Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу своєму, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця,
1
И$ сътвори'лъ і^ѓ^сїя па'схђ въ і^ерsли'мњ г~ђ б~ђ свое^мђ. и^ пожрњт# па'схђ, д~і дн~я лђнњ`, прь'ваго мsца.
2
поставивши священиків за чергами в облаченні у храмі Господньому.
2
поставля'ющи сщ~ен#ники по слђже'нїю дн~е кое^гождо, и^ в ри'зы ѓ^дњя'нны въ цр~кви гн~и”
3
І сказав левитам, священнослужителям Ізраїлевим: освятіть себе Господу для поставлення святого ковчега Господнього в храмі, який побудував цар Соломон, син Давидів.
3
И$ рече левљ=тоM сщ~ен#нымъ рабо'мъ і^и^л~евымъ, да ѓ^ст~ятъ себе` гв~и на воставле'нїе ст~аго кїѓ'та гн~я, въ до'мъ и^же созда'лъ соло'монъ сн~ъ дв~да цр~я,
4
Не потрібно буде вам брати його на рамена; служіть тепер Господу Богу вашому, і піклуйтеся про народ Його Ізраїля, і влаштуйтеся за родами і поколіннями вашими, за розкладом Давида, царя Ізраїлевого, і за урочистістю Соломона, сина його,
4
не бђдетъ б^о вамъ взя'ти на ра'мена е^го” И$ нн~њ послђжи'те г~ђ ва'шемђ и^ слђжите ја^зы'кђ е^го і^и^л~ю, и^ ё^гото'ваитеся по се'лњхъ и^ колњнехъ ва'ших#, по писа'нїю дв~да цр~я і^и^л~ва и^ по вели'чествђ соло'мона сн~а е^го,
5
і ставайте у святилищі, за родовими левитськими розрядами вашими перед братами вашими, синами Ізраїля,
5
и^ ста'н#те вс^и въ цр~кви. по ё^ча'стїю княѕїи эTч~ества ва'шего левљ=товъ и^же стоя'тъ преD бра'тїею ва'шею сн~овъ і^и^л~евъ.
6
заколіть за уставом пасхального агнця і приготуйте жертви для братів ваших і зробіть пасху за заповіддю Господньою, даною Мойсеєві.
6
по чинђ` пожрњте па'схђ, и^ жрътвђ ё^гото'ваите бра'тїямъ ва'шимъ, и^ сътвори'те па'схђ по за'повњди гн~и и^же да'но е^сть мољ=сїю”
7
І дав Іосія в дар народу, який там знаходився, тридцять тисяч агнців і козлів і три тисячі тельців; це за обітницею дано від царських стад народу і священикам і левитам.
7
И$ да'лъ и^ѓ^сїя на па'схђ въ наро'дъ и^же ѓ^брњте'нъ е^сть т^ђ, а%гнъцовъ, и^ ѓ'вновъ Wл~. те'лцовъ Wг~. сїя эT црsтва дана сђть, по ѓ^бњща'нїю людеM и^ сщ~енникоM и^ левљ=тоM,
8
І дали Хелкія і Захарія й Ієиїл, що начальствують у храмі, священикам на пасху дві тисячі шістсот овець і триста волів.
8
и^ даде` хелкїя, и^ заха'рїя, и^ сїи'лъ приставницы жрътвы, жръцемъ на па'схђ” ѓ^ве'цъ число'мъ, Wв~, и^ те'лцовъ, х~,
9
І Ієхонія і Самей і Нафаниїл, брат його, й Асавія й Охиїл, й Іорам, тисячоначальники, дали левитам на пасху п’ять тисяч овець і сімсот волів.
9
и^ е^хонїя, и^ саме'їя наџанаи'лъ, бра'тїя и^ а^савїя, и^ ѓ^хїель, и^ѓ^ра'мъ, ты'сящеи нача'лницы да'ша левљ=томъ на па'схђ, ѓ^ве'цъ, Wе~, те'лцов, е~ соT”
10
І коли це відбувалося, священики і левити благоліпно стояли за поколіннями і родовими перевагами, тримаючи опрісноки перед народом,
10
И$ сїя е^гда сътворя'хђ мђжествено. ста'ша сщ~енницы и^ левљ=ти, и^мњю^щи ѓ^прњсноки по колњнахъ, и^
11
щоб приносити жертви Господу за написаним у книзі Мойсеєвій. І це було в ранній час.
11
по ча'сти кн~ѕьствђ эTц~ь. преD людми` приноша'хђ г~ђ. потњхъ и^же въ кни'ѕњ мољ=сїѓвњ пи'сана сђть, тако и^ ё'трени
12
І спекли пасхального агнця на вогні, як належало, а жертви зварили в мідних посудинах і казанах з пахощами, і віднесли всьому народові.
12
и^спек'оша па'схђ ѓ^гнемъ ја%коже подоба'ше, и^ приноше'нїе свари'ша въ коно'бњхъ мњдяныX. и^ в горнъцњх#, съ бл~говоле'нїемъ, и^ принесо'ша всњмъ и^же бя'хђ эT наро'да”
13
А після того приготували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона.
13
И$ по си'хъ ё^готоваша себњ` и^ бра'тїамъ свои^мъ сн~овоM а^аро'ниM,
14
Бо священики приносили жир до пізнього часу, а тому левити готували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона.
14
і^ере'и б^о възноша'ющи бя'хђ тђ'чная до полђ'нощи. а^ левљти наготовашA себњ, и^ жерцемъ бра'тїи` свое'и сн~оM а^аро'ниM.
15
Священноспівці ж, сини Асафові, знаходилися на місцях своїх, за встановленням Давида, й Асаф і Захарія й Еддинус, який був від царя.
15
пњвцы' же цр~ковнїи бя'хђ по чинђ` и^хъ по за'повњди двд~вњ. и^ а^са'џъ, и^ заха'рїя, и^ е^д#динђмъ и^же бя'хђ эT цр~я.
16
І воротарям біля кожних воріт не дозволялося залишати своєї черги, тому що для них готували брати їхні, левити.
16
и^ вра'тари по е^ді'ныхъ две'рехъ, та'ко да не престђпа'етъ е^ді'нъ ко'ждо свое'и слђжбы. бра'тїя б^о и^хъ ё^гото'ваше и^ тMњ”
17
І звершилося в той день все, що належало до жертвоприношення Господу при звершенні пасхи,
17
И$ сконча'на бы'сть и^же пристояхђ на ѓ^сщ~енїе гн~е. в то'и дн~ь сътвори'ша па'схђ.
18
і до приношення всепалень на жертовнику Господньому, за повелінням царя Іосії.
18
и^ приноси'ти приноше'нїе на жръто'вникъ по за'повњди цр~я и^ѓ^сїя”
19
І звершували сини Ізраїлеві, які у той час знаходилися там, пасху і свято опрісноків сім днів.
19
И$ сътвори'ша сн~ове і^и^л~ви и^же ѓ^брњте'ни сђть въ вре'мя т^о па'схђ. и^ дн~ь пра'здникъ ѓ^прњсночныхъ по дн~їи се'дмь.
20
І не звершувалося такої пасхи в Ізраїлі від часів Самуїла пророка.
20
и^ нњсть празно'вано па'схђ та'ко въ і^и^л~и. эT вре'мени само'ила прoрка,
21
І жоден з усіх царів ізраїльських не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики і левити, і юдеї і всі ізраїльтяни, які жили в той час у Єрусалимі.
21
и^ всњхъ цр~еи і^и^л~евъ, не празнова'ша таковы'е па'схи. каковђ` сътвори'лъ и^ѓ^сїя и^ сщ~енницы, и^ левљти і^ и^ё^де'я и^ весь і^и^л~ь, и^же ѓ^брњте'ни сђть въ постоя%нїихъ і^ерsлимъскихъ”
22
У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха.
22
Въ и~і, лњто црsтвђ'ющђ и^ѓ^сїи празDнована бы'сть пасха сїя,
23
І спрямовані були прямою путтю діла Іосії перед Господом від серця, повного благочестя.
23
и^ ё^пра'влена сђть дњла и^ѓ^сїева преD гм~ъ е^го въ срDцы по'лномъ бл~гоче'стїя”
24
Те ж, що було при ньому, описано в попередніх літописах про тих, хто грішив і чинив нечестя проти Господа більше за всякий народ і царство, і чим вони свідомо ображали Його, і за що слова Господа повстали проти Ізраїля.
24
І$ и^же ѓ^ нем# вс^я пи'сана сђть въ прь'выхъ вре'менехъ ѓ^ и^хъ и^же съгрњши` и^ безъчествова` проти'вђ г~а на вся'къ ја^зыk и^ црsтво, і^ и'же ѓ^скорбњша е^го въ разђмњ” И$ словеса` гн~я въста'ша на і^и^л~я,
25
І після всіх цих діянь Іосії сталося, що фараон, цар Єгипетський, ішов воювати в Каркамис біля Євфрату, й Іосія вийшов назустріч йому.
25
и^ по всемђ` дњя'нїю семђ` и^ѓ^сїинђ” Възы'иде фараѓ'нъ цр~ь е^гљ=пет#скїи, грядђщи въ карка'мђ ѓ^полча'яся на е^фра'тъ, і^ и^зы'иде на сђпроти'вїе томђ` и^ѓ^сїя.
26
Цар Єгипетський послав до нього сказати: що мені і тобі, царю Юдейський?
26
и^ посла` цр~ь е^гљпет#скїи к немђ, гл~ющи” Чт^о мнњ` и^ тебњ е^сть цр~ю і^ё'динъ
27
Не проти тебе посланий я від Господа Бога; війна моя на Євфраті, і нині Господь зі мною і Господь спонукує мене; відступи і не протився Господу.
27
нњсмь посла'нъ эT г~а да ѓ^плъчђся проти'вђ тебе, н^о на е^фра'тъ бра'нь моя е^сть” И$ нн~њ г~ь со мно'ю е^сть и^ г~ь поспњша'яи м^и е^сть. эTстђпи` эT мене`, не съпротивля'ися гв~и,
28
Але не повернувся Іосія на свою колісницю, а наважився воювати з ним, не послухавши слів Єремії пророка з уст Господа.
28
и^ нњсть ѓ^браще'нъ и^ѓ^сїя на колесни'цђ е^го, н^о ѓ^плъча'ти е^го насилова'шеся. не вне'млющи же сло'вђ і^еремїа прoрка эT ё'стъ гн~ихъ”
29
І вступив з ним у битву на полі Мегиддо. І зійшлися начальники до царя Іосії.
29
Но поста'ви проти'вђ е^го бра'нь на' поли магед#до'ньстемъ, и^ снидо'ша нача'лницы къ цр~ю и^ѓ^сїю”
30
І сказав цар слугам своїм: віднесіть мене з поля битви, тому що я дуже занеміг. І слуги його негайно винесли його із строю.
30
И$ рече цр~ь ѓ%троком# свои^мъ, и^зведи'те м^я эT ѓ^плъче'нїя. и^знемо'глъ б^о е^смь ѕњло. и^ въско'рњ и^зне'мше е^го ѓ%троки эT ѓ^плъче'нїя.
31
І зійшов він на другу колісницю свою і, повернувшись у Єрусалим, помер і похований у гробниці батьків своїх.
31
и^ възше'лъ на колесни'цђ вторђ'ю свою, и^ прише'лъ въ і^ерsлим# и^ животъ премњни`” И$ погребе'нъ ё^ эTч~а гро'ба,
32
І плакали за Іосією по всій Юдеї, плакав за Іосією і пророк Єремія, і начальники з дружинами оплакували його до цього дня. І це передано назавжди всьому роду Ізраїлевому.
32
и^ вс^я і^ё^де'я тђжа'хђ и^ рыда і^е^ремїя пррoкъ и^ѓ^сїя ра'ди. и^ преDсњда'лники съ жена'ми иX пла'кахђ е^го да'же до сего дн~и” И$ да'но е^сть т^о бы'ти сътворе'но всегда` на ве'сь роD і^и^л~евъ”
33
Це написано в літописі царів юдейських, і те, що зроблено Іосією, і слава його і його розуміння закону Господнього; попередні ж діла його і згадані нині описані в книзі царів ізраїльських і юдейських.
33
Сїя же спи'сана сђть въ кни'ѕњ сло'въ црsтвъ і^ё'динъ. и^ по е^ді'номђ ко'ждо сътворе'нїя и^ дњя'нїа и^ѓ^сїя и^ е^го словеса`, и^ ра'зђмъ е^го въ зако'нњ гн~и. и^ вся'ка же сътворе'ная эT него і^ и^же и^ до нн~њ. пи'сана сTђ въ кни'ѕњ црsтва і^и^л~я і^ё'дина”
34
І взяв народ Ієхонію [Іоахаза], сина Іосії, і поставили його царем замість Іосії, батька його, коли йому було двадцять три роки.
34
И$ прїе'мши эT ро'да е^хо'нїя сн~а і^ѓ^сїи^на. и^ поста'виша цр~я въ і^ѓ^сїя эTц~а е^го мњ'сто” Сђща, въ л~г, лњта.
35
І царював він у Юдеї і Єрусалимі три місяці, і відставив його цар Єгипетський, щоб не царювати йому в Єрусалимі.
35
и^ црsтвова` наD і^ё'дою, и^ нDа і^ерsлимоM мцsы, г~” І$ и^зя'тъ е^го цр~ь е^гљ=пет#скїи да не црsтвђетъ въ` і^ерsлимњ.
36
І наклав на народ сто талантів срібла й один талант золота.
36
и^ поста'ви наро'дђ і^ё'динђ да даю'тъ да'нь, р~, тала'нтъ сребра`, і^ е^ді'нъ тала'нтъ зла'та”
37
І поставив цар Єгипетський Іоакима, брата його, царем Юдеї і Єрусалима.
37
И$ поста'ви цр~ь е^гљ=пет#скїи и^ѓа^ки'ма бра'та е^го цр~я і^ё'дњ і^ерsлимђ,
38
І зв’язав вельмож, а Заракина, брата його, відвів у Єгипет.
38
и^ связа` и^ѓа^кимъ велмо'жи и^ зараки'ма и^ бра'та е^го, и^ приведе въ е^гљ=петъ”
39
Був же Іоаким двадцяти п’яти років, коли став царем над Юдеєю та Єрусалимом, і робив він лихе перед Господом.
39
Лњтъ же бы'сть и^ѓ^а^ки'ма, к~е, е^гда` црsтвова'ти нача` в земли` і^ё'динњ і^ерsлимњ и^ сътвори` лђка'вое преD гм~ъ.
40
Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і зв’язав його мідними ланцюгами і відвів у Вавилон.
40
на не'гоже сни'де навходоносо'ръ цр~ь вављ=ло'ньскїи и^ связа'лъ е^го мњ'дяными ю%зами. и^ приведе е^го въ вављ=лонъ”
41
І, узявши деякі зі священних сосудів Господа, Навуходоносор переніс їх і поставив у своєму капищі у Вавилоні.
41
И$ сщ~ен#ные съсђ'ды гн~я взя` навходоносо'ръ и^ принеслъ, и^ ѓ^ст~илъ е& въ хра'мњ свое^мъ въ
42
Сказання про нього, про його розбещення і нечестя написані в книзі літописів царських.
42
вављ=ло'нњ” А$ и^же ѓ не'мъ гл~емая ѓ^ нечистотњ е^го, и^ ѓ^ беZчи'н#ствњ пи'сано въ кни'ѕњ вре'менъ цр~ьства”
43
І став царем замість нього Іоаким, син його; він був вісімнадцяти років, коли був призначений царем.
43
И$ црsтвова` и^ѓ^а^ки'мъ сн~ъ е^го в него мњ'сто” Є$гда же поста'вленъ е^сть б^њ лњтъ и~і.
44
Царював же в Єрусалимі три місяці і десять днів, і зробив він лихе перед Господом.
44
црsтвова же мцsы г~. и^ дн~їи, і~, въ і^ерsлимњ. и^ сътвори лђка'вое преD гм~ъ.
45
І через рік Навуходоносор послав і відвів його у Вавилон разом зі священними сосудами Господа,
45
И$ по лњтњ посыла'ющи навходоносо'рђ, и^ пресели е^го въ вављ=ло'нъ, въкђ'пњ съ сщ~енныM съсђдомъ гн~имъ”
46
і призначив царем Юдеї та Єрусалима Седекію, який був двадцяти одного року. Царював він одинадцять років.
46
И$ поста'ви седекїа цр~я і^ё^де'и і^ерsлимђ, е^гда` бы'сть лњто к~а” Црsтвова же лњтъ а~і.
47
І робив він лихе перед Господом, не слухаючи слів, сказаних пророком Єремією від уст Господа.
47
и^ сътвори` лђка'вое преD гм~ъ, и^ нњсть посрамле'нъ эT словеs и^же рече'ни сђть эT і^еремїя прoрка эT ё'стъ гн~ихъ.
48
І, бувши зв’язаним від царя Навуходоносора клятвою в ім’я Господа, порушив клятву, відійшов і, озлобивши свою шию і серце своє, переступив закони Господа Бога Ізраїлевого.
48
и^ закля'ся эT цр~я навходоносо'ра на и^мя гн~е, и^ кля'твы эTстђпи`, и^ ѓ^жести` вы'ю свою и^ срDце свое. и^ престђпи'лъ е^сть зако'нная г~а б~а і^и^л~ва
49
Також і начальники народу і священиків чинили дуже нечестиво, перевершуючи у всіх нечистотах усіх язичників, і осквернили освячений у Єрусалимі храм Господній.
49
и^ кня'зи людїи гн~ихъ, ве'лїе безаконїе сътвори'ша. и^ престђпи'ша паче всњхъ нечисто'тъ ја^зы'ческиX. и^ ѓ^скверни'ша цр~ковь гн~ю и^же ст~а бы'сть въ і^ерsлимњ”
50
Бог батьків їхніх посилав вісників Своїх закликати їх до навернення, оскільки щадив Він їх і оселю Свою;
50
И$ посла` б~ъ эTц~ъ и^хъ а'гг~ла свое^го и^ призва` и^хъ ја%ко миловаше и^хъ и^ жили'ще свое,
51
але вони глузували з вісників Його: в той самий день, в який Господь говорив, вони насміхалися з пророків Його,
51
тїи же порђга'шася иM” И$ вънь же дн~ь гл~алъ еs г~ь. бя'хђ и^грающи пророки е^го,
52
доки Він, розгнівавшись на народ Свій за нечестя, повелів повстати на них царям халдейським.
52
и^же до ја%рости прогнњ'ванъ е^сть на ја^зы'ки свои. ради безъчи'н#ства и^хъ” И$ повелњ` се'и и^ти` на ниX цр~емъ хал#де'искимъ.
53
Вони вибили юнаків їхніх мечем навколо святого храму їхнього і не пощадили ні юнака, ні дівчини, ні старого, ні молодого, але всі були віддані в руки їхні.
53
тїи ё^би'ша ю%ноша и^хъ мече'м#, ѓ%крsтъ и^ ст~њи цр~кви и^хъ. и^ не ѓ^прости'ша ю%ношъ и ста'рца и^ дв~ы и^ ю'ноша” Но всњ преда'ни сђть въ рђкђ и^хъ,
54
І всі священні сосуди Господні, великі і малі, і сосуди ковчега Господнього і царські скарби взяли вони і віднесли у Вавилон.
54
и^ вс^я сщ~ен#ныя сосђды гн~я мала'я и^ вели'каа сосђ'ды кїѓта. и^ црsкїа ковче'ги възеMши принесо'ша во вављ=лоn.
55
І спалили дім Господній і зруйнували стіни Єрусалима і вежі його спалили вогнем,
55
и^ заж#го'ша доM гн~ь, и^ разори'ша стњны і^ерsлі'ма. и^ столпы` е^го сож#го'ша ѓ^гнеM”
56
і всю красу його перетворили на ніщо; тих же, хто залишився від меча, відвели у Вавилон.
56
И$ сконча'шаs вс^я честнњ'ишая е^го, ни въчто'же и^зведо'ша. и^ про'чїи эT меча` ведо'ша въ вављ=лоn”
57
І вони були рабами його і синів його до владарювання персів, на сповнення слова Господнього з уст Єремії:
57
И$ бњша раби` е^го и^ сн~омъ е^го даже до црsтва прь'скаго, въ наплъне'нїе слове'съ гн~ихъ эT ё'стъ і^е^ремїя.
58
доки земля не відсвяткує субот своїх, на весь час запустіння свого, упродовж сімдесяти років, вона буде суботствувати.
58
доко'лњ бл~говоли'тъ земля` сђбо'ты своя. все` вре'мя ѓ^пђстњнїя свое^го, сђбоTствовахъ въ и^сполне'нїе лњтъ”