¹

У другий рік царювання Дарія Аггей і Захарія, син Аддо, пророки, пророкували юдеям, які були в Юдеї та Єрусалимі, від імені Господа Бога Ізраїлевого.

¹

Во второ́е же лѣ́то ца́рства да́рїева прⷪ҇ро́чества а҆гге́й и҆ заха́рїа сы́нъ а҆́ддѡвъ, прⷪ҇ро́цы, ко і҆ꙋде́ємъ, и҆̀же во і҆ꙋде́и и҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆́менемъ гдⷭ҇а бг҃а і҆и҃лєва къ ни̑мъ.

²

Тоді встав Зоровавель, син Салафиїля, й Ісус, син Іоседека, і почали будувати дім Господа в Єрусалимі, у присутності пророків Господніх, які допомагали їм.

²

Тогда̀ ста́въ зорова́вель сы́нъ салаѳїи́левъ и҆ і҆исꙋ́съ сы́нъ і҆ѡседе́ковъ, нача́ста созида́ти до́мъ гдⷭ҇ень, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, сꙋ́щымъ съ ни́ми прⷪ҇ро́кѡмъ гдⷭ҇нимъ помага́ющымъ и҆̀мъ.

³

У цей час з’явився до них Сисинні, правитель Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші їхні і сказали їм:

³

Въ то̀ вре́мѧ прїи́де къ ни̑мъ сїсі́ннїй воево́да сѷрі́йскїй и҆ фїнїкі́йскїй и҆ саѳравꙋза́нъ и҆ дрꙋ́зїе є҆гѡ̀, и҆ реко́ша и҆̀мъ:

⁴

з чийого дозволу ви будуєте цей дім і цю покрівлю, і все інше робите? І хто будівельники, які роблять це?

⁴

чі́имъ повелѣ́нїемъ вы̀ до́мъ се́й созида́ете, и҆ кро́въ се́й, и҆ и҆́на всѧ̑ соверша́ете; и҆ кто̀ сꙋ́ть строи́телїе, и҆̀же сїѧ̑ созида́ютъ,

⁵

Але старійшини юдейські знайшли милість у Господа, Який споглянув на полонення,

⁵

И҆ и҆мѣ́ша бл҃года́ть посѣще́нїѧ бы́вшагѡ на плѣне́нїе ѿ гдⷭ҇а старѣ̑йшины і҆ꙋде́йстїи:

⁶

і їм не заборонили будувати, поки сповіщено буде про них Дарію. І отримана була відповідь.

⁶

и҆ не возбрани́ша и҆̀мъ созида́ти, до́ндеже возвѣсти́тсѧ да́рїю ѡ҆ си́хъ и҆ ѿвѣща́но бꙋ́детъ.

⁷

Ось список з листа, який Сисинні писав і який послали Дарію: Сисинні, правитель Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші, начальники в Сирії і Фінікії, царю Дарію радуватися.

⁷

Ѡ҆́бразъ же посла́нїѧ, є҆́же писа́ша да́рїю и҆ посла́ша: сїсі́ннїй воево́да сѷрі́йскїй и҆ фїнїкі́йскїй и҆ саѳравꙋза́нъ и҆ дрꙋ́зїе, и҆̀же въ сѷрі́и и҆ фїнїкі́и воевѡ́ды, царю̀ да́рїю ра́доватисѧ:

⁸

Нехай буде все відомо господарю нашому царю, що ми, прийшовши в область Юдейську і ввійшовши в місто Єрусалим, знайшли в місті Єрусалимі старійшин юдейських, що повернулися з полону,

⁸

всѧ̑ зна́єма да бꙋ́дꙋтъ господи́нꙋ на́шемꙋ царю̀, ꙗ҆́кѡ прише́дше во странꙋ̀ і҆ꙋде́йскꙋ и҆ вше́дше во і҆ерⷭ҇ли́мъ гра́дъ, ѡ҆брѣто́хомъ ѿ плѣне́нїѧ старѣ́йшинъ і҆ꙋде́йскихъ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ гра́дѣ

⁹

які будують новий великий дім Господу з дорогих тесаних каменів, кладучи в стіни дерева;

⁹

созида́ющихъ до́мъ гдⷭ҇ꙋ вели́къ, но́въ ѿ ка́меней те́саныхъ драги́хъ, полага́юще древа̀ въ стѣна́хъ,

¹⁰

і роботи ці виконуються з ревністю, і справа успішно йде в руках їхніх і звершується з усією красою і старанністю.

¹⁰

и҆ дѣла̀ та̑ съ прилѣжа́нїемъ творѧ́тсѧ, и҆ преспѣва́етъ дѣ́ло въ рꙋка́хъ и҆́хъ и҆ во все́й сла́вѣ и҆ прилѣжа́нїи соверша́етсѧ:

¹¹

Тоді ми запитали цих старійшин, говорячи: з чийого повеління ви будуєте цей дім і виконуєте ці роботи?

¹¹

тогда̀ вопроси́хомъ старѣ́йшинъ ѻ҆́ныхъ, глаго́люще: чі́имъ повелѣ́нїемъ вы̀ созида́ете до́мъ се́й и҆ дѣла̀ та̑ ѡ҆снова́ете;

¹²

І так ми запитали їх, щоб сповістити тобі і написати тобі про начальників їхніх, і вимагали ми від них іменний список проводирів їхніх.

¹²

вопроси́хомъ оу҆̀бо и҆̀хъ, да вѣ́домо сотвори́мъ тебѣ̀ и҆ напи́шемъ тѝ человѣ̑къ предста́телей, и҆ и҆ме́нъ писа́нїѧ и҆спроси́хомъ ѿ ѻ҆́ныхъ предста́телей:

¹³

Вони ж сказали нам у відповідь: ми раби Господа, Який створив небо і землю.

¹³

ті́и же ѿвѣща́ша на́мъ, глаго́люще: мы̀ є҆смы̀ рабѝ гдⷭ҇а, и҆́же сотворѝ не́бо и҆ зе́млю,

¹⁴

І дім цей за багато років перед цим був побудований царем Ізраїльським, великим і сильним, і був закінчений.

¹⁴

и҆ созида́шесѧ се́й до́мъ пре́жде лѣ́тъ мно́гихъ ѿ царѧ̀ і҆и҃лева вели́кагѡ и҆ крѣ́пкагѡ, и҆ соверши́сѧ,

¹⁵

Але оскільки батьки наші гріхами своїми прогнівили небесного Господа Ізраїлевого, то Він віддав їх у руки Навуходоносора, царя Вавилонського, царя халдеїв.

¹⁵

и҆ поне́же ѻ҆тцы̀ на́ши прогнѣ́вавше согрѣши́ша къ бг҃ꙋ і҆и҃левꙋ нбⷭ҇номꙋ, предадѐ и҆̀хъ въ рꙋ́ки навꙋходоно́сора царѧ̀ вавѷлѡ́нскагѡ, царѧ̀ халде́йска,

¹⁶

Вони, зруйнувавши дім цей, спалили, а народ відвели в полон у Вавилон.

¹⁶

до́мъ же то́й разори́вше сожго́ша и҆ люді́й плѣни́ша въ вавѷлѡ́нъ:

¹⁷

Але в першому році, коли царем став Кир над країною Вавилонською, цар Кир наказав побудувати дім цей.

¹⁷

въ пе́рвое же лѣ́то ца́рствꙋющꙋ кѵ́рꙋ царю̀ над̾ страно́ю вавѷлѡ́нскою, писа̀ ца́рь кѵ́ръ до́мъ то́й созида́ти,

¹⁸

І священні сосуди, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і поставив у своєму капищі, цар Кир знову виніс з капища Вавилонського і передав їх князеві Саманассару Зоровавелю.

¹⁸

и҆ свѧщє́нныѧ сосꙋ́ды златы̑ѧ и҆ срє́брѧныѧ, и҆̀хже и҆знесѐ навꙋходоно́соръ и҆з̾ до́мꙋ, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ поста́ви ѧ҆̀ во свое́мъ ка́пищи, па́ки и҆знесѐ та̑ кѵ́ръ ца́рь ѿ хра́ма, и҆́же въ вавѷлѡ́нѣ и҆ предадѐ и҆̀хъ зорова́велю и҆ санавасса́рꙋ воево́дѣ,

¹⁹

І повелів йому віднести всі ці сосуди і покласти у Єрусалимському храмі і побудувати храм Господа на його місці.

¹⁹

и҆ повелѣ́но бы́сть є҆мꙋ̀ ѿнестѝ всѧ̑ сїѧ̑ сосꙋ́ды и҆ возложи́ти во хра́мъ, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ хра́мъ гдⷭ҇ень се́й созида́ти на мѣ́стѣ є҆гѡ̀:

²⁰

Тоді Саманассар, прийшовши, поклав підвалини дому Господа у Єрусалимі, і відтоді донині він будувався і не був завершений.

²⁰

тогда̀ санавасса́ръ ѻ҆́ный прише́дъ, положѝ ѡ҆снова̑нїѧ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ ѿ ѻ҆́нагѡ да́же донн҃ѣ зи́ждемый не прїѧ̀ соверше́нїѧ:

²¹

Отже, царю, якщо угодно, нехай пошукають у царських книгосховищах Кира,

²¹

нн҃ѣ оу҆̀бо, а҆́ще оу҆го́дно тебѣ̀, ѽⷩ҇̑, царю̀, да пои́щетсѧ въ ца́рскихъ книгохрани́лницахъ кѵ́ровыхъ (ꙗ҆̀же въ вавѷлѡ́нѣ),

²²

і якщо виявиться, що будівництво дому Господнього у Єрусалимі звершується з волі царя Кира, й угодно буде це господарю царю нашому, нехай дано буде нам знати про те.

²²

и҆ а҆́ще ѡ҆брѣ́тено бꙋ́детъ съ повелѣ́нїемъ кѵ́ра царѧ̀ бы́вшее строе́нїе до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ сꙋ́дитсѧ ѿ господи́на царѧ̀ на́шегѡ, да возвѣсти́тсѧ ѡ҆ тѣ́хъ на́мъ.

²³

Тоді цар Дарій наказав шукати в книгосховищах, що знаходяться у Вавилоні, і знайдено в Екбатанах, у місті, що знаходиться в Мідійській області, одне місце в пам’ятному записі, де написано:

²³

Тогда̀ ца́рь да́рїй повелѣ̀ и҆ска́ти въ ца́рскихъ книгохрани́лницахъ сꙋ́щихъ въ вавѷлѡ́нѣ, и҆ ѡ҆брѣ́тено бы́сть во є҆квата́нѣхъ, во гра́дѣ сꙋ́щемъ во странѣ̀ миді́йстѣй, мѣ́сто є҆ди́но (въ лѣтопи́сцѣ), въ не́мже напи̑сана бѧ́хꙋ сїѧ̑:

²⁴

у перший рік царювання Кира, цар Кир повелів побудувати дім Господа у Єрусалимі, де приносять жертви на вогні невгасимому.

²⁴

въ лѣ́то пе́рвое ца́рствꙋющꙋ кѵ́рꙋ, ца́рь кѵ́ръ повелѣ̀ до́мъ гдⷭ҇ень, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, созида́ти, и҆дѣ́же жрѧ́хꙋ ѻ҆гне́мъ непреста́ннымъ,

²⁵

Висота храму шістдесят ліктів, ширина шістдесят ліктів, із трьома домами із тесаних каменів і з одного нового, з місцевого дерева, а витрати робити з дому царя Кира,

²⁵

є҆гѡ́же высота̀ лакѡ́тъ шестьдесѧ́тъ, широта̀ лакѡ́тъ шестьдесѧ́тъ, съ дома́ми ка́меней те́саныхъ тремѝ и҆ съ до́момъ древѧ́нымъ тогѡ̀ мѣ́ста но́вымъ є҆ди́нымъ, и҆ расхо́ды даѧ́ти и҆з̾ до́мꙋ кѵ́ра царѧ̀:

²⁶

і священні сосуди дому Господнього, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс з дому Єрусалимського і переніс у Вавилон, повернути в дім Єрусалимський, щоб поставити їх там, де вони знаходилися.

²⁶

и҆ свѧщє́нныѧ сосꙋ́ды до́мꙋ гдⷭ҇нѧ златы̑ѧ же и҆ срє́брѧны, и҆̀хже взѧ̀ навꙋходоно́соръ и҆з̾ до́мꙋ (гдⷭ҇нѧ), и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ ѿнесѐ въ вавѷлѡ́нъ, возврати́ти въ до́мъ, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆дѣ́же бѧ́хꙋ пре́жде, да поста́вѧтсѧ та́мѡ.

²⁷

Повелів також стежити Сисинні, правителеві Сирії і Фінікії, і Сафравузану і товаришам їхнім і поставленим у Сирії і Фінікії начальникам, щоб вони тримали себе осторонь від цього місця і залишили раба Господа Зоровавеля, князя Юдейського, і старійшин юдейських будувати цей дім Господа на його місці.

²⁷

Повелѣ́ же (ца́рь) прилѣжа́ти сїсі́ннїю воево́дѣ сѷрі́йскꙋ и҆ фїнїкі́йскꙋ и҆ саѳравꙋза́нꙋ и҆ клевре́тѡмъ є҆гѡ̀ и҆ оу҆чинє́ннымъ въ сѷрі́и и҆ фїнїкі́и нача́лникѡмъ, да не пристꙋпа́ютъ къ мѣ́стꙋ, ѡ҆ста́вѧтъ же ѻ҆́трокꙋ гдⷭ҇ню зорова́велю, нача́лникꙋ же і҆ꙋде́йскомꙋ, и҆ старѣ́йшинамъ і҆ꙋде́йскимъ до́мъ гдⷭ҇ень ѻ҆́ный созида́ти на мѣ́стѣ є҆гѡ̀.

²⁸

Я повелів повністю відбудувати його і стежити, щоб юдеям, які повернулися з полону, сприяли у повному закінченні дому Господнього

²⁸

И҆ а҆́зъ повелѣ́хъ всѧ́чески созида́ти и҆ прилѣжа́ти, да помога́ютъ сꙋ́щымъ ѿ плѣне́нїѧ і҆ꙋде́ѡмъ, до́ндеже соверши́тсѧ хра́мъ гдⷭ҇ень:

²⁹

і щоб із податей Келе-Сирії і Фінікії справно давали для цих людей, на жертви Господу, князю Зоровавелю, на тельців, баранів і агнців.

²⁹

и҆ ѿ да́ни кїлисѷрі́йскїѧ и҆ фїнїкі́йскїѧ прилѣ́жнѡ собра́нїе даѧ́ти си̑мъ человѣ́комъ на же́ртвꙋ гдⷭ҇ню, зорова́велю є҆па́рхꙋ, на ю҆нцы̀ и҆ ѻ҆вны̀ и҆ а҆́гнцы,

³⁰

Так само, щоб постійно щороку беззаперечно давали пшеницю, сіль, вино й олію, як скажуть священики, які знаходяться в Єрусалимі, скільки витрачається кожного дня;

³⁰

та́кожде и҆ пшени́цꙋ и҆ со́ль, и҆ вїно̀ и҆ є҆ле́й, всегда̀ на всѧ́ко лѣ́то, ꙗ҆́коже свѧще́нницы, и҆̀же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, рекꙋ́тъ и҆ждива́ти на всѧ́къ де́нь, без̾ сомнѣ́нїѧ:

³¹

щоб приносили Всевишньому Богу жертви за царя і за дітей його і молилися за життя їх.

³¹

да прино́сѧтсѧ возлїѧ́нїѧ вы́шнемꙋ бг҃ꙋ за царѧ̀ и҆ ѻ҆́троки є҆гѡ̀, и҆ да мо́лѧтъ за и҆́хъ живо́тъ:

³²

Притому оголосити, що коли хто переступить або порушить що-небудь з написаного, то нехай буде взяте дерево з його власних, і він буде повішений на ньому, а майно його стане царським.

³²

и҆ да возвѣсти́тсѧ, є҆ли́цы а҆́ще престꙋ́пѧтъ что̀ ѿ предпи́санныхъ и҆лѝ презрѧ́тъ, да во́зметсѧ дре́во ѿ свои́хъ є҆мꙋ̀, и҆ на то́мъ да ѡ҆бѣ́ситсѧ, и҆мѣ́нїѧ же є҆гѡ̀ царю̀ припи́шꙋтсѧ:

³³

За це і Господь, Якого ім’я призивається там, нехай погубить усякого царя і народ, який простягне руку свою, щоб перешкодити або зробити яке-небудь зло цьому дому Господа у Єрусалимі.

³³

си́хъ ра́ди и҆ гдⷭ҇ь, є҆гѡ́же и҆́мѧ призыва́етсѧ та́мѡ, да и҆стреби́тъ всѧ́каго царѧ̀ и҆ ꙗ҆зы́къ, и҆́же рꙋ́кꙋ свою̀ простре́тъ возбрани́ти, и҆лѝ ѡ҆ѕло́бити до́мъ гдⷭ҇ень ѻ҆́ный, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ:

³⁴

Я, цар Дарій, вирішив, щоб у точності було за цим.

³⁴

а҆́зъ ца́рь да́рїй повелѣ́хъ прилѣ́жнѡ.