Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Так говорить Господь: Я вивів народ цей з рабства, дав їм повеління через рабів Моїх, пророків, яких вони не захотіли слухати, але відкинули Мої поради.
1
Та'ко гл~етъ г~ь, а^зъ и^зведо'хъ лю'ди сїя и^з работы`, и^ да'хъ и^мъ повеле'нїа рабы` мои^ми прoрки, и%хже послђшати не въсхотњша, и^ эTвр'ьгоша совњты моя,
2
Мати, яка народила їх, говорить їм: «ідіть, діти; бо я вдова і залишена.
2
мт~и и^же роди` и^хъ гл~а и^мъ, и^дњте сн~ы поне'же вдови'ца ѓ^ста'влена е^смь.
3
Я виховала вас з радістю, і відпустила з плачем і гіркотою, бо ви згрішили перед Господом Богом вашим, і зробили зле перед Ним.
3
въспита'хъ вы съ ра'достїю, погђбиX же в^ы съ ско'рбїю, ја^ко съгрњши'сте г~ђ б~ђ ва'шемђ творя'щи лђка'вое пред нимъ”
4
Нині ж що зроблю для вас? Я вдова і залишена: йдіть, діти, і просіть у Господа милости».
4
Нн~њ же чт^о сотворю` с ва'ми. а^зъ вдови'ца ѓ^ста'вленая, и^дњте же сн~ы и^ проси'те эT г~а млsти
5
Тебе, Отче, прикликаю за свідка на матір синів, які не захотіли зберігати завіту мого.
5
а%з же свњдњтельствђ'ю эTч~е на мт~ръ сн~овъ твои^хъ и^же завњта мое^го съхрани'ти не въсхотњша,
6
Віддай їх на посоромлення і матір їхню — на розкрадання, щоб не було роду їхнього.
6
в#да'ждь и^хъ на посрамощенїе и^ мт~ръ и^хъ на расхище'нїе, да не ё^мно'жится ктомђ ро'дъ и^хъ”
7
Нехай розсіються імена їхні по народах і згладяться на землі, бо вони знехтували завіт мій.
7
І$ и^мена и^хъ да расточаTся въ ја^зы'ки, и^ да бђдђт# потреблены эT лица` земля`, зане` възгордњша завњтомъ мои^мъ.
8
Горе тобі, Ассуре, що ховаєш у себе нечестивих! Роде лукавий! згадай, що Я зробив Содому і Гоморрі.
8
ё^вы` тебњ а^с#сљ=рїя съкрива'ющи в себњ` непра'ведныя” Въспомяни` ро'де лђка'выи чт^о сътвориX содо'мђ и^ гомо'рђ,
9
Земля їх лежить у смоляних брилах і пагорбах попелу. Так учиню Я з тими, які Мене не слухалися, — говорить Господь Вседержитель.
9
и^хже земля` въ жђпелњ и^ въ хо'лмњхъ пе'пелныхъ” Такоже и^ тXњ накажђ и^же м^я не послђшашA, гл~етъ г~ь вседръжи'тель”
10
Так говорить Господь до Ездри: звісти народу Моєму, що Я дам їм царство Єрусалимське, яке обіцяв Ізраїлю,
10
Та'ко гл~етъ г~ь къ е%здрњ, възвњсти лю'демъ мои^мъ, ја%ко да'мъ иM црsтво і^ерsли'м#ско е^же и^мњхъ да'ти і^и^л~ю.
11
і прийму славу від них і дам їм оселі вічні, які приготував для них.
11
И$ сътворю` себњ по'средњ и^хъ сла'вђ и^ да'мъ и^мъ вњчныя ѓ^би'тели, и^же ё^гото'вахъ в нача'лњ.
12
Дерево життя буде для них мастю запашною; не будуть зморювані працею і не знеможуть.
12
дре'во живо'тное да бђдетъ и^мъ въ бл~гоё^ха'нїе. и^ не и%мђть дњлати ниже трђди'тися.
13
Ідіть і одержіть; просіть собі днів малих, щоб вони не забарилися. Уже готове для вас царство: пильнуйте.
13
и^дњте и^ ѓ^дръжите моли'те же да ё^кратя'тся ваM дн~и тїи продлъжа'щїися” Бди'те б^о понеже вамъ ё^гото'вано црsтвїе,
14
Свідчіть, небо і земля, бо Я стер зле і створив добре. Живу Я! — говорить Господь.
14
засвњдњтельствђи нб~омъ и^ земле'ю. и^же потреби'хъ ѕл^о, и^ сотворихъ бл~гая, ја%коже а^зъ живђ` гл~еT г~ь.
15
Мати! обійми синів твоїх, виховуй їх з радістю; як голубка, зміцнюй ноги їхні, бо Я обрав тебе, — говорить Господь.
15
мт~и ѓ^бои^ми` сн~ы твоя`, и^ въспита'и и^хъ съ веселїемъ ја%ко голђби'ца, и^ ё^тверди` но'ѕњ твои` ја%ко сто'лпъ, понеже тебе` и^збра'хъ, гл~етъ г~ь.
16
І воскрешу мертвих на місцях їхніх і з гробів виведу їх, бо Я пізнав ім’я Моє в Ізраїлі.
16
и^ въскр~шђ ме'ртвыя эT мњстъ и^хъ і^ и^зведђ и^хъ эT гро'бъ и^хъ” Позна'хъ б^о и%мя мое` въ і^и^л~и,
17
Не бійся, мати синів, бо Я обрав тебе, — говорить Господь.
17
ЭO мт~и сн~овъ тњхъ не ё^бо'ися ничто'же, а%зъ ё^ботебе` и^збра'хъ гл~етъ г~ь”
18
Я пошлю на допомогу тобі рабів Моїх Ісаю та Єремію, за порадою яких Я освятив і приготував тобі дванадцять дерев, обтяжених різними плодами,
18
Послю` на по'моu рабы` мои`, і^са'їю, і^е^ремїю, и%хже совњтомъ ѓ^ст~ихъ, и^ ё^гото'вахъ тебњ`, в~і, древе'съ разли'чными пло'ды”
19
і стільки ж джерел, які течуть молоком і медом, і сім гір найбільших, які вирощують троянду і лілею, через які сповню радістю синів твоїх.
19
И$ толи'ко же и^сто'чниковъ текђщихъ ме'домъ и^ мле'комъ, и^ седмь горъ ѕњло ве'лїихъ, родя'щиX ро'жђ и^ кри'нъ, и%миже възвеселю` сн~ы твоа”
20
Виправдай удову, дай суд бідному, допоможи убогому, захисти сироту, одягни нагого,
20
Твори` пра'вдђ вдови'ци и^ бђ'ди помощникъ си'рђ, да'и нищђ и^ защити` сиротђ`, и^ ѓ^дњи нагаго
21
про розслабленого і немічного потурбуйся, з кульгавого не смійся, безрукого захисти, і сліпого приведи до бачення світла Мого,
21
прилежи` немо'щномђ, и^ не посмње%шися хро'момђ, бњднђ помози` и^ слњпого и^зведи` на свњтъ мои,
22
старця і юнака у стінах твоїх збережи,
22
сокры'и младе'нца и^ ста'рца междђ стњна'ми твои^ми”
23
мертвих, де знайдеш, засвідчивши, віддай гробу, і Я дам тобі перше місце у Моєму воскресінні.
23
Є$гда' же ѓ^бря'щеши мр~тва знамена'ющи погреби` е^го” И$ да'мъ тебњ прь'вое сњде'нїе въ воскрsнїе ме'ртвыхъ”
24
Відпочивай і упокоюйся, народе Мій, бо прийде спокій твій.
24
Потръпи'те же лю'дїе мои`, и^ ё^мири'теся прїидеT б^о поко'и твои”
25
Годуй синів твоїх, добра годувальнице, зміцнюй ноги їхні.
25
ЭO бл~гая дои'лице въспита'и ча'да твоя, и^ ё^тверди` но'ѕњ и^хъ,
26
З рабів, яких Я дав тобі, ніхто нехай не загине, бо Я стягну їх від тебе.
26
да ни е^ді'нъ эT ра'бъ и^хже тебњ да'хъ поги'бнет# понеже а^зъ эT числа` твое^го възыщђ` и^хъ.
27
Не слабшай. Коли прийде день печалі і тісноти, інші будуть плакати і журитися, а ти будеш весела і в достатку.
27
не преста'ни же, е^гда прїидетъ дн~ь ско'рби и^ печа'ли” Тогда` про'чїи въспла'чђтся смђща'ю^щися, ты' же възра'дђешися и^мњ'ющи вс^я и^зоби'лно”
28
Язичники будуть заздрити тобі, але нічого проти тебе зробити не зможуть, — говорить Господь.
28
ЗазряT б^отебњ` ја^зы'цы и^ ничто'же ё^спњ'ютъ гл~етъ г~ь.
29
Руки Мої покриють тебе, щоб сини твої не бачили геєни.
29
защи'тятъ тебе рђцњ мои`, и^ не ё'зрятъ сн~ы твои` вњчнаго мђче'нїя”
30
Утішайся, мати, з синами твоїми, бо Я спасу тебе.
30
Весели'ся ма'ти съ ча'ды твои'ми, понеже а^зъ сп~сђ т^я гл~етъ г~ь”
31
Пам’ятай про синів твоїх, що спочивають. Я виведу їх з країв землі й учиню їм милість, бо Я милостивий, — говорить Господь Вседержитель.
31
Въспомяни' же ча'да твоя спя'щїя понеже а^зъ и^зведђ и^хъ эT стра'нъ земля` и^ по млsти мое'и с ними сътворю`, млsтиv ё^бо е^смь гл~етъ г~ь вседръжи'тель”
32
Обійми дітей твоїх, доки Я прийду і зроблю їм милість; бо джерела Мої повні і благодать Моя не зменшиться.
32
ѓ^бои^ми' же ча'да твоя дондеже а^зъ прїидђ` и^ млsрдъствђ'ю ѓ^ нихъ. и^сто'чники ё^бо мои` и^зобилђютъ, и^ блDть моя не ѓ^скђдњ'етъ”
33
Я, Ездра, одержав на горі Орив повеління від Господа йти до Ізраїля. Коли я прийшов до них, вони відкинули мене і знехтували заповідь Господню.
33
а%зъ е%здра взя'хъ повеле'нїе эT г~а на горњ` ѓ^ри'въ, і^ идо'хъ къ і^и^л~ьтяномъ, къ ни'м же е^гда прїидо'хъ небрего'ша м^я, и^ ё^ничижи'ша заповњдь гн~ю
34
Тому вам говорю, язичники, що можете чути і розуміти: чекайте на Пастиря вашого, Він дасть вам мир вічний, бо близько Той, Який прийде на скінчення віку.
34
сегоже ради гл~ю ва'мъ ја^зы'цы е^же слы'шите и^ разђмњ'ите, и^ ча'ите па'стыря ва'шего и^же да'сть ва'мъ поко'и вњчныи, понеже ѓ'нъ ё^же блиZ е^сть, і^ и'мать прїити въ и^сконча'нїи вњка”
35
Будьте готові до воздаяння царства, бо світло невечірнє засяє вам на вічні часи.
35
Бђдњте же гото'вы к# возда'нїю црsтвїя, свTњ б^о вњчныи въз#сїя'етъ на' вы въ вњки”
36
Уникайте тіні віку цього; прийміть солодкість слави вашої. Я відкрито свідчу про Спасителя мого.
36
Бњжи'те сњни вњка сего и^ наслади'теся весе'лїя сла'вы ва'шея, а%зъ свњдњтельствђю сп~сителемъ мои^мъ”
37
Ввірений дар прийміть, і насолоджуйтеся, дякуючи Тому, Хто прикликав вас у небесне царство.
37
преда'ныи да'ръ прїимете и^ веселитеся бл~годаря'ще призва'вшаго в^ы въ црsтво нбsное.
38
Встаньте і стійте, і дивіться, яка кількість знаменованих на вечері Господній,
38
въста'нњте же и^ сто'ите, и^ сматря'ите число` зна'мена'ныхъ на' бракъ гн~ь
39
які, переселившись від тіні віку цього, одержали від Господа світлий одяг.
39
възврати'вшихся эT сњни вњка сего, и^ взя'шA преи^спрещре'нно ѓ^дњнїе эT г~а.
40
Прийми число твоє, Сионе, і прийми твоїх, одягнених у біле вбрання, які виконали закон Господній.
40
прїими` число` твое сїѓ'не и^ ѓ^дежди` и^хъ ѓ^дњја%нїемъ бњлымъ и^же и^спо'лниша за'конъ гн~ь,
41
Число бажаних синів твоїх повне. Проси державу Господа, щоб освятився народ твій, покликаний від початку.
41
и^спо'лнь б^о число` ча'дъ твои^хъ, и%хже жела'ше” Молю` и^ крњпость бж~їю да бђдTђ ѓ^сщ~енны лю'дїе твои` призва'ныи и^з нача'ла,
42
Я, Ездра, бачив на горі Сионській сонм великий, якого не міг перелічити, і всі вони піснями прославляли Господа.
42
а^зъ е%здра видњхъ в# сїѓ'нњ не сочте'ныи со'ньмъ людїи, и^же вс^и пою'ще славя'ще г~а.
43
Посеред них був юнак величний, що перевершував усіх їх, і покладав вінці на голову кожного з них і тим ще більше підносився; я вражений був здивуванням.
43
посредњ же и^хъ б^њ ю%ноша высоча'ишїи во'зрастомъ паq всњхъ, и^же полага'ше вњнцы` на главђ кое^го'ждо, а^з же дивиXся ѕњло
44
Тоді я запитав ангела: хто ці, господарю мій?
44
и^ въпроси'хъ а%гг~ла гл~я, чт^о сђть сїи г~и.
45
Він у відповідь мені сказав: це ті, які склали смертний одяг і одяглися у безсмертний і сповідали ім’я Боже; вони тепер увінчуються і приймають переможні пальми.
45
ѓ%н же эTвњща`, сїи сђть и^же совлеkшїися соѓ^дњја^нїи сме'ртныX и^ ѓ^бле'кшїися въ бесме'ртныя, и^ нн~њ вњнча'ются и^ прїемлюT фђни'ки и^же и^сповњдаша и^мя` гн~е”
46
Я запитав: а хто цей юнак, який покладає на них вінці і вручає їм пальми?
46
И$ па'ки въпросиX а^гг~ла ѓ^ ю'ноши. кт^о б^њ и^же полага'ше на ниX вњнца`, и^ свњти'лники в рђцњ предая'ше.
47
Він відповів мені: Сам Син Божий, Якого вони прославляли у віці цьому. І я почав славити їх, які мужньо стояли за ім’я Господнє.
47
ѓ%н же эTвњща`, с^е еs сн~ъ бж~їи, е^гоже и^сповњда'ша въ вњцњ сеM” И$ ѕњло м^и чесны бы'ша и^же съ крњпостїю воѓ^рђжа'шаs за и^мя` гн~е”
48
Тоді ангел сказав мені: йди і звісти народу моєму, які бачив ти дивні діла Господа Бога.
48
И реq м^и а^гг~лъ и^ди` и^ возвњсти` сїа лю'деM моиM, кацы` и^ ко'ль ве'лїа вїдlњ е^си чюдеса` гн~я”