¹

Слова книги, які написав Варух, син Нирії, сина Маасея, сина Седекії, сина Асадія, сина Хелкії, у Вавилоні,

¹

Сїя словеса` кни'гъ ја%же написа` варђхъ сн~ъ нирїинъ, сн~а маа^се'ева, сн~а седекїинA сн~а а^садее^ва, сн~а хел#кїина въ вавило'нњ.

²

у п’ятий рік, у сьомий день місяця, у той час, коли халдеї взяли Єрусалим і спалили його вогнем.

²

въ деся'тое лњто, в# седмыи дн~ь мsца” в лњто в неже взя'ша халдњи і^ерsлі'ма, и^ пож#го'ша и& ѓ^гнемъ”

³

І прочитав Варух слова цієї книги вголос Ієхонії, сину Іоакимовому, царю Юдейському, і вголос усьому народу, який прийшов на слухання книги,

³

И$ почте` варђхъ словеса` кни'гъ сиX въ ёши і^ехонїинњ сн~а і^ѓ^а^ки'мля цр~я і^ё'дина. и^ въ ё'ши всњхъ людїи приходя'щихъ къ книгамъ,

⁴

і вголос вельможам і синам царським, і вголос старійшинам, і вголос усьому народу, від малого до великого, усім, що жили у Вавилоні біля ріки Суд.

⁴

и^ въ ё'ши си'лныхъ и^ сн~овъ цр~ьскь, и^ въ ёши ста'рчестњ и^ въ ё'ши всњхъ лю'дїи, эT ма'ла и^ до вели'ка и^хъ, всњхъ живђщихъ въ вављ=лонњ на рњцњ сљ=дъ”

⁵

І вони плакали, і постились, і молилися Господу,

⁵

и^ пла'кахђся и^ а^лка'хђ, и^ моля'хђ мл~твы преD гм~ъ”

⁶

і зібрали срібла, скільки було під силу кожному,

⁶

Посемъ събраша сребро ја%коже кого'ждо можа'ше рђка,

⁷

і послали в Єрусалим до Іоакима, сина Хелкії, сина Саломового, до первосвященика, і до священиків і до всього народу, який знаходився з ним у Єрусалимі,

⁷

и^ посла'ша въ і^ерsлі'мъ ко і^ѓ^а^ки'мђ жерцђ вели'комђ, сн~ђ хеlкїинђ сн~а сало'мля къ жръцемъ, и^ къ всњмъ лю'демъ и^же ся ѓ^брњтоша с ни'мъ въ і^ерsлі'мњ.

⁸

коли Варух прийняв узяті з храму сосуди дому Господнього для повернення їх у землю Юдейську, в десятий день місяця Сиуала, сосуди срібні, які зробив Седекія, син Іосії, цар Юдейський,

⁸

вънегда взя` сосђды хра'ма гн~я и^знесеныя эT хра'ма, възврати'ти на землю і^ёдинђ, і~ дн~ь мsца сиванъ. сосђды сребряны ја%же сътвори седекїя сн~ъ і^ѓ^сїинъ цр~ь і^ё'динъ.

⁹

після того, як Навуходоносор, цар Вавилонський, переселив з Єрусалима Ієхонію і князів, і в’язнів і вельмож, і народ землі, і привів його у Вавилон.

⁹

по преселенїи навходоносорђ цр~ю вављ=лоньскђ, і^ехонїю, и^ княѕя, і^ ё'з#ники, и^ си'лныя, и^ люди земля эT і^ерsлима, и^ въведе` я` свя'заны въ вављ=ло'нъ.

¹⁰

І говорили вони: ось, ми посилаємо вам срібло, і купіть на це срібло всепалення і жертву за гріх і ладан, і приготуйте дар, і піднесіть на жертовник Господа Бога нашого,

¹⁰

и^ рекоша, с^е посла'хомъ к вамъ сребро, да кђпите на сребрњ всесъж#же'нїя ꙁа грњх#, и^ џимїамъ. и^ сътвори'те требђ, и^ възнесњте на требникᲆ г~а б~а на'шего.

¹¹

і моліться за життя Навуходоносора, царя Вавилонського, і за життя Валтасара, сина його, щоб дні їхні були, як дні неба, на землі.

¹¹

и^ моли'теся ꙁа жи'тїе навходоносо'рово цр~я вављ=лоньска, и^ ꙁа житїе вал#таса'ра сн~а е^го. да бђдђтъ дн~їе и^хъ ја%ко и^ днїе нбsнїи на земли`.

¹²

І дасть нам Господь силу і просвітить очі наші, і ми будемо жити під покровом Навуходоносора, царя Вавилонського, і під покровом Валтасара, сина його, і будемо служити їм багато днів, і знайдемо милість у них.

¹²

да дасть г~ь крњпость намъ, да просвњти'тъ ѓ'чи на'ши. и^ да живе'мъ поD сњнїю навходоносо'ровою, и^ поD сњнїю валтаса'рею сн~а е^го. да рабо'тае^мъ и'ма дн~и мно'ги, и^ ѓ^бря'щемъ блгDть преD нима.

¹³

Моліться і за нас Господу Богу нашому, тому що ми згрішили перед Господом, Богом нашим, і не відвернулася від нас лють Господа і гнів Його до цього дня;

¹³

и^ моли'теся ꙁа на'съ къ гв~и б~ђ нашемђ, ја%ко съгрњшихомᲆ гв~и б~ђ на'шемђ. и^ не эTврати'ся ја%рость гн~я, и^ гнњвъ е^го эT насъ до сего дн~е”

¹⁴

і прочитайте цю книгу, яку ми посилаємо вам, щоб обнародувати у домі Господньому в день святковий і в дні урочисті;

¹⁴

И$ почти'те кни'ги сїя ја%же посла'хомъ к вам#, и^сповњда'ти в# домђ гн~и въ дн~ь пра'знDика, въ дни годныя.

¹⁵

і скажіть: у Господа Бога нашого — правда, а у нас — сором на обличчях, як сьогодні, у всякого юдея й у тих, що живуть у Єрусалимі,

¹⁵

и^ да речете г~ђ б~ђ нашемђ пра'вда, а^ намъ стыдњнїе лицем#. ја%ко и^ до сего дн~е чл~кђ і^ё'динђ, и^ живђщимъ въ і^ерsли'мњ,

¹⁶

і у царів наших, і в князів наших, і у священиків наших, і у пророків наших, і у батьків наших,

¹⁶

цр~емъ на'шиM и^ кн~ѕеM, на'шиM и^ жрьцеM нашиM и^ пррoком# нашимъ, и^ эTц~емъ нашимъ.

¹⁷

від того, що ми згрішили перед Господом,

¹⁷

е^же съгрњшихомъ преD гм~ъ, и^ не вњровахомъ, не ё^пова'юще нань.

¹⁸

і не скорялися Йому, і не слухали гласу Господа Бога нашого, щоб ходити у повеліннях Господа, які Він дав перед лицем нашим.

¹⁸

и^ не покори'хомся е^мђ, и не послђшахомъ гла'са г~а б~а нашего, ходи'ти въ повеленихъ е^го, ја%же даде преD лицем# нашимъ,

¹⁹

З того дня, в який Господь вивів батьків наших із землі Єгипетської, і до цього дня ми були непокірливі перед Господом Богом нашим і не зважали на те, що не слухали гласу Його.

¹⁹

эT дне во'ньже и^зведе эTц~а наша эT земля` е^гљ=пет#ски, и^ до сего дн~е, бњхомъ непокаря'яся гв~и б~ђ нашемђ, и^ эTмета'хомъ ја%ко непослђшати гласа е^го.

²⁰

Тому й осягли нас біди і клятва, — як сьогодні, — яку визначив Господь перед рабом Своїм Мойсеєм у той день, в який вивів батьків наших із землі Єгипетської, щоб дати нам землю, що тече молоком і медом.

²⁰

и^ прилпе насъ ѕло` и^ кля'тва. ю%же съчини г~ь мољ=сїѓви ѓ%трокђ свое^мђ, вᲆ дн~ь во'ньже и^ꙁведе г~ь эTц~а наша эT ꙁемля` е^гљ=пеTски, да'ти намъ ꙁемлю кипя'щђ мле'комъ и^ ме'домъ, ја%ко и^ сїи дн~ь.

²¹

І не слухали ми гласу Господа Бога нашого в усіх словах пророків, яких Він посилав до нас,

²¹

и^ не послђшахомᲆ гласа г~а б~а нашеh, по всњмъ словесемъ пррoчемъ, ја%же посла` к на'мъ, и^ сђдїамъ нашим#.

²²

і ходили кожен за думками злого серця свого, і служили іншим богам, звершуючі злі справи перед очима Господа Бога нашого.

²²

и^ хожда'хомъ ко'ждо на'съ по ра'ꙁђмђ срDца свое^го зла'го, рабо'тати богом# и'нњмъ, сътвори'ти зл^о преD ѓ^чи'ма г~а б~а нашего”