¹

Слухайте це слово, у якому я здійму плач за вами, доме Ізраїлів.

¹

Слы'шите слово с^е гн~е, а^ꙁъ прїемлю на' вы пла'чь. дом# і^ил~евъ паде'ся, и^ не прило'житъ въста'ти.

²

Упала, не встає більше діва Ізраїлева! повалена на землі своїй, і нема кому підняти її.

²

дв~ца і^ил~я съблаꙁни'ся на ꙁемли` свое'и, нњсть и^збавля'ющаго ю&”

³

Бо так говорить Господь Бог: місто, яке виступало з тисячею, залишиться тільки з сотнею, і хто виступав із сотнею, залишиться з десятком у домі Ізраїля.

³

Понеже с^е гл~етъ г~ь, и^з# гра'да и^ꙁ негоже и^схожда'ше ты'сящи, ѓ^ста'нетъ в немъ ст^о. і^ и^ꙁ негоже и^схожда'ше ст^о, ѓ^ста'нетъ в немъ і~ до'мђ і^ил~евђ”

⁴

Бо так говорить Господь дому Ізраїлевому: знайдіть Мене, і будете живі.

⁴

Понеже с^е гл~етъ г~ь къ до'мђ і^и^л~евђ, възыщњте мене` да поживете`.

⁵

Не шукайте Вефиля і не ходіть у Галгал, і у Вирсавію не подорожуйте, бо Галгал весь піде у полон і Вефиль перетвориться на ніщо.

⁵

а^ не в#зыска'ите веџи'ля, и^ въ галга'лђ не входи'те, и^ ё^ кла'деѕя кля'твы не минђ'ите. ја%ко гал#гала плњня'ема плњни'тся, и^ веџи'ль бђдетъ а^ки не бы'въ”

⁶

Знайдіть Господа, і будете живі, щоб Він не ринув на дім Йосифів як вогонь, який пожере його, і нікому буде погасити його у Вефилі.

⁶

възыщњте г~а, да поживете`. ја%ко да не просвњтится ја%ко ѓ'гнь до'мъ і^ил~евъ, и^ поја%стъ и&, и^ не бђдетъ ё^гаша'ющаго домђ і^и^л~я.

⁷

О, ви, що суд перетворюєте на отруту і правду кидаєте на землю!

⁷

г~ь творя'и въ высотђ` сђдъ, и^ пра'вдђ на земли` положи`”

⁸

Хто створив семизір’я й Оріон, і перетворює смертну тінь на ясний ранок, а день робить темним, як ніч, закликає води морські і розливає їх по лицю землі? — Господь ім’я Йому!

⁸

Творя'и вс^е и^ претворя'яй. и^ эTвраща'яй в# заё'трїа сњнь смр~тнђю, и^ дн~ь в но'щь эTмьнᲇва'я. приꙁыва'яй во'дђ морьскђю, и^ разлива'я ю& на лице` ꙁемли`.

⁹

Він зміцнює спустошувача проти сильного, і спустошувач входить в укріплення.

⁹

г~ь б~ъ вседръжи'тель и'мя е^мђ. разлђча'яй съкрђше'нїе на крњпость, и^ стра'стна ё^тверди'ти”

¹⁰

А вони ненавидять того, хто викриває біля воріт, і гребують тим, хто говорить правду.

¹⁰

Въꙁненави'дњша ё^ вра'тъ накаꙁа'ющаго, и^ сло'во препра'ведно ѓ^гнђси'ша”

¹¹

Отже, за те, що ви зневажаєте бідного і берете від нього подарунки хлібом, ви побудуєте доми із тесаного каменю, але жити не будете у них; розведете прекрасні виноградники, а вино з них не будете пити.

¹¹

сего ради понеже пресђжда'ете ё^бо'гаго, и^ м#ꙁдђ` и^збо'рнђ прїясте эT него. домы` ё^краше'ны съгради'сте, и^ не всели'теся в ни'хъ. виногра'ды въсхотњны насади'сте, и^ нњсть в^ы пи'ти вина` эT нихъ”

¹²

Бо Я знаю, які численні злочини ваші і які тяжкі гріхи ваші: ви вороги правого, берете хабарі й перекручуєте у суді справи бідних.

¹²

ЈА/ко ви'дњхъ мно'га беще'стїя ва'ша, и^ крњпцы грњси ваши. попира'юще правDи'ваго прїемлюще премњны, и^ ё^бо'гїя ё^ вра'тъ ё^кланя'юще”

¹³

Тому розумний мовчить у цей час, бо цей час злий.

¹³

сего ра'ди смысля'и в тои го'дъ премлъчитъ, ја%ко гоD зо'лъ е^сть”

¹⁴

Шукайте добра, а не зла, щоб вам залишитися у живих, — і тоді Господь Бог Саваоф буде з вами, як ви говорите.

¹⁴

Въꙁыщᲇте добра` а^ не зла` ја^ко да живете`, и^ бђдет# та'ко с ва'ми г~ь б~ъ вседръжи'тель. ја%коже рњсте,

¹⁵

Зненавидьте зло і полюбіть добро, і відновіть біля воріт правосуддя; можливо, Господь Бог Саваоф помилує залишок Йосифів.

¹⁵

възненави'дњхомъ зл^о и^ възлюби'хомъ добро`. и^ ё^стави'те ё^ вра'тъ сђдъ, ја%ко да поми'лђетъ г~ь б~ъ вседръжи'тель ѓ^ста'вшая і^ѓ'сифовы”

¹⁶

Тому так говорить Господь Бог Саваоф, Вседержитель: на всіх вулицях буде плач, і на всіх дорогах будуть викликувати: «горе, горе!», і покличуть хлібороба тужити і майстерних у жалібних піснях — плакати,

¹⁶

Сего ради с^е гл~еT г~ь б~ъ вседръжи'тель. на всњхъ стогна'хъ бђдетъ пла'чь, и^ на всњхъ пђтехъ речется, ёO лю'те, ёO люте. призове'тся ра'таи на пла'чь, и^ на рыда'нїе вся` вњдђщая пла'чь.

¹⁷

й у всіх виноградниках буде плач, бо Я пройду серед тебе, — говорить Господь.

¹⁷

и^ на всњхъ пђте'хъ плачь, и'м#же проидђ` средњ тебе, рече г~ь”

¹⁸

Горе тим, що бажають дня Господнього! для чого вам цей день Господній? він темрява, а не світло,

¹⁸

ОуO лю'те помышля'ющимъ дн~ь гн~ь. въскђ'ю же вамъ сїи дн~ь гн~ь, се бо е^сть тма` а^ не свњтъ.

¹⁹

те саме, що якби хто втік від лева, і трапився б йому назустріч ведмідь, або якби прийшов додому й обперся рукою об стіну, і змія вжалила б його.

¹⁹

ја^коже а^ще ё^бњжи'тъ чл~къ эT лица львђ`, и^ преDста'нетъ е^мђ меч#ка. и^ въм#кне'тся въ до'мъ и^ в#вержетъ рђцњ свои` къ стенњ`, и^ ё^хо'питъ и& ѕмїя.

²⁰

Хіба день Господній не морок, а світло? він темрява, і немає у ньому сяйва.

²⁰

нњсть л^и дн~ь гн~ь тма` а^ не свњтъ, и^ м#гла` не и^мђщи свњта свое^го”

²¹

Ненавиджу, відкидаю свята ваші і не сприймаю пахощів від жертв під час урочистих зібрань ваших.

²¹

Възненави'дњхъ и^ эTврьго'хъ пра'ꙁнDики ва'ша, и^ не ѓ^боня'ю въ со'нмXњ ва'шихъ.

²²

Якщо піднесете Мені всепалення і хлібне приношення, Я не прийму їх і не спогляну на подячну жертву із повнотілих тельців ваших.

²²

ꙁане` а^ще принесете м^и всесъж#же'нїа, и^ тре'бъ ва'шихъ не прїимђ`, и^ сп~сенаго просвњще'нїя ва'шего не призрю`.

²³

Віддали від Мене шум пісень твоїх, бо звуків гуслів твоїх Я не буду слухати.

²³

эTста'ви эT мене гласъ пњснїи твои^хъ, и^ пњсни пища'лїи твои^хъ не послђшаю”

²⁴

Нехай, як вода, тече суд, і правда — як сильний потік!

²⁴

И$ пова'лится ја%ко и^ вода` сђдъ, и^ пра'вда ја%коже и^ водотечи бес прехо'да.

²⁵

Чи приносили ви Мені жертви і хлібні дари у пустелі протягом сорока років, доме Ізраїлів?

²⁵

е^да` заколе'нїя и^л^и тре'бы принесо'сте м^и въ пђсты'ни лњтъ м~, до'ме і^ил~въ

²⁶

Ви носили скинію Молохову і зірку бога вашого Ремфана, зображення, які ви зробили для себе.

²⁶

И$ въздви'гнђсте хра'мъ моло'ховъ, и^ звњздђ` бо'га вашего рем#фа'на, ѓ%браꙁы ја%же сътвори'сте себњ.

²⁷

За те Я переселю вас за Дамаск, — говорить Господь; Бог Саваоф — ім’я Йому!

²⁷

и^ преселю` в^ы ѓ^б онъ по'лъ дама'ска, гл~етъ г~ь вседръжи'тель”