Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Після цих подій, у царювання Артаксеркса, царя Перського, прийшов Ездра, син Азарії, Зехрія, Хелкія, Салима,
1
И$ посемъ бы'сть црsтвђ'ющђ а^ртаћерћђ цр~ю пр'ьскомђ. пристђпи е%здра сн~ъ сарїиn е^зерїевъ хелкїевъ. сн~овъ солђньмовъ,
2
Саддука, Ахитова, Амарія, Озії, Мемерофа, Зарея, Сауя, Вокка, Ависая, Финеєса, Єлеазара, Аарона первосвященика.
2
саDдоковъ, а^хитовъ, а^мерїевъ, е^зїевъ, мемероџъ, а^ре'евъ, саё^и^евъ, вокъкаевъ, а^висђмовъ, финее^съ, е^леа^зара, а^а^ро'нъ пр'ьваго сщ~ен#ника.
3
Цей Ездра прийшов з Вавилона, як вчений, що знається на законі Мойсеєвому, даному Господом Богом Ізраїлевим,
3
То'и е%здра в#зы'де эT вављ=лона, ја^ко пи'сецъ и^ ё'менъ сы'и в# зако'нњ мољ=сїѓ^вњ и^же да'нъ е^сть эT г~а і^и^л~ева”
4
і зробив йому цар честь, бо він здобув у нього благовоління до всіх своїх прохань.
4
И$ далъ е^мђ цр~ь сла'вђ, и^ ја%ко ѓ^брњлъ бл~годаа'нїе въ в#семъ достоанїи` и^ желанїи преD ни'мъ”
5
І прийшли з ним у Єрусалим деякі з синів Ізраїля, зі священиків і левитів, священноспівців і воротарів і служителів при храмі,
5
И$ в#зыидо'ша в#кђпњ с ни'мъ эT сн~овъ і^и^л~евъ и^ сщ~енниk и^ левљ=тъ. и^ сщ~енно пњв#цевъ цр~ковныX, и^ вратарїи, и^ раби` цр~ковныа въ і^ерsлимњ”
6
на сьомому році царювання Артаксеркса, у п’ятий місяць того ж сьомого року царювання; бо вони, вийшовши з Вавилона в новомісяччя першого місяця, прийшли у Єрусалим, за даним їм Господом благосприянням на шляху, у новомісяць п’ятий.
6
Лњта сеDмаго црsтвђю^щђ а^ртаксерћђ въ пя'тыи мsць” То лњто сеDмое е^сть црsтвђ и^сходя'щїи эT вављ=лона новомњ'сячныи пр'ьваго мsца. прїидо'ша въ і^ерsли'мъ, по да'нномђ иM по'спњхђ в# пђть эT г~а,
7
Ездра ж докладав великі турботи, щоб нічого не опустити з закону Господнього і заповідей, щоб навчити весь Ізраїль постанов і судів.
7
въ си'хъ б^о е%здра вели'ко наказа'нїе въздръжа'ше. дабы` не ѓ^пђсти'лъ н^икто иM и^же бы'сть эT зако'на гн~я, и^ повеленїи и^хъ наёча'щи весь і^и^л~ь всея` пра'вды и^ сђ'да.
8
Прийшло і письмове повеління, дане від царя Артаксеркса Ездрі священику і читцю закону Господнього, таке:
8
припада'ющаго пи'сан#наго повелњнїя эT а^ртаћерћа цр~я къ е%здрњ сщ~ен#никђ и^ четцђ зако'на гн~я” Є$мђже е^сть поDписа'нїе поDлежа'щее.
9
Цар Артаксеркс Ездрі священику і читцю закону Господнього радуватися.
9
цр~ь а^ртаћерћъ, е^зDрњ сщ~е'нникђ и^ четцђ зако'на гн~я цњлованїе
10
Розсудивши чоловіколюбно, я повелів, щоб ті, що бажають, з народу юдейського і зі священиків і левитів, які знаходяться в нашому царстві, добровільно йшли разом з тобою у Єрусалим.
10
чл~колю'бїе а%зъ сђдя'и, повелXњ хотящиM эT ја^зы'ка і^ё^де'искаго, съ волею бл~гою, эT сщ~е'нникъ и^ левљT и^же сђть въ црsтвїи мое^м#, и^ти` с тобо'ю въ і^ерsли'мъ до і^и^л~я”
11
Отже, хто тільки бажає, нехай зберуться і йдуть, як розсудилося мені і моїм семи найближчим радникам;
11
Є$ли'ци ё^бо въжделњ'ютъ пои^ти с тобо'ю, да събира'ются и^ да по'идђтъ ја%коже ё^гоDно мн^њ, и^ сеDмиM дрђгомъ мои^м# совњтникомъ
12
нехай побачать, що робиться в Юдеї та Єрусалимі згідно з законом Господнім,
12
да посњтя'тъ, и^же дњю'тся въ і^ё^деи` і^ и^ерsли'мњ дръжа'щи ја%ко е^сть въ зако'нњ гн~и.
13
і віднесуть у Єрусалим дари Господу Ізраїля, які обіцяв я і мої наближені, і всяке золото і срібло, яке знайдеться в країні Вавилонській, для Господа в Єрусалим, разом з дарами від народу на храм Господа Бога їхнього, що знаходиться в Єрусалимі;
13
и^ да вно'сятъ да'ры г~ђ і^и^л~евђ, и^же ѓ^бњщахъ, а%з же и^ прїя'тели въ і^ерsлиM. и^ вс^е зла'то и^ сребро` чт^о ѓ^брњтено бђ'детъ въ странњ` въ ва'вилонњ. г~ђ въ і^ерsлимњ съ даро'ваныM эT ја^зы'къ въ цр~ковь г~а б~а иX и^же е^сть въ і^ерsли'мњ”
14
золото ж і срібло — на волів, баранів і агнців та інше, що до цього відноситься,
14
да и^збере'тся т^о зла'то и^ сребро` къ ю'нцемъ, и^ ѓ'вномъ и^ а'гнецеM, і^ и^же тњмъ послњдђ'ютъ”
15
щоб возносити жертви Господу на жертовнику Господа Бога їхнього у Єрусалимі.
15
да принесђтъ жрътвы г~ђ на ѓ'лтарь г~а б~а и^хъ и^же есть въ і^ерsли'мњ”
16
І все, чого б не захотів ти з братами твоїми зробити на це золото і срібло, роби з волі Бога твого.
16
И$ вся` е^ли'каy хо'щеши съ бра'тїею твоею съсътвори'ти зла'то и^ сребро`, совръши по во'ли и^ по повелњнїю г~а б~а твое^го.
17
І священні сосуди Господні, дані тобі для вживання в храмі Бога твого у Єрусалимі, постав перед Господом, Богом твоїм.
17
и^ сщ~еnнаа ст~аа сосђ'ды гн~я и^же дана` сђть тебњ`, къ дњ'лђ домђ г~а б~а твое^го и^же еs въ і^ерsли'мњ. да положи'ши преD гм~ъ бм~ъ твои^мъ въ і^ерsли'мњ”
18
І інше, що буде потрібно тобі для потреб храму Бога твого, давай з царської скарбниці.
18
И$ про'чая е^ли'ка же а%ще тебњ` потребна бђ'дђтъ къ дњломъ хра'мђ б~а твое^го. да даси` эT црsкаго сокро'вища
19
І ось я, цар Артаксеркс, повелів хранителям скарбниць Сирії і Фінікії, щоб вони всі, чого потребує Ездра священик і читець закону Всевишнього Бога, справно давали йому, навіть до ста талантів срібла,
19
а%зъ б^о а^ртаћерћъ цр~ь повелњ` стра'жемъ съкро'вища сљ=рїискаго, и^ финикїискаго, да е^ли'коже пи'шеT е%здра сщ~е'н#никъ и^ чтецъ зако'на гн~я вы'шняго, любе'знњ'ише да дасться е^мђ, да'же до сребра` тала'нтъ, р~.
20
також пшениці до ста ко́рів і вина до ста мір.
20
Та'коже и^ до пшеницы, спђ'довъ р~. и вина` до мњръ, р~.
21
І все інше за законом Божим ретельно нехай приноситься Всевишньому Богу, щоб не було гніву на царство царя і синів його.
21
і^ и'на е^ли'ка же эT мно'жества вс^я по зако'нђ бж~їю, да съвръши'тся с поспњшенїем# бг~ђ вы'шнемђ. да не въста'неT гнњвъ на црsтво цр~ево, и^ сн~овъ сн~овомъ е^го”
22
І ще говорю вам, щоб на всіх священиках і левитах, і священноспівцях і воротарях, і служителях храму і на писарях цього храму не було ніякої данини або іншого податку, і щоб ніхто не мав влади накладати будь-що на них.
22
Ва'м же речется и^ всњмъ сщ~е'н#никоM и левљ=томъ, и^ щ~е'ннымъ пњвцемъ и^ вра'тникомъ и^ ра'бомъ цр~кви и кђп#цеM, и^ писцевъ цр~кви то'я” Ни е^ді'на да'нь, ниже е^ді'ны и%ныя тяготы` да не наставяTся и^ ни'же и'мать никтоy ѓ%бласти ста'вляти иM ничто'же”
23
А ти, Ездро, за мудрістю Божою, постав начальників і суддів, щоб вони судили по всій Сирії і Фінікії всіх, хто знає закон Бога твого, а тих, хто не знає, навчай:
23
Ты же е%здра по премђдрости бж~їей, поста'ви сђдїя да сђдятъ въ все'и сљ=рїи` и^ финикїи`. и^ всXњ и^же зако'на б~а твое^го не зна'ютъ, і^ и^же зна'ют# ё^чи`”
24
і всі ті, які будуть переступати закон Бога твого, або царський, нехай будуть обов’язково покарані, чи смерти, чи тілесним покаранням, грошовою пенею або вигнанням.
24
да и^ вс^и и^же престђпя'тъ закоn бж~їи и^ црsкїи. т#ще'но да ѓ^сђдятся, и^ли смр~тїю и^ли мђче'нїеM и^ли сре'броM во забра'нїе, и^ли иZгна'нїеM.
25
Тоді сказав учений Ездра: благословенний єдиний Господь Бог батьків моїх, що поклав на серце царю прославити дім Його у Єрусалимі
25
и^ реq е%здра писе'ц#” Блsве'нъ саM е^ді'нъ г~ь б~ъ эTц~ь моиX и^же даl сїю во'лю в# срDце цр~ево, просла'вити доM е^го и^же е^сть въ і^ерsли'мњ.
26
і вшанував мене перед царем і радниками і всіма наближеними і вельможами його.
26
и^ мене` бл~гочествова преD цр~еM, и^ совTњников#, и^ прїятелїи и^ вельмо'жъ е^го”
27
І я підбадьорився допомогою Господа Бога мого, і зібрав мужів ізраїльських, щоб вони йшли зі мною.
27
И$ а'зъ крњпокъ срDцемъ сътворе'нъ бы'хъ по по'мощи г~а б~а мое^го” И$ собраX эT і^и^л~я мђж'и да въкђпњ в#зыидђтъ е^мђ.
28
І ось начальники за племенами їхніми і за старійшинством, які вийшли зі мною з Вавилона в царювання царя Артаксеркса:
28
и^ тїи сђть преDстатели по свое^мђ эTч~ьствђ и^ нача'лъствъ чsтныхъ и^же со мно'ю и^сходящїи эT вављ=лона въ црsтво а^ртаћеrћа цр~я,
29
із синів Финеєса — Гирсон; із синів Іфамара — Гамалиїл; із синів Давида — Латтус, син Сехенія;
29
эT сн~овъ финее^совыX, гиръсо'нъ. эT сн~овъ и^џара'мовыX, гемаи^лъ. эT сн~въ двDвыX лат#тsђ сн~ъ сехенїевъ.
30
із синів Фороса — Захарія, і з ним записалися сто п’ятдесят людей;
30
эT сн~овъ фаре'совых, заха'рїя, и^ с ниM ѓ^пи'саныX мђжїи, р~н”
31
із синів Фаафмоава — Елиаонія, син Зарея, і з ним двісті людей;
31
И$ эT сн~овъ фало'моновыхъ, а^велїя, и е^нїа'съ заха'рїин#, и^ с ни'мъ мђж'їи с~о.
32
із синів Зафоя — Сехенія, син Ієзила, і з ним триста людей; із синів Адина — Овиф, син Іонафа, і з ним двісті п’ятдесят людей;
32
эT сн~овъ заџђевъ, сехонїя е^зеи^левъ. и^ с ниM мђ'жїи, т~. эT сн~овъ а^динови'џъ, і^ѓ^наџђ'искаго, и^ с ниM мђж'їи, с~и.
33
із синів Ілама — Ієсія, син Гофолія, і з ним сімдесят людей;
33
эT сн~овъ и^ламовыхъ, і^е^сїа гоџолїевъ. и^ с ни'мъ мђжїи о~,
34
із синів Сафатії — Зараія, син Михаїла, і з ним сімдесят людей;
34
эT сн~овъ сафатїевыхъ, зарїя, махаи'льскїи и^ с ни'мъ мђжїи, п~.
35
із синів Іоава — Авадія, син Ієзила, і з ним двісті дванадцять людей;
35
эT сн~овъ і^ѓ^а^в#вадїя, и^е^зи'лђ. и^ с ниM мђж'їи, св~і.
36
із синів Ванія — Асалимоф, син Іосафія, і з ним сто шістдесят людей;
36
эT сн~овъ вани'довыхъ а^саламо'џъ сн~ъ е^саџїевъ. и^ с ни'мъ мђжїи, р~ћ, и^
37
із синів Вавія — Захарія, син Вивая, і з ним двадцять вісім людей;
37
эT сн~овъ вавїев#, захарїя, виваїа'скїи. и^ с нимъ мђжїи к~и.
38
із синів Астафа — Іоан, син Акатана, і з ним сто десять людей;
38
эT сн~овъ а^ста'џъ, и^ѓ^а'н#нъ, а^ката'нъ, и^ с нимъ мђжїи, р~і.
39
із синів Адоникама — останні, і ось імена їхні: Елифала, син Ієуїла, і Самей, і з ними сімдесят людей;
39
эT сн~овъ а^доника'мовыхъ послњднїи и^ сїя сђть и^мена` и^хъ. е^лифала'мъ сн~ъ е^ве'ль и^ ѓ^ме'їа. и^ с ни'мъ мђжїи о~.
40
із синів Вагоя — Уфий, син Істалкура, і з ним сімдесят людей.
40
и^ эT сн~овъ ваё^дїевыхъ и^стакђр#скаго. и^ с ни'мъ мђжїи о~.
41
І я зібрав їх біля ріки, яка називається Феран, і ми пробули там три дні, і я оглянув їх.
41
и^ събра и^хъ к рњцњ` и^же нарица'ется џераn и^ ѓ^полчишася тридне'вно здњ`” и^ поё^чи` и^хъ,
42
І не знайшовши там нікого зі священиків і левитів,
42
и^ эT сн~овъ сщ~енникъ и^ эT левљ=тъ, не ѓ^брњто'хъ та'мъ.
43
я послав до Єлеазара й Ідуїла, і Маасмана, й Алнафана, і Мамея, і Самея, й Іоривона, Нафана, Еннатана, Захарії і Мосоллама, які є начальниками і вченими,
43
и^ посла` къ е^леа^зарю и^ се прїидо'ша и^ мазма'нђ, и^ а^лнаџа'нђ и^ самеа'ю, и^ ѓ^ри'вђ, наџа'нђ, и^ е^ната'нђ, и^ мосолъламо'нђ, води'телеи ё^ченыхъ”
44
і сказав їм, щоб вони пішли до Доддея, який начальствує в місцевості Касиф’є,
44
И$ рекохъ и^мъ да прїидђтъ къ дадею вожђ, и^же бысть преD мњстомъ храни'лницы
45
наказавши їм сказати Доддею і братам його і тим, що знаходяться в тій місцевості Касиф’є, щоб вони прислали нам священиків для дому Господа Бога нашого.
45
и^ заповњдавыи и^збра'ти дод#де'ю, и^ бра'тїи е^го, и^ тњмъ и^же въ мњстњ хранилникомъ. да по'слетъ на'мъ и^же сщ~е'нъство въздадя'тъ в до'мъ г~а б~а на'шего.
46
І вони привели до нас могутньою рукою Господа Бога нашого мужів-знавців із синів Мооли, сина Левія, сина Ізраїлевого, Асевивея і синів його і братів його, яких було вісімнадцять чоловік;
46
и^зведо'ша наM по рђцњ ѕњлнњ г~а б~а на'шего мђж'и ё^чены. эT сн~овъ моѓ^лы. сн~овъ левїинъ. сн~овъ і^и^л~евыхъ. севевїя, сн~овъ и^ бра'тїи, и~і.
47
і Асевію й Аннуя й Осея брата із синів Ханунея, і синів їхніх двадцять чоловік;
47
а^з#вїя. и^ а^минъ. эT сн~овъ сн~овомъ хананее^вымъ. и^ сн~овъ и^хъ мђ'жїи, к~”
48
і зі служителів храму, яких дав Давид і начальники на служіння левитам, двісті двадцять служителів, з поіменним списком усіх.
48
И$ эT тњхъ и^же въ цр~кви слђжа'хђ ја%же да'де давы'дъ. и^ тїи` нача'лницы къ дњла'нїю левљ=тъ цр~кви слђжа'щи, с~к” Всяy и^мена знаменова'н#на сђть въ писа'нїихъ.
49
І оголосив я там піст перед Господом Богом нашим,
49
и^ ѓ^бњщахъ т^ђ по'сть и^ ю'ношамъ преD гм~ъ бм~ъ на'шимъ.
50
щоб виблагати у Бога благополучний шлях нам і супутникам нашим і дітям нашим і худобі,
50
да възы'щемъ эT него` бл~гїи пђть наM і^ и^же с на'ми бњхђ. и^ сн~омъ на'шим# и^ скотомъ.
51
бо я посоромився просити у царя піших і кінних і провідників для безпеки від супротивників наших;
51
ё^срамиX бо ся въспроси'ти эT цр~я пњшихъ и^ ко'н#никъ провоDниковъ, ради беZскорбїя проти'вђ сђпоста'тъ на'шихъ”
52
тому що ми сказали цареві, що сила Господа нашого буде з тими, хто має Його в усякому доброму починанні.
52
РекоX б^о цр~ю`, ја%ко си'ла г~а на'шего е^сть с ни'ми и^же и%щђтъ ег^ о всњмъ жела'нїемъ.
53
Отже, ми знову помолилися Господу Богу нашому про все це й одержали від Нього велику милість.
53
и^ паки возмолили е^смы` г~а б~а на'шего по си'хъ” И$ бл~го прошенїе на'ше полђчихоM.
54
І відокремив я з родоначальників і священиків дванадцять чоловік, Есеревію і Самію, і з ними братів їхніх десять чоловік.
54
и^ эTлђчихъ эT нароD преDста'тель и^ сщ~ен#никъ мђж'їи, в~і. и^ е^сельвїю, и^ а^самїю и^ с ни'мъ эT братїи иX мђ'жїи, і~.
55
І зважив при них срібло і золото і священні сосуди дому Господа нашого, які дав у дарунок цар і радники його, і вельможі і всі ізраїльтяни.
55
и^ поставиX и^хъ надъ зла'тоM и^ сре'броM и^ сосђды сщ~ен#ными домђ б~а нашего. и^же даде цр~ь и^ совњтницы е^го и^ нача'лницы. весь же і^и^л~ь
56
І, зваживши, передав їм срібла шістсот п’ятдесят талантів і сосудів срібних сто талантів, і золота сто талантів, сосудів золотих двадцять і сосудів мідних з відмінної міді, що блищать, як золото, дванадцять.
56
ста'выи. преда'хъ и^мъ сребра` талаnтъ х~н. и^ сосђдъ сребря'ныX тала'н#тъ, р~. и^ зла'та талан#тъ, р~. и^ сосDђ позлащеныX, к~. и^ сосDђ мњ'дяныхъ эT и^збран#ныа мњ'ди блещащася златовиDне, в~і,
57
І сказав їм: і ви святі Господу, і сосуди ці святі, так само, як і золото і срібло, дане за обітницею Господу, Богу батьків наших.
57
и^ рекохоM и^мъ. и^ в^ы ст~и е^сте г~ђ. и^ сосђды сђть ст~ы. и^ зла'то и^ сребро` ѓ^бњща'нно еs г~ђ бг~ђ эTц~ь нашихъ.
58
Пильнуйте і бережіть їх, доки не здасте старшим священикам і левитам і родоначальникам ізраїльським у Єрусалимі, у сосудосховище дому Бога нашого.
58
бди'те и^ съхраните до'ндеже въздади'те вы` эT наро'дъ предъста'телемъ и^ сщ~ен#никомъ и^ левљ=томъ и^ нача'л#никомъ гра'довъ і^и^л~евъ въ і^ерsли'мњ въ сосђдохранителницы до'мђ б~а нашего.
59
І священики і левити, прийнявши срібло і золото і сосуди для Єрусалима, внесли їх у храм Господа.
59
и^ тїи же прїя'ша сщ~ен#ницы и^ левљ=ти зла'то и^ сребро` и^ сосђды. възнесоша въ і^ерsліM въ цр~ковь гн~ю”
60
І, піднявшись від ріки Феран у дванадцятий день першого місяця, ми йшли у Єрусалим під могутньою рукою Господа над нами, і Він визволяв нас від початку путі від усякого ворога, і ми прийшли у Єрусалим.
60
І$ и^до'хомъ эT рњки` џе'ра, дн~я в~і, мsца, а~. внидо'хоM въ і^ерsлимъ съ крњпкою рђко'ю г~а нашего и^же съ на'ми, і^ и^збави насъ г~ь эT и^схо'да пђти` эT всњхъ вра'гъ, и^ прїидо'хомъ въ і^ерsлимъ.
61
І тут, після трьох днів, у день четвертий зважене срібло і золото було передане в дім Господа нашого Мармофі, синові Урії, священику.
61
и^ е^гда бысть здњ тре'тїи дн~ь, въ д~ же дн~ь мњ'рено зла'то и^ сребро`, и^ предано е^сть в до'мъ г~а б~а нашего. мармо'џњ сн~ђ и^ѓ^рїинђ сщ~ен#ничю.
62
І був з ним Єлеазар, син Финеєса; також були з ним Іосавдос, син Ісуса, і Моеф, син Саванна, левити; і здали все за кількістю і вагою; і вся вага їх записана в той же час.
62
и^ с ни'мъ быl е^леа^за'ръ сн~ъ финее'соv. и^ бя'хђ с ни'ми савадо'съ сн~ъ и^сђсов# и^ моиџъ саван#ни сн~ъ, котлы' же числоM и^ к мњрњ всMњ, пи'сана е^сть вс^я вага` и^хъ в то'и ча'съ”
63
Тоді ті, що прийшли з полону, принесли жертви Богу Ізраїля, дванадцять волів за всіх ізраїльтян, дев’яносто шість баранів, сімдесят два агнці, дванадцять козлів за спасіння: все це — у жертву Господу, —
63
І$ и^же прїидо'ша эT плњне'нїя. принесо'ша жрътвђ б~ђ і^и^л~евђ, ю%нець в~і. за весь і^и^л~ь. ѓ'венъ ѕ~, а^гнецъ, о~в, козло'въ в~і. за сп~сенїе, вс^я въ жрътвђ гн~ю,
64
і передали царські повеління царським правителям і начальникам Келе-Сирії і Фінікії, і вони вшанували народ і храм Господа.
64
и^ эTда'ша заповњди цр~вы и^ ц~ревымъ расмотри'телеM и^ е^па'р#хоM, селъ сљ=рїи и^ финикїи, и^ чествовашA ја^зы'ки и^ цр~ковь гн~ю,
65
І коли це було закінчено, приступили до мене начальники і сказали:
65
и^ съвръше'но симъ пристђпи'ша къ мнњ` предъста'тели рекђщи.
66
не відокремився народ ізраїльський і начальники і священики і левити від іноплемінних народів землі і від нечистот їх, від народів хананейських, і хеттейських, і ферезейських, і євусейських, і моавитських, і єгипетських, і ідумейських;
66
не эTлђчи'ся ро'дъ і^и^л~евъ” И$ нача'лницы, и^ сщ~енницы, и^ левљ=ти, и^ноплеме'ннїи ја^зы'цы, и^ ро'ди зе'м#стїи, и^ нечистоты` эT ро'довъ ханане'ѓвъ, и^ хетъџе'ѓвъ, и^ џерезе'ѓвъ, и^ е^вђсе'ѓвъ и^ моа^ви'товъ, и^ е^гљ=птянъ і^ и^дђме'ѓвъ,
67
бо вступили у шлюб з дочками їх, як самі, так і сини їхні, і змішалося сíм’я святе з іноплемінними народами землі, і проводирі їхні і вельможі зробилися учасниками цього беззаконня із самого початку.
67
и^ сложе'ни б^о сђть дще'ри и^хъ и^ сн~ове и^хъ, и^ мњша'но е^сть сњмя ст~ое къ и^ноплемен#никоM ја^зыk зем#скихъ, и^ ча'стницы быша преDста'тели и^ вельмо'жи безако'нїя сего эT нача'ла ве'щи
68
Як тільки почув я про це, роздер на собі одяг і священне облачення, і рвав волосся на голові і бороді, і сидів заклопотаний і сумний.
68
и^ скоро посе'мъ слы'шахъ т^а, раздра'хъ ѓ^дњя'нїя и^ сщ~еннђю ризђ, и^ раZдира'юще вла'сы главы` и^ бра'ды, и^ седњхъ ско'рбенъ и^ печаленъ,
69
І коли я жалкував про це беззаконня, зібралися до мене всі, хто був натхненний словом Господа Бога Ізраїлевого, і я сидів сумний до вечірньої жертви.
69
и^ събра'шеся къ мнњ` е^ли'коже тогда` придвиза'хђся въ сло'во г~а б~а і^и^л~ева со мно'ю пла'чющи на безако'нїе т^о, и^ сњдяX ско'рбеn даже до вечернеи жрътвы,
70
Тоді, вставши від посту мого, у розідраному одязі й розідраному священному облаченні упав на коліна і, простягнувши руки до Господа, я сказав:
70
и^ въстаX эT поста раздра'на и^мњ'ющи ѓ^дњя'нїя и^ сщ~еннђю ри'зђ, и^ преклониX колњнњ и^ простира'ющи рђцњ къ г~ђ реко'хъ”
71
Господи! я соромлюсь і знічуюся перед лицем Твоїм,
71
Ги~ постыдњхся и^ ё^срами'х#ся преD лице'мъ твои^мъ.
72
бо гріхи наші піднялися вище голів наших, і безумство наше піднялося до неба;
72
грњси б^о наши ё^мно'жишася на глава'хъ на'шихъ. и^ безако'нїя на'ша въздвиго'шася да'же до нб~си
73
ще від часів батьків наших і до цього дня ми знаходимося у великому гріху;
73
е^ще` эT вре'менъ эTц~ъ на'шихъ е^смы` въ вели'цњ грњсњ да'же до дн~е сего.
74
і за гріхи наші і батьків наших ми з братами нашими і царями нашими і священиками нашими були віддані царям іноземним під меч, у полон і на розграбування з осоромленням до цього дня.
74
и^ ра'ди грњ'хъ на'шиX и^ эTц~ъ на'шиX е^смы` преда'ни съ бра'тїями на'шими съ цр~ьми и^ съ сщ~ен#ники на'шими цр~емъ зе'м#нымъ въ ме'чь. и^ плњне'нїе и^ въ грабле'нїе съ стђде'нїемъ да'же до дне'шняго дн~е”
75
Але тепер була зроблена нам така велика милість від Тебе, Господи Боже, що Ти залишив наш корінь і ім’я на місці святині Твоєї,
75
И$ нн~њ коли'ко е^сть чт^о слђчи'ся на'мъ млрsдїе эT тебе` г~и б~е. и^ ѓ^ста'ви намъ ко'рень, і^ и^мя в# мњсто ст~ое твое
76
що відкрив нам світильник у домі Господа, Бога нашого, дав нам споживу під час поневолення нашого! І, коли ми знаходилися в поневоленні, не були залишені Господом, Богом нашим;
76
е^же эTкры'ти свњтлость. в# домђ` г~а б~а на'шего, дати намъ пи'щђ въ все` вре'мя рабо'ты на'шея, и^ е^гда` слђжа'хомъ не бы'хомъ ѓ^ста'влени эT г~а б~а на'шего,
77
але Він схилив до нас благовоління царів перських, щоб вони дали нам споживу
77
но постави насъ въ бл~годая'нїе преD цр~емъ пе'рьскимъ дати намъ пи'щђ,
78
і прославили храм Господа нашого, і щоб відбудований був спустошений Сион, і нам дано було утвердження в Юдеї та Єрусалимі.
78
и^ прославити цр~ковь г~а нашего, и^ съѕидати пђсты'ню сїѓ'ньскђ дати намъ неподвижи'мђ въ і^ё^де'и і^ерsлимњ,
79
І нині що́ скажемо ми, Господи, маючи все це? Ми переступили повеління Твої, які Ти дав рукою рабів Твоїх, пророків, говорячи:
79
нн~њ чт^о рече'мъ г~и и^мњ'ющи сїя, престђпи'хомъ б^о повеле'нїя твоя` ја%же далъ е^си в рђ'ки ѓ%трокомъ твоиM пррoкомъ гл~ющи”
80
земля, в яку ви входите, щоб успадкувати її, осквернена сквернами іноплемінних землі, і вони наповнили її нечистотами своїми.
80
ЈА/ко земля` е^сть в ню'же въхо'дите въздержати достоя'нїе е^я`, земля` ѓ^сквернена е^сть поро'комъ и^ноплеме'нныхъ зе'мль, и^ нечисто'тъ и^хъ и^спо'лнишася,
81
І тепер не віддавайте дочок ваших заміж за синів їхніх, і їхніх дочок не беріть за синів ваших,
81
и^ нн~њ дще'ри ваша не сложи'те сн~омъ и^хъ, и^ дще'ри и^хъ не прїемли'те сн~овомъ вашимъ,
82
і не шукайте миру з ними в усі часи, щоб укріпитися вам і споживати блага цієї землі і залишити її у спадщину дітям вашим повіки.
82
и^ не в#зыщи'те ми'ръ и^мњти с ни'ми въ все` вре'мя, да ё^крњпи'в#шеся ја^ди'те предо'брыа земли`, и^ достоя'нїе раздњля'ите сн~овомъ вашиM даже до' вњка”
83
І все, що стається з нами, буває за злі діла наші і за великі гріхи наші. Ти, Господи, полегшив гріхи наші
83
І$ и'же слђчатся наM, вся` сътво'рятся ради дњ'лъ на'шиX лђка'выX, и^ вели'кихъ грњ'хъ на'шиX, т^ы бо г~и ѓ^блег#чи'лъ грњхи` на'ша,
84
і дав нам такий корінь; але ми знову повернулися до порушення закону Твого через змішання з нечистотами народів землі.
84
и^ да'лъ е^си на'мъ сїи ко'рень, и^ па'ки ѓ^брати'лися е^смы` престђпи'ти зако'н#наа твоя`, ја%ко помњша'емся нечистота'ми и^ноплеме'нныхъ ја^зы'къ зе'мъскихъ,
85
Чи не прогнівався Ти на нас так, щоб погубити нас і не залишити ні кореня, ні сімені, ні імені нашого?
85
не гнњ'ваеши ли ся погђби'ти насъ до'ндеже не ѓ^ста'нется ко'рень і^ и^мя на'ше”
86
Ти істинний, Господи, Боже Ізраїлів! бо ми залишилися коренем до цього дня.
86
Ги~ б~е і^и^л~евъ и%стинеn е^си, и^ ѓ^ста' б^о ся ко'рень да'же до дне'шняго дн~е”
87
Але ось нині перед Тобою ми в беззаконнях наших; і в них не належало б стояти перед Тобою.
87
Се нн~њ е^смы` преD тобо'ю въ безако'нїиX на'шихъ, нњсть па'ки ста'ти преD тобо'ю в си'хъ”
88
І коли Ездра молився і сповідувався і плакав, простягнувшись на землі перед храмом, зібралося до нього з Єрусалима дуже багато народу: чоловіки, жінки і діти; і був великий плач у народі.
88
И$ е^гда` пребыва'ше и^сповњда'ющися е%здра, пла'чющи на земли ниць просте'ртъ преD цр~ковїю” Съвокђпишася преD ниM эT і^ерsлима нароD вели'къ ѕњ'ло, мђж'и и^ же'ны и^ ю'ноша и^ ю'ноши, пла'чь б^о бы'сть вели'къ в то'мъ мно'жествњ,
89
І, вигукнувши, Ієхонія, син Іоїля, із синів Ізраїля, сказав: Ездро! ми згрішили перед Господом, ми взяли іноплемінних дружин з народів землі; і ось тепер тут весь Ізраїль:
89
и^ възопи` и^е^хонїясъ и^е^л#левъ эT сн~овъ і^и^л~ев#, рече е%здрњ, м^ы ё^ г~а б~а съгрњши'хомъ и^же възлюби'хомъ наM сва'дьбђ жены` и^ноплеме'нныX эT ја^зы'къ земли`” И$ нн~њ ё^бо е^сть наD тобо'ю ве'сь і^и^л~ь,
90
нехай буде звершена нами клятва перед Господом у тому, щоб відкинути всіх іноплемінних дружин наших з дітьми їхніми, як розсудилося тобі і всім, які підкорюються закону Господа.
90
в си'хъ б^о да бђ'детъ кля'тва эT г~а. и^згна'ти всњ'хъ же'нъ нашихъ, и^же эT и^ноплеме'нныхъ сђть съ ча'ды и^хъ” ЈА/котебњ` повелњ'но е^сть эT бо'лшихъ по зако'нђ гн~ю.
91
Вставши, зроби це! бо це твоя справа, і ми з тобою в силі будемо зробити її.
91
въста'ющи проповњж'дь, к тебњ пристои^тъ дњ'ло. и^ м^ы с тобо'ю е^смы`, мђжестве'нно сътвори'мъ,
92
І, вставши, Ездра закляв старших священиків і левитів усього Ізраїля вчинити так, і вони поклялися.
92
и^ въстаv е%здра, закля` началниковъ сщ~ен#ническихъ и^ левљ=тъ, и^ всего і^и^л~я сътворити по семђ` кля'шася”