¹

У другий рік царювання Дарія Аггей і Захарія, син Аддо, пророки, пророкували юдеям, які були в Юдеї та Єрусалимі, від імені Господа Бога Ізраїлевого.

¹

Во втор0е же лёто цaрства дaріева прbр0чества ґггeй и3 захaріа сhнъ ѓддwвъ, прbр0цы, ко їудeємъ, и5же во їудeи и3 во їеrли1мэ, и4менемъ гDа бGа ї}лєва къ ни6мъ.

²

Тоді встав Зоровавель, син Салафиїля, й Ісус, син Іоседека, і почали будувати дім Господа в Єрусалимі, у присутності пророків Господніх, які допомагали їм.

²

ТогдA стaвъ зоровaвель сhнъ салаfіи1левъ и3 їисyсъ сhнъ їwседeковъ, начaста созидaти д0мъ гDень, и4же во їеrли1мэ, сyщымъ съ ни1ми прbр0кwмъ гDнимъ помагaющымъ и5мъ.

³

У цей час з’явився до них Сисинні, правитель Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші їхні і сказали їм:

³

Въ то2 врeмz пріи1де къ ни6мъ сісjнній воев0да сmрjйскій и3 фінікjйскій и3 саfравузaнъ и3 дрyзіе є3гw2, и3 рек0ша и5мъ:

⁴

з чийого дозволу ви будуєте цей дім і цю покрівлю, і все інше робите? І хто будівельники, які роблять це?

⁴

чjимъ повелёніемъ вы2 д0мъ сeй созидaете, и3 кр0въ сeй, и3 и4на вс‰ совершaете; и3 кто2 сyть строи1теліе, и5же сі‰ созидaютъ,

⁵

Але старійшини юдейські знайшли милість у Господа, Який споглянув на полонення,

⁵

И# и3мёша бlгодaть посэщeніz бhвшагw на плэнeніе t гDа старBйшины їудeйстіи:

⁶

і їм не заборонили будувати, поки сповіщено буде про них Дарію. І отримана була відповідь.

⁶

и3 не возбрани1ша и5мъ созидaти, д0ндеже возвэсти1тсz дaрію њ си1хъ и3 tвэщaно бyдетъ.

⁷

Ось список з листа, який Сисинні писав і який послали Дарію: Сисинні, правитель Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші, начальники в Сирії і Фінікії, царю Дарію радуватися.

⁷

W$бразъ же послaніz, є4же писaша дaрію и3 послaша: сісjнній воев0да сmрjйскій и3 фінікjйскій и3 саfравузaнъ и3 дрyзіе, и5же въ сmрjи и3 фінікjи воевHды, царю2 дaрію рaдоватисz:

⁸

Нехай буде все відомо господарю нашому царю, що ми, прийшовши в область Юдейську і ввійшовши в місто Єрусалим, знайшли в місті Єрусалимі старійшин юдейських, що повернулися з полону,

⁸

вс‰ знaєма да бyдутъ господи1ну нaшему царю2, ћкw пришeдше во странY їудeйску и3 вшeдше во їеrли1мъ грaдъ, њбрэт0хомъ t плэнeніz старёйшинъ їудeйскихъ во їеrли1мэ грaдэ

⁹

які будують новий великий дім Господу з дорогих тесаних каменів, кладучи в стіни дерева;

⁹

созидaющихъ д0мъ гDу вели1къ, н0въ t кaменей тeсаныхъ драги1хъ, полагaюще древA въ стэнaхъ,

¹⁰

і роботи ці виконуються з ревністю, і справа успішно йде в руках їхніх і звершується з усією красою і старанністю.

¹⁰

и3 дэлA т† съ прилэжaніемъ творsтсz, и3 преспэвaетъ дёло въ рукaхъ и4хъ и3 во всeй слaвэ и3 прилэжaніи совершaетсz:

¹¹

Тоді ми запитали цих старійшин, говорячи: з чийого повеління ви будуєте цей дім і виконуєте ці роботи?

¹¹

тогдA вопроси1хомъ старёйшинъ џныхъ, глаг0люще: чjимъ повелёніемъ вы2 созидaете д0мъ сeй и3 дэлA т† њсновaете;

¹²

І так ми запитали їх, щоб сповістити тобі і написати тобі про начальників їхніх, і вимагали ми від них іменний список проводирів їхніх.

¹²

вопроси1хомъ u5бо и5хъ, да вёдомо сотвори1мъ тебЁ и3 напи1шемъ ти2 человBкъ предстaтелей, и3 и3мeнъ писaніz и3спроси1хомъ t џныхъ предстaтелей:

¹³

Вони ж сказали нам у відповідь: ми раби Господа, Який створив небо і землю.

¹³

тjи же tвэщaша нaмъ, глаг0люще: мы2 є3смы2 раби2 гDа, и4же сотвори2 нeбо и3 зeмлю,

¹⁴

І дім цей за багато років перед цим був побудований царем Ізраїльським, великим і сильним, і був закінчений.

¹⁴

и3 созидaшесz сeй д0мъ прeжде лётъ мн0гихъ t царS ї}лева вели1кагw и3 крёпкагw, и3 соверши1сz,

¹⁵

Але оскільки батьки наші гріхами своїми прогнівили небесного Господа Ізраїлевого, то Він віддав їх у руки Навуходоносора, царя Вавилонського, царя халдеїв.

¹⁵

и3 понeже nтцы2 нaши прогнёвавше согрэши1ша къ бGу ї}леву нбcному, предадE и5хъ въ рyки навуходон0сора царS вавmлHнскагw, царS халдeйска,

¹⁶

Вони, зруйнувавши дім цей, спалили, а народ відвели в полон у Вавилон.

¹⁶

д0мъ же т0й разори1вше сожг0ша и3 людjй плэни1ша въ вавmлHнъ:

¹⁷

Але в першому році, коли царем став Кир над країною Вавилонською, цар Кир наказав побудувати дім цей.

¹⁷

въ пeрвое же лёто цaрствующу кЂру царю2 над8 стран0ю вавmлHнскою, писA цaрь кЂръ д0мъ т0й созидaти,

¹⁸

І священні сосуди, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і поставив у своєму капищі, цар Кир знову виніс з капища Вавилонського і передав їх князеві Саманассару Зоровавелю.

¹⁸

и3 свzщє1нныz сосyды златы6z и3 срє1брzныz, и5хже и3знесE навуходон0соръ и3з8 д0му, и4же во їеrли1мэ, и3 постaви | во своeмъ кaпищи, пaки и3знесE т† кЂръ цaрь t хрaма, и4же въ вавmлHнэ и3 предадE и5хъ зоровaвелю и3 санавассaру воев0дэ,

¹⁹

І повелів йому віднести всі ці сосуди і покласти у Єрусалимському храмі і побудувати храм Господа на його місці.

¹⁹

и3 повелёно бhсть є3мY tнести2 вс‰ сі‰ сосyды и3 возложи1ти во хрaмъ, и4же во їеrли1мэ, и3 хрaмъ гDень сeй созидaти на мёстэ є3гw2:

²⁰

Тоді Саманассар, прийшовши, поклав підвалини дому Господа у Єрусалимі, і відтоді донині він будувався і не був завершений.

²⁰

тогдA санавассaръ џный пришeдъ, положи2 њснов†ніz д0му гDнz, и4же во їеrли1мэ, и3 t џнагw дaже донн7э зи1ждемый не пріS совершeніz:

²¹

Отже, царю, якщо угодно, нехай пошукають у царських книгосховищах Кира,

²¹

нн7э u5бо, ѓще ўг0дно тебЁ, q=^, царю2, да пои1щетсz въ цaрскихъ книгохрани1лницахъ кЂровыхъ (±же въ вавmлHнэ),

²²

і якщо виявиться, що будівництво дому Господнього у Єрусалимі звершується з волі царя Кира, й угодно буде це господарю царю нашому, нехай дано буде нам знати про те.

²²

и3 ѓще њбрётено бyдетъ съ повелёніемъ кЂра царS бhвшее строeніе д0му гDнz, и4же во їеrли1мэ, и3 сyдитсz t господи1на царS нaшегw, да возвэсти1тсz њ тёхъ нaмъ.

²³

Тоді цар Дарій наказав шукати в книгосховищах, що знаходяться у Вавилоні, і знайдено в Екбатанах, у місті, що знаходиться в Мідійській області, одне місце в пам’ятному записі, де написано:

²³

ТогдA цaрь дaрій повелЁ и3скaти въ цaрскихъ книгохрани1лницахъ сyщихъ въ вавmлHнэ, и3 њбрётено бhсть во є3кватaнэхъ, во грaдэ сyщемъ во странЁ мидjйстэй, мёсто є3ди1но (въ лэтопи1сцэ), въ нeмже напи6сана бsху сі‰:

²⁴

у перший рік царювання Кира, цар Кир повелів побудувати дім Господа у Єрусалимі, де приносять жертви на вогні невгасимому.

²⁴

въ лёто пeрвое цaрствующу кЂру, цaрь кЂръ повелЁ д0мъ гDень, и4же во їеrли1мэ, созидaти, и3дёже жрsху nгнeмъ непрестaннымъ,

²⁵

Висота храму шістдесят ліктів, ширина шістдесят ліктів, із трьома домами із тесаних каменів і з одного нового, з місцевого дерева, а витрати робити з дому царя Кира,

²⁵

є3гHже высотA лакHтъ шестьдесsтъ, широтA лакHтъ шестьдесsтъ, съ домaми кaменей тeсаныхъ треми2 и3 съ д0момъ древsнымъ тогw2 мёста н0вымъ є3ди1нымъ, и3 расх0ды даsти и3з8 д0му кЂра царS:

²⁶

і священні сосуди дому Господнього, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс з дому Єрусалимського і переніс у Вавилон, повернути в дім Єрусалимський, щоб поставити їх там, де вони знаходилися.

²⁶

и3 свzщє1нныz сосyды д0му гDнz златы6z же и3 срє1брzны, и5хже взS навуходон0соръ и3з8 д0му (гDнz), и4же во їеrли1мэ, и3 tнесE въ вавmлHнъ, возврати1ти въ д0мъ, и4же во їеrли1мэ, и3дёже бsху прeжде, да постaвzтсz тaмw.

²⁷

Повелів також стежити Сисинні, правителеві Сирії і Фінікії, і Сафравузану і товаришам їхнім і поставленим у Сирії і Фінікії начальникам, щоб вони тримали себе осторонь від цього місця і залишили раба Господа Зоровавеля, князя Юдейського, і старійшин юдейських будувати цей дім Господа на його місці.

²⁷

Повелё же (цaрь) прилэжaти сісjннію воев0дэ сmрjйску и3 фінікjйску и3 саfравузaну и3 клеврeтwмъ є3гw2 и3 ўчинє1ннымъ въ сmрjи и3 фінікjи начaлникwмъ, да не приступaютъ къ мёсту, њстaвzтъ же џтроку гDню зоровaвелю, начaлнику же їудeйскому, и3 старёйшинамъ їудeйскимъ д0мъ гDень џный созидaти на мёстэ є3гw2.

²⁸

Я повелів повністю відбудувати його і стежити, щоб юдеям, які повернулися з полону, сприяли у повному закінченні дому Господнього

²⁸

И# ѓзъ повелёхъ всsчески созидaти и3 прилэжaти, да помогaютъ сyщымъ t плэнeніz їудewмъ, д0ндеже соверши1тсz хрaмъ гDень:

²⁹

і щоб із податей Келе-Сирії і Фінікії справно давали для цих людей, на жертви Господу, князю Зоровавелю, на тельців, баранів і агнців.

²⁹

и3 t дaни кілисmрjйскіz и3 фінікjйскіz прилёжнw собрaніе даsти си6мъ человёкомъ на жeртву гDню, зоровaвелю є3пaрху, на ю3нцы2 и3 nвны2 и3 ѓгнцы,

³⁰

Так само, щоб постійно щороку беззаперечно давали пшеницю, сіль, вино й олію, як скажуть священики, які знаходяться в Єрусалимі, скільки витрачається кожного дня;

³⁰

тaкожде и3 пшени1цу и3 с0ль, и3 віно2 и3 є3лeй, всегдA на всsко лёто, ћкоже свzщeнницы, и5же во їеrли1мэ, рекyтъ и3ждивaти на всsкъ дeнь, без8 сомнёніz:

³¹

щоб приносили Всевишньому Богу жертви за царя і за дітей його і молилися за життя їх.

³¹

да прин0сzтсz возліsніz вhшнему бGу за царS и3 џтроки є3гw2, и3 да м0лzтъ за и4хъ жив0тъ:

³²

Притому оголосити, що коли хто переступить або порушить що-небудь з написаного, то нехай буде взяте дерево з його власних, і він буде повішений на ньому, а майно його стане царським.

³²

и3 да возвэсти1тсz, є3ли1цы ѓще престyпzтъ что2 t предпи1санныхъ и3ли2 презрsтъ, да в0зметсz дрeво t свои1хъ є3мY, и3 на т0мъ да њбёситсz, и3мёніz же є3гw2 царю2 припи1шутсz:

³³

За це і Господь, Якого ім’я призивається там, нехай погубить усякого царя і народ, який простягне руку свою, щоб перешкодити або зробити яке-небудь зло цьому дому Господа у Єрусалимі.

³³

си1хъ рaди и3 гDь, є3гHже и4мz призывaетсz тaмw, да и3стреби1тъ всsкаго царS и3 kзhкъ, и4же рyку свою2 прострeтъ возбрани1ти, и3ли2 њѕл0бити д0мъ гDень џный, и4же во їеrли1мэ:

³⁴

Я, цар Дарій, вирішив, щоб у точності було за цим.

³⁴

ѓзъ цaрь дaрій повелёхъ прилёжнw.