¹

Дванадцяти років був Манассія, коли став царем, і п’ятдесят років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Хефциба.

¹

Сы́нъ двана́десѧти лѣ́тъ манассі́а, є҆гда̀ нача̀ ца́рствовати, и҆ пѧтьдесѧ́тъ пѧ́ть лѣ́тъ ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ ма́тере є҆гѡ̀ ѻ҆фові́а.

²

І робив він неугодне в очах Господніх, наслідуючи мерзоти народів, яких прогнав Господь від лиця синів Ізраїлевих.

²

И҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, и҆ хожда́ше вслѣ́дъ ме́рзостей ꙗ҆зы́кѡвъ, и҆̀хже ѿринꙋ гдⷭ҇ь ѿ лица̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ:

³

І знову спорудив висоти, які знищив батько його Єзекія, і поставив жертовники Ваалу, і зробив діброву, як зробив Ахав, цар Ізраїльський; і поклонявся всьому воїнству небесному, і служив йому.

³

и҆ ѡ҆брати́сѧ, и҆ созда̀ высѡ́каѧ, и҆̀же разорѝ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀ є҆зекі́а, и҆ воздви́же же́ртвенникъ ваа́лꙋ, и҆ сотворѝ дꙋбра̑вы, ꙗ҆̀же сотворѝ а҆хаа́въ ца́рь і҆и҃левъ, и҆ поклони́сѧ все́й си́лѣ небе́снѣй и҆ порабо́та и҆̀мъ:

⁴

І спорудив жертовники в домі Господньому, про який сказав Господь: «в Єрусалимі покладу ім’я Моє».

⁴

и҆ созда̀ ѻ҆лта́рь въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни, ꙗ҆́коже речѐ гдⷭ҇ь: во і҆ерⷭ҇ли́мѣ положꙋ̀ и҆́мѧ моѐ.

⁵

І спорудив жертовники всьому воїнству небесному на обох дворах дому Господнього,

⁵

И҆ сотворѝ ѻ҆лта́рь все́й си́лѣ небе́снѣй на двꙋ̀ дворꙋ̀ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ:

⁶

і провів сина свого через вогонь, і чаклував, і ворожив, і завів викликувачів мерців і чаклунів; багато зробив неугодного в очах Господа, щоб прогнівити Його.

⁶

и҆ провожда́ше сы́ны своѧ̑ чрез̾ ѻ҆́гнь, и҆ вража́ше, и҆ волшвє́нїѧ творѧ́ше, и҆ сотворѝ ка̑пища, и҆ волшє́бницы оу҆мно́жи твори́ти лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, є҆́же прогнѣ́вати є҆го̀:

⁷

І поставив ідола Астарти, якого зробив у домі, про який говорив Господь Давиду і Соломону, синові його: «у домі цьому і в Єрусалимі, який Я обрав із усіх колін Ізраїлевих, Я покладу ім’я Моє повіки;

⁷

и҆ поста́ви и҆зва́ѧное дꙋбра́вы въ хра́мѣ, ѡ҆ не́мже речѐ гдⷭ҇ь къ даві́дꙋ и҆ къ соломѡ́нꙋ сы́нꙋ є҆гѡ̀: въ хра́мѣ се́мъ и҆ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, є҆го́же и҆збра́хъ ѿ всѣ́хъ колѣ́нъ і҆и҃левыхъ, и҆ положꙋ̀ тꙋ̀ и҆́мѧ моѐ на вѣ́ки,

⁸

і не дам надалі виступити нозі ізраїльтянина із землі, яку Я дав батькам їхнім, якщо тільки вони будуть намагатися чинити згідно з усім тим, що Я повелів їм, і з усім законом, який заповів їм раб Мій Мойсей».

⁸

и҆ не приложꙋ̀ подви́гнꙋтисѧ но́зѣ і҆и҃левѣ ѿ землѝ, ю҆́же да́хъ ѻ҆тцє́мъ и҆́хъ, а҆́ще ті́и соблюдꙋ́тъ всѧ̑ є҆ли̑ка заповѣ́дахъ, по все́й за́повѣди, ю҆́же заповѣ́да и҆̀мъ ра́бъ мо́й мѡѷсе́й.

⁹

Але вони не послухалися; і спокусив їх Манассія до того, що вони чинили гірше за ті народи, які знищив Господь від лиця синів Ізраїлевих.

⁹

И҆ не послꙋ́шаша, и҆ прельстѝ и҆̀хъ манассі́а, є҆́же сотвори́ти лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима па́че ꙗ҆зы̑къ, ꙗ҆̀же и҆стребѝ гдⷭ҇ь ѿ лица̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ.

¹⁰

І говорив Господь через рабів Своїх пророків і сказав:

¹⁰

И҆ гл҃а гдⷭ҇ь рꙋко́ю рабѡ́въ свои́хъ прⷪ҇ро́кѡвъ, гл҃ѧ:

¹¹

за те, що зробив Манассія, цар Юдейський, такі мерзоти, гірші за все те, що робили аморреї, які були раніше нього, і ввів Іуду в гріх ідолами своїми,

¹¹

за сїѧ̑, є҆ли̑ка сотворѝ манассі́а ца́рь і҆ꙋ́динъ ме́рзѡсти сїѧ̑ лꙋка́выѧ, па́че всѣ́хъ ꙗ҆̀же сотвори́ша а҆морре́є, и҆̀же пре́жде сегѡ̀ бы́ша, и҆ введѐ во грѣ́хъ и҆ і҆ꙋ́дꙋ, въ кꙋмі́рѣхъ свои́хъ:

¹²

за те, так говорить Господь, Бог Ізраїлів, ось, Я наведу таке зло на Єрусалим і на Іуду, про яке, якщо хто почує, задзвенить в обох вухах у нього;

¹²

не та́кѡ: си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: сѐ, а҆́зъ наведꙋ̀ ѕла̑ѧ на і҆ерⷭ҇ли́мъ и҆ на і҆ꙋ́дꙋ, ꙗ҆́кѡ всѧ́комꙋ слы́шащемꙋ пошꙋмѧ́тъ ѻ҆боѧ̑ оу҆́ха є҆гѡ̀,

¹³

і простягну на Єрусалим мірчу вірьовку Самарії і висок дому Ахава, і витру Єрусалим так, як витирають чашу, — витруть і перекинуть її;

¹³

и҆ прострꙋ̀ на і҆ерⷭ҇ли́мъ мѣ́рꙋ самарі́йскꙋю и҆ вѣсы̀ до́мꙋ а҆хаа́влѧ: и҆ и҆стреблю̀ і҆ерⷭ҇ли́ма, ꙗ҆́коже и҆зглажда́етсѧ а҆лава́стръ и҆зглажда́емый и҆ превраща́етсѧ въ лицѐ своѐ:

¹⁴

і відкину залишок наділу Мого, і віддам їх у руку ворогів їхніх, і будуть на розкрадання і розграбування усім ворогам своїм,

¹⁴

и҆ и҆зри́нꙋ ѡ҆ста́нки достоѧ́нїѧ моегѡ̀ и҆ преда́мъ и҆́хъ въ рꙋ́ки врагѡ́въ и҆̀хъ, и҆ бꙋ́дꙋтъ въ расхище́нїе и҆ въ плѣ́нъ всѣ̑мъ врагѡ́мъ свои̑мъ:

¹⁵

за те, що вони робили неугодне в очах Моїх і прогнівляли Мене з того дня, як вийшли батьки їхні з Єгипту, і до цього дня.

¹⁵

поне́же сотвори́ша лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма мои́ма и҆ бы́ша прогнѣвлѧ́юще мѧ̀ ѿ днѐ, въ ѻ҆́ньже и҆зведо́хъ ѻ҆тцы̀ и҆̀хъ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ, и҆ до днѐ сегѡ̀.

¹⁶

Ще ж пролив Манассія і дуже багато невинної крови, так що наповнив нею Єрусалим від краю до краю, крім свого гріха, що він увів Іуду в гріх — робити неугодне в очах Господніх.

¹⁶

Є҆ще́ же кро́вь непови́ннꙋю и҆злїѧ̀ манассі́а мно́гꙋ ѕѣлѡ̀, до́ндеже напо́лни і҆ерⷭ҇ли́мꙋ оу҆ста̀ до оу҆́стъ, кромѣ̀ грѣхѡ́въ є҆гѡ̀, и҆́миже во грѣ́хъ введѐ і҆ꙋ́дꙋ, сотвори́ти лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима.

¹⁷

Інше про Манассію і про все, що він зробив, і про гріхи його, в чому він згрішив, написано в літописі царів юдейських.

¹⁷

И҆ прѡ́чаѧ слове́съ манассі́иныхъ, и҆ всѧ̑ є҆ли̑ка сотворѝ, и҆ грѣ́хъ є҆гѡ̀, и҆́мже согрѣшѝ, не сїѧ̑ ли напи̑сана въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆ꙋ́диныхъ;

¹⁸

І спочив Манассія з батьками своїми, і похований у саду біля дому його, в саду Уззи. І став царем Аммон, син його, замість нього.

¹⁸

И҆ оу҆́спе манассі́а со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ погребе́нъ бы́сть въ вертогра́дѣ до́мꙋ своегѡ̀, въ вертогра́дѣ ѻ҆́зы. И҆ воцари́сѧ а҆ммѡ́нъ сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀:

¹⁹

Двадцяти двох років був Аммон, коли став царем, і два роки царював у Єрусалимі; ім’я матері його Мешуллемеф, дочка Харуца, з Ятби.

¹⁹

сы́нъ два́десѧти двꙋ̀ лѣ́тъ бѣ̀ а҆ммѡ́нъ, є҆гда̀ нача̀ ца́рствовати и҆ два̀ лѣ̑та ца́рствова во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. И҆́мѧ же ма́тери є҆гѡ̀ месолла́мъ, дщѝ а҆рꙋ́сова и҆з̾ і҆ете́вы.

²⁰

І робив він неугодне в очах Господніх так, як робив Манассія, батько його;

²⁰

И҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, ꙗ҆́коже сотворѝ манассі́а ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀,

²¹

і ходив тією ж точно дорогою, якою ходив батько його, і служив ідолам, яким служив батько його, і поклонявся їм,

²¹

и҆ хожда́ше по всемꙋ̀ пꙋтѝ, и҆́мже ходѝ ѻ҆тє́цъ є҆гѡ̀, и҆ порабо́та кꙋмі́рѡмъ, и҆̀мже порабо́та ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀, и҆ поклони́сѧ и҆̀мъ:

²²

і залишив Господа Бога батьків своїх, не ходив путями Господніми.

²²

и҆ ѡ҆ста́ви гдⷭ҇а бг҃а ѻ҆тє́цъ свои́хъ, и҆ не ходѝ пꙋте́мъ гдⷭ҇нимъ.

²³

І вчинили змову слуги Аммонові проти нього, й умертвили царя в домі його.

²³

И҆ воста́ша ѻ҆́троцы а҆ммѡ́новы на́нь и҆ оу҆мертви́ша царѧ̀ въ домꙋ̀ є҆гѡ̀.

²⁴

Але народ землі перебив усіх, хто був у змові проти царя Аммона; і поставив народ царем над землею Іосію, сина його, замість нього.

²⁴

Лю́дїе же землѝ (тоѧ̀) и҆зби́ша всѣ́хъ воста́вшихъ на царѧ̀ а҆ммѡ́на, и҆ воцари́ша лю́дїе землѝ тоѧ̀ і҆ѡсі́ю сы́на є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.

²⁵

Інше про Аммона, що він зробив, написано в літописі царів юдейських.

²⁵

И҆ прѡ́чаѧ слове́съ а҆ммѡ́новыхъ, є҆ли̑ка сотворѝ, не сѐ ли, сїѧ̑ напи̑сана и҆ въ кни́зѣ слове́съ дні́й царе́й і҆ꙋ́диныхъ;

²⁶

І поховали його в гробниці його, в саду Уззи. І став царем Іосія, син його, замість нього.

²⁶

И҆ погребо́ша є҆го̀ во гро́бѣ є҆гѡ̀ въ вертогра́дѣ ѻ҆́зинѣ. И҆ воцари́сѧ і҆ѡсі́а сы́нъ є҆гѡ̀ вмѣ́стѡ є҆гѡ̀.