Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Неєман, воєначальник царя Сирійського, був великою людиною у господаря свого і шанованою, тому що через нього дав Господь перемогу сиріянам; і людина ця була відмінним воїном, але прокаженим.
1
И неєма́нъ кня́зь си́лы сирі́йскія бѣ́ му́жъ ве́лій предъ господи́номъ свои́мъ и ди́венъ лице́мъ, я́ко и́мъ даде́ Госпо́дь спасе́ніє сирі́и: и му́жъ бѣ́ си́ленъ крѣ́постію прокаже́нъ.
2
Сиріяни одного разу пішли загонами і взяли в полон із землі Ізраїльської маленьку дівчинку, і вона служила дружині Неємановій.
2
И изъ сирі́и изыдо́ша во́ини и плѣни́ша ю́нотку ма́лу от земли́ Ізра́илевы: и бѣ́ предъ жено́ю неєма́новою [служа́]
3
І сказала вона господині своїй: о, якби господар мій побував у пророка, який у Самарії, то він зняв би з нього проказу його!
3
и рече́ госпожѣ́ своє́й: о, дабы́ господи́нъ мо́й бы́лъ у проро́ка Бо́жія, и́же въ самарі́и, то́й бы очи́стилъ єго́ и прока́зы єго́.
4
І пішов Неєман і передав це господарю своєму, говорячи: так і так говорить дівчинка, що із землі Ізраїльської.
4
И вни́де и возвѣсти́ господи́ну своєму́ и рече́: та́ко и та́ко глаго́ла ю́нотка, я́же от земли́ Ізра́илевы.
5
І сказав цар Сирійський [Неєману]: піди, сходи, а я надішлю лист до царя Ізраїльського. Він пішов і взяв із собою десять талантів срібла і шість тисяч сиклів золота, і десять змін одягу;
5
И рече́ ца́рь сирі́йскій ко неєма́ну: иди́, вни́ди, и послю́ писа́ніє ко царю́ Ізра́илеву. И по́йде, и взя́ въ ру́цѣ свои́ де́сять тала́нтъ сребра́ и ше́сть ты́сящъ златни́къ и де́сять измѣня́ємыхъ ри́зъ.
6
і приніс лист цареві Ізраїльському, в якому було сказано: разом з листом цим, ось, я посилаю до тебе Неємана, слугу мого, щоб ти зняв з його проказу його.
6
И внесе́ писа́ніє къ царю́ Ізра́илеву глаго́ля: и ны́нѣ єгда́ пріи́детъ писа́ніє сіє́ къ тебѣ́, се́, посла́хъ къ тебѣ́ неєма́на раба́ моєго́, да очи́стиши єго́ от прока́зы єго́.
7
Цар Ізраїльський, прочитавши лист, роздер одяг свій і сказав: хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що він посилає до мене, щоб я зняв з людини проказу її? ось, тепер знайте і дивіться, що він шукає приводу ворогувати проти мене.
7
И бы́сть єгда́ прочте́ писа́ніє ца́рь Ізра́илевъ, раздра́ ри́зы своя́ и рече́: єда́ а́зъ Бо́гъ є́смь, є́же мертви́ти и животвори́ти, я́ко се́й посла́ и мнѣ́, да очи́щу му́жа от прока́зы єго́? про́чеє разумѣ́йте и ви́дите, я́ко се́ и́щетъ вины́ ко мнѣ́.
8
Коли почув Єлисей, чоловік Божий, що цар Ізраїльський роздер одяг свій, то послав сказати цареві: для чого ти роздер одяг свій? нехай він прийде до мене, й дізнається, що є пророк в Ізраїлі.
8
И бы́сть єгда́ услы́ша Єліссе́й, я́ко раздра́ ри́зы своя́ ца́рь Ізра́илевъ, и посла́ къ царю́ Ізра́илеву, глаго́ля: почто́ раздра́лъ єси́ ри́зы твоя́? да пріи́детъ ко мнѣ́ ны́нѣ неєма́нъ, и да разумѣ́єтъ, я́ко є́сть проро́къ во Ізра́или.
9
І прибув Неєман на конях своїх і на колісниці своїй, і зупинився біля входу в дім Єлисєїв.
9
И пріи́де неєма́нъ на ко́нехъ и на колесни́цѣхъ и ста́ при две́рехъ до́му Єліссе́єва.
10
І вислав до нього Єлисей слугу сказати: піди, омийся сім разів у Йордані, й оновиться тіло твоє у тебе, і будеш чистий.
10
И посла́ Єліссе́й посла́нника къ нему́, глаго́ля: ше́дъ измы́йся седми́жды во Іорда́нѣ, и возврати́тся пло́ть твоя́ къ тебѣ́, и очи́стишися.
11
І розгнівався Неєман, і пішов, і сказав: ось, я думав, що він вийде, стане і закличе ім’я Господа Бога свого, і покладе руку свою на те місце і зніме проказу;
11
И разгнѣ́вася неєма́нъ, и отъи́де, и рече́: се́, у́бо глаго́лахъ, я́ко изы́детъ ко мнѣ́, и ста́нетъ, и призове́тъ во и́мя Бо́га своєго́, и возложи́тъ ру́ку свою́ на мѣ́сто, и очи́ститъ прока́зу:
12
хіба Авана і Фарфар, ріки дамаські, не кращі за всі води ізраїльські? хіба я не міг би омитися в них і очиститися? І повернувся і відійшов у гніві.
12
не бла́ги ли Авана́ и фарфа́ръ рѣ́ки Дама́сковы па́че Іорда́на и всѣ́хъ во́дъ Ізра́илевыхъ? не ше́дъ ли измы́юся въ ни́хъ и очи́шуся? И уклони́ся и отъи́де во гнѣ́вѣ.
13
І підійшли раби його і говорили йому, і сказали: батьку мій, якби що-небудь важливе сказав тобі пророк, то чи не зробив би ти? а тим більше, коли він сказав тобі тільки: «омийся, і будеш чистий».
13
И прибли́жишася о́троцы єго́ и рѣ́ша єму́: а́ще бы ве́ліє сло́во глаго́лалъ проро́къ тебѣ́, не бы ли сотвори́лъ єси́? а я́ко рече́ къ тебѣ́: измы́йся, и очи́стишися.
14
І пішов він і занурився в Йордані сім разів, за словом чоловіка Божого, й оновилося тіло його, як тіло малої дитини, і очистився.
14
И сни́де неєма́нъ, и погрузи́ся во Іорда́нѣ седми́жды, по глаго́лу Єліссе́єву: и возврати́ся пло́ть єго́ я́ко пло́ть отроча́те мла́да, и очи́стися.
15
І повернувся до чоловіка Божого він і всі, хто супроводжував його, і прийшов, і став перед ним, і сказав: ось, я пізнав, що на всій землі немає Бога, як тільки в Ізраїля; отже, прийми дар від раба твого.
15
И возврати́ся ко Єліссе́ю са́мъ и все́ ополче́ніє єго́, и пріи́де и ста́ предъ ни́мъ и рече́: се́, ны́нѣ разумѣ́хъ, я́ко нѣ́сть Бо́га во все́й земли́, но то́кмо во Ізра́или: и ны́нѣ пріими́ благослове́ніє от раба́ твоєго́.
16
І сказав він: живий Господь, перед лицем Якого стою! не прийму. І той примушував його взяти, але він не погодився.
16
И рече́ Єліссе́й: жи́въ Госпо́дь, єму́же предста́хъ предъ ни́мъ, а́ще пріиму́. И понужда́ше єго́ взя́ти, и не послу́ша.
17
І сказав Неєман: якщо вже не так, то нехай рабові твоєму дадуть землі, скільки понесуть два мули, тому що не буде надалі раб твій приносити всепалення і жертви іншим богам, крім Господа;
17
И рече́ неєма́нъ: а́ще ли не [хо́щеши взя́ти], то́ да́ждь рабу́ твоєму́ бре́мя, супру́гъ мско́въ, от земли́ сея́ червле́ныя: я́ко не сотвори́тъ отсе́лѣ ра́бъ тво́й всесожже́нія и же́ртвы бого́мъ ины́мъ, но Го́споду єди́ному,
18
тільки ось у чому нехай простить Господь раба твого: коли піде господар мій у дім Риммона для поклоніння там і обіпреться на руку мою, і поклонюся я в домі Риммона, то, за моє поклоніння в домі Риммона, нехай простить Господь раба твого у випадку цьому.
18
по глаго́лу сему́ и о словеси́ се́мъ: и очи́ститъ Госпо́дь раба́ твоєго́, єгда́ вни́детъ господи́нъ мо́й въ до́мъ ремма́новъ на поклоне́ніє та́мо: и то́й почі́єтъ на руку́ моє́ю, и поклоню́ся въ дому́ ремма́ни, внегда́ кла́нятися єму́ въ дому́ ремма́ни, и очи́ститъ Госпо́дь раба́ твоєго́ по словеси́ сему́.
19
І сказав йому: йди з миром. І він від’їхав від нього на невеликий простір землі.
19
И рече́ Єліссе́й ко неєма́ну: иди́ съ ми́ромъ. и отъи́де от него́ на хавраѳа́ земли́.
20
І сказав Гиєзій, слуга Єлисея, чоловіка Божого: ось, господар мій відмовився взяти з руки Неємана, цього сиріянина, те, що він приносив. Живий Господь! Побіжу я за ним, і візьму в нього що-небудь.
20
И рече́ гієзі́й о́трочищь Єліссе́євъ: се́, пощадѣ́ господи́нъ мо́й неєма́на Си́рянина сего́, є́же не взя́ти от руки́ єго́, я́же принесе́: жи́въ Госпо́дь, я́ко и́мамъ тещи́ вслѣ́дъ єго́, и возму́ от него́ нѣ́что.
21
І погнався Гиєзій за Неєманом. І побачив Неєман того, хто біг за ним, і зійшов з колісниці назустріч йому, і сказав: чи з миром?
21
И тече́ гієзі́й во слѣ́дъ неєма́новъ. И ви́дѣ єго́ неєма́нъ теку́ща вслѣ́дъ себе́, и возврати́ся съ колесни́цы на срѣ́теніє єму́ и рече́: ми́ръ ли?
22
Він відповів: з миром; господар мій послав мене сказати: «ось, тепер прийшли до мене з гори Єфремової два молодих чоловіка із синів пророчих; дай їм талант срібла і дві зміни одягу».
22
И рече́ гієзі́й: ми́ръ: господи́нъ мо́й посла́ мя, глаго́ля: се́, ны́нѣ пріидо́ста ко мнѣ́ два́ о́трочища от горы́ Єфре́мли от сыно́въ проро́чихъ: да́ждь у́бо и́ма тала́нтъ сребра́ и двѣ́ премѣ́ны ри́зъ.
23
І сказав Неєман: візьми, мабуть, два таланти. І просив його. І зав’язав він два таланти срібла у два мішки і дві зміни одягу і віддав двом слугам своїм, і понесли перед ним.
23
И рече́ неєма́нъ: возми́ два́ тала́нта сребра́. И взя́ два́ тала́нта во два́ мѣшца́ и двѣ́ премѣ́ны ри́зъ, и возложи́ на два́ о́трочиша своя́, и несо́ста предъ ни́мъ:
24
Коли він прийшов до пагорба, то взяв з рук їхніх і сховав удома. І відпустив людей, і вони пішли.
24
и пріидо́ша въ сумра́ки, и взя́ от ру́къ и́хъ и сокры́ во хра́минѣ, и отпусти́ му́жы.
25
Коли він прийшов і з’явився до господаря свого, Єлисей сказав йому: звідки, Гиєзію? І сказав він: нікуди не ходив раб твій.
25
И са́мъ вни́де и предста́ господи́ну своєму́. И рече́ къ нему́ Єліссе́й: отку́ду [прише́лъ єси́], гієзі́є? И рече́ гієзі́й: не исходи́лъ ра́бъ тво́й ника́може.
26
І сказав він йому: хіба серце моє не супроводжувало тебе, коли обернувся назустріч тобі чоловік той з колісниці своєї? чи час брати срібло і брати одяг, або оливкові дерева і виноградники, і дрібну або велику худобу, і рабів або рабинь?
26
И рече́ къ нему́ Єліссе́й: не ходи́ло ли се́рдце моє́ съ тобо́ю, и ви́дѣхъ, єгда́ возвраща́шеся му́жъ съ колесни́цы своє́й во срѣ́теніє тебѣ́? и ны́нѣ взя́лъ єси́ сребро́ и ри́зы взя́лъ єси́, да купи́ши за ни́хъ вертогра́ды и ма́слины и віногра́ды, и о́вцы и волы́, и о́троки и отрокови́цы:
27
Нехай же проказа Неєманова пристане до тебе і до потомства твого навік. І вийшов він від нього білий від прокази, як сніг.
27
и прока́за неєма́нова да прильпне́тъ къ тебѣ́ и къ сѣ́мени твоєму́ во вѣ́ки. И изы́де от лица́ єго́ прокаже́нъ я́ко снѣ́гъ.