Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Через деякий час помер цар Аммонитський, і запанував замість нього син його Аннон.
1
И бы́сть по си́хъ, и у́мре ца́рь сыно́въ Аммо́нихъ, и ца́рствова сы́нъ єго́ Анно́нъ вмѣ́сто єго́.
2
І сказав Давид: зроблю я милість Аннону, синові Наасовому, за благодіяння, які зробив мені батько його. І послав Давид слуг своїх утішити Аннона за батька його. І прийшли слуги Давидові в землю Аммонитську.
2
И рече́ даві́дъ: сотворю́ ми́лость со Анно́номъ сы́номъ Наа́совымъ, и́мже о́бразомъ сотвори́ оте́цъ єго́ ми́лость со мно́ю. И посла́ даві́дъ утѣ́шити єго́ руко́ю рабо́въ свои́хъ о отцѣ́ єго́. И пріидо́ша о́троцы даві́довы въ зе́млю сыно́въ Аммо́нихъ.
3
Але князі аммонитські сказали Аннону, господареві своєму: невже ти думаєш, що Давид з поваги до батька твого надіслав до тебе утішителів? чи не для того, щоб оглянути місто і виглядіти в ньому і потім зруйнувати його, надіслав Давид слуг своїх до тебе?
3
И рѣ́ша старѣ́йшины сыно́въ Аммо́нихъ ко Анно́ну господи́ну своєму́: єда́ прославле́нія ра́ди отца́ твоєго́ предъ тобо́ю посла́ къ тебѣ́ даві́дъ утѣ́шители? не да испыта́ютъ ли гра́дъ, и согля́даютъ єго́, є́же разруши́ти єго́, посла́ даві́дъ рабы́ своя́ къ тебѣ́?
4
І взяв Аннон слуг Давидових, і поголив кожному з них половину бороди, і обрізав одяг їх наполовину, до стегон, й відпустив їх.
4
И взя́ Анно́нъ о́троки даві́довы, и остриже́ полови́ну бра́дъ и́хъ, и обрѣ́за одѣя́нія и́хъ полови́ну да́же до чре́слъ и́хъ, и отпусти́ и́хъ.
5
Коли донесли про це Давиду, то він послав до них назустріч, бо вони були дуже знечещені. І повелів цар сказати їм: залишайтеся в Єрихоні, поки відростуть бороди ваші, і тодіповернетеся.
5
И возвѣсти́ша даві́ду о муже́хъ, и посла́ въ срѣ́теніє и́мъ, я́ко бѣ́ша му́жіє ті́и обезче́щени зѣло́. И рече́ ца́рь: сѣди́те во ієріхо́нѣ, до́ндеже возрасту́тъ брады́ ва́шя, и возвратите́ся.
6
І побачили аммонитяни, що вони зробилися ненависними для Давида; і послали аммонитяни найняти сирійців з Беф-Рехова і сирійців Суви двадцять тисяч піших, у царя [Амаликитського] Маахи тисячу чоловік і з Істова дванадцять тисяч чоловік.
6
И ви́дѣша сы́нове Аммо́ни, я́ко посра́млени бы́ша лю́діє даві́довы: и посла́ша сы́нове Аммо́ни, и ная́ша сирі́ю веѳраа́млю, и сирі́ю су́вску и роо́влю два́десять ты́сящъ пѣшце́въ, и царя́ Амали́ка маа́ха ты́сящу муже́й, и істо́ва двана́десять ты́сящъ муже́й.
7
Коли почув про це Давид, то послав Іоава з усім військом хоробрих.
7
И слы́ша даві́дъ, и посла́ Іоа́ва и всю́ си́лу си́льныхъ.
8
І вийшли аммонитяни і розташувалися до битви біля воріт, а сирійці Суви і Рехова, й Істова, і Маахи, стали окремо в полі.
8
И изыдо́ша сы́нове Аммо́ни, и устро́иша бра́нь предъ враты́ гра́да: сирі́а же су́вска и роо́въ, и істо́въ и Амали́къ, єди́ни [ста́ша] на селѣ́.
9
І побачив Іоав, що вороже військо було поставлено проти нього і спереду і ззаду, і вибрав воїнів з усіх добірних в Ізраїлі, і вишикував їх проти сирійців;
9
И ви́дѣ Іоа́въ, я́ко бы́сть на него́ проти́вноє лице́ бра́ни сопреди́ и созади́, и избра́ от всѣ́хъ ю́ношъ Ізра́илевыхъ, и устро́и и́хъ проти́ву сирі́анъ,
10
іншу ж частину людей доручив Авессі, братові своєму, щоб він вишикував їх проти аммонитян.
10
оста́нокъ же люді́й даде́ въ ру́цѣ бра́ту своєму́ Аве́ссѣ и устро́и я́ проти́ву сыно́въ Аммо́нихъ,
11
І сказав Іоав: якщо сирійці будуть долати мене, ти допоможеш мені; а якщо аммонитяни тебе будуть долати, я прийду до тебе на допомогу;
11
и рече́ [Іоа́въ ко Аве́ссѣ]: а́ще укрѣпи́тся сирі́а па́че мене́, и бу́дете мнѣ́ на спасе́ніє: а́ще же укрѣпя́тся сы́нове Аммо́ни па́че тебе́, и бу́демъ спаса́ти тя́:
12
будь мужній, і будемо стояти твердо за народ наш і за міста Бога нашого, а Господь зробить, що Йому вгодно.
12
мужа́имся и укрѣпи́мся о лю́дехъ на́шихъ и о градѣ́хъ Бо́га на́шего, и Госпо́дь сотвори́тъ благо́є предъ очи́ма свои́ма.
13
І вступив Іоав з народом, який був у нього, у битву із сирійцями, і вони побігли від нього.
13
И пріи́де Іоа́въ и лю́діє єго́ съ ни́мъ на бра́нь на сирі́ю, и побѣго́ша от лица́ єго́.
14
Аммонитяни ж, побачивши, що сирійці біжать, побігли від Авесси і ввійшли в місто. І повернувся Іоав від аммонитян і прийшов у Єрусалим.
14
И ви́дѣша сы́нове Аммо́ни, я́ко бѣжа́ша сирі́ане, и бѣжа́ша от лица́ Аве́ссы и внидо́ша во гра́дъ. И возврати́ся Іоа́въ от сыно́въ Аммо́нихъ, и пріи́де во Ієрусали́мъ.
15
Сирійці, бачачи, що вони уражені ізраїльтянами, зібралися разом.
15
И ви́дѣша сирі́ане, я́ко падо́ша предъ Ізра́илемъ, и собра́шася вку́пѣ.
16
І послав Адраазар і покликав сирійців, які за річкою [Халамаком], і прийшли вони до Елама; а Совак, воєначальник Адраазарів, начальствував над ними.
16
И посла́ Адрааза́ръ, и собра́ сирі́аны, и́же объ о́нъ по́лъ рѣки́ халама́ка, и пріидо́ша во Єла́мъ: и Сова́къ старѣ́йшина си́лы Адрааза́ровы предъ ни́ми.
17
Коли донесли про це Давиду, то він зібрав усіх ізраїльтян, і перейшов Йордан і прийшов до Елама. Сирійці вишикувалися проти Давида й билися з ним.
17
И возвѣсти́ша даві́ду, и собра́ всего́ Ізра́иля, и пре́йде Іорда́нъ, и пріи́де во Єла́мъ. И устро́ишася сирі́ане на даві́да, и бра́шася съ ни́мъ,
18
І побігли сирійці від ізраїльтян. Давид знищив у сирійців сімсот колісниць і сорок тисяч вершників; уразив і воєначальника Совака, який там і помер.
18
и бѣжа́ша сирі́ане от лица́ Ізра́илтянъ. И отъя́ даві́дъ от сирі́и се́дмь со́тъ колесни́цъ и четы́редесять ты́сящъ ко́нникъ, и Совака́ старѣ́йшину си́лы єго́ уби́, и у́мре та́мо.
19
Коли всі царі, покірні Адраазару, побачили, що вони уражені ізраїльтянами, то уклали мир з ізраїльтянами і підкорилися їм. А сирійці боялися надалі допомагати аммонитянам.
19
И ви́дѣша вси́ ца́ріє раби́ Адрааза́ровы, я́ко падо́ша предъ Ізра́илемъ, и пребѣго́ша ко Ізра́илю и рабо́таша и́мъ: и убоя́шася сирі́ане спаса́ти ктому́ сыно́въ Аммо́нихъ.