Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 20
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Там випадково знаходилася одна негідна людина, на ім’я Савей, син Бихри, веніамитянин; він засурмив трубою і сказав: немає нам частини у Давида, і немає нам частки у сині Ієссеєвому; усі по наметах своїх, ізраїльтяни!
1
И та́мо бя́ше сы́нъ беззако́нный, и́мя же єму́ Саве́й, сы́нъ вохо́ровъ, му́жъ Ієміні́овъ, и воструби́ трубо́ю ро́жаною и рече́: нѣ́сть на́мъ ча́сти въ даві́дѣ, ниже́ наслѣ́дія на́мъ въ сы́нѣ Ієссе́євѣ: [возврати́теся,] му́жіє Ізра́илтестіи, въ селе́нія ва́ша.
2
І відокремилися всі ізраїльтяни від Давида і пішли за Савеєм, сином Бихри; юдеї ж залишилися на боці царя свого, від Йордану до Єрусалима.
2
И отступи́ша вси́ му́жіє Ізра́илевы от даві́да вслѣ́дъ Саве́а сы́на вохо́рова: му́жіє же Іу́дины прилѣпи́шася къ царю́ своєму́ от Іорда́на да́же и до Ієрусали́ма.
3
І прийшов Давид у свій дім в Єрусалимі, і взяв цар десять дружин наложниць, яких він залишав стерегти дім, і помістив їх в особливий дім під нагляд, і утримував їх, але не ходив до них. І утримувалися вони там до дня смерти своєї, живучи як вдови.
3
И вни́де даві́дъ въ до́мъ сво́й во Ієрусали́мъ, и взя́ ца́рь де́сять же́нъ подло́жницъ свои́хъ, я́же оста́ви стрещи́ до́мъ, и даде́ и́хъ въ до́мъ стражбы́: и препита́ и́хъ, и [отто́лѣ] не вни́де къ ни́мъ: и бѣ́ша храни́ми до дне́ сме́рти своєя́, вдо́вски живу́щя.
4
І сказав Давид Амессаю: склич до мене юдеїв протягом трьох днів і сам з’явися сюди.
4
И рече́ ца́рь ко Амесса́ю: созови́ ми му́жы Іу́дины въ три́ дни́, ты́ же здѣ́ ста́ни.
5
І пішов Амессай скликати юдеїв, але забарився більше призначеного йому часу.
5
И по́йде Амесса́й созва́ти муже́й Іу́диныхъ, и уме́дли от вре́мене, въ не́же повелѣ́ єму́ даві́дъ.
6
Тоді Давид сказав Авессі: тепер наробить нам зла Савей, син Бихри, більше, ніж Авессалом; візьми ти слуг господаря твого і переслідуй його, щоб він не знайшов собі укріплених міст і не сховався від очей наших.
6
И рече́ даві́дъ ко Аве́ссѣ: ны́нѣ зло́ сотвори́тъ на́мъ Саве́й сы́нъ вохо́рь па́че Авессало́ма: и ны́нѣ ты́ поими́ съ собо́ю о́троки господи́на своєго́, и пожени́ вслѣ́дъ єго́, да не ка́ко обря́щетъ себѣ́ гра́ды тве́рды и застѣни́тся от оче́съ на́шихъ.
7
І вийшли за ним люди Іоавові, і хелефеї і фелефеї, і всі хоробрі пішли з Єрусалима переслідувати Савея, сина Бихри.
7
И изыдо́ша вслѣ́дъ єго́ Аве́сса и му́жіє Іоа́вли, и хереѳѳі́ и фелеѳѳі́ и вси́ си́льніи, и изыдо́ша изъ Ієрусали́ма гна́ти вслѣ́дъ Саве́а сы́на вохо́рова.
8
І коли вони були поблизу великого каменя, біля Гаваона, то зустрівся з ними Амессай. Іоав був одягнений у військовий одяг свій і оперезаний мечем, що висів при стегні в піхвах і який легко виходив з них і входив.
8
И ті́и [бя́ху] у ка́мене вели́каго, и́же въ гавао́нѣ, и Амесса́й вни́де предъ ни́ми: Іоа́въ же препоя́санъ ри́зами одѣя́нія своєго́, и верху́ того́ препоя́санъ мече́мъ припря́женымъ при чре́слѣхъ єго́ въ ножна́хъ єго́, и єгда́ отъи́де, и ме́чь изсу́нуся и паде́.
9
І сказав Іоав Амессаю: чи здоровий ти, брате мій? І взяв Іоав правою рукою Амессая за бороду, щоб поцілувати його.
9
И рече́ Іоа́въ Амесса́ю: здра́въ ли єси́, бра́те? И взя́ Іоа́въ руко́ю десно́ю за браду́ Амесса́єву лобза́ти єго́:
10
Амессай же не остерігався меча, що був у руці Іоава, і той уразив його ним у живіт, так що випали нутрощі його на землю, і не повторив йому удару, і він помер. Іоав і Авесса, брат його, погналися за Савеєм, сином Бихри.
10
Амесса́й же не побреже́ся меча́, и́же въ руцѣ́ Іоа́вли: и уда́ри єго́ Іоа́въ мече́мъ въ чре́сла єго́, и излія́ся чре́во єго́ на зе́млю, и не повтори́ єму́, и у́мре [амесса́й]. Іоа́въ же и Аве́сса бра́тъ єго́ гна́ста вслѣ́дъ Саве́а сы́на вохо́ря.
11
Один зі слуг Іоавових стояв над Амессаєм і говорив: той, хто відданий Іоаву і хто за Давида, нехай іде за Іоавом!
11
И му́жъ ста́ надъ ни́мъ от о́трокъ Іоа́влихъ и рече́: кто́ хо́щетъ [бы́ти] Іоа́вль, и кто́ даві́довъ, вслѣ́дъ Іоа́ва [да и́детъ].
12
Амессай же [мертвий] лежав у крові серед дороги; і той чоловік, побачивши, що весь народ зупиняється над ним, стягнув Амессая з дороги в поле і накинув на нього одяг, оскільки він бачив, що кожен, хто минав, зупинявся над ним.
12
Амесса́й же ме́ртвъ валя́шеся въ крови́ посредѣ́ пути́. И ви́дѣ му́жъ, я́ко остановля́хуся надъ ни́мъ вси́ лю́діє, и соврати́ Амесса́я съ пути́ на село́, и возложи́ на него́ ри́зу, поне́же ви́дяше вся́каго приходя́ща надъ ни́мъ стоя́вша:
13
Але коли він був стягнутий з дороги, то весь народ ізраїльський пішов слідом за Іоавом переслідувати Савея, сина Бихри.
13
и бы́сть єгда́ принесе́ от пути́, преидо́ша вси́ му́жіє Ізра́илевы вслѣ́дъ Іоа́ва, є́же гна́ти вслѣ́дъ Саве́а сы́на вохо́ря.
14
А він пройшов через усі коліна Ізраїльські до Авела-Беф-Мааха і через весь Берим; і [всі жителі міст] збиралися і йшли за ним.
14
И се́й про́йде вся́ колѣ́на Ізра́илева во Аве́ль и во веѳма́ху: и вси́ въ ха́ррѣ, и вси́ гра́ды собра́шася, и идо́ша вслѣ́дъ єго́,
15
І прийшли й обложили його в Авелі-Беф-Мааху; і насипали вал перед містом і підступили до стіни, і всі люди, які були з Іоавом, намагалися зруйнувати стіну.
15
и пріидо́ша и ополчи́шася на него́ о́крестъ во Аве́ли и во веѳма́хѣ: и насы́паша зе́млю ко гра́ду, и ста́ на предстѣ́ніи: и вси́ лю́діє и́же со Іоа́вомъ помышля́ху низложи́ти стѣ́ну [гра́дскую].
16
Тоді одна розумна жінка закричала зі стіни міста: послухайте, послухайте, скажіть Іоаву, щоб він підійшов сюди, і я поговорю з ним.
16
И возопи́ жена́ му́драя со стѣны́ и рече́: слы́шите, слы́шите, рцы́те ны́нѣ Іоа́ву, да прибли́жится до здѣ́, и возглаго́лю къ нему́.
17
І підійшов до неї Іоав, і сказала жінка: чи ти Іоав? І сказав: я. Вона сказала: послухай слів раби твоєї. І сказав він: слухаю.
17
И прибли́жися къ не́й [Іоа́въ], и рече́ жена́: ты́ ли єси́ Іоа́въ? О́нъ же рече́: а́зъ. И рече́ єму́: послу́шай слове́съ рабы́ твоєя́. И рече́ Іоа́въ: послу́шаю, а́зъ є́смь.
18
Вона сказала: колись говорили: «хто хоче запитати, запитай в Авелі»; і так вирішували справу. [Чи залишилися такі, які вирішили бути вірними ізраїльтянами? Нехай запитають в Авелі: чи залишилися?]
18
И рече́ глаго́лющи: сло́во глаго́лаша въ пе́рвыхъ, глаго́люще: вопроша́ємь вопроше́нъ бы́сть во Аве́ли и въ да́нѣ, а́ще оскудѣ́ша, я́же положи́ша вѣ́рніи Ізра́илевы: вопроша́юще да вопро́сятъ во Аве́ли, и та́ко рече́, а́ще оскудѣ́ша:
19
Я з мирних, вірних міст Ізраїля; а ти хочеш знищити місто, і притому матір [міст] в Ізраїлі; для чого тобі руйнувати насліддя Господнє?
19
а́зъ є́смь ми́рная утвержде́ній Ізра́илевыхъ, ты́ же и́щеши умертви́ти гра́дъ и ма́терь градо́въ Ізра́илевыхъ: и почто́ потопля́єши достоя́ніє Госпо́дне?
20
І відповів Іоав і сказав: нехай не буде цього від мене, щоб я знищив або зруйнував!
20
И отвѣща́ Іоа́въ и рече́: ми́лостивъ мнѣ́, ми́лостивъ мнѣ́, а́ще потоплю́ и а́ще разрушу́:
21
Це не так; але чоловік з гори Єфремової, на ім’я Савей, син Бихри, підняв руку свою на царя Давида; видайте мені його одного, і я відступлю від міста. І сказала жінка Іоаву: ось, голова його буде тобі кинута зі стіни.
21
не та́ко сло́во, я́ко му́жъ съ горы́ Єфре́мли, Саве́й сы́нъ вохо́рь и́мя єму́, и воздви́же ру́ку свою́ на царя́ даві́да: дади́те ми́ того́ єди́наго, и отиду́ от гра́да. И рече́ жена́ ко Іоа́ву: се́, глава́ єго́ све́ржется къ тебѣ́ со стѣны́.
22
І пішла жінка до всього народу зі своїм розумним словом [і говорила до всього міста, щоб відтяти голову Савею, синові Бихри]; і відтяли голову Савею, синові Бихри, і кинули Іоаву. Тоді [Іоав] засурмив трубою, і розійшлися від міста всі [люди] по своїх наметах; Іоав же повернувся в Єрусалим до царя.
22
И вни́де жена́ ко всѣ́мъ лю́демъ и глаго́ла ко всему́ гра́ду му́дростію своє́ю, отъя́ти главу́ Саве́а сы́на вохо́ря. И отсѣко́ша главу́ Саве́а сы́на вохо́ря, и сверго́ша ю́ ко Іоа́ву. И Іоа́въ воструби́ въ трубу́, и разыдо́шася му́жіє от гра́да вси́ въ селе́нія своя́. Іоа́въ же возврати́ся во Ієрусали́мъ ко царю́.
23
І був Іоав поставлений над усім військом ізраїльським, а Ванея, син Іодаїв, — над хелефеями і над фелефеями;
23
И [бѣ́] Іоа́въ надъ все́ю си́лою Ізра́илевою, и ване́а сы́нъ Іода́євъ надъ хереѳѳі́ и надъ фелеѳѳі́,
24
Адорам — над збиранням податків; Іосафат, син Ахилуда, — діловодом;
24
Адоніра́мъ же надъ да́нми, и Іосафа́тъ сы́нъ Ахілу́ѳовъ воспомина́яй,