Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 21
Українською (п. Філарета)
Острозька Біблія
1
Був голод на землі у дні Давида три роки, рік за роком. І запитав Давид Господа. І сказав Господь: це заради Саула і кровожерливого дому його, за те, що він умертвив гаваонитян.
Тоді цар покликав гаваонитян і говорив з ними. Гаваонитяни були не із синів Ізраїлевих, але із залишків аморреїв; ізраїльтяни ж дали їм клятву, але Саул хотів знищити їх через ревність свою за нащадків Ізраїля й Іуди.
2
И$ призва` цр~ь гаваѓ^ни'ты, и^ рече к ни'мъ. и^ гаваѓ^ни'тяне. не сђть сн~ове і^и^л~еви. н^о эT сњмене а^м#море'и^на, н^о сн~ове і^и^л~еви кля'шася к ниM ја%ко не вое^ва'ти на' ня. Саё'л же възыска` попра'тї я зави'дяще и^мъ сн~ове і^и^л~еви і^ и^ё'дины”
3
І сказав Давид гаваонитянам: що мені зробити для вас, і чим примирити вас, щоб ви благословили насліддя Господнє?
3
И рече двDъ къ гаваѓ^ни'тяномъ. чт^о сътворю` ва'мъ. и^ ка'ко в^ы ё^молю`. да блsви'те достоја%нїе гн~е”
4
І сказали йому гаваонитяни: не потрібно нам ні срібла, ні золота від Саула, або від дому його, і не потрібно нам, щоб умертвили когось в Ізраїлі. Він сказав: чого ж ви хочете? я зроблю для вас.
Але пощадив цар Мемфивосфея, сина Іонафана, сина Саулового, заради клятви ім’ям Господнім, яка була між ними, між Давидом та Іонафаном, сином Сауловим.
І взяв цар двох синів Рицпи, дочки Айя, яка народила Саулу Армона і Мемфивосфея, і п’ять синів Мелхоли, дочки Саулової, яких вона народила Адриелу, синові Верзеллія з Мехоли,
і віддав їх у руки гаваонитян, і вони повісили їх [на сонці] на горі перед Господом. І загинули всі сім разом; вони умертвлені в перші дні жнив, на початку жнив ячменю.
9
И$ да'сть я& в рђки гаваѓ^нитомъ. и възведо'ша я& на' горђ преD гм~ъ. и^ падо'ша т^ђ, з~, въкђпњ. тїи же ё^мро'ша во' дн~и жа'твеныя. въ пр'ьвое нача'ло жа'твы ја^чме'ня”
10
Тоді Рицпа, дочка Айя, взяла ряднину і розстелила її для себе на тій горі і сиділа від початку жнив до того часу, поки не полилися на них води Божі з неба, і не допускала доторкатися до них птахам небесним вдень і звірам польовим уночі.
10
И$ възе'м#ши ре'сџа д#щи а^ке'ва взя` вре'тище и^ постла` е^го себњ сама` на ка'мени въ нача'ло жа'твеное ја^чме'ня. до'ндеже снидо'ша на' ня во'ды бж~їя съ нб~се. и^ не дадя'ше пти'цамъ нбsнымъ дн~їю. н^и ѕвњ'ремъ зе'мнымъ но'щїю почи'ти на ни'хъ”
11
І донесли Давиду, що зробила Рицпа, дочка Айя, наложниця Саула. [І зотліли вони; і взяв їх Дан, син Іої, з нащадків велетнів.]
І пішов Давид і взяв кістки Саула і кістки Іонафана, сина його, у жителів Іависа галаадського, які таємно взяли їх із площі Беф-Сана, де вони були повішені филистимлянами, коли убили филистимляни Саула на Гелвуї.
І поховали кістки Саула та Іонафана, сина його, [і кістки повішених на сонці] у землі Веніаміновій, у Цела, у гробі Киса, батька його. І зробили все, що повелів цар, і змилостивився Бог над країною після того.
Але йому допоміг Авесса, син Саруїн, [і врятував Давида Авесса] і вразив филистимлянина й умертвив його. Тоді люди Давидові поклялися, говорячи: не вийдеш ти більше з нами на війну, щоб не погас світильник Ізраїля.
17
И$ възва` и& а^ве'са сн~ъ сарђ'инъ. і^ и^зба'ви дв~да а^ве'са. и^ порази` и^ноплеме'нника и^ ё^мори` и&” И$ тогда` кля'шася мђжи дв~дви гл~юще. не вни'деши ктомђ` на' брань с нами, да не ё^гаси'ши свњти'лника і^и^л~ева”
18
Потім була знову війна з филистимлянами в Гобі; тоді Совохай хушатянин убив Сафута, одного з нащадків рефаїмів.
Була ще битва біля Гефи; і був там один чоловік високий на зріст, який мав по шість пальців на руках і на ногах, усього двадцять чотири, також з нащадків рефаїмів,