Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Іорам, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії у вісімнадцятий рік Іосафата, царя Юдейського, і царював дванадцять років,
1
И$ ѓ^ра'мъ сн~ъ а^хавоv црsтвова` надъ і^и^л~емъ въ самарїи`. в лњто и~і и^ѓ^сафа'та цр~я і^ё'дина. и^ црsтвова` лњтъ в~і”
2
і робив невгодне в очах Господніх, хоча не так, як батько його і мати його: він зняв статую Ваала, яку зробив батько його;
2
И$ сътвори` лђка'вное преD ѓ^чи'ма гн~има. н^о не ја%ко эTц~ъ и^ мт~и е^го и^ разрђши ка'пища ваалова ја%же бњ` сътворилъ эTц~ъ е^го.
3
однак же гріхів Ієровоама, сина Наватового, що ввів у гріх Ізраїля, він тримався, не відступав від них.
3
н^ото'кмо въ грњсњхъ і^е^ровоа'ма сн~а нава'това и^же съгрњши` въ і^и^л~и. прилњпи'ся и^ не эTстђпи` эT него”
4
Меса, цар Моавитський, був багатий на худобу і посилав цареві Ізраїльському по сто тисяч овець і по сто тисяч необстрижених баранів.
4
И$ мо'са цр~ь моа'вль б^њ пригоня'я на и^схо'дьбђ цр~еви і^и^л~евђ, р~, ты'сяu а%гнятъ, р~, ты'сящъ ѓ%вновъ и^ съ рђнесы` и^хъ”
5
Але коли помер Ахав, цар Моавитський відділився від царя Ізраїльського.
5
И$ бы'сть по ё^мрътвїи а^ха'вли. и^ эTвръжеся цр~ь моа%вль цр~я і^и^л~ева”
6
І виступив цар Іорам у той час із Самарії і зробив огляд всім ізраїльтянам;
6
И$зы'иде цр~ь и^ѓ^ра'мъ въ дн~и ѓ%ны эT самарїя и^ съгляда` і^и^л~я”
7
і пішов і послав до Іосафата, царя Юдейського, сказати: цар Моавитський відділився від мене, чи підеш зі мною на війну проти Моава? Він сказав: піду; як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні.
7
І$ и^де` и^ посла къ и^ѓ^сафатђ цр~ю і^ё^динђ гл~я. цр~ь моа'вль эTврьжеся мене` а%ще и%деши со мно'ю на' брань на моа'ва. и^ рече взы'идђ си'це мнњ` ја%коже и^ тебњ`. и^ ја%коже лю'дїе мои`, та'ко лю'дїе твои`. ја^коy ко'ни мои`, та'ко ко'ни твои`”
8
І сказав: якою дорогою йти нам? Він сказав: дорогою пустелі Едомської.
8
И$ реq кои'мъ пђте'мъ в#зы'идемъ, и^ рече пђте'мъ пђсты'ня е^до'мъскїя”
9
І пішов цар Ізраїльський, і цар Юдейський, і цар Едомський, і йшли вони обходом сім днів, і не було води для війська і для худоби, що йшла за ними.
9
И$де` цр~ь і^и^л~евъ, и^ цр~ь і^ё'динъ, и цр~ь е^до'мль, і^ и^до'ша пђтеM се'дмь дн~їи, и^ не бњ` по'лкђ воды`, и^ скотђ е^го пи'ти”
10
І сказав цар Ізраїльський: ох! скликав Господь трьох царів цих, щоб віддати їх у руку Моава.
10
И$ рече ѓ%трокомъ своиM цр~ь і^и^л~евъ ЭO ја%ко затвори` г~ь г~, сїя цр~я и^дђща преда'ти в рђцњ моа'вли”
11
І сказав Іосафат: чи немає тут пророка Господнього, щоб нам запитати Господа через нього? І відповів один із слуг царя Ізраїльського і сказав: тут Єлисей, син Сафатів, який подавав воду на руки Іллі.
11
И$ рече и^ѓ^сафа'тъ к немђ цр~ь і^ё'динъ. а%ще не бђдетъ прoрка гн~я. и^ въпро'симъ г~а иM. и^ эTвњща` е^ді'нъ ѓ^трокъ цр~я і^и^л~ева. здњ` еs і^е^лисе'и сн~ъ и^ѓ^сафа'товъ. и^же възлива` во'дђ на рђ'цњ и^лїи'нњ”
12
І сказав Іосафат: є в нього слово Господнє. І пішли до нього цар Ізраїльський, і Іосафат, і цар Едомський.
12
И$ реq и^ѓ^сафа'тъ е^сть на то'мъ гл~ъ гн~ь, и^ сни'де к немђ` цр~ь і^и^л~евъ и^ѓ^сафа'т# цр~ь і^ё'динъ, и^ цр~ь е^до'мескъ”
13
І сказав Єлисей цареві Ізраїльському: що мені і тобі? піди до пророків батька твого і до пророків матері твоєї. І сказав йому цар Ізраїльський: ні, бо Господь скликав сюди трьох царів цих, щоб віддати їх у руки Моава.
13
И$ реq і^е^лисе'и къ цр~ю і^и^л~евђ. чт^о мнњ` и^ тебњ` прїиди` нн~њ къ прoркомъ эTц~а твое^го, и^ къ прoркомъ мт~ре свое'я. и^ рече е^мђ цр~ь і^и^л~евъ сего л^и ради събраl е^сть г~ь трїи цр~евъ преда'ти я& в рђцњ моа'вли”
14
І сказав Єлисей: живий Господь Саваоф, перед Яким я стою! Якби я не шанував Іосафата, царя Юдейського, то не глянув би на тебе і не бачив би тебе;
14
И рече і^е^лисе'и жи'в# г~ь си'лъ и^же преDстою пред ни'мъ ја%ко не лица` и^ѓ^сафа'това стыжђся. и^л^и възрњ'въ на' тя ё^сђмню'ся”
15
тепер покличте мені гусляра. І коли гусляр грав на гуслях, тоді рука Господня торкнулася Єлисея,
15
Но с^е ви'ждь приведи` м^и пњве'цъ. и^ бы'сть е^гда` пњва'ше пњве'цъ. и^ бы'сть рђка` гн~я на не'мъ”
16
і він сказав: так говорить Господь: робіть на цій долині рови за ровами,
16
И$ рече та'ко гл~етъ г~ь сътвори'те пото'ки сїя глђбо'кїя”
17
бо так говорить Господь: не побачите вітру і не побачите дощу, а долина ця наповниться водою, яку будете пити ви і дрібна і велика худоба ваша;
17
ЈА/кота'ко гл~етъ г~ь не преста'нетъ дх~ъ и^ не преста'неT до'ждъ. и^ пото'цы сїи` напо'лнятся воды` и^ пі'ете в^ы, и^ стяжа'нїя ва'ша и^ ско'ты ва'ша”
18
але цього мало перед очима Господа; Він і Моава віддасть у руки ваші,
18
И$ ле'гко си` бђдетъ преD ѓ^чи'ма гн~има. и^ преда'мъ моа'ва в рђки ва'ши”
19
і ви уразите всі міста укріплені і всі міста головні, і всі кращі дерева зрубаєте, і всі джерела водні загатите, і всі кращі ділянки польові зіпсуєте камінням.
19
И$ побњди'те всякъ гра'дъ твердъ. и^ вс^я дре'ва бл~га низложи'те, и^ вся'къ и^сто'чникъ воды` разгради'те. и^ вся'кђ ча'сть бл~гђ разбі'ете ка'менїемъ
20
Зранку, коли підносять хлібне приношення, раптом полилася вода по дорозі від Едома, і наповнилася земля водою.
20
и^ бы'сть заё'тра ја%ко въсхожда'хђ къ жрътвњ. и^ с^е во'ды и^дя'хђ пђтеM е^доMским#. і^ и^спо'лнися воды` земля`”
21
Коли моавитяни почули, що йдуть царі воювати з ними, тоді зібрані були всі, починаючи від тих, хто носить пояс, і старші, і стали на кордоні.
21
И$ вс^и моа^ви'тяне слы'шаша ја%ко възыидо'ша тр^и цр~и побњ'дђ на' ня. и^ събра'шася вс^и эT ю'нотъ и^же препоја^са'хђся ѓ^рђжїи` и^ вы'шеDше и^ ста'ша ё^ предњла”
22
Зранку встали вони рано, і коли сонце засяяло над водою, моавитянам здаля здалася ця вода червоною, як кров.
22
И$ ё^рани'ша заё'тра и^ слн~це въсїя` на во'ды. и^ ви'дњ моа'въ проти'вђ на вода'хъ ја%ко лђча крова'вы”
23
І сказали вони: це кров; побилися царі між собою і знищили один одного; тепер на здобич, Моав!
23
И$ рече кро'вь си е^сть эT ѓ^рђ'жїя би'ша б^о ся сђть ё^же` цр~и и^ ё^би'лъ е^сть мђжъ и%скреняго своеh и^ с^е нн~њ гряде'тъ на кори'сть моа'влю
24
І прийшли вони до стану ізраїльського. І встали ізраїльтяни і почали бити моавитян, і ті побігли від них, а вони продовжували йти на них і бити моавитян.
24
и^ въста'вше внидо'ша въ по'лкъ і^и^лв# і^и^л~ьтя'не въста'вше и^зби'ша моа%вляны, и^ побњго'ша пред ни'ми”
25
І міста зруйнували, і на кожну кращу ділянку в полі кинули кожен по каменю і закидали його; і всі протоки вод загатили й усі дерева кращі зрубали, так що залишалися тільки камені в Кир-Харешеті. І обступили його пращники і зруйнували його.
25
И$ вшеDше в зе'млю и^хъ гра'ды разби'ша. и^ вся'кђ ча'сть бл~гђ наверго'ша мђжи ка'менїя. і^ и^сполниша я& и^ вся'къ и^сто'чниk воды` разгради'ша и^ вся'ко дре'во бл~го и^с#сњко'ша и^ до ѓ^ста'вшихъ стњ'нъ ка'меныхъ не разбїе'ныX. и^ ѓ^б#стђпиша праuницы и^ разби'ша я&”
26
І побачив цар Моавитський, що битва долає його, і взяв із собою сімсот чоловік, які володіють мечем, щоб пробитися до царя Едомського; але не могли.
26
И$ видњ цр~ь моа'вль ја%ко ё^крњпися наD ними бра'нь, и поја%тъ со собо'ю з~ сотъ мђжъ держащихъ ѓ^рђжїя хотя` бити на цр~я е^до'мля, и^ не возмого'ша”
27
І взяв він сина свого первістка, якому належало царювати замість нього, і підніс його у всепалення на стіні. Це спричинило велике обурення серед ізраїльтян, і вони відступили від нього і повернулися у свою землю.
27
И$ пояT сн~а свое^го прь'венца и^же црsтвова'ти и^мњя'ша в него мњ'сто, и^ сътвори жр'ътвђ, и^ възнесе` вс^есъж#же'ная на стњна'хъ. и^ бы'сть мяте'жъ въ і^и^л~и вели'къ, и^ възрати'шася эT ни'хъ, и^ прїидо'ша в зе'млю свою”