Глава 1

¹

Павло‚ і Силуан‚ і Тимофій — Солунській церкві в Богові Отці нашому і Господі Ісусі Христі:

¹

(Заⷱ҇ ©о҃д҃.) Па́ѵелъ и҆ сїлꙋа́нъ и҆ тїмоѳе́й, цр҃кви солꙋ́нстѣй, ѡ҆ бз҃ѣ ѻ҆ц҃ѣ̀ на́шемъ и҆ гдⷭ҇ѣ і҆и҃сѣ хрⷭ҇тѣ̀:

²

благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

²

блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ, и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀.

³

Завжди по справедливості ми повинні дякувати Богові за вас, браття, тому що зростає віра ваша і примножується любов кожного один до одного між усіма вами,

³

Благодари́ти до́лжни є҆смы̀ бг҃а всегда̀ ѡ҆ ва́съ, бра́тїе, ꙗ҆́коже досто́йно є҆́сть, ꙗ҆́кѡ превозраста́етъ вѣ́ра ва́ша, и҆ мно́житсѧ любо́вь є҆ди́нагѡ коегѡ́ждо всѣ́хъ ва́съ дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ:

⁴

так що ми самі хвалимося вами у церквах Божих, терпінням вашим і вірою в усіх гоніннях і скорботах, які ви зносите

⁴

ꙗ҆́кѡ самѣ̑мъ на́мъ хвали́тисѧ ѡ҆ ва́съ въ цр҃квахъ бж҃їихъ, ѡ҆ терпѣ́нїи ва́шемъ и҆ вѣ́рѣ во всѣ́хъ гоне́нїихъ ва́шихъ и҆ ско́рбехъ, ꙗ҆̀же прїе́млете,

⁵

на доказ того, що буде праведний суд Божий, щоб вам сподобитися Царства Божого, задля якого і страждаєте.

⁵

показа́нїе првⷣнагѡ сꙋда̀ бж҃їѧ, во є҆́же сподо́битисѧ ва́мъ црⷭ҇твїѧ бж҃їѧ, є҆гѡ́же ра́ди и҆ стра́ждете.

⁶

Бо праведно перед Богом — відплатити скорботою тим, що кривдять вас,

⁶

А҆́ще оу҆́бѡ првⷣно оу҆ бг҃а, возда́ти ско́рбь ѡ҆скорблѧ́ющымъ ва́съ,

⁷

а вам, скривдженим, — відрадою разом із нами в явлення з неба Господа Ісуса з ангелами сили Його,

⁷

а҆ ва́мъ ѡ҆скорблѧ́ємымъ ѿра́дꙋ съ на́ми, во ѿкрове́нїи гдⷭ҇а і҆и҃са съ нб҃сѐ, со а҆́гг҃лы си́лы своеѧ̀,

⁸

Який у полум’яному вогні здійснює помсту тим, які не пізнали Бога і не підкоряються благовістуванню Господа нашого Ісуса Христа,

⁸

во ѻ҆гнѝ пла́меннѣ даю́щагѡ ѿмще́нїе не вѣ́дꙋщымъ бг҃а и҆ не послꙋ́шающымъ бл҃говѣствова́нїѧ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀:

⁹

які приймуть кару, вічну погибель, від лиця Господнього і від слави могутности Його,

⁹

и҆̀же мꙋ́кꙋ прїи́мꙋтъ, поги́бель вѣ́чнꙋю, ѿ лица̀ гдⷭ҇нѧ и҆ ѿ сла́вы крѣ́пости є҆гѡ̀,

¹⁰

коли Він прийде прославитись у святих Своїх і з’явиться дивним в день той у всіх, хто увірував, бо ви повірили нашому свідченню.

¹⁰

є҆гда̀ прїи́детъ просла́витисѧ во ст҃ы́хъ свои́хъ и҆ ди́венъ бы́ти во всѣ́хъ вѣ́ровавшихъ, (Заⷱ҇.) ꙗ҆́кѡ оу҆вѣ́рисѧ свидѣ́телство на́ше въ ва́съ, въ де́нь ѡ҆́нъ.

¹¹

За це і молимося завжди за вас, щоб Бог наш сподобив вас бути гідними покликання і здійснив усяке благовоління благости і діло віри в силі,

¹¹

За сїѐ и҆ мо́лимсѧ всегда̀ ѡ҆ ва́съ, да вы̀ сподо́битъ зва́нїю бг҃ъ на́шъ и҆ и҆спо́лнитъ всѧ́ко бл҃говоле́нїе бл҃гости и҆ дѣ́ло вѣ́ры въ си́лѣ,

¹²

щоб прославилось ім’я Господа нашого Ісуса Христа у вас і ви в Hьому з благодаті Бога нашого і Господа Ісуса Христа.

¹²

ꙗ҆́кѡ да просла́витсѧ и҆́мѧ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ въ ва́съ, и҆ вы̀ въ не́мъ, по блгⷣти бг҃а на́шегѡ и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀.

Глава 2

¹

Благаємо ж вас, браття, щодо пришестя Господа нашого Ісуса Христа і нашого зібрання до Hього,

¹

(Заⷱ҇ ©о҃е҃.) Мо́лимъ же вы̀, бра́тїе, ѡ҆ прише́ствїи гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ и҆ на́шемъ собра́нїи ѡ҆ не́мъ,

²

не спішити вагатися розумом і не тривожитися ні від духу, ні від слова, ні від послання, ніби нами надісланого, неначе вже настає день Христів.

²

не ско́рѡ подвиза́тисѧ ва́мъ ѿ оу҆ма̀, ни оу҆жаса́тисѧ нижѐ дꙋ́хомъ, нижѐ сло́вомъ, ни посла́нїемъ а҆́ки ѿ на́съ по́сланнымъ, ꙗ҆́кѡ оу҆жѐ настои́тъ де́нь хрⷭ҇то́въ.

³

Hехай ніхто не спокусить вас ніяк: бо день той не прийде, поки не прийде раніш відступлення і не відкриється чоловік гріха, син погибелі,

³

Да никто́же ва́съ прельсти́тъ ни по є҆ди́номꙋ же ѡ҆́бразꙋ: ꙗ҆́кѡ а҆́ще не прїи́детъ ѿстꙋпле́нїе пре́жде, и҆ ѿкры́етсѧ человѣ́къ беззако́нїѧ, сы́нъ поги́бели,

⁴

який противиться і звеличується над усім, що зветься Богом‚ або святинею, так що в храмі Божому сяде він, як Бог, і за Бога себе видаватиме.

⁴

проти́вникъ и҆ превозносѧ́йсѧ па́че всѧ́кагѡ глаго́лемагѡ бо́га и҆́ли чти́лища, ꙗ҆́коже є҆мꙋ̀ сѣ́сти въ це́ркви бж҃їей а҆́ки бо́гꙋ, показꙋ́ющꙋ себѐ, ꙗ҆́кѡ бо́гъ є҆́сть.

⁵

Хіба не пам’ятаєте, як я, ще перебуваючи у вас, говорив вам це?

⁵

Не по́мните ли, ꙗ҆́кѡ є҆щѐ живы́й оу҆ ва́съ, сїѧ̑ глаго́лахъ ва́мъ;

⁶

І тепер ви знаєте, що утримує його від того‚ щоб з’явитися в свій час.

⁶

И҆ нн҃ѣ оу҆держава́ющее вѣ́сте, во є҆́же ꙗ҆ви́тисѧ є҆мꙋ̀ въ своѐ є҆мꙋ̀ вре́мѧ.

⁷

Бо таємниця беззаконня вже діє, тільки не здійсниться доти, доки не буде вилучений із середовища той, що утримує тепер.

⁷

Та́йна бо оу҆жѐ дѣ́етсѧ беззако́нїѧ, то́чїю держѧ́й нн҃ѣ до́ндеже ѿ среды̀ бꙋ́детъ:

⁸

І тоді відкриється беззаконник, якого Господь Ісус уб’є духом уст Своїх і знищить явленням пришестя Свого.

⁸

и҆ тогда̀ ꙗ҆ви́тсѧ беззако́нникъ, є҆го́же гдⷭ҇ь і҆и҃съ оу҆бїе́тъ дх҃омъ оу҆́стъ свои́хъ, и҆ оу҆праздни́тъ ꙗ҆вле́нїемъ прише́ствїѧ своегѡ̀,

⁹

Його ж пришестя, за дією сатани, буде з усякою силою і знаменням та чудесами неправдивими,

⁹

є҆гѡ́же є҆́сть прише́ствїе по дѣ́йствꙋ сатанинꙋ̀ во всѧ́цѣй си́лѣ и҆ зна́менїихъ и҆ чꙋдесѣ́хъ ло́жныхъ,

¹⁰

і з усякою оманою неправди тих, які гинуть за те, що вони не прийняли любови істини для свого спасіння.

¹⁰

и҆ во всѧ́кой льстѝ непра́вды въ погиба́ющихъ, занѐ любвѐ и҆́стины не прїѧ́ша, во є҆́же спасти́сѧ и҆̀мъ.

¹¹

І за це пошле їм Бог дію омани, так що вони віритимуть неправді,

¹¹

И҆ сегѡ̀ ра́ди по́слетъ и҆̀мъ бг҃ъ дѣ́йство льстѝ, во є҆́же вѣ́ровати и҆̀мъ лжѝ,

¹²

і відтак будуть засуджені всі, що не увірували істині, а полюбили неправду.

¹²

да сꙋ́дъ прїи́мꙋтъ всѝ не вѣ́ровавшїи и҆́стинѣ, но благоволи́вшїи въ непра́вдѣ.

¹³

Ми ж повинні завжди дякувати Богові за вас, улюблені Господом браття, що Бог від початку, через освячення Духа і віру в істину, обрав вас на спасіння,

¹³

(Заⷱ҇ ©о҃ѕ҃.) Мы́ же до́лжни є҆смы̀ благодари́ти бг҃а всегда̀ ѡ҆ ва́съ, бра́тїе возлю́бленнаѧ ѿ гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ и҆збра́лъ є҆́сть ва́съ бг҃ъ ѿ нача́ла во спⷭ҇нїе во ст҃ы́ни дх҃а и҆ вѣ́ры и҆́стины,

¹⁴

до якого ви і покликані благовістуванням нашим для досягнення слави Господа нашого Ісуса Христа.

¹⁴

въ не́же призва̀ ва́съ бл҃говѣствова́нїемъ на́шимъ, въ полꙋче́нїе сла́вы гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀.

¹⁵

Отже, браття, стійте і тримайтеся передань, яких ви навчилися чи то словом, чи то посланням нашим.

¹⁵

Тѣ́мже оу҆̀бо, бра́тїе, сто́йте и҆ держи́те преда̑нїѧ, и҆̀мже наꙋчи́стесѧ и҆лѝ сло́вомъ, и҆лѝ посла́нїемъ на́шимъ.

¹⁶

Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог і Отець наш, Який полюбив нас і дав утішення вічне і добру надію в благодаті,

¹⁶

Са́мъ же гдⷭ҇ь на́шъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́съ, и҆ бг҃ъ и҆ ѻ҆ц҃ъ на́шъ, возлюби́вый на́съ и҆ да́вый оу҆тѣше́нїе вѣ́чно и҆ оу҆пова́нїе бл҃го въ блгⷣти,

¹⁷

нехай утішить ваші серця і нехай утвердить вас у всякому слові й доброму ділі.

¹⁷

да оу҆тѣ́шитъ сердца̀ ва̑ша и҆ да оу҆тверди́тъ [да оу҆тверди́тъ ва́съ] во всѧ́цѣмъ сло́вѣ и҆ дѣ́лѣ бла́зѣ.

Глава 3

¹

Отже, моліться за нас, браття, щоб слово Господнє ширилося й славилось, як і у вас,

¹

Про́чее, моли́тесѧ ѡ҆ на́съ, бра́тїе, да сло́во гдⷭ҇не тече́тъ и҆ сла́витсѧ, ꙗ҆́коже и҆ въ ва́съ,

²

і щоб нам визволитися від непорядних та лукавих людей, бо не в усіх є віра.

²

и҆ да и҆зба́вимсѧ ѿ ѕлы́хъ и҆ лꙋка́выхъ человѣ̑къ: не всѣ́хъ бо є҆́сть вѣ́ра.

³

Але вірний Господь, Який укріпить вас і збереже від лукавого.

³

Вѣ́ренъ же є҆́сть гдⷭ҇ь, и҆́же оу҆тверди́тъ ва́съ и҆ сохрани́тъ ѿ лꙋка́вагѡ.

⁴

Уповаємо ж на Господа щодо вас, що ви робите і будете робити те, що ми повеліваємо вам.

⁴

Оу҆пова́емъ же на гдⷭ҇а ѡ҆ ва́съ, ꙗ҆́кѡ, ꙗ҆̀же повелѣва́емъ ва́мъ, и҆ творитѐ и҆ сотворитѐ.

⁵

Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу і на терпіння Христове.

⁵

Гдⷭ҇ь же да и҆спра́витъ сердца̀ ва̑ша въ любо́вь бж҃їю и҆ въ терпѣ́нїе хрⷭ҇то́во.

⁶

Заповідаємо ж вам, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, віддалятися від усякого брата, який поводиться безчинно, а не за переданням, яке прийняли від нас,

⁶

(Заⷱ҇ ©о҃з҃.) Повелѣва́емъ же ва́мъ, бра́тїе, ѡ҆ и҆́мени гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, ѿлꙋча́тисѧ ва́мъ ѿ всѧ́кагѡ бра́та безчи́ннѡ ходѧ́ща, а҆ не по преда́нїю, є҆́же прїѧ́ша ѿ на́съ:

⁷

бо ви самі знаєте, як належить вам наслідувати нас, бо ми у вас не безчинствували,

⁷

са́ми бо вѣ́сте, ка́кѡ лѣ́по є҆́сть ва́мъ подо́битисѧ на́мъ: ꙗ҆́кѡ не безчи́нновахомъ оу҆ ва́съ,

⁸

ні в кого не їли хліба дарма, але були в труді і подвизі вночі і вдень, щоб не обтяжити кого з вас, —

⁸

нижѐ тꙋ́не хлѣ́бъ ꙗ҆до́хомъ оу҆ когѡ̀, но въ трꙋдѣ̀ и҆ по́двизѣ, но́щь и҆ де́нь дѣ́лающе, да не ѡ҆тѧгчи́мъ никогѡ́же ѿ ва́съ:

⁹

не те щоб ми не мали влади, але щоб себе самих дати вам на зразок, щоб ви наслідували нас.

⁹

не ꙗ҆́кѡ не и҆́мамы вла́сти, но да себѐ ѡ҆́бразъ да́мы ва́мъ, во є҆́же оу҆подо́битисѧ на́мъ.

¹⁰

Бо коли ми були у вас, то заповідали вам таке: якщо хто не хоче трудитися, то нехай і не їсть.

¹⁰

И҆́бо є҆гда̀ бѣ́хомъ оу҆ ва́съ, сїѐ завѣщава́хомъ ва́мъ: ꙗ҆́кѡ а҆́ще кто̀ не хо́щетъ дѣ́лати нижѐ да ꙗ҆́стъ.

¹¹

Та чуємо, що деякі у вас поводять себе безчинно, нічого не роблять, тільки метушаться.

¹¹

Слы́шимъ бо нѣ̑кїѧ безчи́ннѡ ходѧ́щыѧ оу҆ ва́съ, ничто́же дѣ́лающыѧ, но лꙋка́внѡ ѡ҆бходѧ́щыѧ:

¹²

Таких наставляємо і переконуємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб вони, безмовно працюючи, їли свій хліб.

¹²

таковы̑мъ запреща́емъ и҆ мо́лимъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ на́шемъ і҆и҃сѣ хрⷭ҇тѣ̀, да съ безмо́лвїемъ дѣ́лающе, сво́й хлѣ́бъ ꙗ҆дѧ́тъ.

¹³

Ви ж, браття, не сумуйте, роблячи добро.

¹³

Вы́ же, бра́тїе, не стꙋжа́йте, до́брое творѧ́ще.

¹⁴

Коли ж хто не послухає слова нашого в цьому посланні, того майте на увазі і не знайтеся з ним, щоб присоромити його.

¹⁴

А҆́ще же кто̀ не послꙋ́шаетъ словесѐ на́шегѡ посла́нїемъ, сего̀ назна́менꙋйте и҆ не примѣша́йтесѧ є҆мꙋ̀, да посрами́тсѧ:

¹⁵

Тільки не майте його за ворога, а наставляйте на розум, як брата.

¹⁵

и҆ не а҆́ки врага̀ и҆мѣ́йте є҆го̀, но наказꙋ́йте ꙗ҆́коже бра́та.

¹⁶

Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди в усьому. Господь з усіма вами!

¹⁶

Са́мъ же гдⷭ҇ь ми́ра да да́стъ ва́мъ ми́ръ всегда̀ во всѧ́цѣмъ ѡ҆́бразѣ: гдⷭ҇ь со всѣ́ми ва́ми.

¹⁷

Вітання моєю рукою, Павловою, що є ознакою у кожному посланнi; пишу я так:

¹⁷

Цѣлова́нїе мое́ю рꙋко́ю па́ѵлею, є҆́же є҆́сть зна́менїе во всѧ́цѣмъ посла́нїи, си́це пишꙋ̀:

¹⁸

благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.

¹⁸

блгⷣть гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ со всѣ́ми ва́ми. А҆ми́нь.