Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Вісім років було Іосії, коли він став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі,
1
Осмъ лњтъ бысть і^ѓ^сїя е^гда` црsтвова'ти нача`, и^ л~а, лњто црsтвова въ і^ерsлимњ.
2
і робив він угодне в очах Господніх, і ходив путями Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч.
2
и^ сътвори' же чт^о быs пра'во преD гм~ъ, и^ ходи` въ пђтеX дв~да эTц~а свое^го. и^ не ё^клони'ся н^и на де'сно н^и на' лњво”
3
У восьмий рік царювання свого, будучи ще отроком, він почав удаватися до Бога Давида, батька свого, а в дванадцятий рік почав очищати Юдею та Єрусалим від висот і посвячених дерев і від різьблених і відлитих ідолів.
3
Въ і~ е лњто црsтва свое^го. и^ се` бо е^ще б^њ ѓ%троk нача` възыска'ти б~а эTц~а свое^го дв~да. и^ въ в~і лњто црsтва свое^го нача` ѓ^чища'ти і^ё^де'ю, і^ерsлимъ. эT высо'киX и^ лњ'совъ, і^ и'доловъ і^ и^стђка'нныX”
4
І зруйнували перед лицем його жертовники Ваала і статуї, що піднімалися над ними; і посвячені дерева він зрубав, і різьблені і відлиті кумири зламав і розбив на порох, і розсипав на гробах тих, які приносили їм жертви,
4
и^ разори'ша же преD ни'мъ ѓ^лтаря` ваа^лимля і^ и'долы иже наставле'ни бя'хђ съкрђше'ни сђть, и^ посњче` га'и, і^ и^стђка'нныя, и^ сълїя'нныя. и^ съкрђши`, і^ и^стни`, и^ ростопи`, и^ поверже преD лице'мъ гро'бовъ, жер#твъ и^хъ,
5
і кістки жерців спалив на жертовниках їхніх, і очистив Юдею та Єрусалим,
5
и^ ко'сти жерцевъ и^хъ съж#же на ѓ%лтарњхъ иX” И$ ѓ^чисти і^ё'дђ і^ерsлимъ.
6
і в містах Манассії, та Єфрема, і Симеона, навіть до коліна Неффалимового, і в спустошених околицях їх
6
и^ въ градехъ манасїиныX и^ е^фрњмлихъ и^ симеѓ'нихъ да'же и^ до неџали'ма и^ мњ'ста и^хъ, вся` и^спрове'рже.
7
він зруйнував жертовники і посвячені дерева, й ідолів розбив на порох, і всі статуї розтрощив по всій землі Ізраїльській, і повернувся в Єрусалим.
7
и^ ѓ^лтари` размета`, и^ лњсы` и^стђка'н#ныя и^стни` въ кђсїе. и^ вся` же кђми'рницы высо'кїа и^стни` эT всеа` земля` і^и^л~евы. и^ възврати'ся въ і^ерsлимъ”
8
У вісімнадцятий рік царювання свого, після очищення землі і дому Божого, він послав Шафана, сина Ацалії, і Маасею градоначальника, й Іоаха, сина Іоахазового, писаря, відновити дім Господа Бога свого.
8
Въ и~і, лњто црsтва свое^го. ѓ^чище'на земля` и^ цр~ковь гн~я. посла же саMфа'на сн~а е^селїева, и^ а^меа^сїю нача'лника гра'да. і^ и^ѓ^а'са сн~а и^ѓ^ха'зова памятопи'сца, да въздвигнђтъ до'мъ г~а б~а свое^го,
9
І прийшли вони до Хелкії первосвященика, і віддали срібло, принесене в дім Божий, яке левити, що стоять на варті біля порогу, зібрали з рук Манассії й Єфрема і всіх інших ізраїльтян, і від усього Іуди і Веніаміна, і від жителів Єрусалима,
9
и^же прїидо'ша къ хелкїи сщ~енникђ вели'комђ прїя'ти эT него сре'бреники и^же принесе'ни бњша до'мђ гн~ю, иXже събра'ша левљ=ти и^ две'рницы эT манасїя и^ эT е^фрњма и^ нача'лниковъ и^ всXњ про'чихъ і^и^зра'иля. и^ эT всея` і^ё^де'а и^ венїами'на, и^ ѓ^бита'ющиX въ і^ерsлимњ
10
і віддали в руки виконавцям робіт, які були приставлені до дому Господнього, щоб вони роздавали його робітникам, які працювали в домі Господньому, на відбудові й оновленні дому.
10
и^ да'ша в рђцњ и^хъ и^же преDнїи бя'хђ дњ'лателїе в домђ гн~и. да въздви'гнђтъ цр~ковь. и^же и^ не крњ'пкая да ё^правля'ютъ.
11
І вони роздавали теслям і будівельникам на купівлю тесаних каменів і дерев для зв’язків і для покриття будинків, які зруйнували царі юдейські.
11
и^ тїи да'ша я& ё^модњ'лникомъ і^ и^звњ'стникомъ да кђпятъ ка'менїе четвероё^го'лное, и^ на дре'ва на раз#сњ'лныя съзида'нїя, и^ на покры'тїе до'момъ и^же разориша цр~и і^ё'дини.
12
Люди ці діяли чесно під час роботи, і для нагляду над ними поставлені були Іахаф і Овадія, левити із синів Мерариних, і Захарія і Мешуллам із синів Каафових, і всі левити, що вміють грати на музичних інструментах.
12
и^же вњрнњ'ишїе мђж'и вся` сътвори'ша” Бя'хђ же преDста'тели дњ'лателемъ ге'џъ, и^ а^вдїя левљ=тинъ эT сн~овъ мера'ри, и^ заха'рїя, и^ мосоlла'мъ эT сн~овъ каа'џъ и^же прилежа'хђ дњ'лђ. и^ вс^и левљ=ти, і^ и'же знахђ въ а^рга'ны пњти.
13
Вони ж були приставниками над носіями і наглядали за усіма робітниками при кожній роботі; з левитів же були і писарі, і наглядачі, і воротарі.
13
наD тњми и^же по ро'знымъ ѓ^бы'чае^мъ бремена` ноша'хђ. и^ наD творя'щими дњ'ло дњла'нїя” И$ эT левљ=тъ бњша писари и^ сђдїи и^ две'рницы,
14
Коли виймали вони срібло; принесене в дім Господній, тоді Хелкія священик знайшов книгу закону Господнього, дану рукою Мойсея.
14
е^гда` и^зноша'ти и^мъ сре'бреники и^же принесе'ни бњша въ цр~ковь гн~ю” И$ ѓ^брњте` хеlкїа сщ~енникъ, книгђ зако'на гн~я. и^же дана` бы'сть поD рђ'кђ мољ=сїя”
15
І почав Хелкія, і сказав Шафану писарю: книгу закону знайшов я в домі Господньому. І подав Хелкія ту книгу Шафану.
15
И$ эTвњща` хел#кїя и^ рече къ сафа'нђ писарђ. книгђ зако'на ѓ^брњто'хъ въ домђ` гн~и и^ даде` сафа'нђ.
16
І поніс Шафан книгу до царя, і приніс при цьому цареві звістку: все, що доручено рабам твоїм, вони роблять;
16
ѓ%нъ же несе` ю& къ цр~ю. и^ звњща` е^мђ гл~ющи. вся` и^же да'лъ е^си в рђ'кђ рабо'мъ твоиM с^е съверша'ются.
17
і висипали срібло, знайдене в домі Господньому, і передали його в руки приставників і в руки виконавців робіт.
17
сребро` чт^о наидо'хомъ в домђ` гн~и сълїя'хом#. да'но же е^сть дњ'лателемъ ё^модњ'лнымъ, и^ ро'зная дњ'ла кђ'ющимъ”
18
І також доніс Шафан писар царю, говорячи: книгу дав мені Хелкія священик. І читав її Шафан перед царем.
18
И$ възвњсти` сафа'нъ пи'саръ сло'во гл~я, даде' м^и хел#кїа сщ~ен#никъ сїю кни'гђ. и^же сафа'нъ съ цр~емъ настоя'щее почита'ше”
19
Коли почув цар слова закону, то роздер одяг свій.
19
И$ слы'ша цр~ь словеса` зако'на и^ растерза` ри'зы своя`”
20
І дав цар повеління Хелкії й Ахикаму, синові Шафановому, й Авдону, синові Михея, і Шафану писарю, й Асаії, слузі царському, говорячи:
20
И$ повелњ` цр~ь хел#кїеви, и^ а^хика'мђ сн~ђ и^ѓ^сафа'новђ. и^ а^вдо'нђ сн~ђ михе'евђ, и^ сафа'нђ пи'сарђ, и^ а^са'їю рабђ` цр~евђ гл~ющи.
21
підіть, запитайте Господа про мене і про тих, що залишились у Ізраїля, і про Іуду щодо слів цієї знайденої книги, тому що великий гнів Господа, який запалав на нас за те, що не дотримувалися батьки наші слова Господнього, щоб чинити за всім написаним у книзі цій.
21
и^дњте и^ моли'теся г~ђ за мя`, и^ за про'чихъ і^и^л~я і^ и^ё'дђ, за вся` словеса` книги сея` и^же ѓ^брњте'на е^сть. вели'къ б^о гнњ'въ раZгорњ'ся на наs. того ра'ди и^же не съхрани'ша эTц~ы на'ши слове'съ гн~ихъ, да сътво'рятъ вся` и^же пи'сана сђть в то'мъ ѓ^брњте'нїи”
22
І пішов Хелкія і ті, які від царя, до Олдани пророчиці, дружини Шаллума, сина Тавкегафа, сина Хасри, хранителя одягу, — а жила вона в другій частині Єрусалима, — і говорили з нею про це.
22
І$ и'де хел#кїя, и^ тїи и^же вкђ'пњ эT цр~я послани бя'хђ къ ѓ^л#да'нњ пррoчицы женњ` сел#лђ'мовњ, сн~овъ џекђе'выхъ сн~ђ е^серїевђ стра'жеи ри'зных#. храня'щеи за'повњди. и^же ѓ^биташе въ і^ерsлимњ въ маса'нњ и^ гл~али сђть е'и по семђ`”
23
І вона сказала їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: скажіть тому чоловікові, який послав вас до мене:
23
И$ та` эTвњща` и^мъ. сїя рече г~ь б~ъ і^и^л~евъ. гл~ите мђж'ђ и^же посла` ваs къ мнњ`. сїя рече г~ь
24
так говорить Господь: ось Я наведу лихо на місце це і на жителів його всі прокляття, написані в книзі, яку читали перед лицем царя Юдейського,
24
с^е а%зъ наведђ` ѕла'я на мњсто с^е, и^ на ѓ^бита'ющиX е^го. вся же прокля'тїя и^же пи'сана сђть въ кни'ѕњ то'и, ю%же что'ша преD цр~емъ і^ё'динымъ
25
за те, що вони залишили Мене і кадили богам іншим, щоб прогнівляти Мене всіма ділами рук своїх. І гнів Мій запалає над місцем цим і не згасне.
25
зане` ѓ^ста'виша м^я. и^ кадя'хђ бого'мъ чю'ждимъ. да м^я къ ја%рости призовђтъ, въ всњ'хъ дњлеX рђ'кђ свою`. того ра'ди разгорњ'ся гнvњ мо'и на мњ'стот^о и^ не ё^га'сится” И$ къ
26
А царю Юдейському, який послав вас запитати Господа, так скажіть: так говорить Господь Бог Ізраїлів про слова, які ти чув:
26
цр~ю же і^ё'динђ и^же посла` ва'съ ко г~ђ помоли'тися та'ко гл~ите е^мђ. сїя рече г~ь б~ъ і^и^л~евъ. ја%ко слы'шалъ е^си
27
оскільки пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Богом, почувши слова Його про місце це і про жителів його, — і ти смирився переді Мною, і роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе, говорить Господь.
27
словеса`. и^ сђмнњ'ся срDце твое` и^ смири'л#ся е^си предо мно'ю наD тњми и^же рече'нна сђть проти'вђ мњста сего, и^ ѓ^бита'ющимъ і^ерsлимђ. посрами' же ся лица` мое^го и^ растерза'лъ е^си ри'зы твоя` и^ пла'калъ е^си предо мно'ю. а%з# же ё^слы'шахъ т^я реq г~ь.
28
Ось Я преставлю тебе до батьків твоїх, і покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на місце це і на жителів його. І принесли цареві відповідь.
28
с^е приложђ` т^я къ эTц~емъ твои^мъ, и^ приложи'шися въ гро'бњ твое^мъ въ мирњ. и^ не ё'зрятъ ѓ%чи твои` вся'кого ѕла` и^же а%зъ наведђ` на мњ'сто се`, и^ на ѓ^бита'ющихъ е^го” Възвњсти'ша ё^бо цр~ю вся и^же гл~а.
29
І послав цар, і зібрав усіх старійшин Юдеї та Єрусалима, і пішов цар у дім Господній,
29
и^ посла` цр~ь и^ съзва всњ'хъ бо'лше роDныхъ і^ё'диныхъ і^ерsлима.
30
і з ним усі юдеї і жителі Єрусалима, і священики і левити, і весь народ, від великого до малого; і він прочитав уголос їм усі слова книги завіту, знайденої в домі Господньому.
30
и^ в#зы'иде въ доM гн~ь. и^ вси мђ'жи і^ё'дины и^ живђщеи въ і^ерsлимњ. и^ сщ~енницы и^ левљ=ты, и^ ве'сь по'лкъ эT ме'ншихъ да'же до бо'льшихъ. и%м#же слы'шащимъ в домђ` гн~и. чте` цр~ь вс^я словеса` ѓ^брњт#шая^ся въ домђ` гн~и
31
І став цар на місці своєму, й уклав завіт перед лицем Господа йти за Господом і дотримуватися заповіді Його й одкровення Його, й уставів Його, від усього серця свого і від усієї душі своєї, щоб виконувати слова завіту, написані в книзі цій.
31
стоя'щи ё^ прsтла свое^го. и^ завњща` завњтъ преD гм~ъ да хо'дятъ по немъ, и^ да съхраняюT повеле'нїя е^го и^ свњдњ'нїя е^го и^ ѓ^правда'нїя е^го всњ'мъ срDцемъ свои'мъ, и^ всею` дш~ею свое^ю. твори'ти же и^же пи'сана сђть ја%ко словеса` ѓ^брTњшїися въ кни'зњ се'и”
32
І повелів цар підтвердити це всім, хто знаходився в Єрусалимі й у землі Веніаміновій; і стали чинити жителі Єрусалима за завітом Бога, Бога батьків своїх.
32
Закля'ть же на тоM всXњ и^же ѓ^брњте'ни бя'хђ въ і^ерsлимњ и^ венїами'нњ. и^ сътвори'ша ѓ^бита'юще въ і^ерsлимњ по чинђ` г~а б~а эTц~ъ свои^хъ.
33
І викинув Іосія всі мерзоти з усіх земель, які у синів Ізраїлевих, і звелів усім, хто знаходився у землі Ізраїлевій, служити Господу Богу своєму. І в усі дні життя його вони не відступали від Господа Бога батьків своїх.
33
эTја%тъ б^о і^ѓ^сїа вся` поноше'нїя эT всея` земли` сн~овъ і^и^л~евъ. и^ сътвори` всњхъ и^же ѓ^ста'вшїи бя'хђ въ і^и^л~и слђжи'ти г~ђ б~ђ свое^мђ вся` дн~и живота` е^го, и^ не эTи^до'ша эT г~а б~а эTц~ъ свои^хъ”