Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
У другий рік царювання Дарія Аггей і Захарія, син Аддо, пророки, пророкували юдеям, які були в Юдеї та Єрусалимі, від імені Господа Бога Ізраїлевого.
1
Въ вто'рое же лњто црsтва дарїева, прoрчьствова а^г#ге'я, и^ захарїя сн~ъ а^д#дои^нъ пророцы і^ё^де'и ради и^же во і^ё^деи и^ въ і^ерsли'мњ и%менемъ г~а б~а і^и^л~ева на ни'хъ”
2
Тоді встав Зоровавель, син Салафиїля, й Ісус, син Іоседека, і почали будувати дім Господа в Єрусалимі, у присутності пророків Господніх, які допомагали їм.
2
Тогда` ст^а зоровавель сн~ъ салаџїилевъ, і^ и^сsђ сн~ъ і^ѓ^седе'ков#” Нача'ша соѕи'дати доM гн~ь и^же е^сть въ і^ерsли'мњ. со сђщими прoрци гв~и помага'ющђ иM”
3
У цей час з’явився до них Сисинні, правитель Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші їхні і сказали їм:
3
В то'же время прїиде к ни'мъ си'нъ воево'да сљ=рїискїи, и^ феникїискїи, и^ саџравђзаньскїи и^ дрђѕи е^го, и^ реко'ша и^мъ”
4
з чийого дозволу ви будуєте цей дім і цю покрівлю, і все інше робите? І хто будівельники, які роблять це?
4
Чїе повелњнїе вамъ до'мъ сїи соѕидати и^ кро'въ то'и, і^ и'на вс^я съвръша'ете. и^ кт^о сђть строи'тели и^же сїя соѕида'ютъ.
5
Але старійшини юдейські знайшли милість у Господа, Який споглянув на полонення,
5
и^мњша блгDть эT г~а посњще'нїя быв#шаго на ниX и^же б^њ въ плњненїи, старци і^ё^де'истїи.
6
і їм не заборонили будувати, поки сповіщено буде про них Дарію. І отримана була відповідь.
6
и^ не възбрани'ша соѕидати. до'ндеже назнаменђ'ется да'рїю ѓ^ всњхъ тњхъ. и^ эTвњща'нно бђдеT
7
Ось список з листа, який Сисинні писав і який послали Дарію: Сисинні, правитель Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші, начальники в Сирії і Фінікії, царю Дарію радуватися.
7
ѓ%бразъ же посла'нїи и^же посла'ша да'рїю” Сисениs вое^вода сљ=рїйскїи и^ феникїискїи и^ саџравђза'ньскїи, и^ дрђѕи и^же въ сљ=рїи` и^ финикїи` намњстници. цр~ю да'рїю целова'нїе.
8
Нехай буде все відомо господарю нашому царю, що ми, прийшовши в область Юдейську і ввійшовши в місто Єрусалим, знайшли в місті Єрусалимі старійшин юдейських, що повернулися з полону,
8
вся` зна'на да бђдTђ гн~ђ на'шемђ цр~ю, ја^ко е^гда прїидохоM въ стра'нђ і^ё^де'искђ, и^ внидо'хомъ въ і^ерsли'мъ граD. ѓ^брњто'хомъ эT плњне'нїа ста'рцовъ і^ё^де'скихъ въ і^ерsли'мњ гра'дњ
9
які будують новий великий дім Господу з дорогих тесаних каменів, кладучи в стіни дерева;
9
соѕида'ющїи до'мъ гн~ь вели'къ но'въ эT ка'менїи кра'сныX полага'юще и^ чтsныX и^ древа на стњна'х#.
10
і роботи ці виконуються з ревністю, і справа успішно йде в руках їхніх і звершується з усією красою і старанністю.
10
и^ дњла т^а съ прилежа'нїемъ творятъ, и^ преспњваеT дњ'ло въ рђка'хъ и^х#, и^ въ все'и сла'вњ и^ любезнњише съвръша'юT”
11
Тоді ми запитали цих старійшин, говорячи: з чийого повеління ви будуєте цей дім і виконуєте ці роботи?
11
Тогда` въпроси'хомъ старцевъ гл~ющи. чїе повелњнїе вамъ соѕида'ти до'мъ се'и и^ дњла т^а ѓ^снова'ете”
12
І так ми запитали їх, щоб сповістити тобі і написати тобі про начальників їхніх, і вимагали ми від них іменний список проводирів їхніх.
12
Сегоже раd въпроси'хомъ иX да вњдомо сътво'риM тебњ`. и^ напи'шемъ т^и чл~къ предъста'телеи. і^ и^ме'неM писа'нїя и^спроси'хоM эT ни'хъ”
13
Вони ж сказали нам у відповідь: ми раби Господа, Який створив небо і землю.
13
И$ тїи` эTвњща'ша на'мъ гл~ющи. мы е^сми` раби` гн~и и^же сътвори нб~о и^ зе'млю.
14
І дім цей за багато років перед цим був побудований царем Ізраїльським, великим і сильним, і був закінчений.
14
и^ соѕида'шеся сїи до'мъ пре'же лTњ тXњ мно'гиX эT цр~я і^и^л~ева вели'каго и^ крњпкаго. и^ сконча'ся”
15
Але оскільки батьки наші гріхами своїми прогнівили небесного Господа Ізраїлевого, то Він віддав їх у руки Навуходоносора, царя Вавилонського, царя халдеїв.
15
И$ ја%ко эTц~ы на'ши прогнњва'ша и^ съгрњши'ша къ б~ђ і^и^л~вђ нбsномђ, преда'лъ иX въ рђ'кђ навходоносо'рђ цр~ю вало'ньскомђ. цр~я халъде'иска.
16
Вони, зруйнувавши дім цей, спалили, а народ відвели в полон у Вавилон.
16
до'мъ же то'и разаряющи сож#го'ша. и^ лю'ди плениша і^ и^зведо'ша въ вављ=лонъ”
17
Але в першому році, коли царем став Кир над країною Вавилонською, цар Кир наказав побудувати дім цей.
17
Въ пр'ьвое лњто црsтвђю'щђ кљ=рђ цр~ю вављ=лоньскомђ писалъ кљ=ръ цр~ь доM то'и соѕида'ти.
18
І священні сосуди, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і поставив у своєму капищі, цар Кир знову виніс з капища Вавилонського і передав їх князеві Саманассару Зоровавелю.
18
и^ сщ~е'нные сосђ'ды зла'тые и^ сре'бряные и^же и^знесе` навходоносоr эT до'мђ и^же е^сть въ і^ерsли'мњ. и^ постави` я& въ свое^мъ ка'пищи. па'ки взя'лъ т^а кљ=ръ цр~ь эT хра'ма и^же бысть въ вављ=лонњ и^ преда и^хъ зоровавелю и^ санаваса'рђ вое^водњ.
19
І повелів йому віднести всі ці сосуди і покласти у Єрусалимському храмі і побудувати храм Господа на його місці.
19
и^ повелњно еs е^мђ эTнесши да вознося'тъ сїе сосђды. и^ преDста'вятъ въ цр~ковь и^же еs въ і^ерsли'мњ. и^ цр~ковь бж~їю сїю соѕида'ти въ мњстњ ея`”
20
Тоді Саманассар, прийшовши, поклав підвалини дому Господа у Єрусалимі, і відтоді донині він будувався і не був завершений.
20
Тогда` санаваса'ръ, ѓ%нъ пришеD положи` ѓ^снова'нїе до'мђ гн~я и^же е^сть въ і^ерsли'мњ и^ эT ѓ%ного до нн~њ ѕиждется. и^ не прїя'тъ сконча'нїа”
21
Отже, царю, якщо угодно, нехай пошукають у царських книгосховищах Кира,
21
Нн~њ ё^бо а%ще сђди'тся эT тебе` эO цр~ю, пои%щеTся въ цр~ьскихъ кни'гохрани'лницаX кљ=ра цр~я. и^же сђть въ вављ=лонњ”
22
і якщо виявиться, що будівництво дому Господнього у Єрусалимі звершується з волі царя Кира, й угодно буде це господарю царю нашому, нехай дано буде нам знати про те.
22
И$ а'ще ѓбрњтено бђ'детъ совњтъ кљ=ра цр~я нача` т^ђ бы'ти строе'нїю до'мђ гн~я и^же е^сть въ і^ерsли'мњ, и^ сђди'тъся эT господи'на цр~я на'шего, да напи'шеши ѓ^ тњхъ на'мъ”
23
Тоді цар Дарій наказав шукати в книгосховищах, що знаходяться у Вавилоні, і знайдено в Екбатанах, у місті, що знаходиться в Мідійській області, одне місце в пам’ятному записі, де написано:
23
Тогда` да'рїи цр~ь повелњ` възыска'ти въ цр~ьскихъ кни'гохранителницахъ и^же въ вављ=ло'нњ” И$ ѓ^брњтено быs въ витанеи` странњ тиваръстњи въ е^ди'ноM лњтописци, в не'мже напи'сана бњхђ т^а.
24
у перший рік царювання Кира, цар Кир повелів побудувати дім Господа у Єрусалимі, де приносять жертви на вогні невгасимому.
24
лњто пр'ьвое, црsтвђющђ кљ=рђ цр~ю. кљ=ръ цр~ь повелњ` до'мъ гн~ь и^же е^сть въ і^ерsли'мњ соѕида'ти. и^дњже жря'хђ ѓ^гнемъ безъпреста'ни.
25
Висота храму шістдесят ліктів, ширина шістдесят ліктів, із трьома домами із тесаних каменів і з одного нового, з місцевого дерева, а витрати робити з дому царя Кира,
25
е^го'же высота` бђ'детъ лако'тъ, ћE. и^ ширина` лако'тъ, ћE. стњна` ка'мени тесаного покровъ дре'вянъ эT дщиц# новы'хъ е^ді'нъ, и^ расхо'ды да'ти эT до'мђ кљ=ра цр~я.
26
і священні сосуди дому Господнього, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс з дому Єрусалимського і переніс у Вавилон, повернути в дім Єрусалимський, щоб поставити їх там, де вони знаходилися.
26
сщ~енные же сосђды въ до'мъ гн~ь толи'ко зла'тная, ја%коy сре'бреная и^же взя'лъ навходоносоръ эT до'мђ гн~я и^же е^сть въ і^ерsли'мњ, и^ принеслъ въ вављ=лонъ, да поста'вяT в# домђ` въ і^ерsлі'мњ и^деже б^њхђ поста'влена пре'жде. да поста'вяTся та'мо”
27
Повелів також стежити Сисинні, правителеві Сирії і Фінікії, і Сафравузану і товаришам їхнім і поставленим у Сирії і Фінікії начальникам, щоб вони тримали себе осторонь від цього місця і залишили раба Господа Зоровавеля, князя Юдейського, і старійшин юдейських будувати цей дім Господа на його місці.
27
И$ повелњ же цр~ь прїлежати сисеnнњ вое^водњ сљ=рїискђ и^ финикеискђ и^ сатравђза'ньскђ и^ дрђгоM е^го и^же ё^чинени бя'хђ в сљ=рїи`, и^ финекїи намњстницы да не воZбраняюT того` мњ'ста ѓ%трокђ кљ=ровђ зороваве'лю, нача'лника же і^ё^де'и, и^ ста'рецъ і^ё^де'искихъ. до'мъ гн~ь ѓ%нъ соѕида'ти.
28
Я повелів повністю відбудувати його і стежити, щоб юдеям, які повернулися з полону, сприяли у повному закінченні дому Господнього
28
и^ а'зъ б^о повелXњ по в#семъ соѕида'ти. и^ съ прилежа'нїемъ зрњти да помо'гTђ и^же сђть эT плене'нїя і^ё^деѓM дон#деже съвръши'тся хра'мъ гн~ь.
29
і щоб із податей Келе-Сирії і Фінікії справно давали для цих людей, на жертви Господу, князю Зоровавелю, на тельців, баранів і агнців.
29
и^ эT да'ни ё^до'лїи сљ=рїи` и феникїи`. любовне повелњ дая'ти тњмъ чл~коM на жр'ътвђ гн~ю зороваве'лю приста'вникђ. ю%нцы и^ ѓ'вны и^ а^гньци”
30
Так само, щоб постійно щороку беззаперечно давали пшеницю, сіль, вино й олію, як скажуть священики, які знаходяться в Єрусалимі, скільки витрачається кожного дня;
30
Та'коже и^ пшеницђ, и^ со'ль, и^ вино`, и^ е^ле'и, вы'нђ на вся'ко вре'мя, ја%коy сщ~е'нницы и^же сђть въ і^ерsли'мњ рекђтъ, на все`сож#же'нїе по вся` дн~и безъ пога'шенїя.
31
щоб приносили Всевишньому Богу жертви за царя і за дітей його і молилися за життя їх.
31
да принесђтся возлїянїя вы'шнемђ б~ђ за цр~я и^ ѓ'троки е^го. и^ да мо'ляT за и^хъ живо'тъ.
32
Притому оголосити, що коли хто переступить або порушить що-небудь з написаного, то нехай буде взяте дерево з його власних, і він буде повішений на ньому, а майно його стане царським.
32
и^ да въз#вњсти'тся и^ не престђпле'но бђ'детъ ничто'же эT си'хъ и^же пи'сана сђть” А/ще же солжетъ кт^о да прїимется древо эT своиX и%стинныX и^ да ѓ%бњсиTся. и^ бл~гая тњхъ цр~ю припи'шђтся.
33
За це і Господь, Якого ім’я призивається там, нехай погубить усякого царя і народ, який простягне руку свою, щоб перешкодити або зробити яке-небудь зло цьому дому Господа у Єрусалимі.
33
сего ради и^ г~ь е^мђ и^мя възва'но е^сть тђ и^стребиT вся'кого цр~я и^ ја^зы'ки и^же рђ'кђ свою простретъ въздръжа'ти, и^л^и лђка'во въздръжа'ти доM гн~ь то'и и^же е^сть въ і^ерsли'мњ.
34
Я, цар Дарій, вирішив, щоб у точності було за цим.
34
а^з же да'рїи цр~ь повелњхъ без# всего` сїа сътворити”