Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 26
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською
1
Агриппа сказав Павлові: «Дозволяється тобі говорити за себе». Тоді Павло, простягнувши руку, почав говорити на свій захист.
І нині я стою перед судом за надію на обітницю, дану Богом нашим отцям,
6
И# нн7э њ ўповaніи њбэтовaніz, бhвшагw t бGа ко nтцє1мъ нaшымъ, стою2 суди1мь,
7
здійснення якої сподіваються побачити наші дванадцять колін, що старанно служать Богові день і ніч. За цю-то надію, царю Агриппо, звинувачують мене юдеї.
Це я і робив у Єрусалимі: одержавши владу від первосвящеників, я багатьох святих ув’язнював, і коли вбивали їх, я подавав на те голос;
10
є4же и3 сотвори1хъ во їеrли1мэ, и3 мнHги t с™hхъ ѓзъ въ темни1цахъ затворsхъ, влaсть t ґрхіерє1й пріeмь: ўбивaємымъ же и5мъ прилагaхъ совётъ:
11
і по всіх синагогах я багаторазово мучив їх, і примушував ганити Ісуса, і, з надмірною лютістю до них, переслідував їх навіть у чужих містах.
11
и3 на всёхъ с0нмищихъ мн0жицею мyчz и5хъ, принуждaхъ хyлити: преизли1ха же враждyz на ни1хъ, гонsхъ дaже и3 до внёшнихъ градHвъ.
12
Для цього йдучи до Дамаска з владою і дорученням від первосвящеників,
12
Въ ни1хже и3дhй въ дамaскъ со влaстію и3 повелёніемъ, є4же t ґрхіерє1й,
13
серед дня на дорозі я, царю, побачив з неба світло, ясніше від сонячного сяйва, що осяяло мене та тих, котрі йшли зі мною.
13
въ полyдни на пути2 ви1дэхъ, царю2, съ небесE пaче сіsніz с0лнечнагw њсіsвшій мS свётъ и3 со мн0ю и3дyщихъ.
14
Усі ми попадали на землю, і я почув голос, що говорив до мене єврейською мовою: «Савле, Савле, що ти гониш Мене? Важко тобі йти проти рожна».
14
ВсBмъ же пaдшымъ нaмъ на зeмлю, слhшахъ глaсъ гlющь ко мнЁ и3 вэщaющь є3врeйскимъ љзhкомъ: сavле, сavле, чт0 мz г0ниши; жeстоко ти2 є4сть проти1ву рожнA прaти.
15
Я сказав: «Хто Ти, Господи?» Він сказав: «Я — Ісус, Якого ти гониш.
15
Ѓзъ же рёхъ: кто2 є3си2, гDи; Џнъ же речE: ѓзъ є4смь ї}съ, є3г0же ты2 г0ниши:
16
Але встань і стань на ноги твої; бо для того Я і з’явився тобі, щоб зробити тебе служителем і свідком того, що ти бачив і що Я відкриваю тобі,
16
но востaни и3 стaни на ногY твоє1ю: на сe бо kви1хсz ти2, сотвори1ти тS слугY и3 свидётелz, ±же ви1дэлъ є3си2 и3 ±же kвлю2 тебЁ,
17
визволяючи тебе від народу юдейського і від язичників, до яких Я тепер посилаю тебе
17
и3з8имaz тS t людjй їудeйскихъ и3 t kзы6къ, къ ни6мже ѓзъ тS послю2,
18
розкрити очі їм, щоб вони навернулися від темряви до світла і з-під влади сатани до Бога, щоб вірою в Мене держали прощення гріхів і долю з освяченими».
18
tвeрсти џчи и4хъ, да њбратsтсz t тмы2 въ свётъ и3 t w4бласти сатанины2 къ бGу, є4же пріsти и5мъ њставлeніе грэхHвъ и3 достоsніе во с™hхъ вёрою, ћже въ мS.
19
Тому, царю Агриппо, я не став противитися небесному видінню,
19
Тёмже, царю2 ґгрjппо, не бhхъ проти1венъ небeсному видёнію,
20
а спершу жителям Дамаска і Єрусалима, потім усій землі юдейській і язичникам проповідував, щоб вони покаялися і навернулися до Бога, чинячи діла, достойні покаяння.
20
но сyщымъ въ дамaсцэ прeжде и3 во їеrли1мэ, и3 во всsцэй странЁ їудeйстэй и3 kзhкwмъ проповёдую покazтисz и3 њбрати1тисz къ бGу, достHйна покаsнію дэлA творsще.
21
За це юдеї схопили мене у храмі і хотіли розтерзати.
21
Си1хъ рaди мS їудeє є4мше во свzти1лищи хотsху растерзaти.
22
Але, одержавши допомогу від Бога, я до цього дня стою і свідчу малому і великому, нічого не кажучи, крім того, про що пророки і Мойсей говорили, що це буде,
22
П0мощь u5бо ўлучи1въ ћже t бGа, дaже до днE сегw2 стою2, свидётелствуz мaлу же и3 вели1ку, ничт0же вэщaz, рaзвэ ±же прbр0цы рек0ша хот‰щаz бhти и3 мwmсeй,
23
а саме, що Христос мав постраждати і, воскреснувши першим із мертвих, проповідати світло юдейському народові і язичникам».
І сказав Агриппа Фестові: «Можна було б звільнити цього чоловіка, якби він не вимагав кесаревого суду». Тому і вирішив правитель відіслати його до кесаря.