Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 4
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Коли вони говорили до народу, до них приступили священики й начальники охорони храму і саддукеї,
1
Глаго́лющымъ же и́мъ къ лю́демъ, наидо́ша на ни́хъ свяще́нницы и воєво́да церко́вный и саддуке́є,
2
гніваючись на те, що вони навчають народ і проповідують в Ісусі воскресіння з мертвих;
2
жа́ляще си́, за є́же учи́ти и́мъ лю́ди и возвѣща́ти о Іису́сѣ воскресе́ніє ме́ртвыхъ:
3
і наклали на них руки, і віддали їх під варту до ранку; бо вже був вечір.
3
и возложи́ша на ни́хъ ру́ки и положи́ша и́хъ въ соблюде́ніє до у́трія: бѣ́ бо ве́черъ уже́.
4
Багато з тих, хто слухав слово, увірували; і число таких людей було близько п’яти тисяч.
4
Мно́зи же от слы́шавшихъ сло́во вѣ́роваша: и бы́сть число́ муже́й я́ко ты́сящъ пя́ть.
5
На другий день зібралися в Єрусалим начальники їхні, і старійшини та книжники,
5
Бы́сть же нау́тріє собра́тися князе́мъ и́хъ и ста́рцемъ и кни́жникомъ во Ієрусали́мъ,
6
і первосвященик Анна, і Каяфа, і Іоан, і Олександр та інші з роду первосвященицького;
6
и А́ннѣ архієре́ю и Каіа́фѣ и Іоа́нну и Алекса́ндру, и єли́цы бѣ́ша от ро́да архієре́йска:
7
поставивши їх посередині, питали: «Якою силою або яким іменем ви зробили це?»
Якщо від нас сьогодні вимагають відповіді за благодіяння немічному чоловікові, як він зцілився,
9
а́ще мы́ дне́сь истязу́єми єсмы́ о благодѣя́ніи человѣ́ка не́мощна, о чесо́мъ се́й спасе́ся,
10
то нехай буде відомо всім вам і всьому народові ізраїльському, що іменем Ісуса Христа Назорея, Якого ви розп’яли і Якого Бог воскресив із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий.
10
разу́мно бу́ди всѣ́мъ ва́мъ и всѣ́мъ лю́демъ Ізра́илевымъ, я́ко во и́мя Іису́са Христа́ Назоре́а, Єго́же вы́ распя́сте, Єго́же Бо́гъ воскреси́ от ме́ртвыхъ, о Се́мъ се́й стои́тъ предъ ва́ми здра́въ:
11
Він є камінь, занедбаний вами, будівничими, Який став наріжним каменем, і нема ні в кому іншому спасіння,
11
Се́й є́сть ка́мень укоре́ный от ва́съ зи́ждущихъ, бы́вый во главу́ у́гла, и нѣ́сть ни о єди́нѣмъ же инѣ́мъ спасе́нія:
12
бо немає іншого імені під небом, даного людям, яким належало б спастися нам».
12
нѣ́сть бо ино́го и́мене подъ небесе́мъ, да́ннаго въ человѣ́цѣхъ, о не́мже подоба́єтъ спасти́ся на́мъ.
13
Побачивши сміливість Петра та Іоана й примітивши, що вони люди некнижні й прості, [вони] дивувались, а разом з тим упізнавали їх, що вони були з Ісусом;
13
Ви́дяще же Петро́во дерзнове́ніє и Іоа́нново и разумѣ́вше, я́ко человѣ́ка некни́жна єста́ и про́ста, дивля́хуся, зна́ху же и́хъ, я́ко со Іису́сомъ бѣ́ста:
14
а побачивши зціленого чоловіка, який стояв з ними, нічого не могли сказати проти.
Повстали царі земні, і князі зібралися разом на Господа й на Христа Його».
26
Предста́ша ца́ріє зе́мстіи, и кня́зи собра́шася вку́пѣ на Го́спода и на Христа́ Єго́.
27
Бо справді зібрались у місті цьому на Святого Сина Твого Ісуса, помазаного Тобою, Ірод і Понтій Пилат з язичниками та народом ізраїльським,
27
Собра́шася бо вои́стинну во гра́дѣ се́мъ на Свята́го О́трока Твоєго́ Іису́са, Єго́же пома́залъ єси́, И́родъ же и Понті́йскій Піла́тъ съ язы́ки и людьми́ Ізра́илевыми,
28
щоб зробити те, чому бути визначила наперед рука Твоя і рада Твоя.
28
сотвори́ти, єли́ка рука́ Твоя́ и совѣ́тъ Тво́й преднарече́ бы́ти:
29
І нині, Господи, споглянь на погрози їхні і дай рабам Твоїм з усією сміливістю промовляти слово Твоє,
29
и ны́нѣ, Го́споди, при́зри на преще́нія и́хъ и да́ждь рабо́мъ Твои́мъ со вся́кимъ дерзнове́ніємъ глаго́лати сло́во Твоє́,
30
коли Ти простягаєш руку Твою на те, щоб зцілення, знамення й чудеса творилися іменем Святого Сина Твого Ісуса».
30
внегда́ ру́ку Твою́ простре́ти Ти́ во исцѣле́нія, и зна́меніємъ и чудесе́мъ быва́ти и́менемъ Святы́мъ О́трока Твоєго́ Іису́са.
31
І після молитви їхньої захиталося місце, де вони зібрались, і сповнилися всі Духа Святого, і промовляли слово Боже з дерзновенням.
31
И помоли́вшымся и́мъ, подви́жеся мѣ́сто, идѣ́же бя́ху со́брани, и испо́лнишася вси́ Ду́ха Свя́та и глаго́лаху сло́во Бо́жіє со дерзнове́ніємъ.
32
У людей, що увірували, було одне серце й одна душа; і ніхто нічого з майна свого не називав своїм, а все у них було спільне.
32
Наро́ду же вѣ́ровавшему бѣ́ се́рдце и душа́ єди́на, и ни єди́нъ же что́ от имѣ́ній свои́хъ глаго́лаше своє́ бы́ти, но бя́ху и́мъ вся́ о́бща.
33
Апостоли ж із великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса Христа; і велика благодать була на всіх них.
33
И ве́лією си́лою воздая́ху свидѣ́телство апо́столи воскресе́нію Го́спода Іису́са Христа́, благода́ть же бѣ́ ве́лія на всѣ́хъ и́хъ.
34
Не було між ними жодного вбогого; бо всі, хто володів землею або домами, продавали їх, приносили гроші за продане
34
Не бя́ше бо ни́щь ни єди́нъ въ ни́хъ: єли́цы бо госпо́діє се́ломъ или́ домово́мъ бя́ху, продаю́ще приноша́ху цѣ́ны продає́мыхъ
35
і клали до ніг апостолів; і давалося кожному, хто чого потребував.
35
и полага́ху при нога́хъ апо́столъ: дая́шеся же коєму́ждо, єго́же а́ще кто́ тре́боваше.
36
Так Іосія, прозваний апостолами Варнавою, що значить «син утіхи», левит, родом кіпрянин,
36
Іосі́а же, нарѣче́нный Варна́ва от апо́столъ, є́же є́сть сказа́ємо сы́нъ утѣше́нія, леві́тъ, Ки́прянинъ ро́домъ,
37
у якого була своя земля, приніс гроші й поклав до ніг апостолів.
37
имѣ́я село́, прода́въ принесе́ цѣ́ну и положи́ предъ нога́ми апо́столъ.