¹

Це вже друге послання пишу вам, улюблені; в них нагадуванням збуджую ваше чисте розуміння,

¹

(Зач. 68) Сіє́ уже́, возлю́бленніи, второ́є ва́мъ пишу́ посла́ніє, въ ни́хже возбужда́ю воспомина́ніємъ ва́шъ чи́стый смы́слъ,

²

щоб ви пам’ятали слова, раніше сказані святими пророками, і заповідь Господа і Спасителя, передану апостолами вашими.

²

помяну́ти пре́жде рече́нныя глаго́лы от святы́хъ проро́къ, и апо́столъ ва́шихъ за́повѣдь Го́спода и Спа́са:

³

Насамперед знайте, що в останні дні прийдуть зухвалі хулителі, які чинитимуть за своїми похотями

³

сіє́ пре́жде вѣ́дяще, я́ко пріиду́тъ въ послѣ́днія дни́ руга́теле, по свои́хъ по́хотѣхъ ходя́ще

⁴

і казатимуть: «Де обітниця пришестя Його? Бо з того часу, як почали вмирати батьки, від початку творіння, все залишається так само».

⁴

и глаго́люще: гдѣ́ є́сть обѣтова́ніє прише́ствія Єго́, отне́лѣже бо отцы́ успо́ша, вся́ та́ко пребыва́ютъ от нача́ла созда́нія.

⁵

Ті, котрі так думають, не знають, що небеса були споконвіку, і земля створена була Словом Божим з води і водою;

⁵

Таи́тся бо и́мъ сіє́ хотя́щымъ, я́ко небеса́ бѣ́ша испе́рва, и земля́ от воды́ и водо́ю [и посредѣ́ воды́] соста́влена, Бо́жіимъ сло́вомъ:

⁶

тому і тодішній світ загинув, затоплений водою.

⁶

тѣ́мже тогда́шніи мі́ръ, водо́ю потопле́нъ бы́въ, поги́бе.

⁷

А нинішні небеса і земля, які утримуються тим же словом, зберігаються для вогню на день суду і погибелі нечестивих людей.

⁷

А ны́нѣшняя небеса́ и земля́ тѣ́мже сло́вомъ сокрове́на су́ть, огню́ блюдо́ма на де́нь суда́ и поги́бели нечести́выхъ человѣ́къ.

⁸

Єдине ж не повинно бути приховане від вас, улюблені, що у Господа один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день.

⁸

Єди́но же сіє́ да не утаи́тся ва́съ, возлю́бленніи, я́ко єди́нъ де́нь предъ Го́сподемъ я́ко ты́сяща лѣ́тъ, и ты́сяща лѣ́тъ я́ко де́нь єди́нъ.

⁹

Не зволікає Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння.

⁹

Не косни́тъ Госпо́дь обѣтова́нія, я́коже нѣ́цыи коснѣ́ніє мня́тъ: но долготе́рпитъ на на́съ, не хотя́ да кто́ поги́бнетъ, но да вси́ въ покая́ніє пріи́дутъ.

¹⁰

Прийде ж день Господній, як тать уночі, і тоді небеса з шумом перейдуть, а стихії, розпалившись, зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять.

¹⁰

Пріи́детъ же де́нь Госпо́день я́ко та́ть въ нощи́, въ о́ньже небеса́ у́бо съ шу́момъ ми́мо и́дутъ [по́йдутъ], стіхі́и же сжига́ємы разоря́тся, земля́ же и я́же на не́й дѣла́ сгоря́тъ.

¹¹

Якщо так усе це зруйнується, то якими слід бути у святому житті і благочесті вам,

¹¹

Си́мъ у́бо всѣ́мъ разоря́ємымъ, ка́цѣмъ подоба́єтъ бы́ти ва́мъ во святы́хъ пребыва́ніихъ и благоче́стіихъ,

¹²

що чекають і бажають пришестя дня Божого, коли розпалені небеса зруйнуються і розпалені стихії розтопляться?

¹²

ча́ющымъ и скорѣ́є бы́ти жела́ющымъ прише́ствія Бо́жіяго дне́, єго́же ра́ди небеса́ жего́ма разоря́тся, и стіхі́и опаля́ємы раста́ются?

¹³

А втім, за Його обітницею, ми чекаємо нового неба і нової землі, на яких живе правда.

¹³

Но́ва же небесе́ и но́вы земли́ по обѣтова́нію Єго́ ча́ємъ, въ ни́хже пра́вда живе́тъ.

¹⁴

Отже, улюблені, чекаючи цього, постарайтесь стати перед Ним неоскверненими і непорочними в мирі;

¹⁴

Тѣ́мже, возлю́бленніи, си́хъ ча́юще, потщи́теся нескве́рни и непоро́чни Тому́ обрѣсти́ся въ ми́рѣ,

¹⁵

і довготерпіння Господа нашого вважайте спасінням, як і улюблений брат наш Павло, за даною йому премудрістю, написав вам,

¹⁵

и Го́спода на́шего долготерпѣ́ніє спасе́ніє непщу́йте, я́коже и возлю́бленный на́шъ бра́тъ Па́велъ по да́ннѣй єму́ прему́дрости написа́ ва́мъ,

¹⁶

як він говорить про все це і в усіх своїх посланнях, у яких є дещо малозрозуміле, так що неуки і нестійкі перекручують, як і інші Писання, на свою власну погибель.

¹⁶

я́коже и во всѣ́хъ свои́хъ посла́ніихъ, глаго́ля въ ни́хъ о си́хъ: въ ни́хже су́ть неудо́бь разу́мна нѣ́кая, я́же ненауче́ни и неутвержде́ни развраща́ютъ, я́коже и про́чая Писа́нія, къ своє́й поги́бели и́мъ.

¹⁷

Отже, ви, улюблені, будучи попередженими про це, бережіться, щоб не спокуситися вам оманою беззаконників і не відпасти від свого утвердження,

¹⁷

Вы́ же у́бо, возлю́бленніи, предвѣ́дяще храни́теся, да не ле́стію беззако́нныхъ сведе́ни бы́вше, отпаде́те своєго́ утвержде́нія,

¹⁸

але зростайте в благодаті і пізнанні Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і нині і в день вічний. Амінь.

¹⁸

но да расте́те во благода́ти и ра́зумѣ Го́спода на́шего и Спа́са Іису́са Христа́. Тому́ сла́ва и ны́нѣ и въ де́нь вѣ́ка. Ами́нь.