Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
У ці дні, коли збільшилася кількість учнів, виникло нарікання елліністів* на євреїв за те, що вони не дбають про їхніх удовиць у повсякденному служінні їм.
1
(Заⷱ҇ ѕ҃і҃.) Во дне́хъ же си́хъ, оу҆мно́жившымсѧ оу҆чн҃кѡ́мъ, бы́сть ропта́нїе є҆́ллинѡвъ ко є҆вре́ѡмъ, ꙗ҆́кѡ презира́ємы быва́хꙋ во вседне́внѣмъ слꙋже́нїи вдови̑цы и҆́хъ.
2
Тоді дванадцять апостолів, скликавши багато учнів, сказали: «Hе личить нам, залишивши слово Боже, піклуватися про столи.
2
Призва́вше же двана́десѧть мно́жество оу҆чн҃къ, рѣ́ша: не оу҆го́дно є҆́сть на́мъ, ѡ҆ста́вльшымъ сло́во бж҃їе, слꙋжи́ти трапе́замъ:
3
Отже, браття, оберіть з-поміж себе сім мужів доброї слави, сповнених Святого Духа і мудрости; їх поставимо на цю службу,
3
оу҆смотри́те оу҆̀бо, бра́тїе, мꙋ́жы ѿ ва́съ свидѣ́телствѡваны се́дмь, и҆спо́лнєны дх҃а ст҃а и҆ премꙋ́дрости, и҆̀хже поста́вимъ над̾ слꙋ́жбою се́ю:
4
а ми постійно перебуватимемо в молитві та служінні слову».
4
мы́ же въ моли́твѣ и҆ слꙋже́нїи сло́ва пребꙋ́демъ.
5
І угодна була ця пропозиція всьому зібранню; і обрали Стефана, мужа, сповненого віри і Духа Святого, і Филипа, і Прохора, і Hиканора, і Тимона, і Пармена, і Миколая антиохійця, наверненого з язичників;
5
И҆ оу҆го́дно бы́сть сло́во сїѐ пред̾ всѣ́мъ наро́домъ: и҆ и҆збра́ша стефа́на, мꙋ́жа и҆спо́лнена вѣ́ры и҆ дх҃а ст҃а, и҆ фїлі́ппа, и҆ про́хора и҆ нїкано́ра, и҆ ті́мѡна и҆ парме́на, и҆ нїкола́а прише́лца а҆нтїохі́йскаго,
6
їх поставили перед апостолами, а ці, помолившись, поклали на них руки.
6
и҆̀хже поста́виша пред̾ а҆пⷭ҇лы: и҆ помоли́вшесѧ возложи́ша на нѧ̀ рꙋ́цѣ.
7
І ширилося слово Боже, і вельми збільшувалося число учеників у Єрусалимi; і дуже багато священиків скорилося вірі.
7
И҆ сло́во бж҃їе растѧ́ше, и҆ мно́жашесѧ число̀ оу҆чн҃къ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ ѕѣлѡ̀: мно́гъ же наро́дъ свѧще́нникѡвъ послꙋ́шахꙋ вѣ́ры.
8
А Стефан, сповнений віри і сили, творив великі чудеса і знамення в народі.
8
(Заⷱ҇ з҃і҃.) Стефа́нъ же и҆спо́лнь вѣ́ры и҆ си́лы творѧ́ше зна́мєнїѧ и҆ чꙋдеса̀ вє́лїѧ въ лю́дехъ.
9
Дехто з так званої синагоги лібертинців і киринейців і олександрійців та деякі з Киликії й Асії сперечалися зі Стефаном;
9
Воста́ша же нѣ́цыи ѿ со́нма глаго́лемагѡ лїверті́нска и҆ кѷрине́йска и҆ а҆леѯа́ндрска, и҆ и҆̀же ѿ кїлїкі́и и҆ а҆сі́и, стѧза́ющесѧ со стефа́номъ:
10
та не могли протистояти мудрості і Духові, Яким він говорив.
10
и҆ не можа́хꙋ противꙋста́ти премꙋ́дрости и҆ дх҃ꙋ, и҆́мже глаго́лаше.
11
Тоді вони навчили декого сказати: «Ми чули, як він говорив хулу на Мойсея і на Бога».
11
Тогда̀ под̾ꙋсти́ша мꙋ́жы глаго́лющыѧ, ꙗ҆́кѡ слы́шахомъ є҆го̀ глаго́люща глаго́лы хꙋ̑лныѧ на мѡѷсе́а и҆ на бг҃а.
12
І підбурили народ і старійшин, і книжників, і, напавши, схопили його і привели у синедріон.
12
Сподвиго́ша же лю́ди и҆ ста́рцы и҆ кни́жники, и҆ напа́дше восхи́тиша є҆го̀ и҆ приведо́ша на со́нмище,
13
І поставили лжесвідків, які говорили: «Цей чоловік не перестає говорити хулу на це святе місце і на закон.
13
поста́виша же свидѣ́тєли лѡ́жны глаго́лющыѧ, ꙗ҆́кѡ человѣ́къ се́й не престае́тъ глаго́лы хꙋ̑лныѧ глаго́лѧ на мѣ́сто ст҃о́е сїѐ и҆ зако́нъ:
14
Бо ми чули, як він казав, що Ісус Hазорей зруйнує це місце і змінить звичаї, передані нам Мойсеєм».
14
слы́шахомъ бо є҆го̀ глаго́люща, ꙗ҆́кѡ і҆и҃съ назѡре́й се́й разори́тъ мѣ́сто сїѐ и҆ и҆змѣни́тъ ѡ҆бы̑чаи, ꙗ҆̀же предадѐ на́мъ мѡѷсе́й.
15
І всі, хто сидів у синедріоні, дивлячись на нього, бачили лице його, як лице ангела.
15
И҆ воззрѣ́вше на́нь всѝ сѣдѧ́щїи въ со́нмищи, ви́дѣша лицѐ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ лицѐ а҆́гг҃ла.