Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Таке відіння відкрив мені Господь Бог: ось кошик зі стиглими плодами.
1
Си'це покаꙁа м^и г~ь. и^ с^е съсDђ и^ме'лника.
2
І сказав Він: що ти бачиш, Амосе? Я відповів: кошик зі стиглими плодами. Тоді Господь сказав мені: прийшов кінець народу Моєму, Ізраїлю: не буду більше прощати йому.
2
и^ рече г~ь, чт^о т^ы ви'диши а^мо'се. и^ рXњ, съсDђ и^ме'лника. и^ рече г~ь къ мнњ`, приспњ конецъ на лю'ди моя і^и^л~я, не приложђ к#семђ минђти е^го.
3
Пісні чертога у той день обернуться на ридання, — говорить Господь Бог; багато буде трупів, на всякому місці будуть кидати їх мовчки.
3
и^ въꙁᲆпїю'тъ во'плеве хра'ма в то'и дн~ь, гл~етᲆ г~ь. мо'ѕи паDше въ всемᲆ мњ'сте наве'ргђ молча'нїе”
4
Вислухайте це ви, що жадаєте поглинути бідних і погубити убогих, —
4
Слы'шите с^е стђжа'ющеи и^ꙁ# ё%тра ё^бо'гомђ, и^ насильствђющеи ни'щаго съ ꙁемли`.
5
ви, які говорите: «колись мине місяць у повні, щоб нам продавати хліб, і субота, щоб відчинити житниці, зменшити міру, збільшити ціну сикля й обманювати неточними терезами,
5
гл~ющеи, коли мине'тъ мsць да продам#, и^ коли преи^дђтъ сђбо'ты, да эTвръꙁемъ и^мњ'нїа наша ја%ко сътвори'ти мњ'рђ ма'лђ, и^ вели'чити мњ'ры, и^ сътвори'ти превњ'сня непра'вды,
6
щоб купувати незаможних за срібло і бідних за пару взуття, а висівки з хліба продавати».
6
ја%ко притяжа'ти ё^бо'гїя сре'бромъ, и^ ни'щаго в сапо'гъ мњ'сто, и^ эT всего кђпа въꙁвитїи^мъ”
7
Клявся Господь славою Якова: воістину повіки не забуду жодного з діл їхніх!
7
Клене'тся г~ь на преꙁо'рство і^а"ковле, а^ще ꙁабђдTђся вс^я дњ'ла ваша на ѓ^долњ'нїе.
8
Чи не захитається від цього земля, і чи не заплаче кожен, хто живе на ній? Захвилюється вся вона, як ріка, і буде підніматися й опускатися, як ріка Єгипетська.
8
и^ ѓ^ сиX не въꙁмяте'тся вс^я ꙁемля`. и^ въспла'чется вся'къ живя'и на не'и. и^ въꙁы'идеT ја%ко пово'нь поги'бель е^я`, и^ сни'детъ ја%ко рњка е^гљ=пет#ска”
9
І буде у той день, — говорить Господь Бог: зроблю захід сонця опівдні і затьмарю землю серед світлого дня.
9
И$ бђдетъ в то'и дн~ь гл~етъ г~ь, ꙁа'идетъ слн~це полђдне, и^ помер#кнеT въ дн~ь свњтъ.
10
І оберну свята ваші на тужіння й усі пісні ваші на плач, і покладу на всі стегна веретище і плішину на всяку голову; і вчиню у країні плач, як за єдиним сином, і кінець її буде — як гіркий день.
10
и^ превращђ празDники ваша въ же'лю, и^ вс^я пњ'сни ваша въ пла'чь. и^ въꙁложђ на вся'къ хребеT врњтище, и^ на вся'кђ главђ` плњш#. и^ положђ и& ја%ко же'лю лю'бимаго, и^ сђщая с ни'мъ ја%ко дн~ь болњ'зньныи”
11
Ось настають дні, — говорить Господь Бог, — коли Я пошлю на землю голод, — не голод хліба, не спрагу води, але спрагу слухання слів Господніх.
11
Се^ дн~їе и^дђтъ гл~етъ г~ь, послю` глDа на' ꙁемлю. не глDа хлњ'ба ни жа'жды воды`, н^о глDа слы'шанїа сло'ва бж~їа.
12
І будуть ходити від моря до моря і блукати від півночі до сходу, шукаючи слова Господнього, і не знайдуть його.
12
и^ поколњ'блюTся во'ды эT мо'ря до мо'ря, и^ эT сњвера до востокъ. ѓ^бътекђтᲆ и%щђще сло'ва бж~їя, и^ не ѓ^бря'щTђ”
13
У той день будуть сохнути від спраги красиві діви і юнаки,
13
Въ тои дн~ь ѓ^скђдњюT дв~ы до'брыя, и ю'ноша в недоста'токъ.
14
які клянуться гріхом самарійським і говорять: «живий бог твій, Дан! і жива путь у Вирсавію!» — Вони впадуть і вже не встануть.
14
кленђщеися ѓ^чище'нїемъ самарїискомъ, и^ гл~ющеи, жи'въ бо'гъ твои да'нъ, и^ жи'въ бо'гъ твои вер#савее. и^ падTђся и^ не въста'нђтъ пото'мъ”