Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Коли лев говорив до орла ці слова, я побачив,
1
И$ бысть е^гда` гл~аше левъ словеса` сїя къ ѓ^рлђ. и^ ви'дXњ
2
що не з’являлася більше голова, яка залишалася разом з чотирма крилами, які перейшли до неї і піднімалися, щоб царювати, але царство яких було слабке і повне збурювань.
2
и^ се чт^о ѓ^ста глава`. и^ не ја^ви'шася четы'ре кри'лњ, и^же к немђ прїидо'ша и^ въз#двигошася да црsтвђюT” И$ бы'сть црsтво и^хъ скђдно, и^ молвы по'лно.
3
І я бачив, і ось вони зникли, і все тіло орла згорало, і жахнулася земля, і я від тривоги, несамовитости розуму і від великого страху прокинувся і сказав духу моєму:
3
И$ видXњ и^ с^е т^а не ја^вля'шеся. и^ вс^е тњло ѓ%рлее въж#жига'шеся и^ ё^страшися земля` ѕњ'ло. и^ а'зъ эT молвы во ё%жасњ па'мяти. и^ эT вели'ка страха бдњхъ” И$ рњхъ дђ'хђ мое^мђ,
4
ось, ти заподіяв мені це тим, що випробовуєш путі Всевишнього.
4
се ты` пода'лъ е^си мнњ` т^о. в# то'мъ чт^о пыта'еши пђти` вы'шнњго.
5
Ось, я ще тремчу серцем і дуже знеміг духом моїм, і немає у мені ніскільки сили від великого страху, яким я уражений у цю ніч.
5
с^е е^ще трђденъ е^смь дш~ею. и^ дх~омъ мои^мъ и^знемо'женъ е^смь ѕњло, и^ ма'ла е^сть въ мнњ` си'ла эT мно'жества бо'язни ја%же ё^страшиXся но'щи се'я”
6
Отже, нині я помолюся Всевишньому, щоб Він укріпив мене до кінця.
6
Нн~њ б^о помолю'ся вы'шнемђ да м^я ё^крњпи'тъ да'же до конца”
7
І сказав я: Владико Господи! якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми, якщо Ти знайшов мене праведним перед багатьма, і якщо молитва моя справді зійшла перед лице Твоє,
7
И$ рекоX влDко г~и а%ще ѓ^брњтоX блгDть преD ѓ^чи'ма твои'ма, и^ а'ще ѓ^правда'нъ е^смь преD тобо'ю паче мно'жества” И$ а'ще и^стин#но в#зы'идетъ моле'нїе мое` преD лицемъ твои^мъ,
8
укріпи мене і покажи мені, рабові Твоєму, значення цього страшного видіння, щоб цілком заспокоїти душу мою:
8
въскрепи' мя. и^ ја%ви мн^њ рабђ твое^мђ толкова'нїе, и^ разлђченїе видњ'нїя гро'знаготого` и^сполнњ'ише ё^тњшиши дш~ђ мою.
9
бо Ти судив мене гідним, щоб показати мені останні часи. І Він сказав мені:
9
досто'ино б^о мене и^мњлъ е^си показа'ти мн^њ времена послDњняя” И$ реq къ мнњ`,
10
таке значення видіння цього:
10
с^е е^сть толкова'нїе видњнїя сего.
11
орел, якого ти бачив, що піднімався від моря, є царство, показане у видінні Даниїлові, братові твоєму;
11
ѓ^рла` ја^же ви'дњлъ е^си въсходя'ща эT мо'ря. т^о е^сть црsтво чт^о видњно е^сть въ видњнїи данила бра'та твое^го.
12
але йому не було пояснено те, що нині Я пояснюю тобі.
12
н^о нњсть е^мђ протоlкова'н#но. ја^же а'зъ нн~њ тебњ` протоlкђю”
13
Ось, приходять дні, коли постане на землі царство більш страшне, ніж усі царства, які були раніше нього.
13
Се дн~и прїидђтъ. и^ воста'неT црsтво на' земли. и^ бђ'деT бо'язни вя'щши всMњ црsтвоM, и^же быша преже е^го”
14
У ньому будуть царювати, один після одного, дванадцять царів.
14
ЦрsтвђюT же в неM цр~и, в~і, е^ді'нъ по е^дїномђ,
15
Другий з них почне царювати, і утримає владу більш тривалий час, ніж інші дванадцять.
15
и^же вто'рыи начнеT црsтвова'ти. и^ то'и воздержиT наи^паq вре'мя на дванадесяте”
16
Таке значення дванадцяти крил, бачених тобою.
16
Сїа еs толкова'нїя, в~і. кри'лъ ја%же ви'дњлъ е^си.
17
А що ти чув голос, який говорив, що виходив не від голів орла, але зсередини тіла його,
17
и^ ја%же слышалъ е^си глаs и%же гл~анъ быs не эT гла'въ е^го и^сходя'щ# н^о эT средины тњла е^го,
18
це означає, що після часу того царства відбудуться чималі чвари, і царство буде піддане небезпеці падіння; але воно не впаде тоді і відновиться у первісному стані своєму.
18
с^е е^сть тлъкова'нїе” ЈА/ко послњ` вре'мени црsтва того ро'дяTся р#ве'нїя не ма'ла. и^ поги'бнетъ, ја%ко да падетъ и^ не падетъ тогда`, н^о паки положи'тся въ свое` нача'ло.
19
А що ти бачив вісім малих підкрильних пер, з’єднаних із крилами, це означає,
19
ја^ко ви'дњлъ е^си поDкрилецъ ѓ%смь съвокђпля'ющи кри'лњ свои`”
20
що постануть у царстві вісім царів, часи яких будуть легкі і роки швидкоплинні, і два з них загинуть.
20
Сїя е^сть толкова'нїя. въскрsнђтъ в тоM ѓ%смь цр~їи иXже бђдTђ времена легъча'ишеи лњта скоро зва'нныи, дво'е б^о эT тXњ ро'дяTся.
21
Коли буде наближатися середній час, чотири збережуться до того часу, коли буде близький кінець його; а два збережуться до кінця.
21
приближа'ющи же вре'мени по'лъ, четыре съхранятся въ вре'мя” Є$гда` приближа'тися начнеT вре'мя е^го да сконча'ется” дво'е б^о на концы съдръжаTся.
22
А що ти бачив три голови, які спочивають, це означає,
22
и^ ја%ко ви'дњлъ е^си три гла'вы покоюща
23
що в останні дні царства Всевишній воздвигне три царства і підкорить їм багато інших, і вони будуть володарювати над землею і жителями її
23
с^е е^сть тол#кова'нїе” Въ послDњнїи е^го въздви'гнетъ вы'шнїи тр^и црsтва. и^ призоветъ в# не` мно'га. и^ господђ'ютъ землею.
24
з більшим утиском, ніж усі, що були раніше; тому вони і названі головами орла,
24
і^ и^же ѓ^бита'ютъ в не'и с трђдомъ мно'гимъ на всњхъ и^же бы'ша преD си'мъ” Сего ради тотњ зва'ни сђть главы` ѓ^рли.
25
бо саме вони довершать беззаконня його і покладуть кінець йому.
25
сїи б^о бђдђтъ и^же преглавятъ нечьсти'выхъ е^го. и^же съвръшатъ послDњняя е^го.
26
А що ти бачив, що велика голова не з’являлася більше, це означає, що один з царів помре на постелі своїй, втім, з муками,
26
и^ ја%ко ви'дњлъ е^си главђ` бо'льшђю не ја^вля'ющђся” Се е^сть толкова'нїе е^го. ја%ко е^ді'нъ эT нихъ на ѓ%дрњ своеM ё%мретъ, и^ б^о с мђченїемъ.
27
а двох інших пожере меч;
27
ја%же дво'е и^же приспњва'ютъ, ме'чъ и^хъ поја%сть.
28
меч одного пожере того, який з ним, але і він з часом помре від меча.
28
е^ді'нъ б^о мечъ поја%сть и^же с нимъ. н^о ботђ` мечъ напослњдокъ падетъ”
29
А що ти бачив, два підкрильних пера перейшли на голову, яка знаходиться з правого боку,
29
ЈА/ко ви'дњлъ е^си дво'е поDкри'лїя въсходя'щи на главы` и^же еs ѓ^ деснђ'ю странђ`
30
це ті, яких Всевишній зберіг до кінця царства, тобто царство убоге і сповнене занепокоєнь.
30
с^е е^сть тоlкованїе. сїи сђть и^же съдръжа'лъ вы'шнїи въ конецъ свои^хъ, т^о е^сть црsтво скђдное и^ ско'рбеи по'лно”
31
Лев, якого ти бачив, як він піднявся з лісу і рикав, який говорив до орла й викривав його у неправдах його всіма словами його, які ти чув,
31
ја%ко ви'дњлъ е^си льва` кое^го эT лњса възбђдя'ща и^ ры'чюща и^ гл~юща къ ѓ^рлђ`, и^ ѓ^блича'ющи е^го, и^ непра'вды того по всњхъ словесехъ е^го, ја%ко слы'шалъ е^си,
32
це — Помазаник, збережений Всевишнім до кінця проти них і нечестя їх, Який викриє їх і представить перед ними утиски їх.
32
с^е е^сть вњтръ е^гоже съдръжа'лъ вы'шнїи въ концы к ни'мъ, и^ нечести'выхъ и^хъ ѓ^бличи'тъ тњхъ, и^ эTтрясе'тъ преD тњми лести и^хъ,
33
Він поставить їх на суд живих і, викривши їх, покарає їх.
33
поста'виT б^о и^хъ на сђдњ живы'и. и^ бђдетъ е^гда ѓ^бличи'ти и^хъ тогда` пока'жетъ и^хъ.
34
Він з милосердя визволить залишок народу Мого, тих, які збереглися у межах Моїх, і обрадує їх, доки не прийде кінець, день суду, про який Я сказав тобі на початку.
34
и^же ѓ^станокъ людїи мои^хъ и^зба'витъ съ бњдо'ю и^же съхранени сђть на концыхъ мои^хъ, и^ ёбл~житъ и^хъ, доко'лњ же не прїидетъ конецъ дн~и сђ'днаго, ѓ^ коеMже гл~ахъ тебњ эT нача'ла.
35
Такий сон, бачений тобою, і таке значення його.
35
се'и со'нъ чт^о ви'дњлъ е^си сїя толкова'нїя.
36
Ти один був достойний знати цю таємницю Всевишнього.
36
т^ы бо самъ досто'инъ бы'лъ е^си, зна'ти та'инђ вы'шняго”
37
Усе це, бачене тобою, напиши у книзі і поклади у потаємному місці;
37
Того б^о ра'ди пиши вся т^а въ кни'гђ и^же ви'дњлъ е^си. и^ поста'ви е^я` в мњсто съхра'нно.
38
і навчи цього мудрих з народу твого, яких серця́ ви́знаєш здатними прийняти і зберігати ці таємниці.
38
и^ ё^чи'ши е^я` мђ'дрымъ эT людїи твоиX и%х#же срDце вњ'си мощи прїя'ти и^ дръжати та'инђ сїю”
39
А ти пробудь тут ще сім днів, щоб тобі показано було, що Всевишньому вгодно буде показати тобі. І відійшов від мене.
39
Ты же е^ще потерпи и%ныхъ дн~їи, з~. да тебњ` пока'жется чт^о же ви'дњно бђдетъ вы'шнемђ показа'ти тебњ, и^ эTи'де эT мене”
40
Коли після закінчення семи днів весь народ почув, що я не повернувся у місто, зібралися всі від малого до великого і, прийшовши до мене, говорили мені:
40
И$ бы'сть е^гда` слы'шитъ ве'сь по'лкъ ја%ко проидо'ша, з~, дн~їи а^зъ не бы'хъ ѓ^бращенъ къ гра'дђ” И$ събра'шася вс^и эT ме'ньша да'же до бо'льшаго. и^ прїидоша ко мнњ і^ реко'ша мї гл~юще.
41
чим згрішили ми проти тебе? І чим скривдили тебе, що ти, залишивши нас, сидиш на цьому місці?
41
чт^о съгрњши'ли е^смы` тебњ и^ чт^о непра'во съдњя'хомъ на' тя, ја%ко ѓ^ставля'ющи насъ сњлъ е^си на мњ'стњ то'мъ”
42
Ти один із усього народу залишився нам, як гроно від винограду, як світильник у темному місці і як пристань і корабель, урятований від бурі.
42
Ты б^о намъ вы'ше е^си эT всњхъ лю'дїи ја%ко гро'здъ эT виногра'да. и^ ја%ко свњти'лникъ въ мњсто мра'чно, и^ ја%ко приста'нище и^ кора'бль сп~сенъ е^сть эT бђ'ря”
43
Невже мало бід, що сталися з нами?
43
И$ли не довлњ'ютъ намъ лђка'вая и^же ключа'ются”
44
Якщо ти залишиш нас, то краще було б для нас згоріти, коли горів Сион.
44
А$ще б^оты насъ ѓ^ста'виши. коли'ко бы'сть намъ лђ'чши а^ще быхомъ съж#же'ни и^ м^ы, сож#же'нїемъ сїѓ'на.
45
Бо ми не кращі за тих, які померли там. І плакали вони з голосним воланням. Відповідаючи їм, я сказав:
45
ни б^о мы е^смы лђ'чши тњ'хъ и^же та'мо ё^мро'ша. и^ пла'каша гла'сомъ вели'кимъ” И$ эTвњщаX к ни'мъ и^ реко'хъ.
46
надійся, Ізраїлю, і не тужи, доме Якова;
46
надњ'ися і^и^л~ь, и^ не моѕи скорбњти т^ы до'мъ і^а'ковль,
47
бо пам’ятає про вас Всевишній, і Кріпкий не забув вас у напасті.
47
е^сть б^о па'мять ва'ша преD вышниM, и^ крњ'пкїи нњ'сть забве'нъ ваM в напа'сти,
48
І я не залишив вас і не пішов від вас, але прийшов на це місце, щоб помолитися за розорений Сион і просити милосердя приниженій святині вашій.
48
а^зъ б^о не ѓ^ста'вихъ ва'съ ни эTи^до'хъ эT васъ, н^о прїидо'хъ в сїе мњсто да молю'ся за печа'ль сїѓ'на, да взыщђ млрsдїе за смире'нїе ст~ыни вашеи”
49
Тепер ідіть кожен у дім свій, і я прийду до вас після цих днів.
49
И$ нн~њ и^дњте е^ді'нъ ко'ждо же в до'мъ свои, и^ а'зъ прїидђ к ва'мъ по дн~ехъ сихъ,
50
І пішов народ, як я сказав йому, у місто,
50
и^детъ по'лкъ ја%ко рекоX е^мђ, въ градъ”
51
а я залишався у полі протягом семи днів, як повелено мені, і годувався у ті дні тільки квітами польовими, і трава була мені їжею.
51
А$з# же сњдо'хъ на' поли, з~, дн~їи ја%коже м^и повелњ, и^ ја^до'хъ цвњтъ то'кмо эT ни'въ, и^ эT травъ сътворе'на бысть мнњ` пи'ща въ дн~ехъ тњ'хъ”