¹

У перший рік царювання Кира Перського, на сповнення слова Господа з уст Єремії,

¹

Ца́рствꙋющꙋ кѵ́рꙋ пе́рсскомꙋ пе́рвагѡ лѣ́та, во и҆сполне́нїе сло́ва гдⷭ҇нѧ оу҆сты̑ і҆еремі́иными,

²

Господь подвигнув дух Кира, царя Перського, і він оголосив по всьому царству своєму усно і письмово:

²

воздви́же гдⷭ҇ь дꙋ́хъ кѵ́ра царѧ̀ пе́рсскагѡ, и҆ проповѣ́да во все́мъ ца́рствѣ свое́мъ, и҆ кꙋ́пнѡ писа́ньми, глаго́лѧ:

³

так говорить Кир, цар Перський: Господь Ізраїля, Господь Всевишній поставив мене царем вселенної

³

сїѧ̑ глаго́летъ кѵ́ръ ца́рь пе́рсскїй: (гдⷭ҇ь) менѐ поста́ви царѧ̀ вселе́ннѣй, гдⷭ҇ь і҆и҃левъ, гдⷭ҇ь вы́шнїй,

⁴

і повелів мені побудувати йому дім у Єрусалимі, який в Юдеї.

⁴

и҆ назна́мена мнѣ̀ созда́ти є҆мꙋ̀ до́мъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆́же во і҆ꙋде́и:

⁵

Отже, хто є з вас, із народу Його, нехай буде Господь його з ним, і нехай він, вирушивши в Єрусалим, який в Юдеї, будує дім Господа Ізраїлевого: Він є Господь, Який живе в Єрусалимі.

⁵

а҆́ще оу҆̀бо кто̀ є҆́сть въ ва́съ ѿ ꙗ҆зы́ка є҆гѡ̀, да бꙋ́детъ гдⷭ҇ь є҆гѡ̀ съ ни́мъ: и҆ возше́дъ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆̀же во і҆ꙋде́и, да сози́ждетъ до́мъ гдⷭ҇а і҆и҃лева: се́й гдⷭ҇ь, и҆́же всели́сѧ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ:

⁶

Тому скільки їх живе по місцях, жителі місця того нехай допоможуть їм золотом і сріблом,

⁶

є҆ли́цы оу҆̀бо ѡ҆́крестъ мѣ́стъ ѡ҆бита́ютъ, да помо́гꙋтъ є҆мꙋ̀, и҆̀же сꙋ́ть на мѣ́стѣ то́мъ, и҆ зла́томъ и҆ сребро́мъ,

⁷

дарунками коней і худоби й іншими приношеннями за обітницею на храм Господа в Єрусалимі.

⁷

даѧ́нїемъ съ конмѝ и҆ скѡты̀ и҆ и҆ны́ми по ѡ҆бѣща́нїю предлага́емыми во свѧти́лище гдⷭ҇не, є҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.

⁸

І піднялися старійшини племен коліна Іудиного і Веніамінового і священики і левити й усі, дух яких подвигнув Господь іти і будувати дім Господу в Єрусалимі;

⁸

И҆ стоѧ́щїи нача̑лницы колѣ́нѡмъ ѻ҆те́чествъ і҆ꙋ́диныхъ и҆ колѣ́на венїамі́нова, и҆ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, и҆ всѝ, и҆́хже дꙋ́хъ воздви́же гдⷭ҇ь взы́ти, созда́ти до́мъ гдⷭ҇ень, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ,

⁹

а всі, що жили в сусідстві з ними, допомагали їм: сріблом і золотом, і конями і худобою і дуже багатьма приношеннями за обітницею багатьох, яких надихнув дух.

⁹

и҆ и҆̀же ѡ҆́крестъ и҆́хъ, помого́ша во все́мъ зла́томъ и҆ сребро́мъ, конмѝ и҆ скѡты̀ и҆ ѡ҆бѣ́тами мно́гими ѕѣлѡ̀, и҆́хже чꙋ́вство воздви́жено бы́сть.

¹⁰

І цар Кир виніс священні сосуди Господа, які Навуходоносор переніс з Єрусалима і поставив у своєму капищі.

¹⁰

И҆ кѵ́ръ ца́рь и҆знесѐ свѧщє́нныѧ сосꙋ́ды гдⷭ҇ни, и҆̀хже пренесѐ навꙋходоно́соръ (ца́рь вавѷлѡ́нскїй) и҆з̾ і҆ерⷭ҇ли́ма и҆ поста́ви и҆̀хъ во і҆́дѡлницѣ свое́й:

¹¹

Винісши ж їх, Кир, цар Перський, передав їх Мифридату, своєму хранителю скарбів,

¹¹

и҆ и҆знесѐ ты̑ѧ кѵ́ръ ца́рь пе́рсскїй и҆ предадѐ ѧ҆̀ мїѳрїда́тꙋ сокровищехрани́телю своемꙋ̀,

¹²

а через нього вони були передані Саманассару, князеві Юдеї.

¹²

то́й же предадѐ сасавасса́рꙋ власти́телю і҆ꙋде́йскомꙋ.

¹³

Число ж їх було: узливальниць золотих тисяча, узливальниць срібних тисяча, срібних курильниць двадцять дев’ять, чаш золотих тридцять, срібних дві тисячі чотириста десять, й інших сосудів тисяча.

¹³

И҆́хже сїѐ число̀ бѣ̀: возлива́лницъ златы́хъ ты́сѧща, и҆ возлива́лницъ сре́брѧныхъ ты́сѧща, кади́лницъ сре́брѧныхъ два́десѧть де́вѧть, фїа̑лъ златы́хъ три́десѧть, сре́брѧныхъ двѣ̀ ты́сѧщы четы́ре ста̑ и҆ де́сѧть, и҆ и҆ны́хъ сосꙋ́дѡвъ ты́сѧща:

¹⁴

Усіх сосудів золотих і срібних принесено п’ять тисяч чотириста шістдесят дев’ять.

¹⁴

всѣ́хъ же сосꙋ́дѡвъ пренесе́ныхъ златы́хъ и҆ сре́брѧныхъ пѧ́ть ты́сѧщъ четы́ре ста̑ шестьдесѧ́тъ де́вѧть.

¹⁵

І принесені вони Саманассаром і тими, що повернулися з ним з полону Вавилонського, у Єрусалим.

¹⁵

Принесе́ни же сасавасса́ромъ вкꙋ́пѣ съ тѣ́ми, и҆̀же ѿ плѣне́нїѧ и҆з̾ вавѷлѡ́на во і҆ерⷭ҇ли́мъ.

¹⁶

Під час же царювання Артаксеркса, царя Перського, Вилем і Мифридат, і Тавеллій і Рафим, і Веєлтефм і Самеллій писар та інші, які змовилися з ними, що жили в Самарії й інших місцях, написали йому такий лист:

¹⁶

Во временѣ́хъ же а҆ртаѯе́рѯа царѧ̀ пе́рсскагѡ, восписа́ша є҆мꙋ̀ на ѡ҆бита́ющихъ во і҆ꙋде́и и҆ і҆ерⷭ҇ли́мѣ ви́лемосъ и҆ мїѳрїда́тъ, и҆ таве́ллїй и҆ раѳѵ́мъ, и҆ веелте́ѳмъ и҆ саме́ллїй писе́цъ, и҆ про́чїи соꙋчине́ннїи, ѡ҆бита́ющїи въ самарі́и и҆ во и҆ны́хъ мѣ́стѣхъ, нижепи́санное посла́нїе:

¹⁷

Цареві Артаксерксу, господарю, раби твої Рафим, описувач подій, і Самеллій писар, та інші з ради їх, і судді, які знаходяться у Келе-Сирії і Фінікії.

¹⁷

царю̀ а҆ртаѯе́рѯꙋ господи́нꙋ ѻ҆́троцы твоѝ, раѳѵ́мъ писе́цъ слꙋ́чаєвъ и҆ саме́ллїй писе́цъ, и҆ про́чїи ѿ совѣ́та и҆́хъ и҆ сꙋдїи̑, и҆̀же въ кїлисѷрі́и и҆ фїнїкі́и:

¹⁸

Нехай буде нині відомо господарю царю, що юдеї, які вийшли від вас до нас, прийшовши у Єрусалим, у це відступницьке і підступне місто, влаштовують площі його, відновлюють стіни і закладають підвалини храму.

¹⁸

и҆ нн҃ѣ зна́емо да бꙋ́детъ господи́нꙋ царю̀, ꙗ҆́кѡ і҆ꙋде́є, и҆̀же взыдо́ша ѿ ва́съ, къ на́мъ прише́дшїи во і҆ерⷭ҇ли́мъ гра́дъ ѿме́тный и҆ стропти́вый, созида́ютъ тѡ́ржища є҆гѡ̀, и҆ составлѧ́ютъ стѣ́ны є҆гѡ̀, и҆ хра́мъ воздвиза́ютъ:

¹⁹

Отже, якщо це місто буде відбудоване і стіни його закінчені, то вони не тільки не погодяться платити податі, але і повстануть проти царів.

¹⁹

а҆́ще оу҆̀бо гра́дъ то́й сози́ждетсѧ и҆ стѣ́ны совершє́ны бꙋ́дꙋтъ, не то́кмѡ да́ни не потерпѧ́тъ даѧ́ти, но и҆ царє́мъ воспроти́вѧтсѧ:

²⁰

І оскільки уже почата побудова храму, то ми за благо визнали не нехтувати цим,

²⁰

а҆ поне́же дѣ́йствꙋютсѧ ꙗ҆̀же ѡ҆ хра́мѣ, пра́вѡ бы́ти разсꙋжда́емъ не презрѣ́ти сегѡ̀,

²¹

але сповістити господаря царя, чи не благоугодно тобі подивитися в книгах батьків твоїх.

²¹

но зна́емо сотвори́ти господи́нꙋ на́шемꙋ царю̀, да а҆́ще возмни́тсѧ тебѣ̀, да взы́щетсѧ въ кни́гахъ ѻ҆тє́цъ твои́хъ,

²²

Ти знайдеш запис про те у пам’ятних книгах, і довідаєшся, що це місто було зрадником і бентежило царів і міста,

²²

и҆ ѡ҆брѧ́щеши въ лѣтопи́сцѣхъ пи́сано ѡ҆ тѣ́хъ, и҆ позна́еши, ꙗ҆́кѡ гра́дъ то́й бѧ́ше ѿме́тникъ и҆ царе́й и҆ гра́ды смꙋща́ющь,

²³

а юдеї — відступники, які вічно робили в ньому змови, з якої причини і було спустошене це місто.

²³

и҆ і҆ꙋде́є ѿстꙋ̑пницы, и҆ ѡ҆полче́нїе сотворѧ́юще въ не́мъ ѿ вѣ́ка, є҆ѧ́же ра́ди вины̀ и҆ гра́дъ то́й ѡ҆пꙋстоше́нъ бы́сть:

²⁴

Отже, тепер сповіщаємо тебе, господарю царю, що коли побудується це місто і відновляться стіни його, то не буде для тебе проходу в Келе-Сирію і Фінікію.

²⁴

нн҃ѣ оу҆̀бо зна́емо тѝ твори́мъ, господи́не царю̀ ꙗ҆́кѡ а҆́ще гра́дъ се́й созда́нъ бꙋ́детъ и҆ стѣ́ны є҆гѡ̀ возста́влєны бꙋ́дꙋтъ, и҆схо́дꙋ тебѣ̀ ктомꙋ̀ не бꙋ́детъ въ кїлисѷрі́ю и҆ фїнїкі́ю.

²⁵

Тоді цар написав у відповідь Рафиму, описувачу подій, і Веєлтефму і Самеллію писарю й іншим, які згодилися з ними, і жили в Самарії і Сирії і Фінікії, таке:

²⁵

Тогда̀ восписа̀ ца́рь раѳѵ́мꙋ пи́шꙋщемꙋ слꙋча́ємаѧ и҆ веелте́ѳмꙋ и҆ саме́ллїю писцꙋ̀ и҆ про́чымъ, соꙋчинє́нымъ и҆ ѡ҆бита́ющымъ въ самарі́и и҆ сѷрі́и и҆ фїнїкі́и, сїѧ̑ пи̑санаѧ:

²⁶

прочитав я лист, який ви надіслали мені, і наказав розглянути; і знайдено, що це місто здавна повстає проти царів,

²⁶

что́хъ посла́нїе, є҆́же посла́сте ко мнѣ̀: повелѣ́хъ оу҆̀бо взыска́ти, и҆ ѡ҆брѣ́тено є҆́сть, ꙗ҆́кѡ гра́дъ то́й є҆́сть ѿ нача́ла царє́мъ противлѧ́ющьсѧ,

²⁷

і люди ці піднімають у ньому заколоти і війни, і були царі в Єрусалимі сильні і могутні, які володіли і збирали данину з Келе-Сирії і Фінікії.

²⁷

и҆ человѣ́цы ѿстꙋплє́нїѧ и҆ ѡ҆полче́нїе въ не́мъ сотворѧ́юще, и҆ ца́рїе крѣ́пцы и҆ же́стоцы бы́ша во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, ѡ҆блада́юще и҆ да̑ни налага́юще на кїлисѷрі́ю и҆ фїнїкі́ю:

²⁸

Отже, тепер я наказав заборонити цим людям будувати це місто, і стежити, щоб нічого більш не робилося

²⁸

нн҃ѣ оу҆̀бо повелѣ́хъ возбрани́ти человѣ́кѡмъ ѡ҆́нымъ созида́ти гра́дъ и҆ пред̾ꙋсмотрѧ́ти, да ничто́же бо́лѣ си́хъ сотворѧ́тъ,

²⁹

і щоб не мали подальшого успіху зловмисні дійства до занепокоєння царів.

²⁹

ни да происхо́дѧтъ бо мнѡ́жайшаѧ лꙋка̑вства, во є҆́же царє́мъ трꙋ́дъ твори́ти.

³⁰

Після прочитання написаного від царя Артаксеркса, Рафим і Самеллій писар і ті, що змовилися з ними, поспішно вирушили в Єрусалим з кіннотою й ополченням народу

³⁰

Тогда̀ проче́тше ѿ царѧ̀ а҆ртаѯе́рѯа напи̑саннаѧ раѳѵ́мъ и҆ саме́ллїй писе́цъ и҆ съ ни́ми соꙋчине́ннїи, впрѧ́гше потща́ннѡ прїидо́ша во і҆ерⷭ҇ли́мъ съ кѡ́нники и҆ наро́днымъ ѡ҆полче́нїемъ,

³¹

і почали утримувати тих, що будують. І зупинилося будівництво Єрусалимського храму до другого року царювання Дарія, царя Перського.

³¹

и҆ нача́ша созида́ющихъ оу҆держава́ти: и҆ оу҆праздни́сѧ созида́нїе хра́ма, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, да́же до втора́гѡ лѣ́та ца́рства да́рїа царѧ̀ пе́рсскагѡ.