Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Коли лев говорив до орла ці слова, я побачив,
1
И# бhсть, є3гдA глаг0лаше лeвъ словесA сі‰ ко nрлY, и3 ви1дэхъ:
2
що не з’являлася більше голова, яка залишалася разом з чотирма крилами, які перейшли до неї і піднімалися, щоб царювати, але царство яких було слабке і повне збурювань.
2
и3 сE, ћже њстA главA, и3 не kви1шасz четhри кри1ла w4наz, ±же къ немY преид0ша и3 воздвиг0шасz да цaрствуютъ, и3 бsше цaрство и4хъ скyдно и3 молвы2 п0лно.
3
І я бачив, і ось вони зникли, і все тіло орла згорало, і жахнулася земля, і я від тривоги, несамовитости розуму і від великого страху прокинувся і сказав духу моєму:
3
И# ви1дэхъ, и3 сE, т† не kвлsхусz, и3 всE тёло џрлее возжигaшесz, и3 ўстраши1сz землS ѕэлw2, и3 ѓзъ t молвы2 и3 ќжаса ўмA и3 t вели1ка стрaха воспрzнyхъ и3 рёхъ дyху моемY:
4
ось, ти заподіяв мені це тим, що випробовуєш путі Всевишнього.
4
сE, ты2 п0далъ є3си2 мнЁ то2 въ т0мъ, ћкw и3спытyеши пути6 вhшнzгw:
5
Ось, я ще тремчу серцем і дуже знеміг духом моїм, і немає у мені ніскільки сили від великого страху, яким я уражений у цю ніч.
5
сE, є3щE ўтруждeнъ є4смь душeю и3 дyхомъ мои1мъ и3знемог0хъ ѕэлw2, и3 нижE мaлаz є4сть во мнЁ си1ла t мн0жества боsзни, є4юже ўстраши1хсz н0щи сеS:
6
Отже, нині я помолюся Всевишньому, щоб Він укріпив мене до кінця.
6
нн7э ќбw помолю1сz вhшнему, да мS ўкрэпи1тъ дaже до концA.
7
І сказав я: Владико Господи! якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми, якщо Ти знайшов мене праведним перед багатьма, і якщо молитва моя справді зійшла перед лице Твоє,
7
И# рек0хъ: вLко гDи, ѓще њбрэт0хъ благодaть пред8 nчи1ма твои1ма, и3 ѓще њправдaнъ є4смь пред8 тоб0ю пaче мн0гихъ, и3 ѓще и4стиннw взhде молeніе моE пред8 лицeмъ твои1мъ,
8
укріпи мене і покажи мені, рабові Твоєму, значення цього страшного видіння, щоб цілком заспокоїти душу мою:
8
ўкрэпи1 мz и3 kви2 мнЁ рабY твоемY толковaніе и3 раздэлeніе видёніz гр0знагw сегw2, да совершeннэе ўтёшиши дyшу мою2:
9
бо Ти судив мене гідним, щоб показати мені останні часи. І Він сказав мені:
9
дост0йна бо менE и3мёлъ є3си2 показaти мнЁ временA послBднzz. И# речE ко мнЁ:
10
таке значення видіння цього:
10
сіE є4сть толковaніе видёніz сегw2:
11
орел, якого ти бачив, що піднімався від моря, є царство, показане у видінні Даниїлові, братові твоєму;
11
nрлA є3г0же ви1дэлъ є3си2 восходsща t м0рz, то2 є4сть цaрство, є4же ви1дэно бhсть въ видёніи даніи1ла брaта твоегw2,
12
але йому не було пояснено те, що нині Я пояснюю тобі.
12
но нёсть є3мY протолк0вано, ±же ѓзъ нн7э тебЁ протолкyю.
13
Ось, приходять дні, коли постане на землі царство більш страшне, ніж усі царства, які були раніше нього.
13
СE, днjе грzдyтъ, и3 востaнетъ цaрство на земли2, и3 бyдетъ боsзнь вsщшаz всBмъ цaрствwмъ, ±же бhша прeжде є3гw2:
14
У ньому будуть царювати, один після одного, дванадцять царів.
14
цaрствовати же бyдутъ на нeй цaріе дванaдесzть, є3ди1нъ по є3ди1ному,
15
Другий з них почне царювати, і утримає владу більш тривалий час, ніж інші дванадцять.
15
и4бо вторhй начнeтъ цaрствовати, и3 т0й њдeржитъ вsщшее врeмz пaче дванaдесzти:
16
Таке значення дванадцяти крил, бачених тобою.
16
сіE є4сть толковaніе дванaдесzти кри1лъ, ±же ви1дэлъ є3си2.
17
А що ти чув голос, який говорив, що виходив не від голів орла, але зсередини тіла його,
17
И# є3гHже слhшалъ є3си2 глaсъ, и4же глаг0лаше, не t глaвъ є3гw2 и3сходsщь, но t среди1ны тёла є3гw2,
18
це означає, що після часу того царства відбудуться чималі чвари, і царство буде піддане небезпеці падіння; але воно не впаде тоді і відновиться у первісному стані своєму.
18
сіE є4сть толковaніе: ћкw п0слэ врeмене цaрства тогw2 родsтсz рвє1ніz не м†ла, и3 бёдствовати и4мать, ћкw да падeтъ, и3 не падeтъ тогдA, но пaки возстaвитсz въ своE начaло:
19
А що ти бачив вісім малих підкрильних пер, з’єднаних із крилами, це означає,
19
ґ ±же ви1дэлъ є3си2 подкри1лєцъ џсмь прилэплsющихсz кри1ламъ є3гw2,
20
що постануть у царстві вісім царів, часи яких будуть легкі і роки швидкоплинні, і два з них загинуть.
20
сіE є4сть толковaніе: востaнутъ въ т0мъ џсмь царeй, и4хже бyдутъ временA лє1гка и3 лBта скHраz, и3 двA ќбw t ни1хъ поги1бнутъ:
21
Коли буде наближатися середній час, чотири збережуться до того часу, коли буде близький кінець його; а два збережуться до кінця.
21
приближaющусz же врeмени срeднему, четhри сохранsтсz во врeмz, є3гдA начнeтъ приближaтисz врeмz є3гw2 да скончaетсz, дв0е же на конeцъ сохранsтсz.
22
А що ти бачив три голови, які спочивають, це означає,
22
Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 три2 главы6 пок0zщыzсz,
23
що в останні дні царства Всевишній воздвигне три царства і підкорить їм багато інших, і вони будуть володарювати над землею і жителями її
23
сіE є4сть толковaніе: въ послBднzz є3гw2 воздви1гнетъ вhшній три2 ц†рства и3 призовeтъ въ нS мн0гихъ, и3 поwбладaютъ землeю:
24
з більшим утиском, ніж усі, що були раніше; тому вони і названі головами орла,
24
и3 и5же њбитaютъ на нeй, съ труд0мъ мн0гимъ на всёхъ, и5же бhша прeжде си1хъ, сегw2 рaди тjи назвaни сyть главы6 w4рли:
25
бо саме вони довершать беззаконня його і покладуть кінець йому.
25
сjи бо бyдутъ, и5же воз8wглавsтъ нечє1стіz є3гw2 и3 и5же совершaтъ послBднzz є3гw2.
26
А що ти бачив, що велика голова не з’являлася більше, це означає, що один з царів помре на постелі своїй, втім, з муками,
26
Ґ ћкw ви1дэлъ є3си2 главY болшyю неzвлsющуюсz, сіE є4сть толковaніе є3S: ћкw є3ди1нъ t ни1хъ на nдрЁ своeмъ ќмретъ, но nбaче съ мучeніемъ,
27
а двох інших пожере меч;
27
и4бо двA, и5же пребyдутъ, мeчь и5хъ поsстъ:
28
меч одного пожере того, який з ним, але і він з часом помре від меча.
28
є3ди1нагw бо мeчь поsстъ сyщихъ съ ни1мъ, но nбaче и3 сeй мечeмъ на послёдокъ падeтъ.
29
А що ти бачив, два підкрильних пера перейшли на голову, яка знаходиться з правого боку,
29
Ґ ±же ви1дэлъ є3си2 двA подкри6ліz восхwдsщаz на главY, ћже є4сть њ деснyю странY,
30
це ті, яких Всевишній зберіг до кінця царства, тобто царство убоге і сповнене занепокоєнь.
30
сіE є4сть толковaніе: сjи сyть, и5хже соблюдE вhшній въ конeцъ св0й, то2 є4сть цaрство скyдное и3 скорбeй п0лно.
31
Лев, якого ти бачив, як він піднявся з лісу і рикав, який говорив до орла й викривав його у неправдах його всіма словами його, які ти чув,
31
Ћкоже ви1дэлъ є3си2 и3 львA, є3г0же ви1дэлъ є3си2 t лёса возбуди1вшасz, рыкaюща и3 глаг0люща ко nрлY, и3 њбличaюща є3го2 и3 непр†вды є3гw2 всёми словесы2 є3гw2, ћкоже слhшалъ є3си2:
32
це — Помазаник, збережений Всевишнім до кінця проти них і нечестя їх, Який викриє їх і представить перед ними утиски їх.
32
сeй є4сть вётръ, є3г0же сохрани1лъ вhшній на конeцъ на ни1хъ и3 на нечє1стіz и4хъ, и3 њбличи1тъ тёхъ и3 њб8zви1тъ пред8 тёми прeлєсти и4хъ,
33
Він поставить їх на суд живих і, викривши їх, покарає їх.
33
постaвитъ бо и5хъ на судЁ живhхъ: и3 бyдетъ, є3гдA њбличи1тъ и5хъ, тогдA накaжетъ и5хъ:
34
Він з милосердя визволить залишок народу Мого, тих, які збереглися у межах Моїх, і обрадує їх, доки не прийде кінець, день суду, про який Я сказав тобі на початку.
34
и4бо њстaнокъ людjй мои1хъ и3збaвитъ съ бёдностію, и5же сохранeни сyть на концaхъ мои1хъ, и3 ўблажи1тъ и5хъ, д0ндеже пріи1детъ конeцъ дeнь судA, њ нeмже гlахъ тебЁ t начaла.
35
Такий сон, бачений тобою, і таке значення його.
35
Сeй с0нъ, є3г0же ви1дэлъ є3си2, и3 сі‰ сyть толков†ніz.
36
Ти один був достойний знати цю таємницю Всевишнього.
36
Ты2 u5бо є3ди1нъ дост0инъ бhлъ є3си2 знaти тaйну сію2 вhшнzгw:
37
Усе це, бачене тобою, напиши у книзі і поклади у потаємному місці;
37
напиши2 ќбw вс‰ сі‰ въ кни1гу, ±же ви1дэлъ є3си2, и3 положи2 | въ мёстэ сохрaннэ,
38
і навчи цього мудрих з народу твого, яких серця́ ви́знаєш здатними прийняти і зберігати ці таємниці.
38
и3 научи1ши си6мъ м{дрыz t людjй твои1хъ, и4хже сердцA вёси, ћкw м0гутъ пріsти и3 храни1ти т†йны сі‰:
39
А ти пробудь тут ще сім днів, щоб тобі показано було, що Всевишньому вгодно буде показати тобі. І відійшов від мене.
39
тh же є3щE потерпи2 здЁ и3нhхъ днjй сeдмь, да тебЁ покaзано бyдетъ всE, є4же и3зв0литсz вhшнему показaти тебЁ. И# tи1де t менє2.
40
Коли після закінчення семи днів весь народ почув, що я не повернувся у місто, зібралися всі від малого до великого і, прийшовши до мене, говорили мені:
40
И# бhсть, є3гдA ўслhша вeсь нар0дъ, ћкw проид0ша сeдмь днjй, и3 ѓзъ не возврати1хсz во грaдъ, и3 собрaшасz вси2 t мeншагw дaже до б0лшагw, и3 пріид0ша ко мнЁ и3 рек0ша ми2, глаг0люще:
41
чим згрішили ми проти тебе? І чим скривдили тебе, що ти, залишивши нас, сидиш на цьому місці?
41
что2 согрэши1ли є3смы2 тебЁ и3 что2 непрaво содёzхомъ на тS, ћкw њставлszй нaсъ сёлъ є3си2 на мёстэ т0мъ;
42
Ти один із усього народу залишився нам, як гроно від винограду, як світильник у темному місці і як пристань і корабель, урятований від бурі.
42
тh бо нaмъ њстaлсz є3си2 є3ди1нъ t всёхъ людjй, ћкоже гр0здъ t віногрaда и3 ћкw свэти1лникъ въ мёстэ мрaчнэ и3 ћкw пристaнище и3 корaбль спасeный t бyри:
43
Невже мало бід, що сталися з нами?
43
и3ли2 недовHлна нaмъ сyть ѕл†z, ±же приключaютсz;
44
Якщо ти залишиш нас, то краще було б для нас згоріти, коли горів Сион.
44
ѓще u5бо ты2 нaсъ њстaвиши, к0ль лyчше бы нaмъ бhло, ѓще бhхомъ сожжeни бhли и3 мы2 съ сожжeніемъ сіHна;
45
Бо ми не кращі за тих, які померли там. І плакали вони з голосним воланням. Відповідаючи їм, я сказав:
45
нижE бо мы2 є3смы2 лyчши тёхъ, и5же тaмw ўмр0ша. И# плaкаша глaсомъ вели1кимъ. И# њвэщaхъ къ ни6мъ и3 рек0хъ:
46
надійся, Ізраїлю, і не тужи, доме Якова;
46
ўповaй, ї}лю, и3 не скорби2 ты2, д0ме їaкwвль:
47
бо пам’ятає про вас Всевишній, і Кріпкий не забув вас у напасті.
47
є4сть бо пaмzть њ вaсъ пред8 вhшнимъ, и3 крёпкій не забы2 вaсъ въ напaсти:
48
І я не залишив вас і не пішов від вас, але прийшов на це місце, щоб помолитися за розорений Сион і просити милосердя приниженій святині вашій.
48
ѓзъ бо не њстaвихъ вaсъ, ни tид0хъ t вaсъ, но пріид0хъ на сіE мёсто, да помолю1сz њ разорeніи сіHна, да взыщY млcрдіе за смирeніе с™hни вaшеz:
49
Тепер ідіть кожен у дім свій, і я прийду до вас після цих днів.
49
и3 нн7э и3ди1те є3ди1нъ кjйждо въ д0мъ св0й, и3 ѓзъ пріидY къ вaмъ по днeхъ си1хъ.
50
І пішов народ, як я сказав йому, у місто,
50
И# tи1де нар0дъ, ћкоже рек0хъ є3мY, во грaдъ:
51
а я залишався у полі протягом семи днів, як повелено мені, і годувався у ті дні тільки квітами польовими, і трава була мені їжею.
51
ѓзъ же сэд0хъ на п0ли сeдмь днjй, ћкоже ми2 повелЁ, и3 kд0хъ т0кмw t цвэтHвъ сeлныхъ, и3 t трaвъ сотворенA бhсть мнЁ пи1ща во днeхъ тёхъ.