Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
У той час, коли Господь захотів піднести Іллю у вихорі на небо, йшов Ілля з Єлисеєм з Галгала.
1
И бы́сть внегда́ взя́ти Го́споду илію́ въ ви́хрѣ я́ко на не́бо и идя́ше иліа́ и Єліссе́й от Галга́лъ.
2
І сказав Ілля Єлисеєві: залишся тут, бо Господь посилає мене у Вефиль. Але Єлисей сказав: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І пішли вони у Вефиль.
2
И рече́ иліа́ ко Єліссе́ю: сѣди́ у́бо здѣ́, я́ко Госпо́дь посла́ мя до Веѳи́ля. И рече́ Єліссе́й: жи́въ Госпо́дь и жива́ душа́ твоя́, а́ще оста́влю тя́. И пріидо́ста въ Веѳи́ль.
3
І вийшли сини пророків, що у Вефилі, до Єлисея і сказали йому: чи знаєш, що сьогодні Господь піднесе господаря твого над главою твоєю? Він сказав: я також знаю, мовчіть.
3
И пріидо́ша сы́нове проро́честіи, и́же въ Веѳи́ли, ко Єліссе́ю и рѣ́ша къ нему́: разумѣ́єши ли, я́ко взима́єтъ Госпо́дь дне́сь господи́на твоєго́ верху́ главы́ твоєя́ [от тебе́]? И рече́: и а́зъ уразумѣ́хъ, молчи́те.
4
І сказав йому Ілля: Єлисею, залишся тут, бо Господь посилає мене в Єрихон. І сказав він: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І прийшли в Єрихон.
4
И рече́ иліа́ ко Єліссе́ю: ся́ди у́бо здѣ́, я́ко Госпо́дь посла́ мя во ієріхо́нъ. И рече́ Єліссе́й: жи́въ Госпо́дь и жива́ душа́ твоя́, а́ще оста́влю тя́. И пріидо́ста во ієріхо́нъ.
5
І підійшли сини пророків, що у Єрихоні, до Єлисея і сказали йому: чи знаєш, що сьогодні Господь бере господаря твого і піднесе над главою твоєю? Він сказав: я також знаю, мовчіть.
5
И прибли́жишася сы́нове проро́ковъ, и́же во ієріхо́нѣ, ко Єліссе́ю и рѣ́ша єму́: разумѣ́єши ли, я́ко дне́сь взе́млетъ Госпо́дь господи́на твоєго́ свы́ше главы́ твоєя́ [от тебе́]? И рече́: и́бо и а́зъ уразумѣ́хъ, молчи́те.
6
І сказав йому Ілля: залишся тут, тому що Господь посилає мене до Йордану. І сказав він: живий Господь і жива душа твоя! не залишу тебе. І пішли обоє.
6
И рече́ єму́ иліа́: сѣди́ здѣ́, я́ко Госпо́дь посла́ мя до Іорда́на. И рече́ Єліссе́й: жи́въ Госпо́дь и жива́ душа́ твоя́, а́ще оста́влю тебе́. И поидо́ста о́ба,
7
П’ятдесят чоловік із синів пророчих пішли і стали віддалік навпроти них, а вони обоє стояли біля Йордану.
7
и пятьдеся́тъ муже́й от сыно́въ проро́ческихъ, и ста́ша проти́ву издале́ча: и сі́и о́ба ста́ста при Іорда́нѣ.
8
І взяв Ілля милоть свою, і згорнув, і вдарив нею по воді, і розступилася вона туди і сюди, і перейшли обоє по сухому.
8
И прія́тъ иліа́ ми́лоть свою́, и сви́тъ ю́, и уда́ри є́ю въ во́ду, и разступи́ся вода́ сю́ду и сю́ду: и проидо́ста о́ба по су́ху.
9
Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисеєві: проси, що зробити тобі, раніше, ніж я буду взятий від тебе. І сказав Єлисей: дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно.
9
И бы́сть преходя́щема и́ма, и рече́ иліа́ ко Єліссе́єви: проси́, что́ сотворю́ ти пре́жде не́же взя́тъ бу́ду от тебе́. И рече́ Єліссе́й: да бу́детъ у́бо Ду́хъ, и́же въ тебѣ́, сугу́бъ во мнѣ́.
10
І сказав він: важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш, не буде.
10
И рече́ иліа́: оже́сточилъ єси́ проси́ти: а́ще у́зриши мя́ взе́млема от тебе́, бу́детъ ти́ та́ко: а́ще ли не [у́зриши], не бу́детъ.
11
Коли вони йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо.
11
И бы́сть иду́щема и́ма, идя́ста и глаго́ласта: и се́, колесни́ца о́гненная и ко́ни о́гненніи, и раздѣли́ша между́ обѣ́ма. И взя́тъ бы́сть иліа́ ви́хромъ я́ко на не́бо.
12
Єлисей же дивився і викликнув: батьку мій, батьку мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше. І схопив він одяг свій і роздер його на дві частини.
12
И Єліссе́й зря́ше и вопія́ше: о́тче, о́тче, колесни́ца Ізра́илева и ко́нница єго́. И не уви́дѣ єго́ ктому́: и я́тся [Єліссе́й] за ри́зы своя́, и растерза́ я́ въ два́ растерза́нія,
13
І підняв милоть Іллі, що впала з нього, і пішов назад, і став на березі Йордану;
13
и взя́ ми́лоть Иліину́ Єліссе́й па́дшую верху́ єго́, и возврати́ся Єліссе́й, и ста́ на бре́зѣ Іорда́новѣ.
14
і взяв милоть Іллі, що впала з нього, і вдарив нею по воді, і сказав: де Господь, Бог Іллі, — Він Самий? І вдарив по воді, і вона розступилася туди і сюди, і перейшов Єлисей.
14
И прія́тъ [Єліссе́й] ми́лоть иліину́, я́же паде́ верху́ єго́, и уда́ри въ во́ду, и не разступи́ся вода́. И рече́: гдѣ́ Бо́гъ иліи́нъ Аффо́? И уда́ри Єліссе́й во́ды [втори́цею], и разступи́шася сю́ду и сю́ду, и пре́йде Єліссе́й по су́ху.
15
І побачили його сини пророків, що у Єрихоні, здаля, і сказали: спочив дух Іллі на Єлисеєві. І пішли назустріч йому, і поклонилися йому до землі,
15
И ви́дѣша єго́ сы́нове проро́честіи, и́же во ієріхо́нѣ сопроти́въ, и рѣ́ша: почи́ Ду́хъ иліи́нъ на Єліссе́и. И пріидо́ша на срѣ́теніє єму́ и поклони́шася єму́ до земли́,
16
і сказали йому: ось, є у нас , рабів твоїх, чоловік п’ятдесят, люди сильні; нехай би вони пішли і пошукали господаря твого; може, відніс його Дух Господній і поставив його на одній з гір, або на одній з долин. Він же сказав: не посилайте.
16
и рѣ́ша къ нему́: се́, ны́нѣ со о́троки твои́ми пятьдеся́тъ муже́й сыно́въ си́льныхъ: ше́дше да взы́щутъ господи́на твоєго́, єда́ ка́ко Ду́хъ Госпо́день взя́, и пове́рже єго́ на Іорда́нѣ, или́ на єди́нѣй от го́ръ, или́ на єди́нѣмъ от холмо́въ и рече́ Єліссе́й: не посыла́йте.
17
Але вони приступали до нього довго, так що надокучили йому, і він сказав: пошліть. І послали п’ятдесят чоловік, і шукали три дні, і не знайшли його,
17
И принудиша єго́, и до́ндеже устыдѣ́ся, и рече́: посли́те. И посла́ша пятьдеся́тъ муже́й, и иска́ша три́ дни́, и не обрѣто́ша єго́,
18
і повернулися до нього, тим часом як він залишався в Єрихоні, і сказав їм: чи не говорив я вам: не ходіть?
18
и возврати́шася къ нему́: и то́й сѣдя́ше во ієріхо́нѣ. И рече́ Єліссе́й къ ни́мъ: не глаго́лахъ ли къ ва́мъ, не иди́те?
19
І сказали жителі того міста Єлисеєві: ось, розташування цього міста добре, як бачить господар наш; але вода погана і земля неплідна.
19
И рѣ́ша му́жіє гра́да ко Єліссе́ю: се́, жили́ще гра́да бла́го, я́коже ты́, господи́не, ви́диши, но во́ды злы́ и земля́ непло́дна.
20
І сказав він: дайте мені нову чашу і покладіть туди соли. І дали йому.
20
И рече́ Єліссе́й: принеси́те ми́ водоно́съ но́въ, и всы́плите въ о́нь со́ль. И взя́ша, и принесо́ша къ нему́.
21
І вийшов він до джерела води, і кинув туди соли, і сказав: так говорить Господь: Я зробив воду цю здоровою, не буде від неї надалі ні смерти, ні неплідности.
21
И изы́де Єліссе́й на исхо́дища водна́я, и всы́па ту́ со́ль, и рече́: си́це глаго́летъ Госпо́дь: изцѣли́хъ во́ды сія́, не бу́детъ от ни́хъ ктому́ сме́рти и непло́дства.
22
І вода стала здоровою до цього дня, за словом Єлисея, що він сказав.
22
И изцѣлѣ́ша во́ды до дне́ сего́, по глаго́лу Єліссе́єву, єго́же глаго́ла.
23
І пішов він звідти у Вефиль. Коли він ішов дорогою, малі діти вийшли з міста і насміхалися з нього і говорили йому: йди, плішивий! йди, плішивий!
23
И взы́де отту́ду во Веѳи́ль. И восходя́щу єму́ путе́мъ, и дѣ́ти ма́лы изыдо́ша изъ гра́да, и руга́хуся єму́, и рѣ́ша єму́: гряди́, плѣши́вѣ, гряди́.
24
Він озирнувся і побачив їх і прокляв їх ім’ям Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу і розірвали з них сорок дві дитини.
24
И озрѣ́ся вслѣ́дъ и́хъ, и ви́дѣ я́, и прокля́тъ я́ и́менемъ Госпо́днимъ. И се́, изыдо́ша двѣ́ медвѣ́дицы изъ дубра́вы и растерза́ша от ни́хъ четы́редесять два́ о́трочища.
25
Звідси пішов він на гору Кармил, а звідти повернувся в Самарію.
25
И и́де отту́ду въ го́ру карми́лскую, и отту́ду возврати́ся въ самарі́ю.