Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Отже, моліться за нас, браття, щоб слово Господнє ширилося й славилось, як і у вас,
1
Про́чее, моли́тесѧ ѡ҆ на́съ, бра́тїе, да сло́во гдⷭ҇не тече́тъ и҆ сла́витсѧ, ꙗ҆́коже и҆ въ ва́съ,
2
і щоб нам визволитися від непорядних та лукавих людей, бо не в усіх є віра.
2
и҆ да и҆зба́вимсѧ ѿ ѕлы́хъ и҆ лꙋка́выхъ человѣ̑къ: не всѣ́хъ бо є҆́сть вѣ́ра.
3
Але вірний Господь, Який укріпить вас і збереже від лукавого.
3
Вѣ́ренъ же є҆́сть гдⷭ҇ь, и҆́же оу҆тверди́тъ ва́съ и҆ сохрани́тъ ѿ лꙋка́вагѡ.
4
Уповаємо ж на Господа щодо вас, що ви робите і будете робити те, що ми повеліваємо вам.
4
Оу҆пова́емъ же на гдⷭ҇а ѡ҆ ва́съ, ꙗ҆́кѡ, ꙗ҆̀же повелѣва́емъ ва́мъ, и҆ творитѐ и҆ сотворитѐ.
5
Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу і на терпіння Христове.
5
Гдⷭ҇ь же да и҆спра́витъ сердца̀ ва̑ша въ любо́вь бж҃їю и҆ въ терпѣ́нїе хрⷭ҇то́во.
6
Заповідаємо ж вам, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, віддалятися від усякого брата, який поводиться безчинно, а не за переданням, яке прийняли від нас,
6
(Заⷱ҇ ©о҃з҃.) Повелѣва́емъ же ва́мъ, бра́тїе, ѡ҆ и҆́мени гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, ѿлꙋча́тисѧ ва́мъ ѿ всѧ́кагѡ бра́та безчи́ннѡ ходѧ́ща, а҆ не по преда́нїю, є҆́же прїѧ́ша ѿ на́съ:
7
бо ви самі знаєте, як належить вам наслідувати нас, бо ми у вас не безчинствували,
7
са́ми бо вѣ́сте, ка́кѡ лѣ́по є҆́сть ва́мъ подо́битисѧ на́мъ: ꙗ҆́кѡ не безчи́нновахомъ оу҆ ва́съ,
8
ні в кого не їли хліба дарма, але були в труді і подвизі вночі і вдень, щоб не обтяжити кого з вас, —
8
нижѐ тꙋ́не хлѣ́бъ ꙗ҆до́хомъ оу҆ когѡ̀, но въ трꙋдѣ̀ и҆ по́двизѣ, но́щь и҆ де́нь дѣ́лающе, да не ѡ҆тѧгчи́мъ никогѡ́же ѿ ва́съ:
9
не те щоб ми не мали влади, але щоб себе самих дати вам на зразок, щоб ви наслідували нас.
9
не ꙗ҆́кѡ не и҆́мамы вла́сти, но да себѐ ѡ҆́бразъ да́мы ва́мъ, во є҆́же оу҆подо́битисѧ на́мъ.
10
Бо коли ми були у вас, то заповідали вам таке: якщо хто не хоче трудитися, то нехай і не їсть.
10
И҆́бо є҆гда̀ бѣ́хомъ оу҆ ва́съ, сїѐ завѣщава́хомъ ва́мъ: ꙗ҆́кѡ а҆́ще кто̀ не хо́щетъ дѣ́лати нижѐ да ꙗ҆́стъ.
11
Та чуємо, що деякі у вас поводять себе безчинно, нічого не роблять, тільки метушаться.
11
Слы́шимъ бо нѣ̑кїѧ безчи́ннѡ ходѧ́щыѧ оу҆ ва́съ, ничто́же дѣ́лающыѧ, но лꙋка́внѡ ѡ҆бходѧ́щыѧ:
12
Таких наставляємо і переконуємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб вони, безмовно працюючи, їли свій хліб.
12
таковы̑мъ запреща́емъ и҆ мо́лимъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ на́шемъ і҆и҃сѣ хрⷭ҇тѣ̀, да съ безмо́лвїемъ дѣ́лающе, сво́й хлѣ́бъ ꙗ҆дѧ́тъ.
13
Ви ж, браття, не сумуйте, роблячи добро.
13
Вы́ же, бра́тїе, не стꙋжа́йте, до́брое творѧ́ще.
14
Коли ж хто не послухає слова нашого в цьому посланні, того майте на увазі і не знайтеся з ним, щоб присоромити його.
14
А҆́ще же кто̀ не послꙋ́шаетъ словесѐ на́шегѡ посла́нїемъ, сего̀ назна́менꙋйте и҆ не примѣша́йтесѧ є҆мꙋ̀, да посрами́тсѧ:
15
Тільки не майте його за ворога, а наставляйте на розум, як брата.
15
и҆ не а҆́ки врага̀ и҆мѣ́йте є҆го̀, но наказꙋ́йте ꙗ҆́коже бра́та.
16
Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди в усьому. Господь з усіма вами!
16
Са́мъ же гдⷭ҇ь ми́ра да да́стъ ва́мъ ми́ръ всегда̀ во всѧ́цѣмъ ѡ҆́бразѣ: гдⷭ҇ь со всѣ́ми ва́ми.
17
Вітання моєю рукою, Павловою, що є ознакою у кожному посланнi; пишу я так:
17
Цѣлова́нїе мое́ю рꙋко́ю па́ѵлею, є҆́же є҆́сть зна́менїе во всѧ́цѣмъ посла́нїи, си́це пишꙋ̀:
18
благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.
18
блгⷣть гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ со всѣ́ми ва́ми. А҆ми́нь.