Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Після смерти Саула, коли Давид повернувся після поразки амаликитян і пробув у Секелагу два дні,
1
И# бhсть є3гдA ќмре саyлъ, и3 давjдъ возврати1сz побэди1въ ґмали1ка, и3 пребhсть давjдъ въ секелaзэ дни6 двA.
2
ось, на третій день приходить чоловік зі стану Саулового; одяг на ньому розідраний і порох на голові його. Прийшовши до Давида, він упав на землю і поклонився [йому].
2
И# бhсть въ трeтій дeнь, и3 сE, мyжъ пріи1де t полкA людjй саyловыхъ, ри6зы же є3гw2 (бsху) раздр†ны, и3 пeрсть на главЁ є3гw2: и3 бhсть є3гдA вни1де къ давjду (џтрокъ), и3 пaдъ на земли2 поклони1сz є3мY.
3
І сказав йому Давид: звідки ти прийшов? І сказав той: я втік зі стану ізраїльського.
3
И# речE є3мY давjдъ: tкyду ты2 пришeлъ є3си2; И# речE є3мY: t полкA ї}лева ѓзъ и3збэг0хъ.
4
І сказав йому Давид: що відбулося? розкажи мені. І той сказав: народ побіг з битви, і безліч народу впало і померло, і вмерли і Саул і син його Іонафан.
4
И# речE є3мY давjдъ: что2 сл0во сіE; возвэсти1 ми. И# речE: ћкw побэг0ша лю1діе t брaни, и3 пад0ша мн0зи t людjй, и3 и3змр0ша, и3 саyлъ и3 їwнаfaнъ сhнъ є3гw2 ќмре.
5
І сказав Давид отрокові, який розповідав йому: як ти знаєш, що Саул і син його Іонафан померли?
5
И# речE давjдъ џтроку возвэсти1вшему є3мY: кaкw знaеши, ћкw ќмре саyлъ и3 їwнаfaнъ сhнъ є3гw2;
6
І сказав отрок, який розповідав йому: я випадково прийшов на гору Гелвуйську, і ось, Саул упав на свій спис, колісниці ж і вершники наздоганяли його.
6
И# речE џтрокъ возвэщazй є3мY: по слyчаю пріид0хъ въ г0ру гелвyйскую, и3 сE, саyлъ нападaше на копіE своE, и3 сE, колєсни1цы и3 вельмHжи собрaшасz нaнь:
7
Тоді він оглянувся назад і, побачивши мене, покликав мене.
7
и3 њбозрёсz вспsть (саyлъ) и3 ви1дэ мS, и3 призвa мz, и3 рёхъ: сE, ѓзъ:
8
І я сказав: ось я. Він сказав мені: хто ти? І я сказав йому: я — амаликитянин.
8
и3 речe ми: кто2 ты2 є3си2; и3 рёхъ: ґмаликjтинъ є4смь ѓзъ:
9
Тоді він сказав мені: підійди до мене й убий мене, бо туга смертна охопила мене, душа моя усе ще в мені.
9
и3 речe ми: пріиди2 u5бо на мS и3 ўбjй мS, ћкw њб8sтъ мS тмA лю1таz, ћкw є3щE душA моS во мнЁ:
10
І я підійшов до нього й убив його, бо знав, що він не буде живий після свого падіння; і взяв я [царський] вінець, який був на голові його, і зап’ястя, яке було на руці його, і приніс їх до господаря мого сюди.
10
и3 стaхъ над8 ни1мъ, и3 ўби1хъ є3го2: вёдэхъ бо, ћкw не бyдетъ жи1въ по падeніи своeмъ: и3 взsвъ вэнeцъ цaрскій, и4же бЁ на главЁ є3гw2, и3 нарaмницу, ћже бЁ на плєщY є3гw2, и3 принес0хъ сі‰ къ господи1ну моемY сёмw.
11
Тоді схопив Давид одяг свій і роздер його, також і всі люди, які були з ним, [роздерли одяг свій,]
11
И# є4мьсz давjдъ за ри6зы сво‰, и3 раздрA |, и3 вси2 мyжіе и4же съ ни1мъ раздрaша ри6зы сво‰,
12
і ридали і плакали, і постилися до вечора за Саула і за сина його Іонафана, і за народ Господній і за дім Ізраїлів, що впали вони від меча.
12
и3 рыдaша и3 плaкашасz, и3 пости1шасz до вeчера њ саyлэ, и3 њ їwнаfaнэ сhнэ є3гw2, и3 њ лю1дехъ їyдиныхъ и3 њ д0мэ ї}левэ, ћкw и3збіeни бhша мечeмъ.
13
І сказав Давид отроку, який розповідав йому: звідки ти? І сказав він: я — син прибульця амаликитянина.
13
И# речE давjдъ џтроку возвэсти1вшему є3мY: tкyду ты2 є3си2; И# речE: сhнъ мyжа пришeлца ґмаликjтина є4смь ѓзъ.
14
Тоді Давид сказав йому: як не побоявся ти підняти руку, щоб убити помазаника Господнього?
14
И# речE є3мY давjдъ: кaкw не ўбоsлсz є3си2 воздви1гнути рyку твою2 погуби1ти хрістA гDнz;
15
І покликав Давид одного зі слуг і сказав йому: підійди, убий його.
15
И# призвA давjдъ є3ди1наго t џтрwкъ свои1хъ и3 речE: и3ди2, ўбjй є3го2. И# ўби2 є3го2, и3 ќмре.
16
І той убив його, і він помер. І сказав до нього Давид: кров твоя на голові твоїй, бо твої вуста свідчили проти тебе, коли ти говорив: я убив помазаника Господнього.
16
И# речE є3мY давjдъ: кр0вь твоS на главЁ твоeй, ћкw ўстA тво‰ на тS возвэщaша, глаг0люще: ћкw ѓзъ ўби1хъ хрістA гDнz.
17
І оплакав Давид Саула і сина його Іонафана цією плачевною піснею,
17
И# плaкасz давjдъ плaчемъ си1мъ њ саyлэ и3 њ їwнаfaнэ сhнэ є3гw2,
18
і повелів навчити синів Іудиних луку, як написано в книзі Праведного, і сказав:
18
и3 речE є4же научи1ти сhны ї{дины стрэлsнію. СE напи1сано въ кни1зэ првdнагw.
19
краса твоя, о Ізраїлю, вражена на висотах твоїх! як упали сильні!
19
И# речE: воздви1гни ст0лпъ, ї}лю, над8 ўмeршими на выс0кихъ твои1хъ ћзвеными: кaкw пад0ша си1льніи;
20
Не розповідайте в Гефі, не сповіщайте на вулицях Аскалона, щоб не раділи дочки филистимлян, щоб не торжествували дочки необрізаних.
20
не возвэщaйте въ гefэ, нижE повёдайте на и3сх0дищихъ ґскалHнихъ, да не возвеселsтсz дщє1ри и3ноплемє1нничи, ни да возрaдуютсz дщє1ри неwбрёзанныхъ.
21
Гори Гелвуйські! нехай [не зійде] ні роса, ні дощ на вас, і нехай не буде на вас полів з плодами, бо там уражений щит сильних, щит Саула, ніби не був він помазаний єлеєм.
21
Г0ры гелв{йскіz, да не сни1детъ росA нижE д0ждь на вaсъ: и3 сeла начaткwвъ (жи1тныхъ), ћкw тaмw повeрженъ бhсть щи1тъ си1льныхъ: щи1тъ саyловъ не бhти помaзанъ є3лeемъ:
22
Без крови поранених, без жиру сильних лук Іонафана не повертався назад, і меч Саула не повертався марно.
22
t кр0ве ћзвеныхъ и3 t тyка си1льныхъ лyкъ їwнаfaновъ не возврати1сz т0щь вспsть, и3 мeчь саyловъ не возврати1сz т0щь:
23
Саул та Іонафан, люб’язні і злагідні в житті своєму, не розлучилися й у смерті своїй; швидші за орлів, сильніші за левів вони були.
23
саyлъ и3 їwнаfaнъ возлю1бленніи и3 прекрaсніи неразлyчни, благолёпни въ животЁ своeмъ, и3 въ смeрти своeй не разлучи1шасz: пaче nрлHвъ лeгцы и3 пaче львHвъ крёпцы:
24
Дочки ізраїльські! плачте за Саулом, який одягав вас у багряницю з прикрасами і діставав на одяг ваш золоті прикраси.
24
плaчите по саyлэ, дщє1ри ї}лєвы, и4же вaсъ њблачaше въ червлєни1цы со ўкрашeніемъ вaшимъ, и3 возлагaше ўкрашeніе злaто на ри6зы вaшz:
25
Як упали сильні на полі битви! Убитий Іонафан на висотах твоїх.
25
кaкw пад0ша си1льніи посредЁ брaни; їwнаfaне, до смeрти на выс0кихъ твои1хъ ћзвенъ є3си2:
26
Тужу за тобою, брате мій Іонафане; ти був дуже дорогим для мене; любов твоя була для мене вище за любов жіночу.
26
болёзную њ тебЁ, брaте м0й їwнаfaне, крaсный ми2 ѕэлw2, ўдиви1сz люб0вь твоS t менє2 пaче любвE жeнскіz:
27
Як упали сильні, загинула зброя військова!
27
кaкw пад0ша си1льніи, и3 погиб0ша nр{жіz бр†ннаz;