Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Восьми років був Іосія, коли став царем, і тридцять один рік царював у Єрусалимі; ім’я матері його Ієдида, дочка Адаії, з Боцкафи.
1
Сы́нъ осми́ лѣ́тъ бѣ́ Іосі́а, єгда́ нача́ ца́рствовати, и три́десять єди́но лѣ́то ца́рствова во Ієрусали́мѣ. И́мя же ма́тери єго́ Ієдіда́, дщи́ єде́єва, от Васуро́ѳа.
2
І робив він угодне в очах Господніх, і ходив у всьому путями Давида, батька свого, і не ухилявся ні праворуч, ні ліворуч.
2
И сотвори́ пра́воє предъ очи́ма Госпо́днима, и хожда́ше во всѣ́хъ путе́хъ даві́да отца́ своєго́, не соврати́ся ни на де́сно, ни на шу́єє.
3
У вісімнадцятий рік царя Іосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, сина Мешулламового, писаря, у дім Господній, сказавши:
3
И бы́сть во осмоєна́десять лѣ́то ца́рства Іосі́ина, въ седмы́й ме́сяцъ, посла́ ца́рь Сафа́на, сы́на єзелі́ина, сы́на Месолла́мля, книго́чію до́му Госпо́дня, глаго́ля:
4
піди до Хелкії первосвященика, нехай він перерахує срібло, принесене в дім Господній, яке зібрали від народу ті, що стояли на сторожі біля порогу,
4
взы́ди къ хелкі́и жерцу́ вели́кому и запечатлѣ́й сребро́ внесе́ноє въ до́мъ Госпо́день, є́же собра́ша стрегу́щіи вра́тъ от люді́й,
5
і нехай віддадуть його в руки виконавцям робіт, приставленим до дому Господнього, а ці нехай роздають його тим, хто працює в домі Господньому, на полагодження пошкоджень дому,
5
и да даду́тъ є́ въ ру́ки творя́щихъ дѣла́ приста́вникомъ въ хра́мѣ Госпо́дни: да дадя́тъ є́ творя́щымъ дѣла́ въ дому́ Госпо́дни, є́же подкрѣпля́ти разсѣ́лины хра́ма,
6
теслям і мулярам, і будівничим стін, і на купівлю дерев і тесаних каменів для лагодження дому;
6
древодѣ́лемъ и каменосѣ́чцемъ и покупа́ющымъ древа́ и ка́меніє те́саноє на утвержде́ніє разсѣ́линъ хра́ма.
7
втім, не вимагати у них звіту в сріблі, переданому в руки їхні, тому що вони чинять чесно.
7
Оба́че не сочисля́ху и́хъ о сребре́ дає́мѣмъ и́мъ, я́ко вѣ́рно ті́и творя́ху.
8
І сказав Хелкія первосвященик Шафану писарю: книгу закону я знайшов у домі Господньому. І подав Хелкія книгу Шафану, і він читав її.
8
И рече́ хелкі́а жре́цъ вели́кій ко Сафа́ну книго́чію: кни́гу зако́на [Бо́жія] обрѣто́хъ въ дому́ Госпо́дни. И даде́ хелкі́а кни́гу Сафа́ну, и прочте́ ю́.
9
І прийшов Шафан писар до царя, і приніс цареві відповідь, і сказав: взяли раби твої срібло, знайдене в домі, і передали його в руки виконавцям робіт, приставленим до дому Господнього.
9
И вни́де въ до́мъ Госпо́день ко царю́ Іосі́и, и возвѣсти́ царю́ сло́во и рече́: слія́ша раби́ твои́ сребро́ обрѣ́тшеєся въ дому́ Госпо́дни, и да́ша є́ приста́вницы въ ру́ки творя́щымъ дѣла́ въ хра́мѣ Госпо́дни.
10
І доніс Шафан писар царю, говорячи: книгу дав мені Хелкія священик. І читав її Шафан перед царем.
10
И рече́ Сафа́нъ книго́чія къ царю́, глаго́ля кни́гу зако́на даде́ ми́ хелкі́а жре́цъ. И прочте́ ю́ Сафа́нъ предъ царе́мъ.
11
Коли почув цар слова книги закону, то роздер одяг свій.
11
И бы́сть я́ко услы́ша ца́рь словеса́ кни́ги зако́нныя, и раздра́ ри́зы своя́,
12
І повелів цар Хелкії священику, й Ахикаму, синові Шафановому, й Ахбору, синові Михеїному, і Шафану писареві, й Асаії, слузі царському, говорячи:
12
и заповѣ́да ца́рь хелкі́и жрецу́ и Ахіка́му сы́ну Сафа́ню, и Ахово́ру сы́ну Міхе́ину и Сафа́ну книго́чію и Асаі́ю рабу́ царе́ву, глаго́ля:
13
підіть, запитайте Господа про мене і про народ і про всю Юдею щодо слів цієї знайденої книги, бо великий гнів Господній, що запалав на нас за те, що не слухали батьки наші слів книги цієї, щоб чинити згідно з написаним для нас.
13
пріиди́те, испроси́те Го́спода о мнѣ́ и о всѣ́хъ лю́дехъ и о все́мъ Іу́дѣ, и о словесѣ́хъ кни́ги обрѣ́тшіяся сея́, я́ко вели́къ гнѣ́въ Госпо́день разжже́ный на на́съ, поне́же не послу́шаша отцы́ на́ши слове́съ кни́ги сея́, є́же твори́ти по всѣ́мъ напи́саннымъ на ны́.
14
І пішов Хелкія священик, і Ахикам, і Ахбор, і Шафан, і Асаія до Олдами пророчиці, дружини Шаллума, сина Тикви, сина Хархаса, хоронителя одягу, — жила ж вона в Єрусалимі, у другій частині, — і говорили з нею.
14
И и́де хелкі́а жре́цъ и Ахіка́мъ, и Ахово́ръ и Сафа́нъ и Асаі́асъ ко о́лда́мѣ проро́чицѣ, женѣ́ сели́ма сы́на Ѳеку́єва, сы́на Ара́са ризохрани́теля: и сія́ живя́ше во Ієрусали́мѣ въ Масе́нѣ: и глаго́лаша къ не́й по сему́.
15
І вона сказала їм: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: скажіть чоловіку, який послав вас до мене:
15
И рече́ и́мъ: си́це глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ: рцы́те му́жеви посла́вшему вы́ ко мнѣ́:
16
так говорить Господь: наведу зло на місце це і на жителів його, — усі слова книги, яку читав цар Юдейський.
16
та́ко глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ наведу́ зла́я на мѣ́сто сіє́ и на живу́щыя въ не́мъ, вся́ словеса́ кни́жная, я́же прочте́ ца́рь Іу́динъ:
17
За те, що залишили Мене, і кадять іншим богам, щоб прогнівляти Мене всіма ділами рук своїх, запалав гнів Мій на місце це, і не погасне.
17
поне́же оста́виша мя́ и кадя́ху бого́мъ други́мъ, я́ко да прогнѣ́ваютъ мя́ дѣлесы́ ру́къ свои́хъ, и разжже́тся я́рость моя́ на мѣ́сто сіє́ и не уга́снетъ:
18
А царю Юдейському, який послав вас запитати Господа, скажіть: так говорить Господь Бог Ізраїлів, про слова, що ти чув:
18
и ко царю́ Іу́дину посла́вшему ва́съ вопроси́ти Го́спода, си́це рцы́те єму́: та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ: словеса́, я́же слы́шалъ єси́,
19
оскільки пом’якшало серце твоє, і ти смирився перед Господом, почувши те, що Я прорік на місце це і на жителів його, що вони будуть предметом жаху і прокляття, і ти роздер одяг свій, і плакав переді Мною, то і Я почув тебе, говорить Господь.
19
за сія́, я́ко умягчи́ся се́рдце твоє́ и смири́лся єси́ предъ лице́мъ Госпо́днимъ, услы́шавъ єли́ка глаго́лахъ на мѣ́сто сіє́ и на живу́щыя въ не́мъ, є́же бы́ти въ погубле́ніє и въ прокля́тіє, и раздра́лъ єси́ ри́зы твоя́, и пла́кался предо мно́ю, и а́зъ у́бо услы́шахъ, глаго́летъ Госпо́дь:
20
За це, ось, Я приєднаю тебе до батьків твоїх, і ти покладений будеш у гробницю твою в мирі, і не побачать очі твої всього того лиха, яке Я наведу на місце це. І принесли цареві відповідь.
20
сего́ ра́ди а́зъ приложу́ тя́ ко отце́мъ твои́мъ, и собере́шися во гро́бъ тво́й въ ми́рѣ, и не у́зриши очи́ма твои́ма всѣ́хъ злы́хъ, я́же а́зъ и́мамъ навести́ на мѣ́сто сіє́ и на живу́щыя въ не́мъ.