Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І сказав Давид: чи не залишився ще хто-небудь з дому Саулового? я зробив би йому милість заради Іонафана.
1
И рече́ даві́дъ: є́сть ли єще́ оста́вшійся въ дому́ Сау́ли, и сотворю́ съ ни́мъ ми́лость Іонаѳа́на ра́ди?
2
В домі Саула був раб, на ім’я Сива; і покликали його до Давида, і сказав йому цар: чи ти Сива? І той сказав: я, раб твій.
2
И от до́му Сау́ля бѣ́ о́трокъ, и и́мя єму́ Сіва́: и призва́ша єго́ къ даві́ду, и рече́ къ нему́ ца́рь: ты́ ли єси́ Сіва́? И рече́: а́зъ ра́бъ тво́й.
3
І сказав цар: чи немає ще кого-небудь з дому Саулового? я зробив би йому милість Божу. І сказав Сива цареві: є син Іонафана, кульгавий на ноги.
3
И рече́ ца́рь: оста́ся ли от до́му Сау́ля єще́ му́жъ, и сотворю́ съ ни́мъ ми́лость Бо́жію? И рече́ Сіва́ къ царю́: єще́ є́сть сы́нъ Іонаѳа́новъ, хро́мъ нога́ма.
4
І сказав йому цар: де він? І сказав Сива цареві: ось, він у домі Махира, сина Аммиелового, у Лодеварі.
4
И рече́ ца́рь: гдѣ́ єсть? И рече́ Сіва́ къ царю́: се́, въ дому́ Махі́ра сы́на Аміи́ля от лода́вара.
5
І послав цар Давид, і взяли його з дому Махира, сина Аммиелового, з Лодевара.
5
И посла́ ца́рь даві́дъ, и взя́ єго́ изъ до́му Махі́ра сы́на Аміи́ля от лода́вара.
6
І прийшов Мемфивосфей, син Іонафана, сина Саулового, до Давида, і упав на лице своє, і поклонився [цареві]. І сказав Давид: Мемфивосфею! І сказав той: ось раб твій.
6
И пріи́де мемфівосѳе́й сы́нъ Іонаѳа́на сы́на Сау́лова къ царю́ даві́ду, и паде́ на лицы́ своє́мъ и поклони́ся єму́. И рече́ єму́ даві́дъ: мемфівосѳе́є. И рече́: се́, ра́бъ тво́й.
7
І сказав йому Давид: не бійся; я зроблю тобі милість заради батька твого Іонафана і поверну тобі всі поля Саула, батька твого, і ти завжди будеш їсти хліб за моїм столом.
7
И рече́ єму́ даві́дъ: не бо́йся, я́ко творя́ сотворю́ съ тобо́ю ми́лость Іонаѳа́на ра́ди отца́ твоєго́, и возвращу́ тебѣ́ вся́ се́ла Сау́ла дѣ́да твоєго́, и ты́ я́ждь хлѣ́бъ на трапе́зѣ моє́й всегда́.
8
І поклонився [Мемфивосфей] і сказав: що таке раб твій, що ти зглянувся на такого мертвого пса, як я?
8
И поклони́ся єму́ мемфівосѳе́й и рече́: кто́ єсмь а́зъ ра́бъ тво́й, я́ко призрѣ́лъ єси́ на пса́ уме́ршаго подо́бнаго мнѣ́?
9
І покликав цар Сиву, слугу Саула, і сказав йому: усе, що належало Саулу і всьому дому його, я віддаю синові господаря твого;
9
И призва́ ца́рь Сіву́ о́трочища Сау́ля, и рече́ єму́: вся́ єли́ка су́ть Сау́ля и ве́сь до́мъ єго́ да́хъ сы́ну господи́на твоєго́:
10
отже, обробляй для нього землю ти і сини твої і раби твої, і доставляй плоди її, щоб у сина господаря твого був хліб для їжі; Мемфивосфей же, син господаря твого, завжди буде їсти за моїм столом. У Сиви було п’ятнадцять синів і двадцять рабів.
10
и дѣ́лай єму́ зе́млю ты́ и сы́нове твои́ и раби́ твои́, и да прино́сиши сы́ну господи́на твоєго́ хлѣ́бы, да я́стъ: и мемфівосѳе́й сы́нъ господи́на твоєго́ да я́стъ хлѣ́бъ всегда́ на трапе́зѣ моє́й. У Сівы́ же бя́ху пятьна́десять сыно́въ и два́десять рабо́въ.
11
І сказав Сива цареві: усе, що наказує господар мій цар рабові своєму, виконає раб твій. Мемфивосфей їв за столом [Давида], як один із синів царя.
11
И рече́ Сіва́ къ царю́: по всѣ́мъ, єли́ка заповѣ́да господи́нъ мо́й ца́рь рабу́ своєму́, та́ко сотвори́тъ ра́бъ тво́й. И мемфівосѳе́й ядя́ше на трапе́зѣ даві́довѣ, я́коже єди́нъ от сыно́въ царе́выхъ.
12
У Мемфивосфея був малолітній син, на ім’я Миха. Усі, хто жив у домі Сиви, були рабами Мемфивосфея.
12
И мемфівосѳе́ю сы́нъ бѣ́ ма́лъ, и и́мя єму́ мі́ха, и все́ обита́ніє до́му Сіви́на раби́ бя́ху мемфівосѳе́овы.
13
І жив Мемфивосфей в Єрусалимі, тому що він їв завжди за царським столом. Він був кульгавий на обидві ноги.
13
И мемфівосѳе́й живя́ше во Ієрусали́мѣ, я́ко на трапе́зѣ царе́вѣ ядя́ше всегда́: и то́й бя́ше хро́мъ обѣ́ма нога́ма свои́ма.