Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 1
1
Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, тим, хто прийняв з нами однаково дорогоцінну віру в правді Бога нашого і Спасителя Ісуса Христа:
1
(За? …д7.) Сjмwнъ пeтръ, рaбъ и3 послaнникъ ї}съ хrт0въ, равночcтную съ нaми получи1вшимъ вёру въ прaвдэ бGа нaшегw и3 сп7са ї}са хrтA:
2
благодать і мир вам нехай помножиться в пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого.
2
блгdть вaмъ и3 ми1ръ да ўмн0житсz въ познaніи бGа, и3 хrтA ї}са гDа нaшегw.
3
Тому що від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя, через пізнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою,
3
Ћкw вс‰ нaмъ бжcтвенныz си1лы є3гw2, ±же къ животY и3 бlгочeстію, п0дана рaзумомъ [познaніемъ] призвaвшагw нaсъ слaвою и3 добродётелію,
4
якими даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства, віддалившись від пануючого в світі розтління похіттю:
4
и4миже чтcн†z нaмъ и3 вели6каz њбэтов†ніz даровaшасz, да си1хъ рaди бyдете бжcтвеннагw прич†стницы є3стествA, tбёгше, ћже въ мjрэ, п0хотныz тли2:
5
ви ж, докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вашій вірі чесноту, в чесноті розсудливість,
5
и3 въ сaмое же сіE, тщaніе всE привнeсше, подади1те въ вёрэ вaшей добродётель, въ добродётели же рaзумъ,
6
в розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, у терпінні благочестя,
6
въ рaзумэ же воздержaніе, въ воздержaніи же терпёніе, въ терпёніи же бlгочeстіе,
7
в благочесті братолюбство, у братолюбстві любов.
7
во бlгочeстіи же братолю1біе, въ братолю1біи же люб0вь.
8
Якщо це у вас є і примножується, то ви не залишитесь без успіху і плоду в пізнанні Господа нашого Ісуса Христа.
8
Сі‰ бо с{щаz въ вaсъ и3 мнHжащаzсz, не прaздныхъ нижE безпл0дныхъ сотворsтъ вы2 въ гDа нaшегw ї}са хrтA познaніе:
9
А в кого цього немає, той сліпий, закрив очі, забув про очищення давніх гріхів своїх.
9
є3мyже бо нёсть си1хъ, слёпъ є4сть, мжaй, забвeніе пріeмъ њчищeніz дрeвнихъ свои1хъ грэхHвъ.
10
Тому, браття, усе більше і більше старайтесь утверджувати ваше покликання та обрання; так діючи, ви ніколи не спіткнетесь,
10
(За? …е7.) Тёмже пaче, брaтіе, потщи1тесz и3звёстно вaше звaніе и3 и3збрaніе твори1ти: сі‰ бо творsще, не и4мате согрэши1ти никогдaже,
11
бо так відкриється для вас вільний вхід до вічного Царства Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа.
11
си1це бо nби1лнw приподaстсz вaмъ вх0дъ въ вёчное цrтво гDа нaшегw и3 сп7са ї}са хrтA.
12
Заради того я ніколи не перестану нагадувати вам про це, хоч і ви знаєте і утверджені у справжній істині.
12
Сегw2 рaди не њблэню1сz воспоминaти пrнw вaмъ њ си1хъ, ѓще и3 вёдите, и3 ўтверждeни є3стE въ настоsщей и4стинэ.
13
Справедливим же вважаю, доки перебуваю в цьому тілі, спонукати вас нагадуванням,
13
Прaведно бо мню2, донeлэже є4смь въ сeмъ тэлеси2, возставлsти вaсъ воспоминaніемъ,
14
знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю мою, як і Господь наш Ісус Христос відкрив мені.
14
вёдый, ћкw ск0рw є4сть tложeніе тэлесE моегw2, ћкоже и3 гDь нaшъ ї}съ хrт0съ сказA мнЁ.
15
Буду ж старатися, щоб ви і по відході моїм пам’ятали це.
15
Потщyсz же и3 всегдA и3мёти вaсъ по моeмъ и3сх0дэ пaмzть њ си1хъ твори1ти.
16
Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі.
16
Не ўхищрє1ннымъ бо бaснемъ послёдовавше сказaхомъ вaмъ си1лу и3 пришeствіе гDа нaшегw ї}са хrтA, но самови1дцы бhвше вели1чествіz џнагw.
17
Бо Він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли від величної слави дійшов до Нього такий голос: «Цей є Син Мій улюблений, у Якому Моє благовоління».
17
Пріeмъ бо t бGа nц7A чeсть и3 слaву, глaсу пришeдшу къ немY таковY t велелёпныz слaвы: сeй є4сть сн7ъ м0й возлю1бленный, њ нeмже ѓзъ бlгоизв0лихъ.
18
І цей голос, що зійшов з небес, ми чули, перебуваючи з Ним на горі святій.
18
И# сeй глaсъ мы2 слhшахомъ съ небесE сшeдшь, съ ни1мъ сyще на горЁ с™ёй.
19
До того ж маємо найдостовірніше пророче слово; і ви добре робите, коли звертаєтесь до нього, як до світильника, що сяє у темному місці, доки не почне розвиднятися день і не засяє зірниця у серцях ваших.
19
И# и4мамы и3звёстнэйшее прbр0ческое сл0во: є3мyже внимaюще ћкоже свэти1лу сіsющу въ тeмнэмъ мёстэ, д0брэ творитE, д0ндеже дeнь њзари1тъ, и3 денни1ца возсіsетъ въ сердцaхъ вaшихъ,
20
Знайте насамперед те, що ніяке пророцтво в Писанні не залежить від власного вирішення.
20
(За? …ѕ7.) сіE прeжде вёдуще, ћкw всsко прbр0чество кни1жное по своемY скaзанію не бывaетъ.
21
Бо ніколи не було пророцтва з людської волі, а промовляли його святі Божі люди, натхнені Духом Святим.
21
Ни бо2 в0лею бhсть когдA человёкwмъ прbр0чество, но t с™aгw д¦а просвэщaеми глаг0лаша с™jи б9іи человёцы.
Глава 2
1
Були і лжепророки серед людей, як і у вас будуть лжевчителі, які внесуть згубні єресі і, відрікшись від Владики, Який відкупив їх, накличуть на себе скору погибель.
1
Бhша же и3 лжи1віи прор0цы въ лю1дэхъ, ћкоже и3 въ вaсъ бyдутъ лжи1віи ўчи1теліе, и5же внесyтъ є4рєси поги1бели, и3 и3скyпльшагw и5хъ вLки tметaющесz, приводsще себЁ ск0ру поги1бель.
2
І багато наслідують їхню розпусту, і через них дорога істини буде в ганьбі.
2
И# мн0зи послёдствуютъ и4хъ нечистотaмъ, и4хже рaди пyть и4стинный похyлитсz.
3
І через користолюбство будуть ловити вас облесливими словами; суд їм давно готовий, і загибель їхня не дрімає.
3
И# въ преумножeніи льсти1выхъ словeсъ [въ лихои1мствэ льсти1выми словесы2] вaсъ ўловsтъ: и4хже сyдъ и3скони2 не косни1тъ, и3 поги1бель и4хъ не дрeмлетъ.
4
Бо якщо Бог не помилував ангелів, які згрішили, а, зв’язавши путами пекельної темряви, віддав зберігати їх на суд для покарання;
4
Ѓще бо бGъ ѓггелwвъ согрэши1вшихъ не пощадЁ, но плени1цами мрaка свzзaвъ, предадE на сyдъ мyчимыхъ блюсти2:
5
і якщо не пощадив першого світу, а у восьми душах зберіг родину Ноя, проповідника правди, коли навів потоп на світ нечестивих;
5
и3 пeрвагw мjра не пощадЁ, но nсмaго нHа прaвды проповёдника сохрани2, пот0пъ мjру нечeствовавшихъ наведE:
6
і якщо міста Содом та Гоморру, засудивши на знищення, спопелив, показавши приклад майбутнім нечестивцям,
6
и3 грaды содHмскіz и3 гомHррскіz сжeгъ, разорeніемъ њсуди2, w4бразъ хотsщымъ нечeствовати положи1въ:
7
а праведного Лота, змученого людьми шаленої розпусти, визволив, —
7
и3 првdнаго лHта, њби1дима t беззак0нныхъ въ нечистотЁ сожи1тіz, и3збaви:
8
бо цей праведник, живучи серед них, бачив і чув беззаконні діла їхні і тим щодня мучив свою праведну душу, —
8
видёніемъ бо и3 слyхомъ прaведный, живhй въ ни1хъ, дeнь t днE дyшу првdну беззак0нными дёлы мyчаше:
9
то, звичайно, знає Господь, як визволяти благочестивих від спокуси, а беззаконників тримати на день суду, для покарання,
9
(За? …з7.) вёсть гDь бlгочcти6выz t напaсти и3збавлsти, непрaведники же на дeнь сyдный м{чимы блюсти2,
10
а найпаче тих, що йдуть услід за гидкою похіттю плотською, зневажають начальства, зухвалі, самодогідливі, не бояться злословити вищих,
10
наипaче же в8слёдъ плотскjz п0хоти сквернeніz ходsщыz и3 њ госп0дствэ нерадsщыz: продерзaтелє, себЁ ўгHдницы, слaвы не трепeщутъ хyлzще:
11
тоді як і ангели, перевершуючи їх міццю і силою, не промовляють на них перед Господом докірливого суду.
11
и3дёже ѓгGли крёпостію и3 си1лою бHлши сyще, не терпsтъ на сS t гDа ўкори1зненъ сyдъ.
12
Вони, як безмовні тварини, що за своєю природою призначені на виловлення та знищення, лихословлячи те, чого не розуміють, у розтлінні своєму знищаться,
12
Сjи же, ћкw ск0ти жив0тни є3стеств0мъ бhвше въ поги1бель и3 тлю2, въ ни1хже не разумёютъ хyлzще, во и3стлёніи своeмъ и3стлёютъ,
13
вони одержать відплату за беззаконня; бо вони вважають насолодою повсякденну розкіш; сквернителі та соромітники, вони насолоджуються своєю оманою, бенкетуючи з вами;
13
пріeмлюще мздY непрaведну, слaсть мнsще вседнeвное насыщeніе, скверни1тєли и3 пор0чницы, питaющесz лестьми2 свои1ми, kдyще съ вaми,
14
очі у них сповнені блудодіяння і безперестанного гріха, вони зваблюють душі неутверджені; серце їхнє привчене до користолюбства, це — сини прокляття.
14
џчи и3мyще и3сп0лнь блудодэsніz и3 непрестaемагw грэхA, прельщaюще дyшы неутверждє1ны, сeрдце научeно лихои1мству и3мyще, клsтвы ч†да:
15
Залишивши прямий шлях, вони заблукали, йдучи слідом за Валаамом, сином Восоровим, який полюбив мзду неправедну,
15
њстaвльше прaвый пyть заблуди1ша, послёдовавше пути2 валаaма вос0рова, и4же мздY непрaведну возлюби2,
16
але був викритий у своєму беззаконні: безсловесна ослиця, промовивши людським голосом, спинила безумство пророка.
16
њбличeніе же и3мЁ своегw2 беззак0ніz: под8zрeмникъ безглaсенъ, человёческимъ глaсомъ провэщaвшь, возбрани2 прор0ка безyміе.
17
Це безводні джерела, імла та хмари, що їх жене вітер; для них приготований морок вічної темряви.
17
Сjи сyть и3ст0чницы безв0дни, w4блацы и3 мглы6 t вётръ преноси1ми, и5мже мрaкъ тeмный во вёки блюдeтсz.
18
Бо, висловлюючи надуте пустослів’я, вони ловлять у плотські похоті і розпусту усіх, які ледве відстали від тих, що живуть в омані.
18
ПрегHрдаz бо суеты2 вэщaюще, прельщaютъ въ сквє1рны плотскjz п0хоти, tбэгaющихъ всsчески t ни1хъ живyщихъ во льсти2,
19
Обіцяють їм волю, будучи самі рабами тління; бо хто ким буває переможений, той тому і раб.
19
своб0ду и5мъ њбэщавaюще, сaми раби2 сyще тлeніz: и4мже бо кто2 побэждeнъ бывaетъ, семY и3 раб0тенъ є4сть.
20
Бо якщо, позбавившись скверни світу через пізнання Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, вони знов заплутуються в ній і перемагаються нею, то останнє буває для них гірше за перше.
20
Ѓще бо tбёгше сквeрнъ мjра въ рaзумъ [познaніемъ] гDа и3 сп7са нaшегw ї}са хrтA, си1ми же пaки сплeтшесz побэждaеми бывaютъ, бhша и5мъ послBднzz гHрша пeрвыхъ.
21
Краще було б їм не пізнати дороги правди, ніж, пізнавши її, повернутися назад від переданої їм святої заповіді.
21
Лyчше бо бЁ и5мъ не познaти пути2 прaвды, нeжели познaвшымъ возврати1тисz вспsть t прeданныz и5мъ с™hz зaповэди.
22
Але з ними трапляється за правдивим прислів’ям: «пес повертається до своєї блювотини» і «помита свиня йде валятися в багно».
22
Случи1сz бо и5мъ и4стиннаz при1тча: пeсъ возврaщьсz на свою2 блев0тину, и3: свиніS, њмhвшисz, въ кaлъ ти1нный.
Глава 3
1
Це вже друге послання пишу вам, улюблені; в них нагадуванням збуджую ваше чисте розуміння,
1
(За? …}.) СіE ўжE, возлю1бленніи, втор0е вaмъ пишY послaніе, въ ни1хже возбуждaю воспоминaніемъ вaшъ чи1стый смhслъ,
2
щоб ви пам’ятали слова, раніше сказані святими пророками, і заповідь Господа і Спасителя, передану апостолами вашими.
2
помzнyти прeжде речє1нныz глаг0лы t с™hхъ прbрHкъ, и3 ґпcлъ вaшихъ зaповэдь гDа и3 сп7са:
3
Насамперед знайте, що в останні дні прийдуть зухвалі хулителі, які чинитимуть за своїми похотями
3
сіE прeжде вёдzще, ћкw пріидyтъ въ послBдніz дни2 ругaтелє, по свои1хъ п0хотэхъ ходsще
4
і казатимуть: «Де обітниця пришестя Його? Бо з того часу, як почали вмирати батьки, від початку творіння, все залишається так само».
4
и3 глаг0люще: гдЁ є4сть њбэтовaніе пришeствіz є3гw2, tнeлэже бо nтцы2 ўсп0ша, вс‰ тaкw пребывaютъ t начaла создaніz.
5
Ті, котрі так думають, не знають, що небеса були споконвіку, і земля створена була Словом Божим з води і водою;
5
Таи1тсz бо и5мъ сіE хотsщымъ, ћкw небесA бёша и3спeрва, и3 землS t воды2 и3 вод0ю [и3 посредЁ воды2] состaвлена, б9іимъ сл0вомъ:
6
тому і тодішній світ загинув, затоплений водою.
6
тёмже тогдaшніи мjръ, вод0ю потоплeнъ бhвъ, поги1бе.
7
А нинішні небеса і земля, які утримуються тим же словом, зберігаються для вогню на день суду і погибелі нечестивих людей.
7
Ґ нн7эшнzz небесA и3 землS тёмже сл0вомъ сокровє1на сyть, nгню2 блюдHма на дeнь судA и3 поги1бели нечести1выхъ человBкъ.
8
Єдине ж не повинно бути приховане від вас, улюблені, що у Господа один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день.
8
Е#ди1но же сіE да не ўтаи1тсz вaсъ, возлю1бленніи, ћкw є3ди1нъ дeнь пред8 гDемъ ћкw тhсzща лётъ, и3 тhсzща лётъ ћкw дeнь є3ди1нъ.
9
Не зволікає Господь з виконанням обітниці, як деякі вважають те зволіканням; але довготерпить заради нас, не бажаючи, щоб хто загинув, а щоб усі прийшли до покаяння.
9
Не косни1тъ гDь њбэтовaніz, ћкоже нёцыи коснёніе мнsтъ: но долготeрпитъ на нaсъ, не хотS да кто2 поги1бнетъ, но да вси2 въ покаsніе пріи1дутъ.
10
Прийде ж день Господній, як тать уночі, і тоді небеса з шумом перейдуть, а стихії, розпалившись, зруйнуються, земля і всі діла на ній згорять.
10
Пріи1детъ же дeнь гDень ћкw тaть въ нощи2, въ џньже небесA ќбw съ шyмомъ ми1мw и4дутъ [п0йдутъ], стіх‡и же сжигaємы разорsтсz, землs же и3 ±же на нeй дэлA сгорsтъ.
11
Якщо так усе це зруйнується, то якими слід бути у святому житті і благочесті вам,
11
Си6мъ u5бо всBмъ разорsємымъ, к†цэмъ подобaетъ бhти вaмъ во с™hхъ пребывaніихъ и3 бlгочeстіихъ,
12
що чекають і бажають пришестя дня Божого, коли розпалені небеса зруйнуються і розпалені стихії розтопляться?
12
чaющымъ и3 скорёе бhти желaющымъ пришeствіz б9іzгw днE, є3гHже рaди небесA жегHма разорsтсz, и3 стіх‡и њпалsємы растaютсz;
13
А втім, за Його обітницею, ми чекаємо нового неба і нової землі, на яких живе правда.
13
Н0ва же нб7сE и3 н0вы земли2 по њбэтовaнію є3гw2 чaемъ, въ ни1хже прaвда живeтъ.
14
Отже, улюблені, чекаючи цього, постарайтесь стати перед Ним неоскверненими і непорочними в мирі;
14
Тёмже, возлю1бленніи, си1хъ чaюще, потщи1тесz несквeрни и3 непор0чни томY њбрэсти1сz въ ми1рэ,
15
і довготерпіння Господа нашого вважайте спасінням, як і улюблений брат наш Павло, за даною йому премудрістю, написав вам,
15
и3 гDа нaшегw долготерпёніе спcніе непщyйте, ћкоже и3 возлю1бленный нaшъ брaтъ пavелъ по дaннэй є3мY премdрости написA вaмъ,
16
як він говорить про все це і в усіх своїх посланнях, у яких є дещо малозрозуміле, так що неуки і нестійкі перекручують, як і інші Писання, на свою власну погибель.
16
ћкоже и3 во всёхъ свои1хъ послaніихъ, глаг0лz въ ни1хъ њ си1хъ: въ ни1хже сyть неуд0бь раз{мна нBкаz, ±же ненаучeни и3 неутверждeни развращaютъ, ћкоже и3 прHчаz пис†ніz, къ своeй поги1бели и4мъ.
17
Отже, ви, улюблені, будучи попередженими про це, бережіться, щоб не спокуситися вам оманою беззаконників і не відпасти від свого утвердження,
17
Вh же u5бо, возлю1бленніи, предвёдzще храни1тесz, да не лeстію беззак0нныхъ сведeни бhвше, tпадeте своегw2 ўтверждeніz,
18
але зростайте в благодаті і пізнанні Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і нині і в день вічний. Амінь.
18
но да растeте во блгdти и3 рaзумэ гDа нaшегw и3 сп7са ї}са хrтA. ТомY слaва и3 нн7э и3 въ дeнь вёка. Ґми1нь.