Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Коли почув це цар Єзекія, то роздер одяг свій і покрився веретищем, і пішов у дім Господній.
1
ΚΑΙ ἐγένετο ὡς ἤκουσεν ὁ βασιλεὺς ᾿Εζεκίας, καὶ διέρρηξε τὰ ἱμάτια αὐτοῦ, καὶ περιεβάλετο σάκκον καὶ εἰσῆλθεν εἰς οἶκον Κυρίου.
2
І послав Єлиакима, начальника палацу, і Севну писаря, і старших священиків, покритих веретищем, до Ісаї пророка, сина Амосового.
2
καὶ ἀπέστειλεν ῾Ελιακὶμ τὸν οἰκονόμον καὶ Σωμνὰν τὸν γραμματέα καὶ τοὺς πρεσβυτέρους τῶν ἱερέων περιβεβλημένους σάκκους πρὸς ῾Ησαΐαν τὸν προφήτην, υἱὸν ᾿Αμώς,
3
І вони сказали йому: так говорить Єзекія: день скорботи і покарання і посоромлення — день цей; тому що дійшли немовлята до отвору утроби материнської, а сили немає народити.
3
καὶ εἶπον πρὸς αὐτόν· τάδε λέγει ᾿Εζεκίας· ἡμέρα θλίψεως καὶ ἐλεγμοῦ καὶ παροργισμοῦ ἡ ἡμέρα αὕτη· ὅτι ἦλθον υἱοὶ ἕως ὠδίνων, καὶ ἰσχὺς οὐκ ἔστι τῇ τικτούσῃ·
4
Може, почує Господь Бог твій усі слова Рабсака, якого послав цар Ассирійський, господар його, хулити Бога живого і ганьбити словами, які чув Господь Бог твій. Принеси ж молитву за тих, що залишилися, які перебувають ще живими.
4
εἴ πως εἰσακούσεται Κύριος ὁ Θεός σου πάντας τοὺς λόγους Ραψάκου, ὃν ἀπέστειλεν αὐτὸν βασιλεὺς ᾿Ασσυρίων ὁ κύριος αὐτοῦ ὀνειδίζειν Θεὸν ζῶντα καὶ βασφημεῖν ἐν λόγοις, οἷς ἤκουσε Κύριος ὁ Θεός σου, καὶ λήψῃ προσευχὴν περὶ τοῦ λείμματος τοῦ εὑρισκομένου.
5
І прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї,
5
καὶ ἦλθον οἱ παῖδες τοῦ βασιλέως ᾿Εζεκίου πρὸς ῾Ησαΐαν,
6
і сказав їм Ісая: так скажіть господарю вашому: так говорить Господь: не бійся слів, які ти чув, якими ганьбили Мене слуги царя Ассирійського.
6
καὶ εἶπεν αὐτοῖς ῾Ησαΐας· τάδε ἐρεῖτε πρὸς τὸν κύριον ὑμῶν· τάδε λέγει Κύριος· μὴ φοβηθῇς ἀπὸ τῶν λόγων, ὧν ἤκουσας, ὧν ἐβλασφήμησαν τὰ παιδάρια βασιλέως ᾿Ασσυρίων·
7
Ось Я пошлю в нього дух, і він почує вістку, і повернеться в землю свою, і Я вражу його мечем на землі його.
7
ἰδοὺ ἐγὼ δίδωμι ἐν αὐτῷ πνεῦμα, καὶ ἀκούσεται ἀγγελίαν καὶ ἀποστραφήσεται εἰς τὴν γῆν αὐτοῦ, καὶ καταβαλῶ αὐτὸν ἐν ρομφαίᾳ ἐν τῇ γῇ αὐτοῦ.
8
І повернувся Рабсак, і знайшов царя Ассирійського, який воював проти Ливни, тому що він чув, що той відійшов від Лахиса.
8
Καὶ ἐπέστρεψε Ραψάκης, καὶ εὗρε τὸν βασιλέα ᾿Ασσυρίων πολεμοῦντα ἐπὶ Λοβνά, ὅτι ἤκουσεν ὅτι ἀπῇρεν ἐκ Λαχίς.
9
І почув він про Тиргака, царя Ефіопського; йому сказали: ось, він вийшов воювати з тобою. І знову послав він послів до Єзекії сказати:
9
καὶ ἤκουσε περὶ Θαρακὰ βασιλέως Αἰθιόπων λέγων· ἰδοὺ ἐξῆλθε πολεμεῖν μετὰ σοῦ. καὶ ἐπέστρεψε καὶ ἀπέστειλεν ἀγγέλους πρὸς ᾿Εζεκίαν λέγων·
10
так скажіть Єзекії, царю Юдейському: нехай не обманює тебе Бог твій, на Якого ти уповаєш, думаючи: «не буде відданий Єрусалим до рук царя Ассирійського».
10
μὴ ἐπαιρέτω σε ὁ Θεός σου, ἐφ᾿ ᾧ σὺ πέποιθας ἐπ᾿ αὐτῷ λέγων· οὐ μὴ παραδοθῇ ῾Ιερουσαλὴμ εἰς χεῖρας βασιλέως ᾿Ασσυρίων.
11
Адже ти чув, що зробили царі ассирійські з усіма землями, наклавши на них закляття, — і чи ти уцілієш?
11
ἰδοὺ σὺ ἤκουσας πάντα ὅσα ἐποίησαν βασιλεῖς ᾿Ασσυρίων πάσαις ταῖς γαίαις τοῦ ἀναθεματίσαι αὐτάς, καὶ σὺ ρυσθήσῃ;
12
Боги народів, яких розорили батьки мої, чи врятували їх? Чи врятували Гозан, і Харан, і Рецеф, і синів Едена, що у Фалассарі?
12
μὴ ἐξαιρούμενοι ἐξείλαντο αὐτοὺς οἱ θεοὶ τῶν ἐθνῶν, οὓς διέφθειραν οἱ πατέρες μου, τήν τε Γωζὰν καὶ τὴν Χαρρὰν καὶ τὴν Ραφὶς καὶ υἱοὺς ᾿Εδὲμ τοὺς ἐν Θαεσθέν;
13
Де цар Емафа, і цар Арпада, і цар міста Сепарваїма, Ени та Івви?
13
ποῦ ἐστιν ὁ βασιλεὺς Αἰμὰθ καὶ ὁ βασιλεὺς ᾿Αρφάδ; καὶ ποῦ ἐστι βασιλεὺς τῆς πόλεως Σεπφαρουαΐν ᾿Ανὰ καὶ ᾿Αβά;
14
І взяв Єзекія лист із руки послів, і прочитав його, і пішов у дім Господній, і розгорнув його Єзекія перед лицем Господнім,
14
καὶ ἔλαβεν ᾿Εζεκίας τὰ βιβλία ἐκ χειρὸς τῶν ἀγγέλων καὶ ἀνέγνω αὐτά· καὶ ἀνέβη εἰς οἶκον Κυρίου καὶ ἀνέπτυξεν αὐτὰ ᾿Εζεκίας ἐναντίον Κυρίου
15
і молився Єзекія перед лицем Господнім і говорив: Господи Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти один Бог усіх царств земних, Ти створив небо і землю.
15
καὶ εἶπε· Κύριε ὁ Θεὸς ᾿Ισραὴλ ὁ καθήμενος ἐπὶ τῶν Χερουβίμ, σὺ εἶ ὁ Θεὸς μόνος ἐν πάσαις ταῖς βασιλείαις τῆς γῆς, σὺ ἐποίησας τὸν οὐρανὸν καὶ τὴν γῆν.
16
Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй [мене]; відкрий, Господи, очі Твої і подивись, і почуй слова Сеннахирима, який послав ганьбити [Тебе,] Бога живого!
16
κλῖνον, Κύριε, τὸ οὖς σου καὶ ἄκουσον· ἄνοιξον, Κύριε, τοὺς ὀφθαλμούς σου καὶ ἰδὲ καὶ ἄκουσον τοὺς λόγους Σενναχηρίμ, οὓς ἀπέστειλεν ὀνειδίζειν Θεὸν ζῶντα.
17
Правда, о, Господи, царі ассирійські розорили народи і землі їхні,
17
ὅτι ἀληθείᾳ, Κύριε, ἠρήμωσαν βασιλεῖς ᾿Ασσυρίων τὰ ἔθνη
18
і покидали богів їхніх у вогонь; але це не боги, а творіння рук людських, дерево і камінь; тому і знищили їх.
18
καὶ ἔδωκαν τοὺς θεοὺς αὐτῶν εἰς τὸ πῦρ, ὅτι οὐ θεοί εἰσιν, ἀλλ᾿ ἢ ἔργα χειρῶν ἀνθρώπων, ξύλα καὶ λίθοι, καὶ ἀπώλεσαν αὐτούς.
19
І нині, Господи Боже наш, спаси нас від руки його, і дізнаються всі царства землі, що Ти, Господи, Бог єдиний.
19
καὶ νῦν, Κύριε ὁ Θεὸς ἡμῶν, σῶσον ἡμᾶς ἐκ χειρὸς αὐτοῦ καὶ γνώσονται πᾶσαι αἱ βασιλεῖαι τῆς γῆς, ὅτι σὺ Κύριος ὁ Θεὸς μόνος.
20
І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати: так говорить Господь Бог Ізраїлів: те, про що ти молився Мені проти Сеннахирима, царя Ассирійського, Я почув.
20
Καὶ ἀπέστειλεν ῾Ησαΐας υἱὸς ᾿Αμὼς πρὸς ᾿Εζεκίαν λέγων· τάδε λέγει Κύριος ὁ Θεὸς τῶν δυνάμεων Θεὸς ᾿Ισραήλ· ἃ προσηύξω πρός με περὶ Σενναχηρὶμ βασιλέως ᾿Ασσυρίων, ἤκουσα.
21
Ось слово, яке прорік Господь про нього: знехтує тебе, насміється з тебе незаймана дочка Сиона; услід тобі похитає головою дочка Єрусалима.
21
οὖτος ὁ λόγος, ὃν ἐλάλησε Κύριος ἐπ᾿ αὐτόν· ἐξουδένωσέ σε καὶ ἐμυκτήρισέ σε παρθένος θυγάτηρ Σιών, ἐπὶ σοὶ κεφαλὴν αὐτῆς ἐκίνησε θυγάτηρ ῾Ιερουσαλήμ.
22
Кого ти ганив і ганьбив? І на кого ти підніс голос і підняв так високо око своє? На Святого Ізраїлевого!
22
τίνα ὠνείδισας καὶ τίνα ἐβλασφήμησας; καὶ ἐπὶ τίνα ὕψωσας φωνήν; καὶ ᾖρας εἰς ὕψος τοὺς ὀφθαλμούς σου εἰς τὸν ἅγιον τοῦ ᾿Ισραήλ.
23
Через послів твоїх ти ганив Господа і сказав: «з безліччю колісниць моїх я зійшов на висоту гір, на ребра Ливану, і зрубав великі кедри його, добірні кипариси його, і прийшов на саме крайнє пристановище його, у гай саду його;
23
ἐν χειρὶ ἀγγέλων σου ὠνείδισας Κύριον καὶ εἶπας· ἐν τῷ πλήθει τῶν ἁρμάτων μου ἐγὼ ἀναβήσομαι εἰς ὕψος ὀρέων, μηροὺς τοῦ Λιβάνου, καὶ ἔκοψα τὸ μέγεθος τῆς κέδρου αὐτοῦ, τὰ ἐκλεκτὰ κυπαρίσσων αὐτοῦ, καὶ ἦλθον εἰς μέσον δρυμοῦ καὶ Καρμήλου.
24
і відкопував я, і пив воду чужу, і висушу ступнями ніг моїх усі ріки єгипетські».
24
ἐγὼ ἔψυξα καὶ ἔπιον ὕδατα ἀλλότρια καὶ ἐξηρήμωσα τῷ ἴχνει τοῦ ποδός μου πάντας ποταμοὺς περιοχῆς.
25
Хіба ти не чув, що Я здавна зробив це, у давні дні наперед накреслив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш укріплені міста, перетворюючи на купи руїн?
25
ἔπλασα αὐτήν, συνήγαγον αὐτήν, καὶ ἐγενήθη εἰς ἐπάρσεις ἀποικεσιῶν μαχίμων, πόλεις ὀχυράς.
26
І жителі їх зробилися малопотужні, тремтять і залишаються в соромі. Вони стали як трава на полі і ніжна зелень, як парості на покрівлях і обпалений хліб, раніше ніж виколосився.
26
καὶ οἱ ἐνοικοῦντες ἐν αὐταῖς ἠσθένησαν τῇ χειρί, ἔπτηξαν καὶ κατῃσχύνθησαν, ἐγένοντο χόρτος ἀγροῦ ἢ χλωρὰ βοτάνη, χλόη δωμάτων καὶ πάτημα ἀπέναντι ἑστηκότος.
27
Чи сядеш ти, чи вийдеш, чи ввійдеш, Я все знаю; знаю і зухвалість твою проти Мене.
27
καὶ τὴν καθέδραν σου καὶ τὴν ἔξοδόν σου ἔγνων καὶ τὸν θυμόν σου ἐπ᾿ ἐμέ,
28
За твою зухвалість проти Мене і за те, що гординя твоя дійшла до вух Моїх, Я вкладу кільце Моє в ніздрі твої і вудила Мої в рот твій, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою прийшов ти.
28
διὰ τὸ ὀργισθῆναί σε ἐπ᾿ ἐμὲ καὶ τὸ στρῆνός σου ἀνέβη ἐν τοῖς ὠσί μου καὶ θήσω τὰ ἄγκιστρά μου ἐν τοῖς μυκτῆρσί σου καὶ χαλινὸν ἐν τοῖς χείλεσί σου καὶ ἀποστρέψω σε ἐν τῇ ὁδῷ, ᾗ ἦλθες ἐν αὐτῇ.
29
І ось тобі, [Єзекіє,] знамення: їжте в цей рік те, що виросло від упалого зерна, і в другий рік — самородне, а на третій рік сійте і жніть, і садіть виноградні сади і їжте плоди їх.
29
καὶ τοῦτόν σοι τὸ σημεῖον· φάγε τοῦτον τὸν ἐνιαυτὸν αὐτόματα καὶ τῷ ἔτει τῷ δευτέρῳ τὰ ἀνατέλλοντα· καὶ ἔτει τῷ τρίτῳ σπορὰ καὶ ἄμητος καὶ φυτεία ἀμπελώνων, καὶ φάγεσθε τὸν καρπὸν αὐτῶν.
30
І вціліле в домі Іудиному, що залишилося, пустить знову корінь внизу і принесе плід вгорі,
30
καὶ προσθήσει τὸν διασεσωσμένον οἴκου ᾿Ιούδα τὸ ὑπολειφθὲν ρίζαν κάτω καὶ ποιήσει καρπὸν ἄνω.
31
тому що з Єрусалима вийде залишок, і спасенне від гори Сиону. Ревність Господа Саваофа зробить це.
31
ὅτι ἐξ ῾Ιερουσαλὴμ ἐξελεύσεται κατάλειμμα καὶ ἀνασῳζόμενος ἐξ ὄρους Σιών· ὁ ζῆλος Κυρίου τῶν δυνάμεων ποιήσει τοῦτο.
32
Тому так говорить Господь про царя Ассирійського: «не ввійде він у це місто, і не кине туди стріли, і не приступить до нього з щитом, і не насипле проти нього валу.
32
οὐχ οὕτως; τάδε λέγει Κύριος πρὸς βασιλέα ᾿Ασσυρίων· οὐκ εἰσελεύσεται εἰς τὴν πόλιν ταύτην καὶ οὐ τοξεύσει ἐκεῖ βέλος, καὶ οὐ προφθάσει αὐτὴν θυρεός, καὶ οὐ μὴ ἐκχέῃ πρὸς αὐτὴν πρόσχωμα·
33
Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, і в місто це не ввійде, говорить Господь.
33
τῇ ὁδῷ, ᾗ ἦλθεν, ἐν αὐτῇ ἀποστραφήσεται καὶ εἰς τὴν πόλιν ταύτην οὐκ εἰσελεύσεται, λέγει Κύριος,
34
Я буду охороняти місто це, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого».
34
καὶ ὑπερασπιῶ ὑπὲρ τῆς πόλεως ταύτης δι᾿ ἐμὲ καὶ διὰ Δαυὶδ τὸν δοῦλόν μου.
35
І сталося в ту ніч: пішов ангел Господній і вразив у стані Ассирійському сто вісімдесят п’ять тисяч. І встали зранку, і ось усі тіла мертві.
35
Καὶ ἐγένετο ἕως νυκτὸς καὶ ἐξῆλθεν ἄγγελος Κυρίου καὶ ἐπάταξεν ἐν τῇ παρεμβολῇ ᾿Ασσυρίων ἑκατὸν ὀγδοηκονταπέντε χιλιάδας· καὶ ὤρθρισαν τὸ πρωΐ, καὶ ἰδοὺ πάντες σώματα νεκρά.
36
І вирушив, і пішов, і повернувся Сеннахирим, цар Ассирійський, і жив у Ниневії.
36
καὶ ἀπῇρε καὶ ἐπορεύθη καὶ ἀπέστρεψε Σενναχηρὶμ βασιλεὺς ᾿Ασσυρίων καὶ ᾤκησεν ἐν Νινευῆ.
37
І коли він поклонявся в домі Нисроха, бога свого, то Адрамелех і Шарецер, сини його, убили його мечем, а самі втекли в землю Араратську. І став царем Асардан, син його, замість нього.
37
καὶ ἐγένετο αὐτοῦ προσκυνοῦντος ἐν οἴκῳ Νεσερὰχ θεοῦ αὐτοῦ καὶ ᾿Αδραμέλεχ καὶ Σαρασάρ, οἱ υἱοὶ αὐτοῦ ἐπάταξαν αὐτὸν ἐν μαχαίρᾳ, καὶ αὐτοὶ ἐσώθησαν εἰς γῆν ᾿Αραράθ· καὶ ἐβασίλευσεν ᾿Ασορδὰν ὁ υἱὸς αὐτοῦ ἀντ᾿ αὐτοῦ.