Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, тим, хто прийняв з нами однаково дорогоцінну віру в правді Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа:
1
(За? …д7.) Сjмwнъ пeтръ, рaбъ и3 послaнникъ ї}съ хrт0въ, равночcтную съ нaми получи1вшимъ вёру въ прaвдэ бGа нaшегw и3 сп7са ї}са хrтA:
2
благодать і мир вам нехай помножиться в пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого.
2
блгdть вaмъ и3 ми1ръ да ўмн0житсz въ познaніи бGа, и3 хrтA ї}са гDа нaшегw.
3
Тому що від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою,
3
Ћкw вс‰ нaмъ бжcтвенныz си1лы є3гw2, ±же къ животY и3 бlгочeстію, п0дана рaзумомъ [познaніемъ] призвaвшагw нaсъ слaвою и3 добродётелію,
4
якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похіттю:
4
и4миже чтcн†z нaмъ и3 вели6каz њбэтов†ніz даровaшасz, да си1хъ рaди бyдете бжcтвеннагw прич†стницы є3стествA, tбёгше, ћже въ мjрэ, п0хотныz тли2:
5
ви ж, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вашій вірі чесноту, в чесноті розсудливість,
5
и3 въ сaмое же сіE, тщaніе всE привнeсше, подади1те въ вёрэ вaшей добродётель, въ добродётели же рaзумъ,
6
в розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, у терпінні благочестя,
6
въ рaзумэ же воздержaніе, въ воздержaніи же терпёніе, въ терпёніи же бlгочeстіе,
7
в благочесті братолюбство, у братолюбстві любов.
7
во бlгочeстіи же братолю1біе, въ братолю1біи же люб0вь.
8
Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа.
8
Сі‰ бо с{щаz въ вaсъ и3 мнHжащаzсz, не прaздныхъ нижE безпл0дныхъ сотворsтъ вы2 въ гDа нaшегw ї}са хrтA познaніе:
9
А в кого цього немає, той сліпий, закрив очі, забув про очищення давніх гріхів своїх.
9
є3мyже бо нёсть си1хъ, слёпъ є4сть, мжaй, забвeніе пріeмъ њчищeніz дрeвнихъ свои1хъ грэхHвъ.
10
Тому, браття, усе більше і більше старайтесь утверджувати ваше покликання та обрання; так діючи, ви ніколи не спіткнетесь,
10
(За? …е7.) Тёмже пaче, брaтіе, потщи1тесz и3звёстно вaше звaніе и3 и3збрaніе твори1ти: сі‰ бо творsще, не и4мате согрэши1ти никогдaже,
11
бо так відкриється для вас вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.
11
си1це бо nби1лнw приподaстсz вaмъ вх0дъ въ вёчное цrтво гDа нaшегw и3 сп7са ї}са хrтA.
12
Заради того я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч і ви знаєте і утверджені у справжній істині.
12
Сегw2 рaди не њблэню1сz воспоминaти пrнw вaмъ њ си1хъ, ѓще и3 вёдите, и3 ўтверждeни є3стE въ настоsщей и4стинэ.
13
Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цьому тілі, спонукати вас нагадуванням,
13
Прaведно бо мню2, донeлэже є4смь въ сeмъ тэлеси2, возставлsти вaсъ воспоминaніемъ,
14
знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю мою, як і Господь наш Ісус Христос відкрив мені.
14
вёдый, ћкw ск0рw є4сть tложeніе тэлесE моегw2, ћкоже и3 гDь нaшъ ї}съ хrт0съ сказA мнЁ.
15
Буду ж старатися, щоб ви і по відході моїм пам’ятали це.
15
Потщyсz же и3 всегдA и3мёти вaсъ по моeмъ и3сх0дэ пaмzть њ си1хъ твори1ти.
16
Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі.
16
Не ўхищрє1ннымъ бо бaснемъ послёдовавше сказaхомъ вaмъ си1лу и3 пришeствіе гDа нaшегw ї}са хrтA, но самови1дцы бhвше вели1чествіz џнагw.
17
Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли від величної слави дійшов до Нього такий голос: «Цей є Син Мій улюблений, у Якому Моє благовоління».
17
Пріeмъ бо t бGа nц7A чeсть и3 слaву, глaсу пришeдшу къ немY таковY t велелёпныz слaвы: сeй є4сть сн7ъ м0й возлю1бленный, њ нeмже ѓзъ бlгоизв0лихъ.
18
І цей голос, що зійшов з небес, ми чули, перебуваючи з Ним на горі святій.
18
И# сeй глaсъ мы2 слhшахомъ съ небесE сшeдшь, съ ни1мъ сyще на горЁ с™ёй.
19
До того ж маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що сяє у темному місці, доки не почне розвиднятися день і не засяє зірниця у серцях ваших.
19
И# и4мамы и3звёстнэйшее прbр0ческое сл0во: є3мyже внимaюще ћкоже свэти1лу сіsющу въ тeмнэмъ мёстэ, д0брэ творитE, д0ндеже дeнь њзари1тъ, и3 денни1ца возсіsетъ въ сердцaхъ вaшихъ,
20
Знайте насамперед те, що ніяке пророцтво в Писанні не залежить від власного вирішення.
20
(За? …ѕ7.) сіE прeжде вёдуще, ћкw всsко прbр0чество кни1жное по своемY скaзанію не бывaетъ.
21
Бо ніколи не було пророцтва з людської волі, а промовляли його святі Божі люди, натхнені Духом Святим.
21
Ни бо2 в0лею бhсть когдA человёкwмъ прbр0чество, но t с™aгw д¦а просвэщaеми глаг0лаша с™jи б9іи человёцы.