¹

Слова Амоса, одного з пастухів фекойських, які він чув у видінні про Ізраїль у дні Озії, царя Юдейського, й у дні Ієровоама, сина Іоасового, царя Ізраїльського, за два роки перед землетрусом.

¹

Словеса̀ а҆мѡ́сѡва, ꙗ҆̀же бы́ша въ карїаѳїарі́мѣ ѿ ѳекꙋ́и, ꙗ҆̀же ви́дѣ ѡ҆ і҆ерⷭ҇ли́мѣ во дни̑ ѻ҆зі́и царѧ̀ і҆ꙋ́дина и҆ во дни̑ і҆еровоа́ма сы́на і҆ѡа́сова царѧ̀ і҆и҃лева, пре́жде двою̀ лѣ́тъ трꙋ́са.

²

І сказав він: Господь прогримить із Сиону і дасть глас Свій з Єрусалима, і заплачуть хатини пастухів, і засохне вершина Кармила.

²

И҆ речѐ: гдⷭ҇ь ѿ сїѡ́на возгл҃а и҆ ѿ і҆ерⷭ҇ли́ма дадѐ гла́съ сво́й: и҆ сѣ́товаша па̑жити па́стырей, и҆ и҆́зсше ве́рхъ карми́ль.

³

Так говорить Господь: за три злочини Дамаска і за чотири не пощаджу його, тому що вони молотили Галаад залізними молотилами.

³

И҆ речѐ гдⷭ҇ь: за трѝ нечє́стїѧ дама́ска и҆ за четы́ри не ѿвращꙋ́сѧ є҆гѡ̀, поне́же растро́ша пила́ми желѣ́зными и҆мꙋ́щыѧ во оу҆тро́бѣ сꙋ́щихъ въ галаа́дѣ:

⁴

І пошлю вогонь на дім Азаїла, і пожере він палаци Венадада.

⁴

и҆ послю̀ ѻ҆́гнь въ до́мъ а҆заи́ль, и҆ поѧ́стъ ѡ҆снова́нїе сы́на а҆де́рова:

⁵

І розіб’ю засуви Дамаска, і знищу жителів долини Авен і того, хто тримає скіпетр, — з дому Еденового, і піде народ арамейський у полон у Кир, — говорить Господь.

⁵

и҆ сокрꙋшꙋ̀ верєѝ дама́скѡвы, и҆ потреблю̀ живꙋ́щыѧ съ по́лѧ ѡ҆́нова, и҆ посѣкꙋ̀ пле́мѧ ѿ мꙋже́й харра́нихъ, и҆ плѣнѧ́тсѧ лю́дїе сѵ́рстїи наро́читїи, гл҃етъ гдⷭ҇ь.

⁶

Так говорить Господь: за три злочини Гази і за чотири не пощаджу її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб віддати їх Едому.

⁶

Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: за трѝ нечє́стїѧ га́зы и҆ за четы́ри не ѿвращꙋ́сѧ и҆́хъ, за є҆́же плѣни́ти и҆̀мъ плѣне́нїе соломѡ́не, є҆́же заключи́ти во і҆дꙋме́ю:

⁷

І пошлю вогонь на стіни Гази, — і пожере палаци її.

⁷

и҆ послю̀ ѻ҆́гнь на забра̑ла га́зы, и҆ поѧ́стъ ѡ҆снова́нїе є҆ѧ̀:

⁸

І знищу жителів Азота і того, хто тримає скіпетр, в Аскалоні, і поверну руку Мою на Екрон, і загине залишок филистимлян, — говорить Господь Бог.

⁸

и҆ потреблю̀ живꙋ́щыѧ и҆з̾ а҆зѡ́та, и҆ и҆зве́ржетсѧ пле́мѧ и҆з̾ а҆скалѡ́на, и҆ наведꙋ̀ рꙋ́кꙋ мою̀ на а҆ккарѡ́на, и҆ поги́бнꙋтъ ѡ҆ста́точнїи и҆ноплеме́нникѡвъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь.

⁹

Так говорить Господь: за три злочини Тира і за чотири не пощаджу його, тому що вони передали всіх полонених Едому і не згадали братерського союзу.

⁹

Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: за трѝ нечє́стїѧ тѵ́рѡва и҆ за четы́ри не ѿвращꙋ́сѧ є҆гѡ̀, поне́же заключи́ша плѣ́нники соломѡ̑ни во і҆дꙋме́ю и҆ не помѧнꙋ́ша завѣ́та бра́тнѧ:

¹⁰

Пошлю вогонь на стіни Тира, і пожере палаци його.

¹⁰

и҆ послю̀ ѻ҆́гнь на забра̑ла тѵ́рѡва, и҆ поѧ́стъ ѡ҆снова̑нїѧ є҆гѡ̀.

¹¹

Так говорить Господь: за три злочини Едома і за чотири не пощаджу його, тому що він переслідував брата свого мечем, придушив почуття родинне, лютував постійно у гніві своєму і завжди зберігав лють свою.

¹¹

Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: за трѝ нечє́стїѧ і҆дꙋмє́йска и҆ за четы́ри не ѿвращꙋ́сѧ и҆́хъ, поне́же прогна́ша бра́та своего̀ мече́мъ и҆ растли́ша ма́терь на землѝ, и҆ восхи́ти во свидѣ́нїе гро́зꙋ свою̀, и҆ оу҆стремле́нїе своѐ снабдѣ̀ на побѣ́дꙋ:

¹²

І пошлю вогонь на Феман, і пожере палаци Восора.

¹²

и҆ послю̀ ѻ҆́гнь въ ѳема́нъ, и҆ поѧ́стъ ѡ҆снова̑нїѧ ѡ҆гра́дъ є҆гѡ̀.

¹³

Так говорить Господь: за три злочини синів Аммонових і за чотири не пощаджу їх, тому що вони розсікали вагітних у Галааді, щоб розширити межі свої.

¹³

Сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: за трѝ нечє́стїѧ сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ и҆ за четы́ри не ѿвращꙋ́сѧ и҆́хъ, поне́же распорѧ́хꙋ и҆мꙋ́щыѧ во оу҆тро́бѣ галааді́тѡвъ, ꙗ҆́кѡ да разширѧ́тъ предѣ́лы своѧ̑:

¹⁴

І запалю вогонь на стінах Равви, і пожере палаци її, серед крику в день брані, з вихором у день бурі.

¹⁴

и҆ разжегꙋ̀ ѻ҆́гнь на забра̑ла равва́ѳы, и҆ поѧ́стъ ѡ҆снова̑нїѧ є҆ѧ̀ съ во́племъ въ де́нь ра́ти, и҆ потрѧсе́тсѧ въ де́нь сконча́нїѧ своегѡ̀:

¹⁵

І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, — говорить Господь.

¹⁵

и҆ по́йдꙋтъ ца́рїе є҆ѧ̀ въ плѣ́нъ, жерцы̀ и҆́хъ и҆ кнѧ̑зи и҆́хъ вкꙋ́пѣ, гл҃етъ гдⷭ҇ь.