Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І заспівав Давид пісню Господу в день, коли Господь визволив його від руки усіх ворогів його і від руки Саула, і сказав:
1
И҆ глаго́ла даві́дъ ко гдⷭ҇ꙋ словеса̀ пѣ́сни сеѧ̀ въ де́нь, въ ѻ҆́ньже и҆зба́ви и҆ гдⷭ҇ь и҆з̾ рꙋкѝ всѣ́хъ вра̑гъ є҆гѡ̀ и҆ и҆з̾ рꙋкѝ саꙋ́ловы,
2
Господь — твердиня моя і кріпкість моя і спаситель мій.
2
и҆ речѐ пѣ́снь: гдⷭ҇и, ка́меню мо́й и҆ оу҆твержде́нїе моѐ, и҆ и҆збавлѧ́ѧй мѧ̀ мнѣ̀:
3
Бог мій — скеля моя; на Нього я уповаю; щит мій, ріг спасіння мого, огородження моє і притулок мій; Спасителю мій, від лих Ти визволив мене!
3
бг҃ъ мо́й, храни́тель мо́й бꙋ́детъ мнѣ̀, оу҆пова́ѧ бꙋ́дꙋ на него̀: защи́тникъ мо́й и҆ ро́гъ спасе́нїѧ моегѡ̀, застꙋ́пникъ мо́й и҆ прибѣ́жище моѐ спасе́нїѧ моегѡ̀, ѿ непра́веднагѡ спасе́ши мѧ̀.
4
Закличу Господа всехвального і від ворогів моїх спасуся.
4
Хва́льнаго призовꙋ̀ гдⷭ҇а, и҆ ѿ вра̑гъ мои́хъ спасꙋ́сѧ:
5
Обняли мене хвилі смерти, і потоки беззаконня устрашили мене;
5
ꙗ҆́кѡ ѡ҆держа́ша мѧ̀ бѡлѣ́зни смє́ртныѧ и҆ пото́цы беззако́нїѧ смѧто́ша мѧ̀,
6
кайдани пекла облягли мене, і сіті смерти обплутали мене.
6
бѡлѣ́зни смє́ртныѧ ѡ҆быдо́ша мѧ̀, предвари́ша мѧ̀ жесто́кѡсти смє́ртныѧ.
7
Але в тісноті моїй я прикликав Господа і до Бога мого воззвав, і Він почув із [святого] чертога Свого голос мій, і волання моє дійшло до слуху Його.
7
Внегда̀ скорбѣ́ти мѝ призовꙋ̀ гдⷭ҇а, и҆ къ бг҃ꙋ моемꙋ̀ воззовꙋ̀, и҆ оу҆слы́шитъ ѿ хра́ма ст҃а́гѡ своегѡ̀ гла́съ мо́й, и҆ во́пль мо́й вни́детъ во оу҆́шы є҆гѡ̀.
8
Затряслася, захиталася земля, здригнулися і стряслися основи небес, бо розгнівався [на них Господь].
8
И҆ смѧте́сѧ и҆ тре́петна бы́сть землѧ̀, и҆ ѡ҆снова̑нїѧ небесѐ смѧто́шасѧ и҆ подвиго́шасѧ, ꙗ҆́кѡ прогнѣ́васѧ на нѧ̀ гдⷭ҇ь:
9
Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його вогонь, що поїдає; розпечені вуглини сипалися від Нього.
9
взы́де ды́мъ гнѣ́вомъ є҆гѡ̀, и҆ ѻ҆́гнь и҆з̾ оу҆́стъ є҆гѡ̀ поѧ́стъ: оу҆́глїе возгорѣ́шасѧ ѿ негѡ̀,
10
Нахилив Він небеса і зійшов; і морок під ногами Його;
10
и҆ преклонѝ небеса̀ и҆ сни́де, и҆ мра́къ под̾ нога́ма є҆гѡ̀,
11
і возсів на херувимах, і полетів, і понісся на крилах вітру;
11
и҆ всѣ́де на херꙋві́мы и҆ летѣ̀, и҆ ꙗ҆ви́сѧ на крилꙋ̑ вѣ́трєню,
12
і мороком покрив Себе, як сінню, згустивши води хмар небесних;
12
и҆ положѝ тмꙋ̀ закро́въ сво́й: ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ селе́нїе є҆гѡ̀, темнотꙋ̀ во́дъ ѡ҆гꙋстѝ во ѻ҆́блацѣхъ воздꙋ́шныхъ:
13
від блискання перед Ним розпалювалися вуглини вогненні.
13
ѿ сїѧ́нїѧ пред̾ ни́мъ разгорѣ́шасѧ оу҆́глїе ѻ҆́гненнїи.
14
Загримів з небес Господь, і Всевишній дав глас Свій;
14
И҆ возгремѣ̀ съ небесѐ гдⷭ҇ь, и҆ вы́шнїй дадѐ гла́съ сво́й,
15
пустив стріли і розсіяв їх; [блиснув] блискавкою і знищив їх.
15
и҆ посла̀ стрѣ́лы, и҆ расточѝ и҆̀хъ: и҆ блеснꙋ̀ мо́лнїю, и҆ оу҆страшѝ ѧ҆̀:
16
І відкрилися джерела моря, оголилися основи всесвіту від грізного гласу Господа, від подуву духу гніву Його.
16
и҆ ꙗ҆ви́шасѧ и҆сто́чницы морсті́и, и҆ ѿкры́шасѧ ѡ҆снова̑нїѧ вселе́нныѧ ѿ запреще́нїѧ гдⷭ҇нѧ, ѿ дохнове́нїѧ дх҃а гнѣ́ва є҆гѡ̀:
17
Простер Він руку з висоти і взяв мене, і вивів мене з вод великих;
17
посла̀ съ высоты̀ и҆ прїѧ́тъ мѧ̀, и҆звлече́ мѧ ѿ во́дъ мно́гихъ:
18
визволив мене від ворога мого сильного, від ненависників моїх, які були сильніші за мене.
18
и҆зба́ви мѧ̀ ѿ вра̑гъ мои́хъ си́льныхъ и҆ ѿ ненави́дѧщихъ мѧ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆крѣпи́шасѧ па́че менѐ:
19
Вони повстали на мене в день біди моєї; але Господь був опорою для мене
19
предвари́ша мѧ̀ въ де́нь печа́ли моеѧ̀. И҆ бы́сть гдⷭ҇ь оу҆твержде́нїе моѐ,
20
і вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він благоволить до мене.
20
и҆ и҆зведе́ мѧ на широтꙋ̀, и҆ и҆зба́ви мѧ̀, ꙗ҆́кѡ бл҃говолѝ во мнѣ̀.
21
Воздав мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх нагородив мене.
21
И҆ воздаде́ ми гдⷭ҇ь по пра́вдѣ мое́й, и҆ по чистотѣ̀ рꙋкꙋ̀ моє́ю воздаде́ ми,
22
Бо я зберігав путі Господа і не був нечестивим перед Богом моїм,
22
ꙗ҆́кѡ сохрани́хъ пꙋти̑ гдⷭ҇ни и҆ не нече́ствовахъ ѿ бг҃а моегѡ̀,
23
бо всі заповіді Його переді мною, і від уставів Його я не відступав,
23
ꙗ҆́кѡ всѧ̑ сꙋдбы̑ є҆гѡ̀ предо мно́ю, и҆ ѡ҆правда̑нїѧ є҆гѡ̀ не ѿстꙋпи́ша ѿ менѐ,
24
і був непорочним перед Ним, і остерігався, щоб не згрішити мені.
24
и҆ бꙋ́дꙋ непоро́ченъ є҆мꙋ̀, и҆ сохраню́сѧ ѿ беззако́нїѧ моегѡ̀.
25
І воздав мені Господь за правдою моєю, за чистотою моєю перед очима Його.
25
И҆ возда́стъ мѝ гдⷭ҇ь по пра́вдѣ мое́й и҆ по чистотѣ̀ рꙋкꙋ̀ моє́ю пред̾ ѻ҆чи́ма є҆гѡ̀.
26
З милостивим Ти чиниш милостиво, з мужем щирим — щиро,
26
Съ прпⷣбнымъ прпⷣбенъ бꙋ́деши, и҆ съ мꙋ́жемъ непови́ннымъ непови́ненъ бꙋ́деши:
27
з чистим — чисто, а з лукавим — за лукавством його.
27
и҆ со и҆збра́ннымъ и҆збра́нъ бꙋ́деши, и҆ со стропти́вымъ разврати́шисѧ:
28
Людей пригноблених Ти спасаєш і поглядом Своїм принижуєш гордовитих.
28
лю́ди же смирє́нныѧ спасе́ши, и҆ ѻ҆́чи го́рдыхъ смири́ши.
29
Ти, Господи, світильник мій; Господь просвічує темряву мою.
29
Ꙗ҆́кѡ ты̀ просвѣща́еши свѣти́лникъ мо́й, гдⷭ҇и, и҆ гдⷭ҇ь просвѣти́тъ мѝ тмꙋ̀ мою̀:
30
З Тобою я вражаю військо; з Богом моїм піднімаюся на стіну.
30
ꙗ҆́кѡ тобо́ю потекꙋ̀ препоѧ́санъ, и҆ ѡ҆ бз҃ѣ мое́мъ прелѣ́зꙋ стѣ́нꙋ.
31
Бог! — непорочна путь Його, чисте слово Господа, щит Він для всіх, які надіються на Нього.
31
Крѣ́покъ, непоро́ченъ пꙋ́ть є҆гѡ̀: гл҃го́лъ гдⷭ҇ень держа́венъ, разжже́нъ: защи́тникъ є҆́сть всѣ̑мъ оу҆пова́ющымъ на него̀.
32
Бо хто Бог, крім Господа, і хто захист, крім Бога нашого?
32
Ꙗ҆́кѡ кто̀ крѣ́покъ ра́звѣ гдⷭ҇а; и҆ кто̀ творе́цъ ра́звѣ бг҃а на́шегѡ;
33
Бог підперезує мене силою, влаштовує мені вірну путь;
33
Крѣ́покъ оу҆крѣплѧ́ѧй мѧ̀ си́лою, и҆ положѝ непоро́ченъ пꙋ́ть мо́й:
34
робить ноги мої, як оленячі, і на висотах поставляє мене;
34
положи́вый но́зѣ моѝ ꙗ҆́кѡ є҆лє́ни, и҆ на высо́кихъ поставлѧ́ѧй мѧ̀:
35
навчає руки мої для битви і м’язи мої напружує, як мідний лук.
35
наꙋча́ѧй рꙋ́цѣ моѝ на бра́нь, и҆ положи́вый лꙋ́къ мѣ́дѧнъ мы̑шца моѧ̑.
36
Ти даєш мені щит спасіння Твого, і милість Твоя звеличує мене.
36
И҆ да́лъ мѝ є҆сѝ защище́нїе спасе́нїѧ моегѡ̀, и҆ кро́тость твоѧ̀ оу҆мно́жи мѧ̀.
37
Ти розширюєш крок мій піді мною, і не хитаються ноги мої.
37
Разшири́лъ є҆сѝ стѡпы̀ моѧ̑ подо мно́ю, и҆ не позы́бнꙋстѣсѧ го́лєни моѝ.
38
Я ганяюся за ворогами моїми і знищую їх, і не повертаюся, доки не знищу їх;
38
Поженꙋ̀ врагѝ моѧ̑ и҆ потреблю̀ ѧ҆̀, и҆ не возвращꙋ́сѧ до́ндеже сконча́ю и҆̀хъ:
39
і знищую їх і вражаю їх, і не встають і падають під ноги мої.
39
и҆ сокрꙋшꙋ̀ и҆̀хъ, и҆ не воста́нꙋтъ, и҆ падꙋ́тъ под̾ нога́ма мои́ма.
40
Ти підперезуєш мене силою для війни і знищуєш переді мною тих, хто повстає проти мене;
40
И҆ оу҆крѣпи́ши мѧ̀ си́лою на бра́нь, подклони́ши востаю́щыѧ на мѧ̀ под̾ мѧ̀.
41
Ти повертаєш до мене тил ворогів моїх, і я знищую ненависників моїх.
41
И҆ врагѝ моѧ̑ да́лъ мѝ є҆сѝ хребе́тъ, ненави́дѧщыѧ мѧ̀, и҆ оу҆мертви́лъ є҆сѝ и҆̀хъ:
42
Вони волають, але немає того, хто рятує, — до Господа, але Він не слухає їх.
42
возопїю́тъ, и҆ нѣ́сть помо́щника, ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ не оу҆слы́ша и҆́хъ:
43
Я розвіюю їх, як порох земний, як грязь вуличну мну їх і топчу їх.
43
и҆ и҆стни́хъ ѧ҆̀ ꙗ҆́кѡ пра́хъ земны́й, ꙗ҆́кѡ бре́нїе пꙋті́й и҆стончи́хъ ѧ҆̀.
44
Ти визволив мене від заколоту народу мого; Ти зберіг мене, щоб бути мені главою над іноплемінниками; народ, якого я не знав, служить мені.
44
И҆ и҆зба́виши мѧ̀ ѿ прерѣка́нїѧ люді́й мои́хъ, сохрани́ши мѧ̀ въ главꙋ̀ ꙗ҆зы́кѡвъ. И҆ лю́дїе, и҆́хже не вѣ́дѧхъ, рабо́таша мѝ.
45
Іноплемінники підлещуються переді мною; за чуткою про мене підкорюються мені.
45
Сы́нове чꙋжді́и солга́ша мѝ, въ слꙋ́хъ оу҆́ха оу҆слы́ша мѧ̀:
46
Іноплемінники бліднуть і тремтять в укріпленнях своїх.
46
сы́нове чꙋжді́и ѿве́ржени бꙋ́дꙋтъ, и҆ вострепе́щꙋтъ во градѣ́хъ свои́хъ.
47
Живий Господь і благословенний захисник мій! Нехай буде звеличений Бог, пристановище спасіння мого,
47
Жи́въ гдⷭ҇ь, и҆ блгⷭ҇ве́нъ храни́тель мо́й, и҆ вознесе́тсѧ бг҃ъ мо́й, храни́тель спⷭ҇нїѧ моегѡ̀.
48
Бог, Який мститься за мене і підкорює мені народи
48
Крѣ́пкїй гдⷭ҇ь даѧ́й ѿмщє́нїѧ мнѣ̀ и҆ наказꙋ́ѧй лю́ди под̾ мѧ̀,
49
і визволяє мене від ворогів моїх! Над тими, що повстають проти мене, Ти підняв мене; від людини жорстокої Ти визволив мене.
49
и҆ и҆зводѧ́й мѧ̀ ѿ вра̑гъ мои́хъ, и҆ ѿ востаю́щихъ на мѧ̀ вознесе́ши мѧ̀, ѿ мꙋ́жа непра́ведна и҆зба́виши мѧ̀.
50
За те я буду славити Тебе, Господи, між іноплемінниками і буду співати імені Твоєму,
50
Сегѡ̀ ра́ди и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и, во ꙗ҆зы́цѣхъ, и҆ и҆́мени твоемꙋ̀ воспою̀:
51
що велично спасаєш царя Свого і, твориш милість помазаникові Своєму Давиду і потомству його повіки!
51
велича́ѧй спасє́нїѧ царѧ̀ своегѡ̀, и҆ творѧ́й млⷭ҇ть хрїстꙋ̀ своемꙋ̀ даві́дꙋ и҆ сѣ́мени є҆гѡ̀ до вѣ́ка.