Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 11
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
Коли минуло дуже небагато часу, Лісій, опікун і родич царя, намісник царський, з великим засмученням переносячи те, що сталося,
1
По мaлэ же весьмA врeмени лmсjа, намёстннкъцарeвъ и3 ср0дникъ и3 къ дэлHмъ пристaвникъ, ѕэлw2 тsжцэ сносS бы6вшаz,
2
зібрав до вісімдесяти тисяч піхоти і всю кінноту, і вирушив проти юдеїв з наміром зробити місто їхнє місцем проживання еллінів,
храм обкласти податком, подібно до інших язичницьких капищ, а священноначалля зробити щорічно продажним.
3
хрaмъ же сребродaненъ сотвори1ти, ћкоже и3 пр0чіихъ kзы6къ к†пища, и3 по вс‰ лBта продавaти ґрхіерeйство,
4
Ніскільки не подумав він про силу Божу, понадіявшись на десятки тисяч піхоти, на тисячі кінноти і на вісімдесят слонів.
4
никaкоже помышлzю б9ію держaву безyмнw ўповaz на тмы6 пэбшцє1въ и3 на тhсzщы к0нникwвъ и3 на џсмьдесzтъ слонHвъ.
5
Вступивши в Юдею і наблизившись до Вефсури, місця укріпленого, віддаленого від Єрусалима стадій на п’ять, він обложив його.
5
Вшeдъ же во їудeю и3 прибли1живсz ко веfсyрэ, къ мёсту ќбw крёпкому сyщу, t їеrли1ма же tстоzщему ћкw стjдій пsть, сіE ўтэснsше.
6
Коли Маккавей і ті, що були з ним, довідалися, що він облягає твердині, то з плачем і сльозами разом з народом благали Господа, щоб Він послав доброго ангела на спасіння Ізраїля.
6
Е#гдa же познA маккавeй и3 и5же съ ни1мъ рaтующа є3го2 тверды6ни, съ плaчемъ и3 слезaми молsху гDа со всёмъ нар0домъ, бlгaго ѓгGла послaти ко сп7сeнію ї}лz.
7
Маккавей же, сам перший узявши зброю, переконував інших разом з ним, піддаючи себе небезпекам, допомогти братам; і вони негайно охоче вирушили з ним у похід.
7
Сaмъ же маккавeй пeрвый взsвъ nрyжіе ўвэщавaше пр0чихъ вкпэ съ ни1мъ бёдство под8sти, є4же помогaти брaтіи своeй: вкyпэ же и3 со ќсeрдмъ ўстреми1шасz.
8
Коли вони були поблизу Єрусалима, негайно явився проводирем їх вершник у білому одязі, який потрясав золотою зброєю.
8
Тaмw же, и3 бли1з8 їеrли1ма сyщымъ, kви1сz предводsй и4хъ к0нникъ во nдeжди бёлэ всеoрyжіе злат0е потрzсaющь.
9
Усі вони разом подякували милосердному Богу, й укріпилися духом, готові знищити не тільки людей, але і лютих звірів і навіть залізні стіни.
9
Вкyпэ же вси2 благослови1ша млcрдаго бGа и3 ўкрэпи1шасz душaми, не т0чію человёкwвъ, но и3 ѕвэрeй лютёйшихъ и3 стёны жєлёзны сокрушaти сyще гот0ви,
10
Так прийшли вони, під покровом небесного споборника, з милости до них Господа.
10
и3дsху во ўстроeніи съ нб7се споб0рника и3мёюще, ми1лующу и5хъ гDу:
11
Як леви, кинулися вони на ворогів, і уразили їх одинадцять тисяч піших і тисячу шістсот кінних, а всіх інших змусили тікати.
11
львоwбрaзнw же ўстрэми1вшесz на супостaты, положи1ша t ни1хъ є3ди1нонaдесzть тhсzщъ пэшцє1въ, к0нникwвъ же тhсщу и3 шeсть сHтъ,
12
Багато хто з них, будучи пораненими, рятувалися роздягненими, і сам Лісій урятувався ганебною втечею.
12
всёхе же понyдиша бэжaти: мн0зи же t ни1хъ ћзвени нaзи ўцэлёша, и3 сaмъ лmсjа стyднw бэжaвъ спасeсz.
13
Будучи ж досить розумним і розмірковуючи сам із собою над поразкою, яка трапилася з ним, він зрозумів, що євреї непереможні, тому що всемогутній Бог допомагає їм; тому, пославши до них,
13
Не без8 ўмa же сhй, размышлsz въ себЁ бhвшее на себE поражeніе и1 ўразумёвъ непобэди1мыхъ бhти є3врewвъ, всемогyщему бGу споб0рствующему и5мъ, послaвъ
14
запевняв, що він погоджується на всі законні вимоги і переконає царя бути їхнім другом.
14
ўвэщавaше, ћкw и4мать примири1тисz во всёхъ прaведныхъ и3 ћкw совётуz прекли3 царS, да бyдетъ и5мъ дрyгъ.
15
Маккавей, піклуючись про користь, погодився на все, що пропонував Лісій; бо цар схвалив усе, що запропонував Маккавей Лісію у листі щодо юдеїв.
15
Соизв0ли же маккавeй њ всёхъ, њ ни1хже лmсjа молsше, њ полезныхъ радsщь: є3ли6ка бо маккавeй дадE лmсjа на писмЁ њ їудeехъ, соизв0ли цaрь.
16
Лист же, написаний Лісієм до юдеїв, був такого змісту: «Лісій народу юдейському — радуватися.
16
Бёша бо пис†ніz їудеємъ пHсланаz t лmсjи, и3мyщаz w4бразъ сицeвъ, лmсjа мн0жеству їудeйску рaдоватисz:
17
Іоан і Авессалом, вами послані, передавши підписану відповідь, клопотали про те, що було зазначено у ньому.
Коли ж ми почули, що юдеї не погоджуються на почате батьком моїм нововведення еллінських звичаїв, а віддають перевагу власним установленням, і тому просять, щоб дозволено було їм дотримуватися своїх законів;
24
слhшахомъ їудє1й не соблаговолsющихъ nтцA моегw2 повелёнію, є4же премэни1тисz и5мъ на є4ллинскіz зак0ны, но и3зволsющихъ держaти сво‰ зaпwвэди и тогw2 рaди молsщихъ, да дaруютсz и5мъ закHннаz и4хъ:
25
то, бажаючи, щоб і цей народ не був потурбованим, визначаємо, щоб храм їхній був відновлений і щоб жили вони за звичаєм своїх предків.
Отже, ти добре зробиш, якщо пошлеш до них і укладеш мир з ними, щоб вони, знаючи наші наміри, були благодушні і весело продовжували займатися ділами своїми».
А що визнав він за потрібне доповісти цареві, про те, розсудивши негайно, пошліть кого-небудь, щоб ми могли зробити, що для вас потрібно, бо ми вирушаємо в Антиохію.
36
ґ ±же суди2 предложи1ти царю2, скорёе посли1те кого2 созирaюще њ си1хъ, да ўстaвитъ, ћкоже подобaетъ вaмъ, мы бо и4демъ ко ґнтіохjи:
37
Тому поспішіть, і пошліть кого-небудь, щоб і ми могли знати, якої ви думки.