¹

Ми ж, як співпрацівники, благаємо вас, щоб благодать Божу ви прийняли не марно.

¹

And working together with him we entreat also that ye receive not the grace of God in vain

²

Бо сказано: «У сприятливий час Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобi». Ось тепер час сприятливий, ось тепер день спасіння.

²

(for he saith, At an acceptable time I hearkened unto thee, And in a day of salvation did I succor thee: behold, now is the acceptable time; behold, now is the day of salvation):

³

Ми нікому ні в чому не чинимо перешкоди, щоб служіння було бездоганним,

³

giving no occasion of stumbling in anything, that our ministration be not blamed;

⁴

але в усьому показуємо себе як служителі Божі, у великому терпінні, в бідах і нестатках, у тіснотах,

⁴

but in everything commending ourselves, as ministers of God, in much patience, in afflictions, in necessities, in distresses,

⁵

у ранах, у в’язницях, у вигнаннях, у трудах, у неспанні, в постах,

⁵

in stripes, in imprisonments, in tumults, in labors, in watchings, in fastings;

⁶

у очищенні, у розумі, у довготерпінні, в доброті, в Дусі Святому, в нелицемірній любові,

⁶

in pureness, in knowledge, in long-suffering, in kindness, in the Holy Spirit, in love unfeigned,

⁷

у слові істини, у силі Божій зі зброєю правди в правій і в лівій руці,

⁷

in the word of truth, in the power of God; by the armor of righteousness on the right hand and on the left,

⁸

у славі і безчесті, у ганьбі і похвалах: як обманщики, але ми правдивi;

⁸

by glory and dishonor, by evil report and good report; as deceivers, and yet true;

⁹

як незнані, але пізнані; як ті‚ що помирають, але ось ми живi; як карані, та не вбиті;

⁹

as unknown, and yet well known; as dying, and behold, we live; as chastened, and not killed;

¹⁰

як сумні, але завжди радіємо; як бідні, але багатьох збагачуємо; як ті‚ що нічого не мають, але всім володіємо.

¹⁰

as sorrowful, yet always rejoicing; as poor, yet making many rich; as having nothing, and yet possessing all things.

¹¹

Уста наші відкрилися до вас, коринф’яни, серце наше розширене.

¹¹

Our mouth is open unto you, O Corinthians, our heart is enlarged.

¹²

Вам не тісно в нас, але в серцях ваших тісно.

¹²

Ye are not straitened in us, but ye are straitened in your own affections.

¹³

Такою ж відплатою‚ — кажу як дітям, — будьте розширені і ви.

¹³

Now for a recompense in like kind (I speak as unto my children), be ye also enlarged.

¹⁴

Hе схиляйтеся під чуже ярмо з невірними, бо яке спілкування праведности з беззаконням? Що спільного у світла з темрявою?

¹⁴

Be not unequally yoked with unbelievers: for what fellowship have righteousness and iniquity? and what communion hath light with darkness?

¹⁵

Яка згода між Христом і Веліаром? Або яка співучасть вірного з невірним?

¹⁵

And what concord hath Christ with Belial? or what portion hath a believer with an unbeliever?

¹⁶

Яка сумісність храму Божого з ідолами? Бо ви — храм Бога Живого, як сказав Бог: «Оселюся в них‚ і ходитиму в них‚ і буду їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом.

¹⁶

And what agreement hath a temple of God with idols? for you are a temple of the living God; even as God said, I will dwell in them, and walk in them; and I will be their God, and they shall be my people.

¹⁷

І тому вийдіть із середовища їхнього і відлучіться, — говорить Господь, — і не доторкайтесь до нечистого, і Я прийму вас.

¹⁷

Wherefore Come ye out from among them, and be ye separate, saith the Lord, And touch no unclean thing; And I will receive you,

¹⁸

І буду вам Отцем, і ви будете Моїми синами і дочками,» — говорить Господь Вседержитель.

¹⁸

And will be to you a Father, And ye shall be to me sons and daughters, saith the Lord Almighty.