаz сокруши2 и3 и3стни2, и3 растопи2 и3 повeрже пред8 лицeмъ гробHвъ жрyщихъ и5мъ:
5
і кістки жерців спалив на жертовниках їхніх, і очистив Юдею та Єрусалим,
5
и3 кHсти жерцє1въ сожжE на nлтарeхъ и4хъ, и3 њчи1сти їyду и3 їеrли1мъ,
6
і в містах Манассії, та Єфрема, і Симеона, навіть до коліна Неффалимового, і в спустошених околицях їх
6
и3 во градёхъ манассjиныхъ и3 є3фрeмлихъ и3 сmмеHнихъ дaже до нефfалjма, и3 въ мёстэхъ и4хъ w4крестъ:
7
він зруйнував жертовники і посвячені дерева, й ідолів розбив на порох, і всі статуї розтрощив по всій землі Ізраїльській, і повернувся в Єрусалим.
7
и3 nлтари6 разметA и3 лёсы, и3 јдwлы разсэчE въ ч†стицы, и3 вс‰ высHкаz и3зсэчE t всеS земли2 ї}левы, и3 возврати1сz во їеrли1мъ.
8
У вісімнадцятий рік царювання свого, після очищення землі і дому Божого, він послав Шафана, сина Ацалії, і Маасею градоначальника, й Іоаха, сина Іоахазового, писаря, відновити дім Господа Бога свого.
8
И# во nсмоенaдесzть лёто цaрства своегw2, є3гдA њчищeна бhсть землS и3 цeрковь гDнz, послA сафaна сhна є3селjева и3 ґмесjю начaлника грaда и3 їwaса сhна їwахaзова памzтопи1сца своего2, да ўтвердsтъ д0мъ гDа бGа своегw2.
9
І прийшли вони до Хелкії первосвященика, і віддали срібло, принесене в дім Божий, яке левити, що стоять на варті біля порогу, зібрали з рук Манассії й Єфрема і всіх інших ізраїльтян, і від усього Іуди і Веніаміна, і від жителів Єрусалима,
9
И# пріид0ша ко хелкjи свzщeннику вели1кому, и3 дaша сребро2 принесeнное въ д0мъ гDень, є4же собрaша леvjти хранsщіи двeрь t руки2 манассjины и3 є3фрeмли, и3 t начaлникwвъ и3 t всёхъ пр0чихъ во ї}ли, и3 t сынHвъ їyдиныхъ и3 веніамjнихъ и3 њбитaющихъ во їеrли1мэ,
10
і віддали в руки виконавцям робіт, які були приставлені до дому Господнього, щоб вони роздавали його робітникам, які працювали в домі Господньому, на відбудові й оновленні дому.
10
и3 дaша џное въ рyцэ творsщихъ дэлA, прист†вницы въ домY гDни, и3 дaша є5 творsщымъ дэлA, и5же творsху въ домY гDни да, њбновsтъ и3 ўкрэпsтъ хрaмъ:
11
І вони роздавали теслям і будівельникам на купівлю тесаних каменів і дерев для зв’язків і для покриття будинків, які зруйнували царі юдейські.
11
и3 дaша тект0нwмъ и3 домоздателємъ, да кyпzтъ кaменіе четвероуг0лное и3 древA на бeрвна на покрhтіе домHвъ, и5хже разори1ша цaріе ї{дины.
12
Люди ці діяли чесно під час роботи, і для нагляду над ними поставлені були Іахаф і Овадія, левити із синів Мерариних, і Захарія і Мешуллам із синів Каафових, і всі левити, що вміють грати на музичних інструментах.
12
И# мyжіе вёрнw творsху въ дёлэхъ, и3 над8 ни1ми надзирaтелє їefъ и3 ґвдjа леvjти t сынHвъ мерaріныхъ, и3 захaріа и3 мосоллaмъ t сынHвъ каafwвыхъ надзирaти, и3 всsкъ леvjтинъ, и3 всsкъ знazй во nргaны пёти:
13
Вони ж були приставниками над носіями і наглядали за усіма робітниками при кожній роботі; з левитів же були і писарі, і наглядачі, і воротарі.
13
и3 над8 носsщими бременA и3 над8 всёми творsщими дэлA, всsкимъ дёланіемъ: и3 t леv‡тъ бёша пи1сареве и3 судіи6 и3 двє1рницы.
14
Коли виймали вони срібло; принесене в дім Господній, тоді Хелкія священик знайшов книгу закону Господнього, дану рукою Мойсея.
14
И# внегдA и3зноси1ти и5мъ сребро2 принесeнное въ цeрковь гDню, њбрёте хелкjа свzщeнникъ кни1гу зак0на гDнz, (ћже данA бhсть) рук0ю мwmсeовою.
15
І почав Хелкія, і сказав Шафану писарю: книгу закону знайшов я в домі Господньому. І подав Хелкія ту книгу Шафану.
15
И# tвэщA хелкjа и3 речE къ сафaну пи1сарю: кни1гу зак0на њбрэт0хъ въ домY гDни. И# дадE хелкjа кни1гу сафaну.
16
І поніс Шафан книгу до царя, і приніс при цьому цареві звістку: все, що доручено рабам твоїм, вони роблять;
16
И# принесE сафaнъ кни1гу ко царю2, и3 возвэсти2 є3щE ко царю2 сл0во, глаг0лz: всE сребро2 дано2 въ рyки рабHвъ твои1хъ творsщихъ дэлA:
17
і висипали срібло, знайдене в домі Господньому, і передали його в руки приставників і в руки виконавців робіт.
17
и3 сліsша сребро2 њбрётенное въ домY гDни, и3 дaша въ рyки надзирaтелей и3 въ рyки творsщихъ дёло.
18
І також доніс Шафан писар царю, говорячи: книгу дав мені Хелкія священик. І читав її Шафан перед царем.
18
И# возвэсти2 сафaнъ пи1сарь сл0во царю2, глаг0лz: кни1гу дадe ми хелкjа свzщeнникъ. И# прочтE ю5 сафaнъ пред8 царeмъ.
19
Коли почув цар слова закону, то роздер одяг свій.
19
И# бhсть є3гдA ўслhша цaрь словесA зак0на, и3 растерзA ри6зы сво‰.
20
І дав цар повеління Хелкії й Ахикаму, синові Шафановому, й Авдону, синові Михея, і Шафану писарю, й Асаії, слузі царському, говорячи:
20
И# повелЁ цaрь хелкjеви и3 ґхікaму сhну сафaнову и3 ґвдHну сhну міхeеву, и3 сафaну пи1сарю и3 ґсaію рабY царeву, глаг0лz:
21
підіть, запитайте Господа про мене і про тих, що залишились у Ізраїля, і про Іуду щодо слів цієї знайденої книги, тому що великий гнів Господа, який запалав на нас за те, що не дотримувалися батьки наші слова Господнього, щоб чинити за всім написаним у книзі цій.
21
и3ди1те и3 моли1тесz гDу за мS и3 за всsкаго њстaвшагосz во ї}ли и3 їyдэ, њ словесёхъ кни1ги, ћже њбрётена є4сть, вели1къ бо гнёвъ гDень разгорёсz на нaсъ, понeже не послyшаша nтцы2 нaши словeсъ гDнихъ, є4же твори1ти по всBмъ напи6саннымъ въ кни1зэ сeй.
22
І пішов Хелкія і ті, які від царя, до Олдани пророчиці, дружини Шаллума, сина Тавкегафа, сина Хасри, хранителя одягу, — а жила вона в другій частині Єрусалима, — і говорили з нею про це.
22
И# и4де хелкjа, и3 и5мже повелЁ цaрь, ко nлдaнэ прор0чицэ, женЁ селли1ма сhна fекyева, сhна є3серjи ризохрани1телz, хранsщей зaпwвэди, ћже њбитaше во їеrли1мэ въ масaнэ, и3 глаг0лаша є4й по си6мъ.
23
І вона сказала їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: скажіть тому чоловікові, який послав вас до мене:
23
И# тA tвэщA и5мъ: сі‰ речE гDь бGъ ї}левъ: глаг0лите мyжу, и4же послA вaсъ ко мнЁ: сі‰ речE гDь:
24
так говорить Господь: ось Я наведу лихо на місце це і на жителів його всі прокляття, написані в книзі, яку читали перед лицем царя Юдейського,
24
сE, ѓзъ наведY ѕл†z на мёсто сіE и3 на њбитaющихъ въ нeмъ вс‰ словесA, ±же пи6сана сyть въ кни1зэ прочтeннэй пред8 царeмъ їyдинымъ,
25
за те, що вони залишили Мене і кадили богам іншим, щоб прогнівляти Мене всіма ділами рук своїх. І гнів Мій запалає над місцем цим і не згасне.
25
занE њстaвиша мS и3 кадsху богHмъ чужди6мъ, да прогнёваютъ мS во всёхъ дёлэхъ рyкъ свои1хъ: и3 разгорёсz ћрость моS на мёсто сіE и3 не ўгаси1тсz:
26
А царю Юдейському, який послав вас запитати Господа, так скажіть: так говорить Господь Бог Ізраїлів про слова, які ти чув:
26
и3 ко царю2 їyдину, и4же послA вaсъ ко гDу помоли1тисz, тaкw глаг0лите є3мY: сі‰ речE гDь бGъ ї}левъ: словесA, ±же слhшалъ є3си2,
27
оскільки пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Богом, почувши слова Його про місце це і про жителів його, — і ти смирився переді Мною, і роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе, говорить Господь.
27
и3 сокруши1сz сeрдце твоE, и3 смири1лсz є3си2 пред8 лицeмъ мои1мъ, є3гдA ўслhшалъ є3си2 словесA мо‰ на мёсто сіE и3 на њбитaющихъ въ нeмъ, и3 смири1лсz є3си2 предо мн0ю, и3 растерзaлъ є3си2 ри6зы тво‰, и3 плaкалъ є3си2 предо мн0ю, и3 ѓзъ ўслhшахъ, речE гDь:
28
Ось Я преставлю тебе до батьків твоїх, і покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на місце це і на жителів його. І принесли цареві відповідь.
28
сE, приложY тS ко nтцє1мъ твои6мъ, и3 приложи1шисz ко гробHмъ твои1мъ въ ми1рэ, и3 не ќзрzтъ џчи твои2 всsкагw ѕлA, ±же ѓзъ наведY на мёсто сіE и3 на њбитaющихъ въ нeмъ. И# возвэсти1ша царю2 сл0во.
29
І послав цар, і зібрав усіх старійшин Юдеї та Єрусалима, і пішов цар у дім Господній,
29
И# послA цaрь, и3 собрA старBйшины ї{дины и3 їеrли6мли.
30
і з ним усі юдеї і жителі Єрусалима, і священики і левити, і весь народ, від великого до малого; і він прочитав уголос їм усі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.
30
И# взhде цaрь въ д0мъ гDень и3 вси2 мyжіе ї{дины и3 живyщіи во їеrли1мэ, и3 свzщeнницы и3 леvjти, и3 вси2 лю1діе t мaла дaже до вели1ка: и3 читaше во ўшесA и4хъ вс‰ словесA кни1ги завёта њбрётенныz въ домY гDни.
31
І став цар на місці своєму, й уклав завіт перед лицем Господа йти за Господом і дотримуватися заповіді Його й одкровення Його, й уставів Його, від усього серця свого і від усієї душі своєї, щоб виконувати слова завіту, написані в книзі цій.
31
И# стA цaрь на столпЁ, и3 завэщA завётъ пред8 гDемъ ходи1ти пред8 гDемъ, храни1ти зaпwвэди є3гw2 и3 свидBніz є3гw2 и3 повелBніz є3гw2 всёмъ сeрдцемъ и3 всeю душeю, є4же твори1ти словесA завёта напи6саннаz въ кни1зэ сeй.
32
І повелів цар підтвердити це всім, хто знаходився в Єрусалимі й у землі Веніаміновій; і стали чинити жителі Єрусалима за завітом Бога, Бога батьків своїх.
32
И# постaви всёхъ, и5же њбрётени бsху во їеrли1мэ и3 веніамjнэ, и3 сотвори1ша њбитaющіи во їеrли1мэ завётъ въ домY гDа бGа nтє1цъ свои1хъ.
33
І викинув Іосія всі мерзоти з усіх земель, які у синів Ізраїлевих, і звелів усім, хто знаходився у землі Ізраїлевій, служити Господу Богу своєму. І в усі дні життя його вони не відступали від Господа Бога батьків своїх.
33
И# tS їwсjа вс‰ мeрзwсти t всеS земли2, ћже бЁ сынHвъ ї}левыхъ, и3 сотвори2 всёхъ њбрётшихсz во їеrли1мэ и3 во ї}ли служи1ти гDу бGу своемY во вс‰ дни6 сво‰, и3 не ўклони1сz t гDа бGа nтє1цъ свои1хъ.