Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Неєман, воєначальник царя Сирійського, був великою людиною у господаря свого і шанованою, тому що через нього дав Господь перемогу сиріянам; і людина ця була відмінним воїном, але прокаженим.
1
И$ нее^ма'нъ кня'ѕь си'лныхъ а^сљ=рїи б^њ мђж'ъ ве'лїи преD господи'номъ своиM, и^ ди'веn в ли'цњ. ја%ко е^го ра'ди да'сть г~ь сп~се'нїе сљ=рїи`. и^ сїи мQђ б^њ ве'лїи и^ си'ленъ, н^о ѕњло б^њ прокаже'нъ”
2
Сиріяни одного разу пішли загонами і взяли в полон із землі Ізраїльської маленьку дівчинку, і вона служила дружині Неємановій.
2
И$ эT сљ=рїи и^зыйдо'ша во'ини ма'ли. и^ плњни'ша ю'нотъкђ ма'лђ эT зе'мли і^и^л~евы, и^же преD жено'ю нее^ма'новою слђжа`”
3
І сказала вона господині своїй: о, якби господар мій побував у пророка, який у Самарії, то він зняв би з нього проказу його!
3
И$ реq госпо'жи свое'и по'лезно б^ы господи'нђ мое^мђ было` а%ще б^ы бы'лъ ё^ прoрка бж~їя и^же въ самарїи. то'й б^о ѓ^чи'ститъ эT прока'зы е^го”
4
І пішов Неєман і передав це господарю своєму, говорячи: так і так говорить дівчинка, що із землі Ізраїльської.
4
И$ шеDши возвњсти' господи'нђ свое^мђ и^ рече. та'ко, и^ та'ко гл~а ю%нотъка ја%же е^сть эT земля` і^и^л~евы”
5
І сказав цар Сирійський [Неєману]: піди, сходи, а я надішлю лист до царя Ізраїльського. Він пішов і взяв із собою десять талантів срібла і шість тисяч сиклів золота, і десять змін одягу;
5
Рече же цр~ь сљ=рїискїи къ нее^ма'нђ, прїиди и^ вни'ди, и^ пошлю` кни'гђ къ цр~ю і^и^л~евђ, і^ и^де` и^ взя` в рђ'цњ свои`, і~, тала'нтъ сре'бра. и^ Wѕ~, зла'тник#, и^ і~, ри`зъ и^змnњ кра'снъ”
6
і приніс лист цареві Ізраїльському, в якому було сказано: разом з листом цим, ось, я посилаю до тебе Неємана, слугу мого, щоб ти зняв з його проказу його.
6
И$ внесе` кни'гђ къ цр~ю і^и^л~евђ гл~я с^е нн~њ ја%ко прїиде кни'га сїя к тебњ` с^е послаX к тебњ нее^ма'на раба` моеh, да ѓ^чи'стиши и& эT прока'зы е^го”
7
Цар Ізраїльський, прочитавши лист, роздер одяг свій і сказав: хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що він посилає до мене, щоб я зняв з людини проказу її? ось, тепер знайте і дивіться, що він шукає приводу ворогувати проти мене.
7
И$ бы'сть ја^ко прочте` кни'гђ цр~ь і^и^л~евъ разDра ри'зы своа` и^ реq. е^да` азъ боh е^смь ё^мрътви'ти и^ жи'вотвори'ти, ја%ко се'й посла` къ мнњ` да ѓ^чищђ` мђж'а эT прока'зы е^го, н^о про'чїе разђмњ'ите и^ ви'дите ја%ко с^е і^ и'щетъ вины` къ мнњ`”
8
Коли почув Єлисей, чоловік Божий, що цар Ізраїльський роздер одяг свій, то послав сказати цареві: для чого ти роздер одяг свій? нехай він прийде до мене, й дізнається, що є пророк в Ізраїлі.
8
И$ бысть ја%ко ё^слы'ша і^е^лисе'и ја^ко раздра` ры'зы своя цр~ь і^и^л~евъ. и^ посла` къ цр~ю іи^л~евђ гл~я почт^о раздра` ры'зы своя`. да прїидеT къ мнњ нн~њ нее^ма'нъ и^ да разђмњеT ја%ко е^сть прoркъ въ і^и^л~и”
9
І прибув Неєман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився біля входу в дім Єлисєїв.
9
И$ прїиде нее^ма'нъ на ко'нехъ и^ на колесни'цахъ. и^ ста` при две'рехъ до'мђ і^е^лисе'ева”
10
І вислав до нього Єлисей слугу сказати: піди, омийся сім разів у Йордані, й оновиться тіло твоє у тебе, і будеш чистий.
10
И$ посла` і^е^лїсе'и посла` к не'мђ гл~я. шеD и^змы'ися седми'цею въ і^ѓ^рда'ни. і^ и^змњни'т# ти ся пло'ть и^ ѓ^чи'стится”
11
І розгнівався Неєман, і пішов, і сказав: ось, я думав, що він вийде, стане і закличе ім’я Господа Бога свого, і покладе руку свою на те місце і зніме проказу;
11
И$ разгнњ'вася нее^ма'нъ эTи^де` и^ реq, с^е ё^бо гл~ахъ ја%ко и^зы'идетъ ко мнњ` и^ ста'нетъ и^ призове'тъ и%менемъ б~а свое^го. и^ возло'житъ рђ'кђ свою` на мњ'сто, и^ ѓ^чи'ститъ прока'зђ”
12
хіба Авана і Фарфар, ріки дамаські, не кращі за всі води ізраїльські? хіба я не міг би омитися в них і очиститися? І повернувся і відійшов у гніві.
12
То нњ'сть л^и ё%нше а^ва'на и^ фарфа'на рњки` дама'сковњ па'че і^ѓ^рда'на, и^ вс^я во'ды і^и^л~евы. т^о не и'мамъ л^и шеD и^змы'тися в ни'хъ, и^ ѓ^чи'щђся и^ ё^клони'ся гнњ'венъ і^ и^де`”
13
І підійшли раби його і говорили йому, і сказали: батьку мій, якби що-небудь важливе сказав тобі пророк, то чи не зробив би ти? а тим більше, коли він сказав тобі тільки: «омийся, і будеш чистий».
13
И$ приближи'шася ѓ%троцы е^го и^ рњша е^мђ гл~юще. а%ще б^ы ве'лїе сло'во гл~алъ прoркъ теб^њ не бы л^и сътвори`лъ е^си ја%коже с^и, с'и же рече к тебњ` и^змы'ися и^ ѓ^чи'стишися”
14
І пішов він і занурився в Йордані сім разів, за словом чоловіка Божого, й оновилося тіло його, як тіло малої дитини, і очистився.
14
И$ сни'де нее^маn и^ погрђзи'ся въ і^ѓ^рда'нњ сеDмери'цею. по гл~ђ і^е^лисе'я. и^ ѓ^брати'ся пло'ть е^го ја%ко пло'ть ѓ^троча'те мла'да и^ ѓ^цысти'ся”
15
І повернувся до чоловіка Божого він і всі, хто супроводжував його, і прийшов, і став перед ним, і сказав: ось, я пізнав, що на всій землі немає Бога, як тільки в Ізраїля; отже, прийми дар від раба твого.
15
И$ возврати'ся па'ки къ іе^лисе'ю то'й са'мъ, и^ вс^е ѓ^плъче'нїе е^го. и^ пришеD ста` преD нимъ. и^ рече, а%зъ нн~њ разђмњхъ ја%ко нњ'сть б~а въ все'и земли`. н^ото'кмо въ і^и^л~и. то с^е ё^же` прїими блsвенїе эT раба` свое^го”
16
І сказав він: живий Господь, перед лицем Якого стою! не прийму. І той примушував його взяти, але він не погодився.
16
И$ рече і^е^лисе'и жи'въ г~ь и^же преDстою` преD ниM. а%ще прїимђ чт^о, и^ нђжда'ше и& взяти и^ не послђша е^го н^и взя`”
17
І сказав Неєман: якщо вже не так, то нехай рабові твоєму дадуть землі, скільки понесуть два мули, тому що не буде надалі раб твій приносити всепалення і жертви іншим богам, крім Господа;
17
И$ рече нее^ма'нъ а%ще ли, не хо'щеши взя'ти т^о да'ждъ м^и рабђ` твое^мђ бре'мя сђпрђ'гома м#щима. эT земля се'я чрьме'ныя, ја%ко не сътвори'тъ эTсе'лњ ра'бъ тво'и вс^есожъже'нїя и^ жрътвы богоM и%нњмъ, н^о г~ђ е^ді'номђ”
18
тільки ось у чому нехай простить Господь раба твого: коли піде господар мій у дім Риммона для поклоніння там і обіпреться на руку мою, і поклонюся я в домі Риммона, то, за моє поклоніння в домі Риммона, нехай простить Господь раба твого у випадку цьому.
18
Э$ гл~ђ же сеM и^ словеси` се'мъ да эTпђститъ г~ь рабђ` твое^мђ, внегда` вни'детъ господи'нъ мо'и в до'мъ рем#ма'новъ на поклоне'нїе е^мђ, и^ та'мо почїе^тъ в рђ'кђ мое'ю, и^ поклоню'ся в до'мђ рем#ма'ни, е^гда` кланя'тися е^мђ в до'мђ рем#ма'ни. и^ да ѓ^чи'ститъ ё^бо г~ь раба` твое^го ѓ^ словеси` се'мъ”
19
І сказав йому: йди з миром. І він від’їхав від нього на невеликий простір землі.
19
И$ рече і^е^лисе'и къ нее^ма'нђ. и^ди` с ми'роM и^ эTи^де` эT не'го въ хавра'ньскђ зе'млю”
20
І сказав Гиєзій, слуга Єлисея, чоловіка Божого: ось, господар мій відмовився взяти з руки Неємана, цього сиріянина, те, що він приносив. Живий Господь! Побіжу я за ним, і візьму в нього що-небудь.
20
И$ реq гиѓ^зїи ѓ^тро'чищъ і^е^лисеѓ'въ. се господи'нъ мо'и. эTра'ди нее^ма'нђ сљ=ряни'нђ семђ`. не взя'ти эT рђки` е^го и^же принесе`. жи'въ г~ь ја%ко и%мамъ тещи` въ слDњ е^го и^ возмђ` эT не'го нњ'что”
21
І погнався Гиєзій за Неєманом. І побачив Неєман того, хто біг за ним, і зійшов з колісниці назустріч йому, і сказав: чи з миром?
21
И$ тече` гиѓ^зїи въ слDњ нее^ма'новъ” и^ ви'дњ е^го нее^ма'нъ текђща въ слDњ е^го. и^ възврати'ся съ колесни'ца на срњте'нїе е^мђ. и^ рече гиѓ^зїи ми'ръ т^и, сїи
22
Він відповів: з миром; господар мій послав мене сказати: «ось, тепер прийшли до мене з гори Єфремової два молодих чоловіка із синів пророчих; дай їм талант срібла і дві зміни одягу».
22
же рече ми'ръ” Господи'нъ мо'и посла` м^я гл~я. с^е нн~њ прїидо'ста ко мнњ` дв^а ѓ^тро'чища эT го'ры е^фре'мля эT сн~овъ пророчъ, да'ждъ ё^бо рече е^ю` ради тала'нтъ сре'бра, и^ дв^њ и^змњ'нњ ри'зъ”
23
І сказав Неєман: візьми, мабуть, два таланти. І просив його. І зав’язав він два таланти срібла у два мішки і дві зміни одягу і віддав двом слугам своїм, і понесли перед ним.
23
И$ рече нее^маn возми` нн~њ дв^а тала'нта сре'бра. и^ взя` дв^а тала'нта во два` мњшца и^ дв^њ и^змњ'нњ ри'зъ. и^ възложи на' два ѓ^тро'чища своя`. і^ и^до'ша преD ниM
24
Коли він прийшов до пагорба, то взяв з рук їхніх і сховав удома. І відпустив людей, і вони пішли.
24
и^ прїидо'ша в сђмра'ки, и^ взя'тъ эT рђкђ ею` и^ сокры` въ хра'мњ, и^ эTпђсти мђжа”
25
Коли він прийшов і з’явився до господаря свого, Єлисей сказав йому: звідки, Гиєзію? І сказав він: нікуди не ходив раб твій.
25
И$ са'мъ вшеD преDста` господи'нђ свое^мђ, и^ рече к немђ і^е^лисе'и эTкђдђ прїиде гиѓ^зїи. и^ реq гиѓ^зїи не и^сходи'лъ ра'бъ тво'и ника'може”
26
І сказав він йому: хіба серце моє не супроводжувало тебе, коли обернувся назустріч тобі чоловік той з колісниці своєї? чи час брати срібло і брати одяг, або оливкові дерева і виноградники, і дрібну або велику худобу, і рабів або рабинь?
26
И$ реq к не'мђ і^е^лисе'и нњ'сть л^и ходи'ло срDце мое` с тобо'ю, и^ ви'дњ ја%ко возвраща'лъся мђжъ с колесни'ца е^го въ срњтенїе тебњ`. и^ нн~њ прїяl е^си сре'бро и^ ри'зы взялъ е^си себњ`. да кђ'пиши за ни'хъ верто'грады, и^ масли'ны и^ виногра'ды, и^ ѓ'вца и^ волы`. и^ ѓ'трокы и^ ѓ^трокови'ца”
27
Нехай же проказа Неєманова пристане до тебе і до потомства твого навік. І вийшов він від нього білий від прокази, як сніг.
27
И$ прока'за нее^ма'нова да прильнетъ на тебњ`, и^ на сњмени твоеM во вњки. і^ и^зы'де эT лица` е^го прокаженъ ја%ко снњ'гъ”