Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 10
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (unicode)
1
Маккавей же і ті, що були з ним, під проводом Господа, знову зайняли храм і місто,
а побудовані іноплемінниками на площі жертовники і капища зруйнували.
2
ка̑пища же ѿ и҆ноплеме́нникѡвъ на то́ржищи оу҆стро́єннаѧ, є҆ще́ же и҆ трє́бища раскопа́ша,
3
Очистивши храм, вони спорудили інший жертовник; розпаливши камені і взявши з них вогонь, принесли жертву після дворічної перерви, зробили кадильницю і свічники і предкладення хлібів.
Влаштувавши все це, вони молили Господа, падаючи ниць, щоб їм не зазнавати більше таких бід; якщо ж коли і згрішать, те нехай покарає Він їх милостиво, не віддаючи богохульним і жорстоким язичникам.
4
Сїѧ̑ же сотво́рше, молѧ́хꙋ гдⷭ҇а па́дше ни́цъ, да не ктомꙋ̀ въ сицєва́ѧ ѕла̑ѧ впадꙋ́тъ, но а҆́ще когда̀ и҆ согрѣ́шатъ, ѿ негѡ̀ съ кро́тостїю да наказꙋ́ютсѧ, а҆ не ва́рварѡмъ и҆ хꙋ́льнымъ ꙗ҆зы́кѡмъ предадѧ́тсѧ.
5
У той самий день, в який осквернений був храм іноплемінниками, звершилося й очищення храму, у двадцять п’ятий день того самого місяця Хаслева.
І провели вони у веселощах вісім днів за подобою свята кущів, згадуючи, як незадовго перед тим часом вони проводили свято кущів, подібно до звірів, у горах і печерах.
Тепер викладемо, що відбувалося за Антиоха Евпатора, сина того нечестивця, обмежуючись лихами воєн.
10
Нн҃ѣ же ꙗ҆̀же ѡ҆ є҆ѵпа́торѣ а҆нтїо́хѣ, сы́нѣ нечести́вагѡ бы́вшемъ, рече́мъ, сокраща́юще ѕлаа̑ѧ, ꙗ҆̀же во бра́нехъ сотворє́на сꙋ́ть.
11
Прийнявши царство, він доручив управління якомусь Лісію, головному воєначальнику Келе-Сирії і Фінікії.
11
Се́й бо воспрїѧ́въ ца́рствїе, поста́ви над̾ дѣла́ми ца́рскими лѷсі́ю нѣ́коего, кїлисѷрі́и же и҆ фїнїкі́и воево́дꙋ первонача́лнаго.
12
Бо Птоломей, на прізвисько Макрон, вважав за краще дотримуватися справедливости щодо юдеїв, після несправедливостей, які були стосовно них, і намагався справи з ними закінчувати мирно.
12
Птоломе́й бо нарица́емый ма́крѡнъ пра́вдꙋ соблюда́ти произво́ливъ ко і҆ꙋде́ѡмъ бы́вшаѧ ра́ди къ ни̑мъ ѡ҆би́ды, покꙋша́шесѧ ꙗ҆̀же къ ни̑мъ ми́рнѡ препроводи́ти.
13
Тому на нього звели наклеп улюбленці перед Евпатором, і, всюди чуючи назву зрадника за те, що він залишив довірений йому від Филометора Кіпр і перейшов до Антиоха Єпифана, він, не маючи почесної влади, від суму отруїв себе, і так скінчив життя своє.
Ті ж, що були з Маккавеєм, звершуючи моління і благаючи Бога бути помічником їм у війні, кинулися на укріплення ідумеїв.
16
Сꙋ́щїи же со маккаве́омъ сотво́рше моли́твꙋ и҆ моли́вше бг҃а спобо́рника и҆̀мъ бы́ти, на і҆дꙋмє́йскїѧ тверды̑ни оу҆стреми́шасѧ.
17
І, зробивши на них сильний напад, вони оволоділи цими місцями, помстилися всім, хто бився на стінах, умертвляли всіх, хто траплявся назустріч, і побили не менше двадцяти тисяч.
17
Къ ни̑мъ же и҆ пристꙋпи́вше мꙋ́жественнѡ ѡ҆держа́ша мѣста̀, всѣ̑мъ же на стѣнѣ̀ ра́тꙋющымъ ѿмсти́ша и҆ срѣта́ющихсѧ закала́хꙋ, оу҆би́ша же не ме́нше два́десѧти ты́сѧщъ.
18
Не менше дев’яти тисяч утекли у дві дуже міцні вежі, зебезпечені всім проти облоги.
18
И҆збѣ́гшымъ же иѣ̑кїимъ не ме́нши девѧтѝ ты́сѧщъ въ двѣ̀ пѵ̑рги крѣ̑пки ѕѣлѡ̀ и҆ всѧ̑, ꙗ҆̀же проти́вꙋ ѡ҆блеже́нїѧ, и҆мꙋ́щыѧ,
19
Залишивши Симона і Йосифа і ще Закхея з достатньою кількістю людей для облоги їх, Маккавей сам вирушив у такі місця, де він більше потрібен був.
19
маккаве́й ѡ҆ста́вивъ сі́мѡна и҆ і҆ѡ́сифа, є҆ще́ же и҆ закхе́а и҆ и҆̀же съ ни́мъ доволиыхъ ко ѡ҆блеже́нїю и҆́хъ, на нꙋ́жднаѧ мѣста̀ са́мъ ѿи́де.
20
А ті, що були із Симоном, будучи сріблолюбними, дали деяким з тих, що знаходилися у вежах, підкупити себе грішми; одержавши сімдесят тисяч драхм, дозволили деяким утекти.
Коли донесено було Маккавею про те, що сталося, він, зібравши народних вождів, докоряв їм, що вони за срібло продали братів, відпустивши ворогів їхніх.
21
Є҆гда́ же возвѣсти́сѧ маккаве́ю ѡ҆ бы́вшемъ, собра́въ нача́лники люді́й, порица́ше, ꙗ҆́кѡ за сребро̀ прода́ша бра́тїю, сꙋпоста́тѡвъ на ни́хъ ѿпꙋсти́вше.
22
Цих людей, які зробилися зрадниками, він віддав на смерть, і негайно оволодів двома вежами.
Маючи постійно успіх у зброї, яка була у руках його, він знищив у цих двох укріпленнях понад двадцять тисяч чоловік.
23
Ѻ҆рꙋ́жїемъ же во всѣ́хъ и҆ рꙋка́ми благоꙋспѣва́ѧ, погꙋбѝ въ двꙋ̀ тверды́нехъ бо́лѣе два́десѧти ты́сѧщъ.
24
Тимофій же, раніше переможений юдеями, зібрав дуже численне військо з чужоземців, зібрав чимало і вершників, що були в Азії, і з’явився в Юдею з наміром завоювати її.
24
Тїмоѳе́й же, и҆́же пре́жде ѿ і҆ꙋдє́й бы́сть пораже́нъ, собра́въ во́євъ стра́нныхъ мно́жество, и҆ во а҆сі́и бы́вщихъ ко́нникѡвъ собра́въ не ма́лѡ, приі́де а҆́ки ѻ҆рꙋ́жїемъ і҆ꙋде́ю хотѧ́щь взѧ́ти.
25
При його наближенні ті, що були з Маккавеєм, звернулися у молитві до Бога, посипавши землею голови й оперезавши стегна веретищами.
25
Маккаве́й же и҆ сꙋ́щїи съ ни́мъ, приближа́ющꙋсѧ томꙋ̀, ко моли́твѣ бж҃їй ѡ҆братишасѧ, главы̑ земле́ю посы́павше и҆ чрє́сла вре́тищами препоѧ́савше,
26
Припадаючи до підніжжя жертовника, вони благали Його, щоб Він був милостивим до них, був ворогом ворогам їхнім і супротивником супротивникам, як говорить закон.
26
пред ѻ҆лта́рнымъ пра́гомъ ни́цъ па́дше, молѧ́хꙋ млⷭ҇тива и҆̀мъ бы́ти, враждова́ти же враждꙋ́ющымъ на ни́хъ и҆ сꙋпоста́тѡмъ проти́витсѧ ꙗ҆́кѡ зако́нъ глаго́летъ.
27
Звершивши молитву, вони взяли зброю і далеко відійшли від міста; наблизившись же до ворогів, зупинилися.
27
Бы́вше же по моли́твѣ, воспрїе́мше ѻ҆рꙋ̑жїѧ дале́че и҆з̾ гра́да и҆зыдо́ша: прибли́жшежесѧ къ сꙋпоста́тѡмъ, ѡ҆ себѣ̀ ста́ша.
28
Коли зійшло сонце, ті й інші вступили у битву — одні, в доблесті своїй, маючи запорукою успіху і перемоги пристановище у Господі, інші, — поставивши проводирем битви лють.
28
Со́лнцꙋ же возсїѧвающꙋ, ѻ҆боѝ сразишасѧ: сі́и оу҆́бѡ спорꙋ́чника и҆мꙋ́ще благополꙋ́чїѧ и҆ побѣ́ды съ добродѣ́телїю ко гдⷭ҇ꙋ прибѣ́жище, ѻ҆ни́ же воево́дꙋ бра́ней оу҆чини́ща ꙗ҆́рость.
29
Коли відбулася завзята битва, то супротивникам явилися з неба п’ять величних мужів на конях із золотими вуздами, і двоє з них були на чолі юдеїв:
29
Пребыва́ющей же крѣ́пцейй бра́ни, ꙗ҆ви́шасѧ сꙋпоста́тѡмъ ѿ нб҃сѐ мꙋ́жїе пѧ́ть на ко́нехъ зла̑ты оу҆зды̑ и҆мꙋ́щихъ, благолѣ́пни, и҆ пра́вѧще і҆ꙋде́ѡвъ два̀:
30
вони взяли Маккавея у середину до себе і, покриваючи своїм озброєнням, зберігали його неушкодженим, на супротивників же кидали стріли і блискавки, так що вони, змішавшись від осліплення і сповнені страху, самі себе уражали.
А ті, що знаходилися у фортеці, впевнені у неприступності цього місця, надмірно лихословили і промовляли хульні слова.
34
сꙋ́щїи же внꙋ́трь на тве́рдость мѣ́ста оу҆пова́юще, па́че мѣ́ры хꙋ́лѧхꙋ и҆ словеса̀ беззакѡ́ннаѧ и҆зноша́хꙋ.
35
На світанку п’ятого дня двадцять юнаків з тих, що були з Маккавеєм, запалившись гнівом від такого лихослів’я, хоробро кинулися на стіну і зі звірячою люттю уражали кожного, хто траплявся.
Інші також кинулися під час сум’яття на тих, що знаходилися всередині, підпалювали вежі, і, розпаливши багаття, спалювали хульників живими; інші розбивали ворота, і, впустивши у них решту війська, оволоділи містом;