Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Говори, щоб чув народ Мій слова пророцтва, які вкладу Я у вуста твої, — говорить Господь;
1
СE, глаг0ли во ќшы лю1демъ мои6мъ словесA прbр0чества, ±же дaмъ во ўстA тво‰, гlетъ гDь:
2
і зроби, щоб вони написані були на хартії, тому що вони вірні й істинні.
2
и3 сотвори2, да на хартіи2 напи1шутсz, ћкw вBрна и3 и4стинна сyть:
3
Не бійся, що будуть замишляти проти тебе, і нехай не бентежить тебе невір’я тих, які будуть говорити проти тебе,
3
не б0йсz t помышлeній на тS, нижE да смутsтъ тS невёрнwсти глаг0лющихъ,
4
бо всякий невіруючий у невір’ї своєму помре.
4
понeже всsкъ невёрный въ невёріи своeмъ ќмретъ.
5
Ось, Я наведу, — говорить Господь, — на коло земне біди: меч і голод, і смерть і пагубу
5
СE, ѓзъ наведY (речE гDь) на крyгъ земнhй ѕл†z, мeчь и3 глaдъ, и3 смeрть и3 погублeніе,
6
за те, що нечестя людей осквернило всю землю, і пагубні діла їхні переповнилися.
6
понeже њскверни2 беззак0ніе всю2 зeмлю, и3 нап0лнєна сyть дэлA и4хъ врє1днаz.
7
Тому говорить Господь:
7
Сегw2 рaди речE гDь:
8
Я вже не буду мовчати про беззаконня, які звершують вони нечестиво, і не буду терпіти у них того, що вони роблять злочинно: ось, кров невинна і праведна волає до Мене, і душі праведних взивають безперестанно.
8
ўжE не ўмолчY њ нечeстіихъ и4хъ, ±же беззак0ннw содёловаютъ, ни потерплю2 и5мъ, ±же ѕлЁ творsтъ: сE, кр0вь непови1ннаz и3 прaведнаz вопіeтъ ко мнЁ, и3 дyши првdныхъ вопію1тъ безпрестaннw:
9
Помщуся їм, — говорить Господь, — і візьму від них до Себе всяку кров невинну.
9
tмщaz tмщY и5мъ, речE гDь, и3 воспріимY всsку кр0вь непови1нную t тёхъ ко мнЁ.
10
Ось, народ Мій ведеться, як стадо на заколення; не потерплю більше, щоб він жив у Єгипті,
10
СE, лю1діе мои2 ћкw стадA къ заколeнію ведyтсz, ўжE не потерплю2 тогw2, є4же њбитaти и5мъ въ земли2 є3гЂпетстэй,
11
але виведу його рукою сильною і правицею високою, й уражу Єгипет карою, як колись, і погублю всю землю його.
11
но и3зведY | рук0ю си1льною и3 мhшцею выс0кою, и3 поражY (є3гЂпетъ) кaзнію ћкоже прeжде, и3 растлю2 всю2 зeмлю є3гw2:
12
Заплаче Єгипет і основи його, уражені стратою і помстою, яку наведе на нього Бог.
12
восплaчетсz є3гЂпетъ, и3 њснов†ніz є3гw2 кaзнію и3збіє1на бyдутъ и3 наказaніемъ, ±же наведeтъ є3мY бGъ:
13
Заплачуть хлібороби, які обробляють землю, бо занепаде у них насіння від іржі й від граду і від страшної зірки.
13
восплaчутъ дёлателє дёлающіи зeмлю, ћкw њскудёютъ сёмена и4хъ t ржи2 и3 грaда и3 t ѕвэзды2 стрaшныz.
14
Горе віку і тим, які живуть у ньому,
14
Г0ре вёку, и3 и5же њбитaютъ въ нeмъ:
15
бо наблизився меч і знищення їх, і постане народ на народ для війни, і мечі у руках їх.
15
понeже прибли1жисz мeчь и3 сокрушeніе и4хъ, и3 востaнетъ kзhкъ на kзhкъ къ брaни, и3 мeчь въ рукaхъ и4хъ.
16
Люди зробляться непостійними і, одні одних долаючи, будуть недбалими до царя свого, і начальники — до ходу справ своїх у межах своєї влади.
16
Бyдетъ бо непостоsніе человёкwмъ, и3 и3нjи и3нhхъ њдолэвaющіи вознерадsтъ њ цари2 своeмъ, и3 нач†лницы путjй њ дёлэхъ свои1хъ въ могyтствэ своeмъ.
17
Побажає людина йти у місто, і не зможе,
17
Восх0щетъ бо человёкъ во грaдъ и3ти2 и3 не возм0жетъ:
18
бо, через їхню гордість, міста обуряться, доми будуть розорені, на людей нападе страх.
18
гордhни бо и4хъ рaди грaди смzтyтсz, д0мы сокрушaтсz, человёцы ўбоsтсz.
19
Не зглянеться людина на ближнього свого, віддаючи доми їх на розорення зброєю, розкрадаючи майно їх з причини голоду і багатьох бід.
19
Не ўмилосeрдитсz человёкъ ко и4скреннему своемY, на разорeніе домHвъ и4хъ во nрyжіе, на расхищeніе и3мёній и4хъ, глaда рaди хлёбнагw и3 њскоблeніz мн0га.
20
Ось, Я скликаю, — говорить Бог, — усіх царів землі, від сходу і півдня, від півночі і Ливану, щоб благоговіли переді Мною і навернулися до себе самих, і щоб воздати їм, що вони робили тим.
20
СE, ѓзъ созывaю, речE гDь, вс‰ цари6 зє1мскіz, є4же менє2 боsтисz, и5же сyть t вост0ка и3 ю4га, t сёвера и3 лівaна, ко њбращeнію къ себЁ, и3 воздaти, ±же воздaша тBмъ:
21
Як чинять вони навіть дотепер з обраними Моїми, так учиню з ними і воздам у надро їх, — говорить Господь Бог.
21
ћкоже творsтъ дaже до днeсь и3збр†ннымъ мои6мъ, тaкw сотворю2 и3 воздaмъ въ нBдра и4хъ. Сі‰ гlетъ гDь бGъ:
22
Не пощадить правиця Моя грішників, і меч не перестане уражати тих, що проливають на землю невинну кров.
22
не пощади1тъ десни1ца моS грёшникwвъ, и3 не престaнетъ мeчь на проливaющихъ кр0вь непови1нную на земли2:
23
Зійшов вогонь від гніву Його і знищив основи землі і грішників, як запалену солому.
23
и3зhде џгнь t гнёва є3гw2, и3 пожрE њснов†ніz земли2, и3 грёшники ћкw хврaстіе зажжeно.
24
Горе грішникам і тим, що не дотримуються заповідей Моїх! — говорить Господь.
24
Г0ре си6мъ, и5же согрэшaютъ и3 не содержaтъ зaповэдій мои1хъ, речE гDь,
25
Не пощаджу їх. Відійдіть, сини відступників, не оскверняйте святині Моєї.
25
не прошY и5мъ: tиди1те, сhнове, t влaсти, не њсквернsйте с™hни моеS.
26
Господь знає всіх, які грішать проти Нього; тому віддав їх на смерть і на вбиття.
26
Ћкw вёсть гDь всёхъ, и5же согрэшaютъ є3мY, сегw2 рaди предадE и5хъ въ смeрть и3 въ заколeніе.
27
На коло земне прийшли вже біди, і ви перебуватимете у них. Бог не визволить вас, тому що ви згрішили проти Нього.
27
Ўжe бо пріид0ша на крyгъ земнhй ѕл†z, и3 пребyдете въ ни1хъ, не и3збaвитъ бо вaсъ бGъ, понeже согрэши1сте пред8 ни1мъ.
28
Ось, видіння грізне, і лице його від сходу.
28
СE, видёніе гр0зное, и3 лицE є3гw2 t вост0ка:
29
Виступлять породження драконів аравійських на багатьох колісницях і зі швидкістю вітру понесуться по землі, так що наведуть страх і трепет на всіх, які почують про них.
29
и3 и3зhдутъ рождє1ніz ѕміє1въ ґрaвскихъ на колесни1цахъ мн0гихъ: ћкоже дыхaніе (вётрwвъ) число2 и4хъ понесeтсz по земли2, ћкw ўжE ўбоsтсz и3 вострепeщутъ вси2, и5же и4хъ ўслhшатъ:
30
Вийдуть, як вепри з лісу, кармоняни, які шаленіють у люті, і прийдуть у великій силі, вступлять у боротьбу з ними і спустошать частину землі Ассирійської.
30
кармHнzне неи1стовствующіи во гнёвэ и3зhдутъ ћкw вє1при t дубрaвы и3 пріи1дутъ въ си1лэ вели1цэй, и3 стaнутъ на брaнь съ ни1ми и3 њпустошaтъ чaсть земли2 ґссmрjйскіz:
31
Потім дракони, які пам’ятають походження своє, візьмуть гору і, володіючи великою силою, повернуться переслідувати тих.
31
и3 по си1хъ превозм0гутъ ѕмjеве п0мнzщіи рождeніе своE и3 њбратsтсz согласyюще въ си1лэ вели1цэй на постизaніе и4хъ:
32
Ті збентежаться, замовкнуть перед силою їх і повернуть ноги свої на втечу.
32
сjи смутsтсz, и3 ўмолчaтъ въ си1лэ и4хъ, и3 њбратsтъ н0зэ свои2 на бэжaніе:
33
Але той, що знаходиться у засідці з боку ассиріян, оточить їх і умертвить одного з них; у війську їх виникнуть страх і трепет і ремство на царів їх.
33
и3 t w4бласти ґссmрjйскіz њбстоsтель њбстaнетъ и5хъ и3 скончaетъ є3ди1наго t ни1хъ, и3 бyдетъ боsзнь и3 стрaхъ въ полцЁ и4хъ, и3 рвeніе на цари6 и4хъ.
34
Ось, хмари від сходу і від півночі до півдня, і вигляд їх дуже грізний, сповнений лютости і бурі.
34
СE, w4блацы t вост0ка и3 сёвера дaже до полyдне, и3 лицE и4хъ гр0зно ѕэлw2, и3сп0лнено гнёва и3 бyри:
35
Вони зіштовхнуться між собою, і скинуть багато зірок на землю і зірку їх; і буде кров від меча до черева,
35
и3 сразsтсz междY соб0ю и3 сразsтъ ѕвэздY мн0гу на земли2 и3 ѕвэздY и4хъ: и3 бyдетъ кр0вь t мечA дaже до ўтр0бы,
36
і послід людський — до сідла верблюда; страх і трепет великий буде на землі.
36
и3 гн0й человёческій дaже до сэдлA велблю1ждz, и3 бyдетъ боsзнь и3 стрaхъ мн0гъ на земли2,
37
Жахнуться всі, які побачать цю лютість, і затремтять.
37
и3 ўстрашaтсz, и5же ќзрzтъ гнёвъ сeй, и3 трeпетъ пріи1метъ и5хъ:
38
Після того багато разів будуть підніматися бурі від півдня і півночі і частково від заходу,
38
и3 по сeмъ воздви1гнутсz б{ри мнHги t полyдне и3 сёвера, и3 чaсть и4на t зaпада,
39
і вітри сильні здіймуться від сходу і відкриють його і хмару, яку Я послав у гніві; а зірка, призначена для страху при східному і західному вітрі, пошкодиться.
39
и3 прем0гутъ вётри t вост0ка, и3 њтворsтъ є3го2, и3 w4блакъ, є3г0же воздви1же во гнёвэ, и3 ѕвэздA на сотворeніе стрaха t вост0чна вётра и3 зaпадна повреди1тсz:
40
І піднімуться хмари, великі і сильні, повні лютости, і зірка, щоб настрашити всю землю і жителів її; і проллють на всяке місце, високе і піднесене, страшну зірку,
40
и3 воздви1гнутсz w4блацы вeліи и3 ѕёлніи, п0лни гнёва, и3 ѕвэздA, да ўстрашaтъ всю2 зeмлю и3 њбитaющихъ на нeй, и3 возлію1тъ на всsко мёсто выс0ко и3 вознесeное ѕвэздY стрaшную,
41
вогонь і град, мечі, що літають, і багато вод, щоб наповнити всі поля і всі джерела безліччю вод.
41
џгнь и3 грaдъ, и3 мечы2 летaющыz и3 в0ды мнHги, ћкw да нап0лнzтсz вс‰ полS и3 вси2 и3ст0чницы и3сполнeніемъ в0дъ мн0гихъ:
42
І затоплять місто, і стіни, і гори, і пагорби, і дерева у лісах, і траву на луках, і хлібні рослини їх;
42
и3 сокрушaтъ грaды и3 стёны, и3 г0ры и3 х0лмы, (и3 ўдHліz) и3 древA дубр†внаz, и3 сBна л{жнаz и3 жи6та и4хъ,
43
і пройдуть, не спиняючись, до Вавилона і знищать його;
43
и3 пр0йдутъ непоколeблеми до вавmлHна и3 сокрушaтъ є3го2:
44
зберуться до нього й оточать його; проллють зірку і лють на нього. І підніметься пил і дим до самого неба, і всі навкруги будуть оплакувати його,
44
соберyтсz къ немY, и3 њбhдутъ є3го2, и3 и3злію1тъ ѕвэздY и3 всю2 ћрость нaнь: и3 взhдетъ прaхъ и3 дhмъ дaже до небесE, и3 вси2, и5же w4крестъ, возрыдaютъ њ нeмъ,
45
а ті, які залишаться підвладними йому, будуть служити тим, що навели страх.
45
и3 и5же под8 ни1мъ њстaнутъ, послyжатъ тBмъ, и5же ўстраши1ша и5хъ.
46
І ти, Асіє, співучаснице у надії Вавилона й у славі його:
46
И# ты2, ґсjе, соглaсна во ўповaніе вавmлHна, и3 слaва лицA є3гw2:
47
горе тобі, бідна, за те, що уподібнювалася йому і прикрашала дочок твоїх у блудодіянні, щоб вони подобалися і славилися у коханців твоїх, які бажали завжди блудодіяти з тобою.
47
г0ре тебЁ бёднэй! понeже ўпод0биласz є3си2 є3мY и3 ўкраси1ла є3си2 дщє1ри тво‰ въ любодэsніи, ко ўгождeнію и3 прославлeнію въ люб0вныхъ твои1хъ, и5же съ тоб0ю похотёша всегдA блуди1ти:
48
Ти наслідувала ненависного в усіх ділах і заходах його.
48
ненави1дэнному подражaла є3си2 во всёхъ дёлэхъ є3гw2 и3 въ начинaніихъ є3гw2.
49
За те, — говорить Бог, — пошлю на тебе біди: удівство, убогість, і голод, і меч, і моровицю, щоб спустошити доми твої насильством і смертю.
49
Сегw2 рaди, речE гDь, послю2 на тS ѕл†z, вдовство2, ўб0жество и3 глaдъ, и3 мeчь и3 губи1телство на разорeніе домHвъ твои1хъ t наси1ліz и3 смeрти,
50
І слава могутности твоєї засохне, як квітка, коли настане спека, послана на тебе.
50
и3 слaва си1лы твоеS ћкоже цвётъ и4зсхнетъ, є3гдA востaнетъ зн0й, и4же п0сланъ є4сть на тS:
51
Ти знеможеш, як убога, побита і поранена жінками, щоб люди знатні і коханці не могли приймати тебе.
51
и3знем0жеши ћкоже ўб0жайшаz ћзвена и3 накaзана t жeнъ, ћкw не возм0гутъ тебE пріsти си1льніи и3 любHвницы.
52
Чи став би Я так ненавидіти тебе, — говорить Господь, —
52
Е#дA ѓзъ тaкw возревнyю тебЁ, речE гDь,
53
якби ти не убивала обраних Моїх повсякчас, піднімаючи руки на поразку їх і глумлячись зі смерти їх, коли ти була у сп’янінні?
53
ѓще бы не заклaла є3си2 и3збрaнныхъ мои1хъ во всsко врeмz, возвышaющи на поражeніе рyцэ и3 глаг0лющи на смeрть и4хъ, є3гдA ўпивaласz є3си2;
54
Прикрашай твоє лице.
54
ўкраси2 лёпоту лицA твоегw2:
55
Мзда блудодіяння твого у надрі твоєму; за те й одержиш ти винагороду.
55
мздA блужeніz твоегw2 въ нёдрэхъ твои1хъ, сегw2 рaди воздаsніе пріи1меши.
56
Як чинила ти з обраними Моїми, — говорить Господь, — так з тобою вчинить Бог, і піддасть тебе бідам.
56
Ћкоже сотвори1ши и3збр†ннымъ мои6мъ, речE гDь, тaкw сотвори1тъ тебЁ бGъ и3 предaстъ тS во ѕл†z:
57
Діти твої загинуть від голоду, ти впадеш від меча, міста твої будуть зруйновані, і всі твої впадуть у полі від меча.
57
и3 ч†да тво‰ глaдомъ поги1бнутъ, тh же мечeмъ падeши, и3 грaди твои2 сокрушaтсz, и3 вси2 твои2 въ п0ли nрyжіемъ падyтъ:
58
А які на горах, ті загинуть від голоду, і будуть їсти плоть свою через нестачу хліба і пити кров через нестачу води.
58
и3 и5же сyть въ горaхъ, глaдомъ поги1бнутъ и3 ћсти бyдутъ мzсA сво‰ t глaда хлёба и3 кр0вь пи1ти t жaжды воды2:
59
У нещасті підеш по морях, — і там зустрінеш біди.
59
неблагополyчна чрез8 морS пріи1деши и3 пaки пріи1меши ѕл†z,
60
Під час переходів твоїх вони кинуться на спустошене місто, і знищать частину землі твоєї, і частину слави твоєї знищать.
60
и3 въ прехождeніи поразsтъ грaдъ и3збіeнный, и3 и3скоренsтъ нёкую чaсть земли2 твоеS, и3 чaсть слaвы твоеS и3стребsтъ, пaки возвращaющесz къ вавmлHну превращeнному:
61
Розорена, ти послужиш для них соломою, а вони для тебе будуть вогнем;
61
и3 разорeна бyдеши и5мъ ћкw хврaстіе, и3 тjи бyдутъ тебЁ ѓки џгнь,
62
і знищать тебе, і міста твої, землю твою, гори твої, усі ліси твої і дерева родючі спалять вогнем.
62
и3 пожрyтъ тS и3 грaды тво‰, зeмлю твою2 и3 г0ры тво‰, и3 вс‰ дубр†вы тво‰ и3 древесA плодонHснаz nгнeмъ пожгyтъ,
63
Синів твоїх поведуть у полон, майно твоє захоплять у здобич, і славу твою знищать.
63
сhны тво‰ въ плэнeніе поведyтъ, и3 д†ни тво‰ въ корhсть в0змутъ, и3 слaву лицA твоегw2 и3стребsтъ.