Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І сказав Давид: чи не залишився ще хто-небудь з дому Саулового? я зробив би йому милість заради Іонафана.
1
И҆ речѐ даві́дъ: є҆́сть ли є҆щѐ ѡ҆ста́вшїйсѧ въ домꙋ̀ саꙋ́ли, и҆ сотворю̀ съ ни́мъ ми́лость і҆ѡнаѳа́на ра́ди;
2
В домі Саула був раб, на ім’я Сива; і покликали його до Давида, і сказав йому цар: чи ти Сива? І той сказав: я, раб твій.
2
И҆ ѿ до́мꙋ саꙋ́лѧ бѣ̀ ѻ҆́трокъ, и҆ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ сїва̀: и҆ призва́ша є҆го̀ къ даві́дꙋ, и҆ речѐ къ немꙋ̀ ца́рь: ты́ ли є҆сѝ сїва̀; И҆ речѐ: а҆́зъ ра́бъ тво́й.
3
І сказав цар: чи немає ще кого-небудь з дому Саулового? я зробив би йому милість Божу. І сказав Сива цареві: є син Іонафана, кульгавий на ноги.
3
И҆ речѐ ца́рь: ѡ҆ста́сѧ ли ѿ до́мꙋ саꙋ́лѧ є҆щѐ мꙋ́жъ, и҆ сотворю̀ съ ни́мъ млⷭ҇ть бж҃їю; И҆ речѐ сїва̀ къ царю̀: є҆щѐ є҆́сть сы́нъ і҆ѡнаѳа́новъ, хро́мъ нога́ма.
4
І сказав йому цар: де він? І сказав Сива цареві: ось, він у домі Махира, сина Аммиелового, у Лодеварі.
4
И҆ речѐ ца́рь: гдѣ́ є҆сть; И҆ речѐ сїва̀ къ царю̀: сѐ, въ домꙋ̀ махі́ра сы́на а҆мїи́лѧ ѿ лода́вара.
5
І послав цар Давид, і взяли його з дому Махира, сина Аммиелового, з Лодевара.
5
И҆ посла̀ ца́рь даві́дъ, и҆ взѧ̀ є҆го̀ и҆з̾ до́мꙋ махі́ра сы́на а҆мїи́лѧ ѿ лода́вара.
6
І прийшов Мемфивосфей, син Іонафана, сина Саулового, до Давида, і упав на лице своє, і поклонився [цареві]. І сказав Давид: Мемфивосфею! І сказав той: ось раб твій.
6
И҆ прїи́де мемфївосѳе́й сы́нъ і҆ѡнаѳа́на сы́на саꙋ́лова къ царю̀ даві́дꙋ, и҆ падѐ на лицы̀ свое́мъ и҆ поклони́сѧ є҆мꙋ̀. И҆ речѐ є҆мꙋ̀ даві́дъ: мемфївосѳе́е. И҆ речѐ: сѐ, ра́бъ тво́й.
7
І сказав йому Давид: не бійся; я зроблю тобі милість заради батька твого Іонафана і поверну тобі всі поля Саула, батька твого, і ти завжди будеш їсти хліб за моїм столом.
7
И҆ речѐ є҆мꙋ̀ даві́дъ: не бо́йсѧ, ꙗ҆́кѡ творѧ̀ сотворю̀ съ тобо́ю ми́лость і҆ѡнаѳа́на ра́ди ѻ҆тца̀ твоегѡ̀, и҆ возвращꙋ̀ тебѣ̀ всѧ̑ се́ла саꙋ́ла дѣ́да твоегѡ̀, и҆ ты̀ ꙗ҆́ждь хлѣ́бъ на трапе́зѣ мое́й всегда̀.
8
І поклонився [Мемфивосфей] і сказав: що таке раб твій, що ти зглянувся на такого мертвого пса, як я?
8
И҆ поклони́сѧ є҆мꙋ̀ мемфївосѳе́й и҆ речѐ: кто́ є҆смь а҆́зъ ра́бъ тво́й, ꙗ҆́кѡ призрѣ́лъ є҆сѝ на пса̀ оу҆ме́ршаго подо́бнаго мнѣ̀;
9
І покликав цар Сиву, слугу Саула, і сказав йому: усе, що належало Саулу і всьому дому його, я віддаю синові господаря твого;
9
И҆ призва̀ ца́рь сївꙋ̀ ѻ҆́трочища саꙋ́лѧ, и҆ речѐ є҆мꙋ̀: всѧ̑ є҆ли̑ка сꙋ́ть саꙋ̑лѧ и҆ ве́сь до́мъ є҆гѡ̀ да́хъ сы́нꙋ господи́на твоегѡ̀:
10
отже, обробляй для нього землю ти і сини твої і раби твої, і доставляй плоди її, щоб у сина господаря твого був хліб для їжі; Мемфивосфей же, син господаря твого, завжди буде їсти за моїм столом. У Сиви було п’ятнадцять синів і двадцять рабів.
10
и҆ дѣ́лай є҆мꙋ̀ зе́млю ты̀ и҆ сы́нове твоѝ и҆ рабѝ твоѝ, и҆ да прино́сиши сы́нꙋ господи́на твоегѡ̀ хлѣ́бы, да ꙗ҆́стъ: и҆ мемфївосѳе́й сы́нъ господи́на твоегѡ̀ да ꙗ҆́стъ хлѣ́бъ всегда̀ на трапе́зѣ мое́й. Оу҆ сївы́ же бѧ́хꙋ пѧтьна́десѧть сынѡ́въ и҆ два́десѧть рабѡ́въ.
11
І сказав Сива цареві: усе, що наказує господар мій цар рабові своєму, виконає раб твій. Мемфивосфей їв за столом [Давида], як один із синів царя.
11
И҆ речѐ сїва̀ къ царю̀: по всѣ̑мъ, є҆ли̑ка заповѣ́да господи́нъ мо́й ца́рь рабꙋ̀ своемꙋ̀, та́кѡ сотвори́тъ ра́бъ тво́й. И҆ мемфївосѳе́й ꙗ҆дѧ́ше на трапе́зѣ даві́довѣ, ꙗ҆́коже є҆ди́нъ ѿ сынѡ́въ царе́выхъ.
12
У Мемфивосфея був малолітній син, на ім’я Миха. Усі, хто жив у домі Сиви, були рабами Мемфивосфея.
12
И҆ мемфївосѳе́ю сы́нъ бѣ̀ ма́лъ, и҆ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ мі́ха, и҆ всѐ ѡ҆бита́нїе до́мꙋ сїви́на рабѝ бѧ́хꙋ мемфївосѳе́ѡвы.
13
І жив Мемфивосфей в Єрусалимі, тому що він їв завжди за царським столом. Він був кульгавий на обидві ноги.
13
И҆ мемфївосѳе́й живѧ́ше во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, ꙗ҆́кѡ на трапе́зѣ царе́вѣ ꙗ҆дѧ́ше всегда̀: и҆ то́й бѧ́ше хро́мъ ѻ҆бѣ́ма нога́ма свои́ма.