¹

На другий рік Іоаса, сина Іоахазового, царя Ізраїльського, став царем Амасія, син Іоаса, цар Юдейський:

¹

И$ бысть в лњто вто'рое, и^ѓ^а'са сн~а а'хазова цр~я і^и^л~ева црsтвова амесїя сн~ъ и^ѓ^а'соv цр~ь і^ё'динъ”

²

двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Ієгоаддань, з Єрусалима.

²

Сы'и к~е лTњ б^њ е^гда` црsтвовати е^мђ” к~џ, лTњ црsтвова въ і^ерsли'мњ. и%мя б^њ мт~ри его і^ѓ^а'дина эT і^ерsли'ма”

³

І чинив він угодне в очах Господніх, утім, не так, як батько його Давид: він в усьому чинив так, як батько його Іоас.

³

И$ сотвори ё^гоDное преD ѓ^чи'ма гн~има то'кмо не ја%ко двDъ эTц~ъ е^го, раZвњ по в#семђ ја%же сотвори эTц~ъ е^го и^ѓ^а'съ”

⁴

Тільки висоти не були знищені: народ приносив ще жертви і куріння на висотах.

⁴

То'кмо высокиX не разрDђши е^ще` лю'дїе коля'хђ и^ жряхђ на высокиX”

⁵

Коли утвердилося царство в руках його, тоді він умертвив слуг своїх, які убили царя, батька його.

⁵

И$ быs ја^ко ё^твръди'ся црsтво е^го в рђкђ е^го. і^ и^зби` рабы` своа`. ё^бившаа эTц~а е^го”

⁶

Але дітей убивць не умертвив, оскільки написано в книзі закону Мойсеєвого, в якій заповів Господь, говорячи: «не повинні бути карані смертю батьки за дітей, і діти не повинні бути карані смертю за батьків, але кожен за свій злочин повинен бути караний смертю».

⁶

И$ сн~ы ё^бїицъ тXњ не и^зби`, ја%коy пи'сано в# кни'зњ зако'на мољ=сїина. и^же заповњ'да г~ь гл~я. да не ё^мира'юT эTц~ы за сн~ы. и^ сн~ове не ё^мира'юT за эTц~а. н^о коQдо за сво'и грXњ да ё'мреT”

⁷

Він уразив десять тисяч ідумеян у долині Соляній, і взяв Селу війною, і дав їй ім’я Іокфеїл, яке залишається і до цього дня.

⁷

Сїи же ё^би` е^дома въ гмелњ, Wі~. и^ взяT ка'мень эT бра'ни. и^ нареq и%мя е^мђ и^е^џои'ль до днешнеh дн~и”

⁸

Тоді послав Амасія послів до Іоаса, царя Ізраїльського, сина Іоахаза, сина Іиуєвого, сказати: вийди, побачимось особисто.

⁸

Тогда` посла` а^месїа послы` ко і^а'сђ сн~ђ і^ё'евђ цр~ю і^и^л~вђ гл~я. прїиди да ся ви'диM в# лице”

⁹

І послав Іоас, цар Ізраїльський, до Амасії, царя Юдейського, сказати: терен, що на Ливані, послав до кедра, що на Ливані ж, сказати: «віддай дочку свою за дружину синові моєму». Але пройшли дикі звірі, що на Ливані, і стоптали цей терен.

⁹

И$ посла` и^ѓ^аs цр~ь і^и^л~еv къ а^месїю цр~ю і^ё'динђ гл~я. те'рнъ и^же в# ливанњ посла` къ ке'дрови сђщемђ в ливанњ гл~я. да'ждь дще'рь свою` сн~ђ мое^мђ в# женђ и^ пришеDши ѕвњрїе лђжнїи и^же в# ливанњ, и^ попра'ша те'рнїе”

¹⁰

Ти вразив ідумеян, і загордувало серце твоє. Величайся і сиди у себе вдома. Для чого тобі затівати сварку на свою біду? Впадеш ти й Іуда з тобою.

¹⁰

Побњдиl е^си и^дђме'я. и^ възнесе'ся срDце твое` и^ слави'шися въ домђ` сњдя свое^мъ. да чт^о велича'ешися ѕло'бою свое'ю. и^ па'деши т^ы і^ и^ё'да с тобо'ю”

¹¹

Але не послухався Амасія. І виступив Іоас, цар Ізраїльський, і побачилися особисто він і Амасія, цар Юдейський, у Вефсамисі, що в Юдеї.

¹¹

И$ не послђша а^месїя. и^ възы'иде и^ѓ^асъ цр~ь і^и^л~евъ, и^ ви'дњстася лицемъ сїи. и^ а^месїя цр~ь і^ё'динъ. въ веџъса'ме і^ё'динњ”

¹²

І розбиті були юдеї ізраїльтянами, і розбіглися по наметах своїх.

¹²

И$ паде` і^ё'да предъ лицемъ і^и^л~евыM. и^ бњжа'ша мђжи ко'ждо въ домы` своя`”

¹³

І Амасію, царя Юдейського, сина Іоаса, сина Охозіїного, захопив Іоас, цар Ізраїльський, у Вефсамисі, і пішов у Єрусалим і зруйнував стіну єрусалимську від воріт Єфремових до воріт вугільних на чотириста ліктів.

¹³

И$ а^месїю сн~а і^ѓ^а'сова. сн~а ѓ^хозїина цр~я і^ё'дина ја%тъ и^ѓ^а'съ сн~ъ а^хазовъ цр~ь і^и^л~ев# въ ваџъсами'се, и^ прїиде въ і^ерsлиM. и^ пришеD разби` стњнђ і^ерsли'мђ эT враT е^фрњмль до вра'тъ ё^голныхъ. у~, лакотъ”

¹⁴

І взяв усе золото і срібло, і всі сосуди, які знайшлися в домі Господньому й у скарбницях царського дому, і заручників, і повернувся в Самарію.

¹⁴

И$ взятъ сребро и^ зла'то и^ вс^я сосђды ѓ^брњтеныя в до'мђ гн~и и^ въ сокрови'щихъ до'мђ цр~ева. и^ сн~ы смњш#шая^ся и^ възврати'ся в# самарїю”

¹⁵

Інше про Іоаса, що він зробив, і про мужні подвиги його, і як він воював з Амасією, царем Юдейським, написано в літописі царів ізраїльських.

¹⁵

И$ про'чая словъ и^ѓ^а'совыхъ, е^ли'ко сътвори` въ силњ е^го. ја^коже бра'ся съ а^месїемъ цр~емъ і^ё'диныM. не с^е л^и сїя напи'сана въ кни'ѕе словеs дн~їи цр~ь і^и^л~евых#”

¹⁶

І спочив Іоас з батьками своїми, і похований у Самарії з царями ізраїльськими. І став царем Ієровоам, син його, замість нього.

¹⁶

И$ ё'мре и^ѓ^а'съ съ эTц~ы свои'ми. и^ положенъ бы'сть въ самарїи съ цр~и і^и^л~евы. и^ црsтвова і^еровоа'мъ сн~ъ е^го в него` мњсто”

¹⁷

І жив Амасія, син Іоаса, цар Юдейський, після смерти Іоаса, сина Іоахазового, царя Ізраїльського, п’ятнадцять років.

¹⁷

И$ житъ а^месїя сн~ъ и^ѓ^а'совъ цр~ь і^ё'динъ. по ё^мрътвїи и^ѓ^а'са сн~а а^хазова цр~я і^и^л~ева, е~і, лTњ”

¹⁸

Інші діла Амасії записані в літописі царів юдейських.

¹⁸

И$ про'чая сло'въ а^месїѓ'выхъ и^ вс^я е^ли#ка сътвори`. не с^е ли сїя напи'сана въ кни'ѕе сло'въ дн~їи цр~ь і^ё^диныхъ”

¹⁹

І склали проти нього змову в Єрусалимі, і втік він у Лахис. І послали за ним у Лахис, і умертвили його там.

¹⁹

И$ возврати'шася на него въ і^ерsлиM. и^ бњжа в лахи'сы. и^ посла'ша въ слDњ е^го в лахи'сы, и^ ё^би'ша и& т^ђ”

²⁰

І привезли його на конях, і він був похований у Єрусалимі з батьками своїми в місті Давидовому.

²⁰

И$ възя'ша и& на ко'ни и^ погребенъ бысть съ эTц~ы свои'ми въ і^ерsли'мњ въ' градњ двд~вњ”

²¹

І взяв весь народ юдейський Азарію, якому було шістнадцять років, і поставили його царем замість батька його Амасії.

²¹

И$ поя'ша вс^и лю'дїе і^ё'дини, а^за'рїю. и^ то'й б^њ, ѕ~і, лTњ. и^ поста'виша и& цр~емъ въ эTц~а е^го мњсто а^месїя”

²²

Він збудував Елаф, і повернув його Іуді, після того як цар спочив з батьками своїми.

²²

То'и же созда` е^ло'џа, и^ възврати и& і^ё'дњ, по ё^мр~твїи цр~я эTц~а е^го”

²³

У п’ятнадцятий рік Амасії, сина Іоасового, царя Юдейського, став царем Ієровоам, син Іоасів, цар Ізраїльський, у Самарії, і царював сорок один рік,

²³

В лњто, е~і, и^ а^месїа сн~а и^ѓ^а'сова цр~я і^ё'дина. црsтвоваy і^еровоа'мъ сн~ъ и^ѓ^асовъ наD і^и^л~емъ в самарїи, м~а, лњто”

²⁴

і робив він неугодне в очах Господніх: не відступав від усіх гріхів Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля в гріх.

²⁴

И$ сътвори` лђка'вое преD гм~ъ, не ѓ^ста'ви б^о н^и е^ді'ного грњха і^е^ровоаMля сн~а наватова, и^же съгрњшити въведе і^и^л~я”

²⁵

Він відновив межі Ізраїля, від входу в Емаф до моря пустелі, за словом Господа Бога Ізраїлевого, яке Він прорік через раба Свого Іону, сина Амафіїного, пророка з Гафхефера,

²⁵

И$ то'й приврати предlњ і^и^л~евъ эT въхода е^ма'џова даже до мо'ря а^рави'т#скаго, по гл~ђ г~а б~а і^и^л~ева. и^же гл~а рђко'ю раба` свое^го и^ѓ^на'я сн~а а^маџїи'на прoрка. и^же эT ге'џа хофе'рова”

²⁶

бо Господь бачив біди Ізраїля, дуже гіркі, так що не залишалося ні ув’язненого, ні того, хто залишився, і не було помічника в Ізраїля.

²⁶

ЈА/ко видњ г~ь смире'нїе і^и^л~ево го'рко ѕњло и^ ма'ло б^њ ѓ^дръжи'мыхъ. и^ въсхита'емыхъ. и^ въско'рмленыX. и^ не б^њ помага'ющаго і^и^л~ю”

²⁷

І не зволив Господь викорінити ім’я ізраїльтян з піднебесної, і врятував їх рукою Ієровоама, сина Іоасового.

²⁷

И$ не гл~а г~ь и^скорени'ти сњмене і^и^л~ева поD всею нбsною. и^ сп~се я& рђко'ю і^е^ровоа'млею сн~а и^ѓ^а'совымъ”

²⁸

Інше про Ієровоама і про все, що він зробив, і про мужні подвиги його, як він воював і як повернув Ізраїлю Дамаск і Емаф, що належав Іуді, написано в літописі царів ізраїльських.

²⁸

И$ про'чая сло'въ і^е^ровоа'мовыхъ и^ вся` е^ли'ка сътвори` и^ си'ла е^го е^лика повое^ва`, и^ е^ли'ко ѓ^брати` дама'скђ. і^ е^ма'џъ і^ё'дњ въ і^и^л~и. не се` л^и сђть пи'сана въ кни'зњ сло'въ дн~їи цр~еи і^и^л~евыхъ”

²⁹

І спочив Ієровоам з батьками своїми, з царями ізраїльськими. І став царем Захарія, син його, замість нього.

²⁹

И$ ёмретъ і^е^ровоаM, и^ положеn бы'сть съ эTц~ы свои'ми со цр~и і^и^л~евыми” и^ црsтвова` а^за'рїя сн~ъ а^месїиn въ эTц~а свое^го мњсто”