Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Гофолія, мати Охозії, бачачи, що син її помер, встала і знищила все царське плем’я.
1
И҆ гоѳолі́а ма́ти ѻ҆хозі́ина ви́дѣ, ꙗ҆́кѡ оу҆́мре сы́нъ є҆ѧ̀, и҆ воста̀ и҆ погꙋбѝ всѐ сѣ́мѧ царе́во.
2
Але Іосавеф, дочка царя Іорама, сестра Охозії, взяла Іоаса, сина Охозії, і таємно вивела його із середовища синів царських, яких умертвляли, його і годувальницю його, у постільну кімнату; і сховали його від Гофолії, і він не був умертвлений.
2
І҆ѡсавее́ѳъ же дщѝ царѧ̀ і҆ѡра́ма, сестра̀ ѻ҆хозі́ина, поѧ̀ і҆ѡа́са сы́на бра́та своегѡ̀, и҆ оу҆кра́де є҆го̀ ѿ среды̀ сынѡ́въ царе́выхъ и҆збїе́ныхъ, того̀ и҆ дои́лицꙋ є҆гѡ̀ въ клѣ̑ти посте́льнѣй, и҆ оу҆таѝ є҆го̀ ѿ лица̀ гоѳолі́ина, и҆ не оу҆мертви́ша є҆гѡ̀:
3
І був він з нею переховуваним у домі Господньому шість років, тим часом як Гофолія царювала над землею.
3
и҆ бѣ̀ съ не́ю кры́емь въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни ше́сть лѣ́тъ: и҆ гоѳолі́а бѣ̀ ца́рствꙋющи въ землѝ то́й.
4
У сьомий рік послав Іодай, і взяв сотників з охоронців і скороходів, і привів їх до себе в дім Господній, і уклав з ними договір, і взяв з них клятву в домі Господньому, і показав їм царського сина.
4
И҆ въ седмо́е лѣ́то посла̀ і҆ѡда́й жре́цъ, и҆ поѧ́тъ стонача́лники хоррі̑мски и҆ расі̑мски, и҆ возведѐ ѧ҆̀ къ себѣ̀ въ до́мъ гдⷭ҇ень, и҆ завѣща̀ и҆̀мъ завѣ́тъ гдⷭ҇ень, и҆ заклѧ̀ и҆̀хъ пред̾ гдⷭ҇емъ: и҆ показа̀ и҆̀мъ і҆ѡда́й сы́на ца́рска,
5
І дав їм наказ, сказавши: ось що ви зробіть: третя частина з вас, із тих, хто приходить у суботу, буде нести сторожу при царському домі;
5
и҆ заповѣ́да и҆̀мъ, глаго́лѧ: сїѐ сло́во, є҆́же сотвори́те: тре́тїѧ ча́сть ѿ ва́съ да сни́детъ въ сꙋббѡ́тꙋ, и҆ да стреже́те стражбꙋ̀ до́мꙋ царе́ва во вратѣ́хъ,
6
третя частина біля воріт Сур, і третя частина біля воріт позаду охоронців, і утримуйте варту дому, щоб не було пошкодження;
6
и҆ тре́тїѧ ча́сть оу҆ две́рїй пꙋтѝ, и҆ тре́тїѧ ча́сть оу҆ вра́тъ созадѝ протека́юшнхъ, и҆ да оу҆стреже́те стражбꙋ̀ до́мꙋ:
7
і дві частини з вас, з усіх, хто відходить у суботу, будуть нести сторожу при домі Господньому для царя;
7
и҆ двѣ̀ ча̑сти въ ва́съ, всѧ́къ и҆сходѧ́й въ сꙋббѡ́тꙋ, и҆ да хранѧ́тъ стражбꙋ̀ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ при царѝ:
8
і оточіть царя з усіх боків, кожен зі зброєю своєю в руці своїй; і хто б не ввійшов у ряди, той нехай буде умертвленим. І будьте при цареві, коли він виходить і коли входить.
8
и҆ ѡ҆бстꙋпи́те царѧ̀ ѻ҆́колѡ, кі́йждо ѻ҆рꙋ́жїе своѐ и҆мы́й въ рꙋцѣ̀ свое́й, и҆ входѧ́й въ садирѡ́ѳъ и҆ да оу҆́мретъ: и҆ бꙋ́дите съ царе́мъ, є҆гда̀ входи́ти є҆мꙋ̀ и҆ и҆сходи́ти.
9
І зробили сотники все, що наказав Іодай священик, і взяв кожен людей своїх, які приходять у суботу і відходять у суботу, і прийшли до Іодая священика.
9
И҆ сотвори́ша стонача́лницы всѧ̑, є҆ли̑ка заповѣ́да і҆ѡда́й смы́сленый: и҆ поѧ̀ кі́йждо мꙋ́жы своѧ̑, и҆ входѧ́щыѧ въ сꙋббѡ́тꙋ со и҆сходѧ́шими въ сꙋббѡ́тꙋ, и҆ внидо́ша ко і҆ѡда́ю жерцꙋ̀.
10
І роздав священик сотникам списи і щити царя Давида, що були в домі Господньому.
10
И҆ дадѐ жре́цъ со́тникѡмъ кѡ́пїѧ и҆ щиты̀ царѧ̀ даві́да, ꙗ҆̀же бы́ша въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни:
11
І стали скороходи, кожен зі зброєю в руці своїй, від правої сторони дому до лівої сторони дому, біля жертовника й біля дому, навколо царя.
11
и҆ бы́ша въ рꙋка́хъ воево́дъ и҆ предтекꙋ́щихъ, и҆ сотвори́ша со́тницы и҆ предходѧ́щїи по всемꙋ̀, є҆ли́кѡ заповѣ́да и҆̀мъ жре́цъ. И҆ собра̀ жре́цъ гдⷭ҇ень всѧ̑ лю́ди землѝ въ до́мъ гдⷭ҇ень: и҆ ста́ша предтекꙋ́щїи, кі́йждо и҆́хъ ѻ҆рꙋ́жїе и҆мы́й въ рꙋцѣ̀ свое́й, ѿ страны̀ до́мꙋ десны́ѧ, да́же да страны̀ до́мꙋ шꙋ́їѧ же́ртвенныѧ, и҆ до́мꙋ царе́ва ѻ҆́колѡ:
12
І вивів він царського сина, і поклав на нього царський вінець і прикраси, і поставили його царем, і помазали його, і плескали в долоні і викликували: нехай живе цар!
12
и҆ и҆зведѐ сы́на царе́ва, и҆ возложѝ на него̀ вѣне́цъ (ца́рскїй) и҆ свидѣ́нїе, и҆ воцарѝ є҆го̀, и҆ пома́за є҆го̀. И҆ восплеска́ша рꙋка́ми и҆ рѣ́ша: да живе́тъ ца́рь.
13
І почула Гофолія голос народу, що біг, і пішла до народу в дім Господній.
13
И҆ оу҆слы́ша гоѳолі́а гла́съ предтекꙋ́щихъ люді́й, и҆ вни́де къ наро́дꙋ въ до́мъ гдⷭ҇ень,
14
І бачить, і ось цар стоїть на підвищенні, за звичаєм, і князі і труби поруч царя; і весь народ землі веселиться, і сурмлять трубами. І роздерла Гофолія одяг свій, і закричала: змова! змова!
14
и҆ ви́дѣ, и҆ сѐ, ца́рь стоѧ́ше на столпѣ̀ по ѡ҆бы́чаю: и҆ бѧ́хꙋ пред̾ царе́мъ пѣвцы̀ и҆ трꙋбы̑, и҆ всѝ лю́дїе землѝ ра́дꙋющесѧ и҆ трꙋбѧ́ще въ трꙋбы̑. И҆ раздра̀ гоѳолі́а ри̑зы своѧ̑ и҆ возопѝ: и҆змѣ́на, и҆змѣ́на.
15
І дав наказ Іодай священик сотникам, які начальствують над військом, і сказав їм: «виведіть її за ряди, а хто піде за нею, умертвляйте мечем», тому що думав священик, щоб не умертвили її в домі Господньому.
15
И҆ заповѣ́да і҆ѡда́й жре́цъ стонача́лникѡмъ и҆ вла́стелємъ си́лы, и҆ речѐ къ ни̑мъ: и҆зведи́те ю҆̀ во́нъ и҆з̾ полкѡ́въ, и҆ входѧ́й в̾слѣ́дъ є҆ѧ̀ сме́ртїю да оу҆́мретъ ѿ ѻ҆рꙋ́жїѧ: поне́же речѐ жре́цъ, да не оу҆́мретъ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни.
16
І дали їй місце, і вона пройшла через вхід кінський до дому царського, й умертвили її там.
16
И҆ возложи́ша на ню̀ рꙋ́цѣ, и҆ и҆зведо́ша ю҆̀ скопцы̀ пꙋте́мъ и҆схо́да ко́ней до́мꙋ царе́ва, и҆ оу҆́мре тꙋ̀.
17
І уклав Іодай завіт між Господом і між царем і народом, щоб він був народом Господнім, і між царем і народом.
17
И҆ завѣща̀ і҆ѡда́й завѣ́тъ междꙋ̀ гдⷭ҇емъ и҆ междꙋ̀ царе́мъ и҆ междꙋ̀ людьмѝ, ꙗ҆́кѡ бы́ти и҆̀мъ въ лю́ди гдⷭ҇ни: и҆ междꙋ̀ царе́мъ и҆ междꙋ̀ людьмѝ.
18
І пішов весь народ землі в дім Ваала, і зруйнували жертовники його, і зображення його зовсім розбили, і Матфана, жерця Ваалового, убили перед жертовниками. І встановив священик спостереження за домом Господнім.
18
И҆ внндо́ша всѝ лю́дїе землѝ въ до́мъ ваа́ловъ и҆ разби́ша є҆го̀, и҆ же́ртвенники є҆гѡ̀ и҆ ѻ҆́бразы є҆гѡ̀ сокрꙋши́ша до́брѣ, и҆ маѳа́на жерца̀ ваа́лова оу҆би́ша пред̾ лице́мъ же́ртвенникѡвъ. И҆ поста́ви жре́цъ вла́стєли въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни,
19
І взяв сотників і охоронців і скороходів і весь народ землі, і провели царя з дому Господнього, і прийшли дорогою через ворота охоронців у дім царський; і він сів на престолі царів.
19
и҆ взѧ̀ стонача́лники, и҆ хоррі̑ма и҆ расі̑ма, и҆ всѧ̑ лю́ди землѝ, и҆ и҆зведѐ царѧ̀ ѿ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ: и҆ внидо́ша пꙋте́мъ вра́тъ предтекꙋ́щихъ до́мꙋ царе́ва, и҆ посади́ша є҆го̀ на престо́лѣ царе́вѣ.
20
І веселився весь народ землі, і місто заспокоїлося. А Гофолію умертвили мечем у царському домі.
20
И҆ возра́довашасѧ всѝ лю́дїе землѝ, и҆ гра́дъ оу҆молчѐ: и҆ гоѳолі́ю оу҆мертви́ша мече́мъ въ домꙋ̀ царе́вѣ.
21
Семи років був Іоас, коли став царем.
21
Сы́нъ седмѝ лѣ́тъ і҆ѡа́съ є҆гда̀ нача̀ ца́рствовати.