Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Після цього Давид запитав Господа, говорячи: чи йти мені в яке-небудь місто Іудине? І сказав йому Господь: іди. І сказав Давид: куди йти? І сказав Він: у Хеврон.
1
И бы́сть по си́хъ, и вопроси́ даві́дъ Го́спода, глаго́ля: вни́ду ли въ єди́нъ от градо́въ Іу́диныхъ? И рече́ Госпо́дь къ нему́: и вни́ди. И рече́ даві́дъ: ка́мо вни́ду? И рече́: въ Хевро́нъ.
2
І пішов туди Давид і обидві дружини його, Ахиноама ізреелитянка й Авигея, колишня дружина Навала, кармилитянка.
2
И и́де та́мо даві́дъ въ Хевро́нъ, и о́бѣ жены́ єго́, Ахінаа́мъ Ієзраилі́тыня и Авіге́а [бы́вшая] жена́ Нава́ла карми́лскаго,
3
І людей, які були з ним, привів Давид, кожного з родиною його, й оселилися в місті Хевроні.
3
и му́жіє и́же съ ни́мъ кі́йждо, и до́мове и́хъ, и нача́ша жи́ти во градѣ́хъ Хевро́нскихъ.
4
І прийшли мужі Іудині і помазали там Давида на царство над домом Іудиним. І донесли Давиду, що жителі Іависа галаадського поховали Саула.
4
И пріидо́ша му́жіє от Іуде́и и пома́заша та́мо даві́да, да ца́рствуєтъ надъ до́момъ Іу́динымъ. И возвѣсти́ша даві́ду, глаго́люще: я́ко му́жіє Іаві́са Галаадіті́тскаго погребо́ша Сау́ла.
5
І відправив Давид послів до жителів Іависа галаадського, сказати їм: благословенні ви у Господа за те, що зробили цю милість господареві своєму Саулу, [помазаникові Господньому,] і поховали його [та Іонафана, сина його],
5
И посла́ даві́дъ послы́ къ старѣ́йшинамъ Іаві́са Галаадіті́тскаго и рече́ къ ни́мъ даві́дъ: благослове́ни вы́ Го́споду, я́ко сотвори́сте ми́лость сію́ надъ господи́номъ ва́шимъ Сау́ломъ, хрісто́мъ Госпо́днимъ, и погребо́сте єго́ и Іонаѳа́на сы́на єго́:
6
і нині нехай віддасть вам Господь милістю й істиною; і я зроблю вам благодіяння за те, що ви це зробили;
6
и ны́нѣ да сотвори́тъ Госпо́дь съ ва́ми ми́лость и и́стину: и а́зъ сотворю́ съ ва́ми сіє́ благо́є, поне́же сотвори́сте глаго́лъ се́й:
7
нині нехай зміцняться руки ваші, і будьте мужні; бо господар ваш Саул помер, а мене помазав дім Іудин царем над собою.
7
и ны́нѣ да укрѣпя́тся ру́ки ва́шя, и да бу́дете сы́нове си́льніи, я́ко у́мре господи́нъ ва́шъ Сау́лъ, мене́ же пома́за до́мъ Іу́динъ, да ца́рствую надъ ни́ми.
8
Але Авенир, син Нирів, начальник війська Саулового, взяв Ієвосфея, сина Саулового, і привів його в Маханаїм,
8
И Авени́ръ сы́нъ ни́ровъ, нача́лный воєво́да Сау́ловъ, взя́ Ієвосѳе́а сы́на Сау́ля, и изведе́ єго́ изъ полка́ въ Манає́мъ,
9
і поставив його царем над Галаадом, і Ашуром, і Ізреелем, і Єфремом, і Веніаміном, і над усім Ізраїлем.
9
и воцари́ єго́ надъ Галааді́тією и надъ Ѳасірі́єю и надъ Ієзраи́лемъ и надъ Єфре́момъ и надъ Веніамі́номъ и надъ всѣ́мъ Ізра́илемъ.
10
Сорок років було Ієвосфею, синові Сауловому, коли він став царем над Ізраїлем, і царював два роки. Тільки дім Іудин залишився з Давидом.
10
Четы́редесять лѣ́тъ Ієвосѳе́ю бѣ́ сы́ну Сау́лову, єгда́ нача́ ца́рствовати надъ Ізра́илемъ, и два́ лѣ́та ца́рствова, кромѣ́ до́му Іу́дина, и́же бы́сть за даві́домъ.
11
Всього часу, в який Давид царював у Хевроні над домом Іудиним, було сім років і шість місяців.
11
И бы́ша дні́є, въ ня́же даві́дъ ца́рствова въ Хевро́нѣ надъ до́момъ Іу́динымъ, се́дмь лѣ́тъ и ше́сть ме́сяцъ.
12
І вийшов Авенир, син Нирів, і слуги Ієвосфея, сина Саулового, з Маханаїма в Гаваон.
12
И изы́де Авени́ръ сы́нъ ни́ровъ и о́троцы Ієвосѳе́а сы́на Сау́ля изъ Манає́ма въ гавао́нъ.
13
Вийшов і Іоав, син Саруї, зі слугами Давида, і зустрілися біля Гаваонського ставу, і засіли ті на одній стороні ставу, а ці на іншій стороні ставу.
13
И Іоа́въ сы́нъ саруі́євъ и о́троцы даві́довы изыдо́ша от Хевро́на и срѣто́шася съ ни́ми у пото́ка гавао́ня ку́пно, и сѣдо́ша сі́и надъ пото́комъ отсю́ду, и ті́и отту́ду.
14
І сказав Авенир Іоаву: нехай встануть юнаки і пограють перед нами. І сказав Іоав: нехай встануть.
14
И рече́ Авени́ръ ко Іоа́ву: да воста́нутъ ны́нѣ о́троцы и да поигра́ютъ предъ на́ми. И рече́ Іоа́въ: да воста́нутъ.
15
І встали і пішли кількістю дванадцять веніамитян з боку Ієвосфея, сина Саулового, і дванадцять зі слуг Давидових.
15
И воста́ша и преидо́ша от о́трокъ Веніамі́новыхъ, число́мъ двана́десять Ієвосѳе́а сы́на Сау́ля, и от о́трокъ даві́довыхъ двана́десять:
16
Вони схопили один одного за голову, встромили меч один одному в бік і упали разом. І було названо це місце Хелкаф-Хаццурим, що в Гаваоні.
16
и взя́ кі́йждо руко́ю за главу́ и́скренняго своєго́, и ме́чь єго́ въ ре́бра и́скренняго єго́, и падо́ша вку́пѣ: и нарече́ся и́мя мѣ́сту тому́ ча́сть навѣ́тниковъ, я́же є́сть въ гавао́нѣ.
17
І відбулася в той день найжорстокіша битва, і Авенир з людьми ізраїльськими був уражений слугами Давида.
17
И бы́сть бра́нь же́стока зѣло́ въ то́й де́нь: и паде́ Авени́ръ и му́жіє Ізра́илстіи предъ о́троки даві́довы.
18
І були там три сини Саруї: Іоав, і Авесса, й Асаїл. Асаїл же був легкий на ноги, як сарна в полі.
18
И бы́ша та́мо три́ сы́нове саруі́євы, Іоа́въ и Аве́сса и Асаи́лъ: Асаи́лъ же бѣ́ лего́къ нога́ма свои́ма, я́ко єди́на се́рна от су́щихъ на селѣ́.
19
І погнався Асаїл за Авениром і переслідував його, не ухиляючись ні праворуч, ні ліворуч від слідів Авенира.
19
И погна́ Асаи́лъ вслѣ́дъ Авени́ра, и не уклони́ся ни на де́сно ни на лѣ́во, но вслѣ́дъ Авени́ра:
20
І оглянувся Авенир назад і сказав: чи ти це, Асаїл? Той сказав: я.
20
и озрѣ́ся Авени́ръ наза́дъ себе́ и рече́: ты́ ли єси́ са́мъ, Асаи́ле? И рече́: а́зъ є́смь.
21
І сказав йому Авенир: ухилися праворуч або ліворуч, і вибери собі одного зі слуг і візьми собі його озброєння. Але Асаїл не захотів відстати від нього.
21
И рече́ єму́ Авени́ръ: уклони́ся ты́ на де́сно или́ на шу́єє, и возми́ себѣ́ єди́наго от о́трокъ, и возми́ себѣ́ все́ ору́жіє єго́. И не восхотѣ́ Асаи́лъ уклони́тися от него́.
22
І повторив Авенир ще, говорячи Асаїлу: відстань від мене, щоб я не повалив тебе на землю; тоді з яким лицем з’явлюся я до Іоава, брата твого?
22
И приложи́ єще́ Авени́ръ глаго́лати ко Асаи́лу: отступи́ от мене́, да не поражу́ тя о зе́млю: и ка́ко явлю́ лице́ моє́ ко Іоа́ву?
23
[і де це буває? повернися до брата твого Іоава.] Але той не захотів відстати. Тоді Авенир, повернувши спис, уразив його в живіт; спис пройшов наскрізь його, і він упав там же і помер на місці. Усі, проходячи через те місце, де упав і помер Асаїл, зупинялися.
23
и гдѣ́ су́ть сія́? возврати́ся ко Іоа́ву бра́ту твоєму́. И не хотя́ше отступи́ти. И уда́ри єго́ Авени́ръ копіє́мъ созади́ въ ля́двія: и про́йде копіє́ сквозѣ́ єго́, и паде́ та́мо и у́мре предъ ни́мъ: и бы́сть вся́къ приходя́й до мѣ́ста, идѣ́же паде́ Асаи́лъ и у́мре, и остановля́шеся.
24
І переслідували Іоав і Авесса Авенира. Сонце вже зайшло, коли вони прийшли до пагорба Амма, що проти Гиаха, на дорозі до пустелі Гаваонської.
24
И погна́ша Іоа́въ и Аве́сса вслѣ́дъ Авени́ра, и со́лнце заходя́ше: и ті́и пріидо́ша да́же до холма́ Амма́, и́же є́сть предъ лице́мъ га́и, пу́ть пусты́ни гавао́ни.
25
І зібралися веніамитяни навколо Авенира і склали одне ополчення, і стали на вершині одного пагорба.
25
И собра́шася сы́нове Веніамі́новы за Авени́ромъ и бы́ша въ сни́тіи єди́нѣмъ, и ста́ша на версѣ́ холма́ єди́наго.
26
І звернувся Авенир до Іоава, і сказав: чи вічно буде пожирати меч? Чи ти не знаєш, що наслідки будуть сумні? І доки ти не скажеш людям, щоб вони перестали переслідувати братів своїх?
26
И воззва́ Авени́ръ ко Іоа́ву и рече́: єда́ въ побѣ́ду поя́стъ ме́чь? или́ не вѣ́си, я́ко горька́ бу́дутъ послѣ́дняя? и доко́лѣ не рече́ши лю́демъ возврати́тися созади́ бра́тій на́шихъ?
27
І сказав Іоав: живий Бог! якби ти не говорив інше, то ще ранком перестали б люди переслідувати братів своїх.
27
И рече́ Іоа́въ: жи́въ Госпо́дь, я́ко, а́ще бы не ре́клъ єси́, тогда́ от у́тра бы лю́діє мои́ преста́ли гоня́ще кі́йждо вслѣ́дъ бра́та своєго́.
28
І засурмив Іоав трубою, і зупинився весь народ, і не переслідували більше ізраїльтян; битва припинилася.
28
И воструби́ Іоа́въ трубо́ю, и ста́ша вси́ лю́діє, и не погна́ша вслѣ́дъ Ізра́илтянъ, и не приложи́ша ктому́ ра́товати.
29
Авенир же і люди його йшли рівниною всю ту ніч і перейшли Йордан, і пройшли весь Битрон, і прийшли в Маханаїм.
29
Авени́ръ же и му́жіє єго́ идо́ша на за́падъ всю́ но́щь о́ну, и преидо́ша Іорда́нъ, и проидо́ша всю́ страну́ ту́, и пріидо́ша въ по́лкъ.
30
І повернувся Іоав від переслідування Авенира і зібрав весь народ, і бракувало зі слуг Давидових дев’ятнадцять чоловік, крім Асаїла.
30
И Іоа́въ возврати́ся вспя́ть от Авени́ра, и собра́ вся́ лю́ди, и исчи́слиша о́трокъ даві́довыхъ [па́дшихъ] девятьна́десять муже́й, и Асаи́ла.
31
Слуги ж Давидові вразили веніамитян і людей Авенирових; упало їх триста шістдесят чоловік.
31
О́троцы же даві́довы уби́ша сыно́въ Веніамі́нихъ муже́й Авени́ровыхъ три́ста и шестьдеся́тъ муже́й.
32
І взяли Асаїла і поховали його в гробі батька його, що у Вифлеємі. Іоав же з людьми своїми йшов усю ніч і на світанку прибув у Хеврон.
32
И взя́ша Асаи́ла, и погребо́ша єго́ во гро́бѣ отца́ єго́ въ Виѳлеє́мѣ. И и́де Іоа́въ и му́жіє єго́ съ ни́мъ всю́ но́щь, и освѣто́ша въ Хевро́нѣ.