Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 5
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
І прийшли всі коліна Ізраїлеві до Давида в Хеврон і сказали: ось, ми — кості твої і плоть твоя;
1
И пріидо́ша вся́ племена́ Ізра́илева къ даві́ду въ Хевро́нъ и глаго́лаша єму́: се́, ко́сти твоя́ и пло́ть твоя́ мы́ єсмы́:
2
ще вчора і третього дня, коли Саул царював над нами, ти виводив і вводив Ізраїля; і сказав Господь тобі: «ти будеш пасти народ Мій Ізраїля і ти будеш вождем Ізраїля».
2
и вчера́ и тре́тіяго дне́ Сау́лу су́щу царю́ надъ на́ми, ты́ бы́лъ єси́ вводя́й и изводя́й Ізра́иля, и рече́ Госпо́дь къ тебѣ́: ты́ упасе́ши лю́ди моя́ Ізра́иля и ты́ бу́деши во́ждь лю́демъ мои́мъ Ізра́илю.
3
І прийшли усі старійшини Ізраїля до царя в Хеврон, і уклав з ними цар Давид завіт у Хевроні перед Господом; і помазали Давида на царя над [усім] Ізраїлем.
3
И пріидо́ша вси́ старѣ́йшины Ізра́илевы къ царю́ въ Хевро́нъ, и положи́ и́мъ ца́рь даві́дъ завѣ́тъ въ Хевро́нѣ предъ Го́сподемъ: и пома́заша даві́да на ца́рство надъ всѣ́мъ Ізра́илемъ.
4
Тридцять років було Давиду, коли він став царем; царював сорок років.
У Хевроні царював над Іудою сім років і шість місяців, і в Єрусалимі царював тридцять три роки над усім Ізраїлем та Іудою.
5
се́дмь лѣ́тъ и ме́сяцей ше́сть ца́рствова въ Хевро́нѣ надъ Іу́дою, и три́десять три́ лѣ́та ца́рствова надъ всѣ́мъ Ізра́илемъ и Іу́дою во Ієрусали́мѣ.
6
І пішов цар і люди його на Єрусалим проти ієвусеїв, жителів тієї країни; але вони говорили Давиду: «ти не ввійдеш сюди; тебе відженуть сліпі й кульгаві», — це значило: «не ввійде сюди Давид».
6
И по́йде даві́дъ и вси́ му́жіє єго́ во Ієрусали́мъ ко Ієвусе́ю, живу́щему на земли́ то́й. И рѣ́ша даві́ду: не вни́деши сѣ́мо, я́ко воста́ша хромі́и и слѣпі́и глаго́люще: я́ко не вни́детъ даві́дъ сѣ́мо.
7
Але Давид узяв фортецю Сион: це — місто Давидове.
7
И взя́ даві́дъ крѣ́пость Сіо́ню: сія́ є́сть гра́дъ даві́довъ.
8
І сказав Давид у той день: усякий, убиваючи ієвусеїв, нехай уражує списом і кульгавих і сліпих, які ненавидять душу Давида. Тому і говориться: сліпий і кульгавий не ввійде в дім [Господній].
8
И рече́ даві́дъ въ де́нь то́й: вся́къ поража́яй Ієвусе́а да каса́єтся мече́мъ и хромы́хъ и слѣпы́хъ и ненави́дящихъ души́ даві́довы. Сего́ ра́ди реку́тъ: слѣпі́и и хромі́и не вни́дутъ въ до́мъ Госпо́день.
9
І оселився Давид у фортеці, і назвав її містом Давидовим, і оббудував навкруги від Милло й усередині.
9
И сѣ́де даві́дъ въ крѣ́пости, и нарече́ся сія́ гра́дъ даві́довъ: и созда́ то́й гра́дъ о́коло от краєгра́дія, и до́мъ сво́й.
10
І процвітав Давид і підносився, і Господь Бог Саваоф був з ним.
10
И идя́ше даві́дъ иды́й и велича́ємь, и Госпо́дь Вседержи́тель съ ни́мъ.
11
І прислав Хирам, цар Тирський, послів до Давида і кедрові дерева, і теслярів і каменярів, і вони побудували дім Давиду.
11
И посла́ хіра́мъ ца́рь ти́рскій послы́ къ даві́ду, и дре́ва ке́дрова, и древодѣ́лей, и каменодѣ́лателей, и созда́ша до́мъ даві́ду.
12
І зрозумів Давид, що Господь утвердив його царем над Ізраїлем і що підніс царство його заради народу Свого Ізраїля.
12
И уразумѣ́ даві́дъ, я́ко угото́ва єго́ Госпо́дь въ царя́ надъ Ізра́илемъ, и я́ко вознесе́ся ца́рство єго́ люді́й єго́ ра́ди Ізра́иля.
13
І взяв Давид ще наложниць і дружин з Єрусалима, після того, як прийшов з Хеврона.
13
И поя́тъ даві́дъ єще́ жены́ и подло́жницы от Ієрусали́ма по прише́ствіи своє́мъ от Хевро́на: и бы́ша даві́ду єще́ сы́нове и дще́ри.
14
І народилися ще в Давида сини і дочки. І ось імена народжених у нього в Єрусалимі: Самус, і Совав, і Нафан, і Соломон,
14
И сія́ имена́ роди́вшымся єму́ во Ієрусали́мѣ: саму́съ и Сова́въ, и наѳа́нъ и Соломо́нъ,
15
і Евеар, і Елисуа, і Нафек, і Іафія,
15
и євеа́ръ и Єлісу́є, и Нафе́къ и Ієфіє́,
16
і Елисама, і Елидає, і Елифалеф, [Самає, Іосиваф, Нафан, Галамаан, Ієваар, Феїсус, Елифалаф, Нагев, Нафек, Іонафан, Леасамис, Ваалимаф і Елифааф].
16
и Єлісама́ и Єлідає́ и Єліфала́ѳъ, самає́, Ієсіва́ѳъ, наѳа́нъ, Галамаа́нъ, Ієваа́ръ, Ѳеису́съ, Єліфала́ѳъ, наге́ѳъ, Нафе́къ, Іанаѳа́нъ и леасами́съ, Вааліма́ѳъ, Єліфаа́ѳъ.
17
Коли филистимляни почули, що Давида помазали на царство над Ізраїлем, то піднялися усі филистимляни шукати Давида. І почув Давид і пішов у фортецю.
17
И услы́шаша иноплеме́нницы, я́ко пома́зася даві́дъ ца́рь надъ Ізра́илемъ, и взыдо́ша вси́ иноплеме́нницы иска́ти даві́да. И услы́ша даві́дъ, и сни́де въ крѣ́пость.
18
А филистимляни прийшли і розташувалися в долині Рефаїм.
18
Иноплеме́нницы же пріидо́ша и соєдини́шася во юдо́ли тіта́нстѣй.
19
І запитав Давид Господа, говорячи: чи йти мені проти филистимлян? чи віддаси їх у руки мої? І сказав Господь Давиду: йди, бо Я видам филистимлян у руки твої.
19
И вопроси́ даві́дъ Го́спода, глаго́ля: взы́ду ли ко иноплеме́нникомъ? и преда́си ли я́ въ ру́цѣ мои́? И рече́ Госпо́дь къ даві́ду: взы́ди, я́ко предая́ преда́мъ иноплеме́нники въ ру́цѣ твои́.
20
І пішов Давид у Ваал-Перацим і вразив їх там, і сказав Давид: Господь розніс ворогів моїх переді мною, як розносить вода. Тому і місцю тому дано ім’я Ваал-Перацим.
І залишили там [филистимляни] ідолів своїх, а Давид з людьми своїми взяв їх [і повелів спалити їх у вогні].
21
И оста́виша та́мо [иноплеме́нницы] бо́ги своя́, и взя́ и́хъ даві́дъ и му́жіє и́же съ ни́мъ [и рече́ даві́дъ сожещи́ и́хъ во огни́].
22
І прийшли знову филистимляни і розташувалися в долині Рефаїм.
22
И приложи́ша па́ки пріити́ иноплеме́нницы и собра́шася на юдо́ли тіта́нстѣй.
23
І запитав Давид Господа, [чи йти мені проти филистимлян, і чи віддаси їх у руки мої?] І Він відповів йому: не виходь назустріч їм, а зайди їм з тилу і йди до них з боку шовковичного гаю;
23
И вопроси́ даві́дъ Го́спода: взы́ду ли ко иноплеме́нникомъ? и преда́си ли и́хъ въ ру́цѣ мои́? И рече́ єму́ Госпо́дь: не исходи́ на срѣ́теніє и́мъ, но уклони́ся от ни́хъ, и присту́пиши къ ни́мъ бли́зъ дубра́вы пла́ча:
24
і коли почуєш шум, ніби хтось іде по вершинах шовковичних дерев, то рушай, бо тоді пішов Господь перед тобою, щоб уразити військо филистимське.
24
и бу́детъ, єгда́ услы́шиши гла́съ шу́ма от дубра́вы пла́ча, тогда́ сни́деши къ ни́мъ, я́ко тогда́ изы́детъ Госпо́дь предъ тобо́ю сѣщи́ на бра́ни иноплеме́нники.
25
І зробив Давид, як повелів йому Господь, і вразив филистимлян від Гаваї до Газера.
25
И сотвори́ даві́дъ, я́коже заповѣ́да єму́ Госпо́дь, и изби́ иноплеме́нники от гавао́на да́же до земли́ гази́ра.