¹

У ті дні занедужав Єзекія смертельно, і прийшов до нього Ісая, син Амосів, пророк, і сказав йому: так говорить Господь: зроби заповіт для дому твого, тому що помреш ти і не видужаєш.

¹

Во дне́хъ ѻ҆́нѣхъ разболѣ́сѧ є҆зекі́а (ца́рь) да сме́рти. И҆ вни́де къ немꙋ̀ и҆са́їа прⷪ҇ро́къ сы́нъ а҆мѡ́совъ и҆ речѐ къ немꙋ̀: та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: заповѣ́ждь до́мꙋ твоемꙋ̀, оу҆́мреши бо ты̀ и҆ не бꙋ́деши жи́въ.

²

І відвернувся [Єзекія] лицем своїм до стіни і молився Господу, говорячи:

²

И҆ ѡ҆братѝ є҆зекі́а лицѐ своѐ ко стѣнѣ̀ и҆ помоли́сѧ ко гдⷭ҇ꙋ, глаго́лѧ:

³

«О, Господи! пом’яни, що я ходив перед лицем Твоїм вірно і з відданим Тобі серцем, і робив угодне в очах Твоїх». І заплакав Єзекія сильно.

³

гдⷭ҇и помѧнѝ нн҃ѣ, ꙗ҆́кѡ и҆́стиною ходи́хъ пред̾ тобо́ю и҆ се́рдцемъ соверше́ннымъ, и҆ оу҆гѡ́днаѧ пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма сотвори́хъ. И҆ пла́касѧ є҆зекі́а пла́чемъ вели́кимъ.

⁴

Ісая ще не вийшов з міста, як було до нього слово Господнє:

⁴

И҆ бѧ́ше и҆са́їа є҆щѐ посредѣ̀ двора̀, и҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не къ немꙋ̀, гл҃ѧ:

⁵

повернися і скажи Єзекії, владиці народу Мого: так говорить Господь Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої. Ось, Я зцілю тебе; у третій день підеш у дім Господній;

⁵

возврати́сѧ и҆ рцы̀ є҆зекі́и вождꙋ̀ люді́й мои́хъ: та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ даві́да ѻ҆тца̀ твоегѡ̀: оу҆слы́шахъ моли́твꙋ твою̀ и҆ ви́дѣхъ сле́зы твоѧ̑: сѐ, а҆́зъ и҆зцѣлю́ тѧ̀, и҆ въ де́нь тре́тїй взы́деши въ до́мъ гдⷭ҇ень:

⁶

і додам до днів твоїх п’ятнадцять років, і від руки царя Ассирійського врятую тебе і місто це, і захищу місто це заради Себе і заради Давида, раба Мого.

⁶

и҆ приложꙋ̀ къ лѣ́тѡмъ твои̑мъ лѣ́тъ пѧтьна́десѧть, и҆ ѿ рꙋкѝ царѧ̀ а҆ссѷрі́йска и҆зба́влю тѧ̀ и҆ гра́дъ се́й, и҆ защищꙋ̀ гра́дъ се́й менє̀ ра́ди и҆ даві́да ра́ди раба̀ моегѡ̀.

⁷

І сказав Ісая: візьміть пласт смокв. І взяли, і приклали до нариву; і він видужав.

⁷

И҆ речѐ и҆са́їа: да во́змꙋтъ перевѧ́сло смо́квей и҆ да положа́тъ на вре́дъ, и҆ и҆зцѣлѣ́етъ.

⁸

І сказав Єзекія Ісаї: яке знамення, що Господь зцілить мене, і що піду я на третій день у дім Господній?

⁸

И҆ речѐ є҆зекі́а ко и҆са́їи: ко́е зна́менїе, ꙗ҆́кѡ и҆зцѣли́тъ мѧ̀ гдⷭ҇ь и҆ взы́дꙋ въ до́мъ гдⷭ҇ень въ де́нь тре́тїй;

⁹

І сказав Ісая: ось тобі знамення від Господа, що виконає Господь слово, яке Він прорік: чи вперед пройти тіні на десять ступенів, чи повернутися на десять ступенів?

⁹

И҆ речѐ и҆са́їа: сїѐ зна́менїе ѿ гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ сотвори́тъ гдⷭ҇ь сло́во, є҆́же гл҃а: (хо́щеши ли да) по́йдетъ стѣ́нь де́сѧть степе́нїй, и҆лѝ возврати́тсѧ де́сѧть степе́нїй;

¹⁰

І сказав Єзекія: легко тіні пересунутися вперед на десять ступенів; ні, нехай повернеться тінь назад на десять ступенів.

¹⁰

И҆ речѐ є҆зекі́а: оу҆до́бно стѣ́ни оу҆клони́тисѧ де́сѧть степе́нїй: ни, но да возврати́тсѧ стѣ́нь на де́сѧть степе́нїй вспѧ́ть.

¹¹

І воззвав Ісая пророк до Господа, і повернув тінь назад на ступенях, де вона спускалася по ступенях Ахазових, на десять ступенів.

¹¹

И҆ возопѝ и҆са́їа прⷪ҇ро́къ ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ возврати́сѧ стѣ́нь по числꙋ̀ наза́дъ де́сѧть степе́нїй.

¹²

У той час послав Беродах Баладан, син Баладана, цар Вавилонський, листи і подарунок Єзекії, бо він чув, що Єзекія був хворий.

¹²

Во вре́мѧ ѻ҆́но посла̀ марѡда́хъ валада́нъ, сы́нъ валада́новъ, ца́рь вавѷлѡ́нскїй, кни̑ги и҆ да́ры ко є҆зекі́и: слы́ша бо, ꙗ҆́кѡ разболѣ́сѧ (ца́рь) є҆зекі́а.

¹³

Єзекія, вислухавши посланих, показав їм комори свої, срібло і золото, і пахощі, і мастила дорогі, і весь збройний дім свій і все, що знаходилося в скарбницях його; не залишалося жодної речі, яку б не показав їм Єзекія в домі своєму і в усьому володінні своєму.

¹³

И҆ пора́довасѧ є҆зекі́а ѡ҆ ни́хъ, и҆ показа̀ и҆̀мъ ве́сь до́мъ сво́й сокро́вищный, сребро̀ и҆ зла́то, и҆ а҆рѡма́ты и҆ є҆ле́й до́брый, и҆ до́мъ сосꙋ́дѡвъ и҆ є҆ли̑ка ѡ҆брѣто́шасѧ въ сокро́вищихъ є҆гѡ̀: и҆ не бѣ̀ мѣ́ста, є҆гѡ́же не показа̀ и҆̀мъ є҆зекі́а въ домꙋ̀ свое́мъ и҆ во все́й ѻ҆́бласти свое́й.

¹⁴

І прийшов Ісая пророк до царя Єзекії і сказав йому: що говорили ці люди, і звідки вони приходили до тебе? І сказав Єзекія: із землі далекої вони приходили, з Вавилона.

¹⁴

И҆ вни́де и҆са́їа прⷪ҇ро́къ ко є҆зекі́и царю̀ и҆ речѐ къ немꙋ̀: что̀ глаго́лаша мꙋ́жїе сі́и, и҆ ѿкꙋ́дꙋ прїидо́ша къ тебѣ̀; и҆ речѐ є҆зекі́а: ѿ землѝ да́льнїѧ прїидо́ша ко мнѣ̀, ѿ вавѷлѡ́на.

¹⁵

І сказав Ісая : що вони бачили в домі твоєму? І сказав Єзекія: усе, що в домі моєму, вони бачили, не залишилося жодної речі, яку я не показав би їм у скарбницях моїх.

¹⁵

И҆ речѐ: что̀ ви́дѣша въ домꙋ̀ твое́мъ; и҆ речѐ є҆зекі́а: всѧ̑, є҆ли̑ка въ домꙋ̀ мое́мъ, ви́дѣша: нѣ́сть въ домꙋ̀ мое́мъ, є҆гѡ́же и҆̀мъ не показа́хъ, но и҆ ꙗ҆̀же въ сокро́вищихъ мои́хъ (ви́дѣша).

¹⁶

І сказав Ісая Єзекії: вислухай слово Господнє:

¹⁶

И҆ речѐ и҆са́їа ко є҆зекі́и: слы́ши сло́во гдⷭ҇не:

¹⁷

ось прийдуть дні, і взяте буде усе, що в домі твоєму, і що зібрали батьки твої до цього дня, у Вавилон; нічого не залишиться, говорить Господь.

¹⁷

сѐ, дні́е грѧдꙋ́тъ, речѐ гдⷭ҇ь, взѧта̑ бꙋ́дꙋтъ всѧ̑, ꙗ҆̀же въ домꙋ̀ твое́мъ, и҆ всѧ̑, ꙗ҆̀же собра́ша ѻ҆тцы̀ твоѝ до днѐ сегѡ̀, вни́дꙋтъ въ вавѷлѡ́нъ: и҆ не ѡ҆ста́нетсѧ сло́во, є҆́же речѐ гдⷭ҇ь.

¹⁸

Із синів твоїх, які вийдуть від тебе, яких ти народиш, візьмуть, і будуть вони євнухами в палаці царя Вавилонського.

¹⁸

И҆ сы́нове твоѝ, и҆̀же и҆зы́дꙋтъ и҆з̾ тебє̀, и҆̀хже роди́ши, во́змꙋтсѧ и҆ бꙋ́дꙋтъ скопцы̀ въ домꙋ̀ царѧ̀ вавѷлѡ́нскагѡ.

¹⁹

І сказав Єзекія Ісаї: благе слово Господнє, яке ти прорік. І продовжував: нехай буде мир і добробут у дні мої!

¹⁹

И҆ речѐ є҆зекі́а ко и҆са́їи: бла́го сло́во гдⷭ҇не є҆́же гл҃а: да бꙋ́дꙋтъ ми́ръ во дни̑ моѧ̑.

²⁰

Інше про Єзекію і про всі подвиги його, і про те, що він зробив ставок і водопровід і провів воду в місто, написано в літописі царів юдейських.

²⁰

И҆ прѡ́чаѧ слове́съ є҆зекі́евыхъ, и҆ всѧ̑ си́ла є҆гѡ̀, и҆ є҆ли̑ка сотворѝ, и҆сто́чникъ и҆ водоте́чь, и҆ введѐ во́дꙋ во гра́дъ, не сѐ ли, сїѧ̑ напи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆ꙋ́диныхъ;

²¹

І спочив Єзекія з батьками своїми, і став царем Манассія, син його, замість нього.

²¹

И҆ оу҆́спе є҆зекі́а со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ погребе́нъ бы́сть во гра́дѣ даві́довѣ. И҆ воцари́сѧ манассі́а сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.